Алкоголь та наші пращури: дулівка, вишнівка та спотикач (тут є рецепти)

Ну от немає такої людини, яка б не куштувала за життя алкогольних напоїв. Хтось зупиняє свій вибір на масовому продукт, де акцент робить на кількості, а не на якості, хтось любить смакувати імпортними напоями, а хтось — віддає перевагу домашнім настоянкам.

Ми не пропагуємо вживання алкоголю. Коли надмірно — воно шкодить нашому здоров'ю. Але не можемо проігнорувати напої, які вдавнину готували наші предки. Про них і поговоримо.

Ще у добу Козаччини та Київської Русі селяни вживали багато слабоалкогольних зброджених напоїв: квас, пиво, мед і збитні. Справа в тому, що робота в полі вимагала багато сил, а такі напої – дуже калорійні та давали багато енергії.

Пиво взагалі прирівнювалося до хліба і вживалося майже нарівні з ним.

Отож, що пили наші з вами прародичі?

Варенуха — спочатку безалкогольний або слабкоалкогольний напій

Як готували: узвар із сушених груш і слив протягом ночі настоювали, відціжували, додавали червоний гострий перець (щоб забивало дух), м'яту, чебрець, материнку і, по можливості — гвоздику, корицю, духмяний перець. Потім цю суміш парили з медом у печі й подавали у гарячому чи холодному вигляді. Гарячу варенуху вважали набагато смачнішою від охололої.

Цей напій досить тривалий час заміняв горілку.

Медовуха – улюблений напій ще з часів Київської Русі

Як готували: медову ситу, заправляли запареними шишками хмелю та залишали на кілька днів у теплі для дозрівання. Час витримки впливав на міцність. Готовий мед налитий у бочки зберігали у спеціальних льохах – так званих медушах. Мед прийнято було пити холодним.

Наливка — слабкоалкогольний напій домашнього приготування

Як готували: стиглі ягоди вишень, смородини, малини, агрусу, чорниць, ожини, плоди сливи й терену всипали у сулії та присипали невеликою кількістю цукру. Ягоди пускали сік, цукор розчинявся і таким чином наливка виброджувалася у теплому світлому місці протягом двох-трьох тижнів. Потім її зливали, а ягоди йшли на пироги. Залежно від продукту наливки відповідно й називалися: вишнівка, смородинна, малинівка, дулівка, слив'янка тощо.

Оскільки цукор заощаджували, бо він не вироблявся у власному господарстві, наливки готували невелику кількість і зберігали їх до якоїсь важливої події.

Горілка

Горілка з’явилася в Україні у 15 столітті ітаназивалася «гарячим вином», «хлібним вином», бо робилася із зернових. Назва «горілка» виникла вже у 18 столітті через те, що для перевірки вмісту спирту в напої, його підпалювали. Традиційна українська горілка виготовляється з пшениці та цукру і має стандарт міцності 40%.

Настоянки — фруктові або трав'яні напої з горілкою

Як готували: вишні або сливи заливали двадцятиградусною горілкою й ставили у тепло для бродіння.

Цей напій був значно міцніший за наливки, цінувався вище і виготовлявся головним чином у заможних селян або у поміщицьких господарствах.

Настоювали горілку і на цілющих травах, корінні, після чого напій набував лікувальних властивостей. Іноді, щоб підсилити процес настоювання, у горщик вкладали коріння, трави й спеції, заліплювали тістом і ставили у теплу піч. Така настоянка називалася запіканкою, запіканою. 

Настоянки з'явилися ще в 15 столітті з появою горілки і вважалися досить елітними. Їх готували по всій території України за допомогою настоювання ягід, коріння або трав на 20% горілці.

Найпоширенішими українськими настоянками є калганівка, хріновуха, медовуха, варенуха, полинівка.

Спотикач – напій, який постійно потрібно збовтувати

Як готували: у невеликих кількостях змішували корицю, мускатний горіх, гвоздику, шафран та ваніль. Настоювали на горілці протягом 2 тижнів, щодня збовтуючи. Далі настоянку варили з цукром і охолоджували перед вживанням.

Пиво

А ще українці полюбляли пиво. Це було оригінальне пиво без хмелю. Вже згодом його зробили хмільним , коли до ячменю або проса почали додавати хміль та солод.

Старосвітські українські звичаї почали зникати у другій половині ХІХ ст. разом із появою промислового цукрового виробництва. Тоді ж поступово почали з'явилися і роми, пунші, лікери.

Однак нині чи не кожна господиня вправно може приготувати вдома вишнівку чи малинівку і припасти її на час святкування перемоги.

Звичаї повертаються, традиції віднолюються. Україна є і буде!