Справжня ціна чаю: збирачі на Шрі-Ланці працюють як раби за 3 долари на день

Деякі з провідних світових виробників чаю, включаючи Tetley і Lipton, вивчають умови праці на плантаціях своїх постачальників зі Шрі-Ланки після розслідування видання The Guardian.

Працівники плантацій кажуть, що їм доводиться збирати 18 кг листя чаю на день, але це навіть не допомагає їм заробити на їжу. Вони також змушують працювати на плантаціях своїх дітей.

Компанія Tetley заявила, що призупинила роботу з деякими чайними плантаціями Шрі-Ланки, поки проводила власні розслідування. Понад 300 000 людей працюють на чайних плантаціях Шрі-Ланки, які переважно знаходяться в гірській частині Центрального нагір’я. У 2022 році галузь згенерувала 1,079 мільярда фунтів стерлінгів експорту.

Щоправда, працівники на плантаціях стверджують: якщо вони працюють 22 або 23 дні, то через усі скорочення та вирахування, по факту отримують зарплату лише за 15 або 16 днів. Вони повинні зібрати принаймні 18 кг на день, щоб заробити 1000 шрі-ланкійських рупій (приблизно 3,25 долара США) – плату, встановлену урядовою радою із заробітної плати у 2021 році. Якщо вони збирають менше, вони отримують нижчу ставку за кожен кілограм. Знецінення рупії спричинило падіння середньоденної зарплати в секторі в реальному вираженні за 24 місяці до лютого 2023 року з £3,90 до £2,20. Завдяки допомозі Міжнародного валютного фонду в березні ця цифра трохи піднялася до 2,60 фунтів стерлінгів.

Робітники стверджували, що наглядачі на плантаціях намагалися масово недоплачувати працівникам.

«Якщо ми дамо їм п’ять кілограмів чаю, вони нам заплатять лише за два-три. Коли ми їх запитуємо, вони кажуть: «Ми робимо те, що нам говорять. То чому б вам не робити те, що вам говорять?», — сказала одна зі збирачок чаю, додавши, що її відвідують думки про суїцид.

Інша жінка розповіла, що змушена відмовлятися від покупки гігієнічних засобів, щоб була змога купити їжу для своїх дітей. Багато працівників живуть у крихітних будинках без водопроводу та туалету.

«Якщо вдома немає їжі, я не беру її на роботу. Я йду на деякий час додому, а потім повертаюся, тому що я не можу дивитися, як інші люди їдять», — каже одна зі збирачок.

За її словами, на плантаціях також дуже дошкуляють п’явки, які є звичайним явищем у вологому кліматі.

Чайними комплексами керують компанії, які орендують землю в уряду. Більшість робітників — таміли, нащадки найнятих робітників, яких привезли з півдня Індії британські колонізатори. Більшість досі живе в крихітних будинках, побудованих британцями, які зараз належать плантаціям.

Працівники інколи не мають іншого вибору, окрім як користуватися певними зручностями, наданими маєтком, наприклад доглядом за дітьми, вартість якого вираховується з їхньої заробітної плати. The Guardian ознайомився з низкою платіжних відомостей, які показували щомісячні відрахування 50% або більше.

Принаймні один раз минулого року, за словами однієї зі збирачок, вона залишилася взагалі без нічого в кінці місяця.

Представник уряду Шрі-Ланки Дживан Тондаман заявив, що ці факти показали «експлуатацію в її найкращій формі».

«Ми повинні знайти спосіб прискорити процес надання їм гідної роботи. І я відчуваю, що ми можемо зробити це, залучивши міжнародні агентства, як ООН», - додав він.