Чому українці досі споживають піратський контент та як із цим боротися 

Зазвичай до піратства вдаються через підвищені тарифи доступу до різноманітних онлайн-платформ, як наприклад Netflix, HBO чи Apple Music, або ж через жорстку політику розповсюдження, за якою деякі продукти відсутні у «третіх країнах». Мотиви завжди різні — хтось просто хоче безкоштовно насолодитися новим фільмом, а для когось це ще один спосіб заробити на життя.

Порушення авторського права або інтернет-піратство — несанкціоноване копіювання, розповсюдження та продаж продуктів, захищених авторським правом.  

Під цю категорію потрапляють як і перегляд фільмів на неофіційних сайтах типу HDRezka, UAKino, так і прослуховування музики через телеграм-канали чи чат-боти, завантаження книг чи відеоігор в інтернет через сторонні торрент-трекери також є піратством. 

До речі, крім нелегального копіювання кіно та завантаження його в інтернет на піратські ресурси, кінопіратство поширене також у форматі незаконних демонстрацій фільмів. До цього зараховуються як і кінотеатри «під відкритим небом», так і імпровізовані кінопокази у приміщеннях кафе та ресторанів.  

Види піратства 

Існує декілька найбільш поширених видів копіювання. Серед них софтліфтинг (софтлоудинг) — коли одна людина купує програмне забезпечення і надає спільний доступ до програми людині без ліцензії. Наприклад, своїм сусідам по кімнаті, друзям чи колегам по роботі. 

Ще один масовий і один із найстаріших видів інтернет-піратства —  відеопіратство.  Поширеним є також аудіопіратство — копіювання та поширення копій музичних композицій. З початку повномасштабного вторгнення в Україні воно набуло нових форм через використання Telegram-каналів та чат-ботів як способу розповсюдження музики.  

Піратство відеоігор — копіювання та розповсюдження відеоігор, колись на дисках, зараз — через публікацію зламаних файлів на файлових обмінниках. найпоширеніші види неліцензованих ігор: repack, patch, mod (для ОС «Android»), crack, keygen.  

Піратство літератури — копіювання, видавництво та поширення книг чи іншої літератури захищеної авторським правом.

На жаль, з розвитком інтернету та його доступності, кількість «незаконної» літератури значно збільшилася. Зокрема, через те, що книгу значно простіше якісно копіювати та завантажити у інтернет аніж фільм чи відеогру.   

Чому українці займаються інтернет-піратством? 

Якщо попит створює пропозицію, то для українців чергова можливість «обхитрити» систему, аби не платити податок в державу — стає чудовою нагодою скористатися піратськими сервісами. Безкоштовне поширення «крякнутого» контенту на платформах у вільному доступі пришвидшує його споживання користувачем.  

Проте, будь-яке відхилення від закону має свої наслідки, а саме значна частка піратських доменів зареєстровані на росії (за даними кіберполіції). Під час завантаження та встановлення російських файлів збільшується ризик отримати вірус і надавати ворогу інформацію про ваші персональні дані, дані третіх осіб та компаній, де ви працюєте. 

До того ж, відсутність протидії піратству у державі та суспільстві погіршує імідж України. Чимало європейських компаній відмовляються надавати ліцензійні права на поширення контенту нашим дистриб’юторам через піратство. 

Чи існує чарівна таблетка протидії? 

Попри зусилля стрімінгових платформ ускладнити доступність опублікованого контенту у боротьбі із піратством — банальне почуття людської наживи у погоні за безкоштовністю, щоразу генеруватиме нові методи обходу правил. В українському контексті протидіяти піратству можна за двох умов: 

1. Методом створення «тренду» на доброчесність через медіа та Інтернет. Якісний контент вимагає відповідної оплати, яка здебільшого оптимальна на більшості стрімінгових сервісів. А тому щомісячна підписка буде кращою за фільм чи відеогру низької якості. 

2. Із запровадженням жорсткішого покарання за правопорушення з постійним моніторингом ситуації в інфопросторі. «Ловля на гарячому» буває справді болючою, якщо змусити пірата заплатити чи не половину свого доходу на користь держави за подібну діяльність. 

Українське піратство суперечить європейським цінностям, які ми старанно намагаємося наслідувати. А тому, перш ніж завантажити черговий фільм чи пісню деінде, задумайтеся, чи справді воно того варте, чи може все-таки змінювати країну краще починаючи з себе? 

Кручініна Софія для Сіль.Медіа