Дорогі українці! Як змінювалися новорічні привітання президентів

Від закликів Леоніда Кравчука до єдності в перші роки незалежності до емоційних промов Володимира Зеленського під час війни. Новорічні звернення українських президентів стали дзеркалом епох. Кожен із них, від Кучми до Порошенка, залишив у промовах свій слід, розповідаючи історію країни через надії, виклики, перемоги та поразки. Згадуємо, про що говорили та що обіцяли президенти у своїх новорічних промовах.

Леонід Кравчук (1991-1994)

Перше звернення Президента Незалежної України зʼявилось у ніч з 1991 на 1992 рік. У ролику Леонід Кравчук сидів за столом у строгому костюмі та читав промову з листка. При цьому жодних святкових атрибутів та державних символів у кадрі не було.

«Шановні громадяни України, люди всіх поколінь, всіх національностей», — так вперше в кінці року за незалежності України звертався до всіх Кравчук.

У промові Леонід Кравчук підкреслював значущість здобуття незалежності. Він говорив про історичний вибір українського народу та необхідність обʼєднання нації:

«Стала реальністю віковічна мрія багатьох поколінь наших людей. Народ підвівся з колін, піднявся духовно, він став господарем на своїй землі».

Перший Президент наголошував на необхідності побудувати демократичну правову державу з власною армією, економікою. Він висловив впевненість, що попри труднощі, українці зможуть досягти успіху.

У наступних зверненнях Леонід Кравчук розповідав про важкі роки для українців та перші економічні труднощі у державі. Президент говорив про важливість структурних змін в економіці. Він просив в українців довіри та підтримки для подолання криз:

«Свобода і незалежність довго не тримаються, якщо вони не підкріплені здоровою економікою, порядком і злагодою… Ми заклали основи господарських реформ, зробили перші кроки до ринкової економіки. І ми зійшлися на тому, що це правильний шлях – шлях до достатку і економічної свободи. Але пройти його маємо розумно, створивши систему гарантій для людини».

У цьому та наступних звернення президент переконував, що зараз триває «перехідний період», порівнюючи совєтське минуле та майбутнє, яке обов’язково має бути щасливим.

Леонід Кучма (1994-2005)

Десять років з Новим роком українців вітав наступник Кравчука — Леонід Кучма.

У 1994 році президент у найкращих традиціях попередника, звертався до народу, сидячи на стільці в кабінеті. Через рік Кучма взяв у руку келих шампанського. Ще через рік – підвівся з крісла. Усі ці роки на відео були незмінні деталі: сумне обличчя Президента, запис у кабінеті, жовто-синій прапор і різдвяний вінок на столі.

Звернення Кучми розпочиналися зі слів про сімейну традицію святкування Нового року, а потім гарант підбивав підсумки за рік:

«Ми розпочали роботу по творенню в нашому спільному домі порядку й порядності. Повели боротьбу проти хабарників, користолюбців та злочинців. Буду відвертим: ця справа виявилася надзвичайно складною, набагато небезпечнішою, ніж уявлялося. Корозія розповсюдилася скрізь, починаючи з інститутів влади, але хочу запевнити вас: буду робити все, щоб Україна була очищена і оздоровлена, щоб злочинність була приборкана, а з п’ятою владою та ділками тіньової економіки було покінчено. І не силою кулака, а силою закону і лише закону».

Одним із досягнень Кучма назвав відмову України від ядерної зброї. Він зазначав, що це рішення стало гарантією української безпеки:

«Україна зреклася ядерної зброї, цього прокляття ХХ сторіччя, і забезпечила міжнародно-правові гарантії власної безпеки. З боку світового співтовариства зросла довіра до нашої держави, до її політичного та економічного курсу». 

У новорічному зверненні на 1997 рік Кучма наголосив на пʼятиріччі української незалежності. Окрім цього, Президент знову говорив про важкі часи для українців:

«Він назавжди увійде до нашого родоводу як рік першого ювілею української держави, п’ятої річниці проголошення її Незалежності. Вік ще зовсім юний. Це пора коли робляться перші кроки, вони ніколи не бувають легкими і простими, а для держави тим більше. Звідси і невирішені проблеми, і, на жаль, помилки та прорахунки. Нам сьогодні доводиться важко, а багатьом — дуже важко. Шлях до нового цивілізованого життя пролягає через виживання. А це позначається на всьому: стані економіки і почутті людей. Однак ми вистояли і маємо шанс перейти від стратегії виживання до стратегії розв’язання завдань, які забезпечують реальний поступ уперед».

Серед основних досягнень першого терміну президентства він називав прийняття Конституції та запровадження «повноцінної національної валюти».

У 1999 році новорічне звернення було особливим, адже Кучма вдруге переміг на президентських виборах. Президент обіцяв, що новий термін стане періодом стабільного зростання.

«На рубежі тисячоліть перед нами чи не найбільш складне завдання: утвердитися у бурхливому сучасному світі, гідно відповісти на його виклики. Магістральний напрям пролягає через економіку. Її стабілізації, оздоровленні та піднесенні».

У новорічних зверненнях Кучма робив акцент на економіці і майже не згадував сферу національної безпеки.

У 2000 році Кучма акцентував на «переломному моменті для українців». Основними подіями того року стали вбивство журналіста Георгія Гонгадзе і початок «касетного скандалу», що серйозно похитнули авторитет президента як в Україні, так і за кордоном. Кучма вирішив проігнорувати ці теми та у новорічному зверненні спробував сфокусувати увагу на економічних успіхах і стабільності.

У 2002 році Леонід Кучма відійшов від офіційного звернення і вітав українців «по-домашньому»: у бордовому светрі на шкіряному дивані з онуком та собакою поблизу ялинки та каміна.

З 2001 по 2003 рік правління Кучми характеризували протестами проти його режиму, загостренням стосунків із Заходом через «касетний скандал», а також концентрацією влади навколо олігархічних груп. У той час Кучма намагався переконати, що Україна залишається стабільною.

«У кожного з нас з минулим роком повʼязані чудові неповторні миті. Мало на який рік я дивлюсь з надіями як на наступний. Створені всі політичні умови, щоб поліпшилося економічне життя кожного українця», — сказав Кучма у новорічному зверненні з 2002 на 2003 рік.

У 2004 році звернення Кучми було виголошене на тлі політичної кризи, але президент уникав гострих тем. В останньому зверненні Кучма висловив задоволення досягненнями своєї епохи, зокрема економічною стабілізацією:

«Я погоджуюсь з тими, хто вважає, що зроблено досить мало. Але соціально-економічні результати, особливо останніх трьох років переконливо доводять, що в Україні закладаються підвали повноцінної держави».

У своїй промові Кучма закликав українців до єднання й злагоди, що було очевидною спробою знизити рівень суспільної напруги після протестів та політичного протистояння:

«Я працюю над тим, щоб зберегти в Україні стабільність. Хіба не є для нас уроком досвід інших країн, коли вони стають іграшкою в руках могутніх третіх сил?… Україна потребує політичного і соціального компромісу, коли політики поступаються своїми амбіціями, а в результаті виграє український народ».

Президентство Кучми завершувалося на фоні глибокого розколу суспільства. Роки його правління асоціювалися з авторитаризмом, корупцією, залежністю від олігархів та резонансними скандалами.

Віктор Ющенко (2005-2010)

Перше президентське звернення Ющенка прозвучало незабаром після перемоги на виборах, що стали завершенням «Помаранчевої революції». Його слова відображали надії на демократичне оновлення країни. Вперше президент звертався до народу не з кімнати, а стоячи на фоні Маріїнського палацу.

У 2006 році Ющенко закликав до єдності, розповів про зростання почуття патріотизму та народження 400 тисяч українців:

«У 2006 році, з волі людей, Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-33-х років актом геноциду. Це подія історичного масштабу, найбільш значущий факт національного життя у році, що минає. Ми віддали шану минулому, щоб йти вперед. Ми вчимося жити майбутнім».

У наступних роках президентське звернення мало акцент на соціально-економічних досягненнях і планах, але водночас залишалося вірним ідеалам революції:

«Найважливішим для мене було економічне зростання, боротьба з бідністю і безумовно соціальні ініціативи, що стосуються майже 35 мільйонів людей. Моя позиція категорична — вони мають і будуть виконані», — заявив Віктор Ющенко.

Президент звертався до українців неформально, розповідав про свої почуття та закликав до єдності:

Я хочу сказати вам прості і близькі слова. Це слова любові, вдячності і підтримки до кожного з вас: до знайомих і незнайомих, рідних і далеких – добрих, прекрасних людей, нашого народу, до якого належу серцем і душею, без якого не мислю свого життя.

Останнє привітання Віктора Ющенка прозвучало на тлі важкого економічного становища країни, зростання політичної нестабільності та підготовки до президентських виборів 2010 року.

Ющенко розповів про досягнення під час своєї каденції, зокрема збереження незалежності. Також він визнав, що його президентство було періодом великих випробувань, зокрема економічної кризи та політичної боротьби.

«Ми витримали удар кризою, ми будували нові стадіони та лікарні. Ми добилися, що Євро-2012 буде в Україні. Наші лікарі врятували тисячі життів, ми разом звільнили з полону моряків. Завершується ціла доба у нашому житті, я пишаюся цим часом, свободою слова. Пишаюся багатьма економічними показниками».

Віктор Янукович (2010-2014)

Перше новорічне звернення Януковича після перемоги на виборах 2010 року було сповнене оптимізму та обіцянок. Він прагнув створити образ лідера, здатного об’єднати країну після політичних криз. Янукович наголошував на впровадженні змін та «нових перемогах» після важкої праці:

«Ми закладемо в прийдешньому році основу благополуччя для кожної сімʼї. Наступний рік ми всі разом будемо багато працювати, щоб так сталося. Я хотів би, щоб усе було просто і швидко. Але навіть у новорічну ніч не маю права розповідати казку — скажу як є. Буде у нас багато роботи. Але у нас є і багато енергії».

У наступних новорічних зверненнях Віктор Янукович розповідав про непростий рік, невеликі досягнення та надії на майбутнє без будь-якого конкретного плану:

«Рік, що минає приніс нам нові звершення. Наступний 2013 рік повинен стати роком розвитку та соціальної справедливості, всі гілки влади повинні забезпечити максимальний ефект від економічного зростання та правових перетворень».

У той час, коли понад 500 тисяч українців протестували через відмову від Євроінтеграції, Віктор Янукович виголошував свою останню новорічну промову.

«Дорогі співвітчизники. Рік був непростий, а можливо і найскладніший в історії Незалежної України».

Він розповідав про «рік прогресу» та «побудову європейської країни». Ця промова була спробою якось заспокоїти людей та переконати у силі влади. Однак вона була без конкретики та справжнього емоційного зв’язку з народом. Бо доки українці розгортали на майдані прапори ЄС, Віктор Янукович заявляв про відновлення «братерських» стосунків з росією:

«Ми продовжуємо працювати над угодою з ЄС, ми відновили дружні братерські стосунки з росією, і ми здійснили справжній прорив у відносинах з Китаєм. Ми забезпечуємо дієву рівновагу між Заходом та Сходом, не поступаючись своїми національними інтересами».

Янукович не згадав ані про причини протестів, ані про ключові вимоги мітингувальників, що додало відчуття відриву влади від реальних проблем країни. Його промова була сповнена загальних фраз і побажань.

«Дорогі друзі! Вірю в те, що 2014 рік стане для нас роком єдності, розвитку та успіху. Ми йдемо шляхом згоди і національної єдності».

Вже через два місяці після єднальної промови «гарант» утече з України.

Петро Порошенко (2014-2019)

Новорічні звернення Петра Порошенка були зроблені за одним сценарієм: ключові події за минулий рік під епічно-тривожно-радісну мелодію, а на завершення промова гаранта про надії на майбутнє.

Перше звернення Петра Порошенка розпочалося з двохвилинного відео з ключовими подіями, що сталися у 2014 році. Він акцентував увагу на єдності українців, згадав Революцію Гідності, початок війни з росією та окупацію Криму.

На відміну від інших Президентів, Петро Порошенко не виголошував промову самостійно, а збирав навколо себе купу людей. Так, у 2014 році він був у колі бійців АТО, «кіборгів» та волонтерів, а до громадян звернувся кримськотатарською, російською та українською мовами.

«Дорогі рідні співвітчизники, рік, що минає був найважчим за останні сім десятиліть. Лютий ворог зазіхнув на наше життя, територію, свободу. Вся країна від малого до старого стала на захист Незалежності. Цю Вітчизняну війну ми обовʼязково виграємо».

Наступного року Порошенко записав відео у колі народу. Він прикрашав ялинку та відвідав ярмарок у столиці. Президент наголошував, що Україні вдалося вистояти, дякував захисникам та волонтерам. Також він розповів про зроблені кроки до євроінтеграції:

«Не дамо зовнішньому ворогу підірвати нас зсередини політичними чварами, то наступного року кожен з нас може сказати. Напередодні свят ми вибороли кілька важливих рішень з Євросоюзом. Наступного року громадяни нашої держави зможуть вільно відвідувати Європу. І рух цієї угоди має бути двостороннім. З 1 січня починає діяти поглиблена зона торгівлі з Європейським Союзом». 

У 2016 та 2017 роках Петро Порошенко розповів про проведення реформ, міжнародну підтримку та здобутки, зокрема, перемогу України на Євробаченні та постачання зброї із США. Також він вчергове наголошував на важливості поверненні окупованих територій та силі української армії. 

У 2017 році Президент дав спершу слово іншим громадським діячам, спортсменам, політикам. А потім виголосив промову: 

«Ми надалі будемо зміцнювати українську армію. Крізь штучні лінії розмежування, мої щирі побажання хай почують Крим і Севастополь, Донецьк та Луганськ – ваш дім Україна. А грабіжника, який сплюндрував нашу оселю, проженемо та покараємо».

В останньому новорічному привітанні Петро Порошенко згадав про досягнення року: створення Православної церкви України, отримання Томосу. Президент запевнив, що найважче і найгірше вже позаду:

«Ми стали далі від москви і ближче до Європи. Це – чітка стратегія, якої неухильно дотримуємося протягом останніх п’яти років. Ми йдемо своїм шляхом. Ані обіцянки мани небесної, ані зерна зневіри, ані зілля розбрату – ніщо не повинно розвернути нас назад. В єдності сила народу, Боже, нам єдність подай», – хотілося б, щоби саме ці слова стали гаслом для наступного року для влади, суспільства і  для кожного громадянина».

Володимир Зеленський (2019 — нині)

Володимир Зеленський став президентом, коли українське суспільство очікувало змін і нових підходів до управління країною. Його перше новорічне звернення було зосереджене на ідеї єдності, проте навряд чи він очікував, що стане джерелом мемів для народу.

Замість вишуканого костюму, президент вдягнув «офіс кежуал» та розпочав привітання зі своєрідного зламу четвертої стіни. У своєму виступі він згадував конкретних людей: учителів, лікарів, військових, фермерів, наголошуючи, що вони — основа держави. Тон був неформальним і близьким до аудиторії, без акценту на політичних досягненнях.

«Зазвичай у новорічному привітанні президенти розповідають нам про зростання ВВП, падіння інфляції, імплементацію, диверсифікацію та інші дуже незрозумілі терміни. Одним словом, переконують, що насправді ми почали жити краще. І тому дуже часто під час звернення президента ми вимикаємо звук. Сьогодні буде інакше. Давайте сьогодні кожен чесно відповість сам собі на важливе питання: хто я?».

2020 рік був складним через пандемію коронавірусу, яка змінила життя українців і стала центральною темою звернення Зеленського. Президент подякував медикам, волонтерам і всім, хто допомагав у боротьбі з пандемією.

Він звертався до українців, як до дітей. Через зібрану групу дітлахів розповідав, що рік був «важкий», було чим «пишатися», за дещо «було соромно», а в лікарнях та аптеках не було необхідного, бо «дехто втратив нюх». Також президент зробив акцент на великому будівництві доріг в Україні:

Це рік, де, на щастя, ми руйнували стереотипи. Наприклад, що в Україні неможливо робити хороші дороги. Цей міф пішов на всі чотири сторони, по всіх чотирьох тисячах кілометрів нових доріг. Колись вам буде 18, і ви зможете водити авто українськими дорогами. Ми старалися, щоб за час, поки ви подорослішаєте, ці дороги не постарішали. І не втомилися. Цей рік довів, що дитячу лікарню “Охматдит” можна добудувати й не передавати, немов булаву, кожному наступному Президенту України.

У 2021 році Зеленський знову звернувся до дорослої аудиторії. Понад 20 хвилин Президент був у колі спортсменів, артистів медиків та інших українських діячів. Він розповідав про здобутки влади, про «надзвичайних людей і громадян», про олігархів, ціни на газ, ринок землі, перемоги українських спортсменів, повернення Криму та Донецька та Луганська, армію та ветеранів.

Новорічне привітання у 2022 році було інакшим в усіх сенсах.

«Цей рік почався 24 лютого. Без передмов і прелюдій. Різко. Рано. О 4-й годині. Було темно. Було гучно. Багатьом було складно, комусь – страшно. Минуло 311 днів. Нам усе ще може бути темно, гучно й складно. Але нам точно вже ніколи не буде страшно. І ніколи не буде соромно».

Більше не було святкових декорацій, а лиш Президент на темному фоні одягнений не у костюм, а у військову «оливу» з гербом на грудях. Зеленський підсумував виклики 2022 року, згадавши, як Україна вистояла проти ворога, незважаючи на всі труднощі. Президент звернувся до жителів всіх міст, як обʼєдналися, щоб протистояти «другій армії світу»:

«Ми нічого не втратили. У нас забрали. Україна не втратила синів і доньок – їх забрали вбивці. Українці не втратили домівок – їх знищили терористи. Ми не втратили своїх земель – на них зайшли загарбники. Світ не втратив мир – росія його зруйнувала».

Наприкінці звернення Зеленський побажав кожному українцю «перемоги» та поверненні всіх окупованих земель.

У 2023 році Володимир Зеленський записав новорічне звернення у своєму кабінеті на фоні шевронів українських військових. Він дякував всім, «хто працює й бореться щодня, бо знає: війни самі собою не закінчуються — війни закінчують».

Зеленський продовжує традицію звертатися до громадян не як президент до підлеглих, а як один із них. Він знову згадував реальних людей, чиї вчинки надихають:

«Коли на початку 23-го року, в січні, в лютому, ми подолали, без перебільшення, найважчу зиму в історії. Коли довели: українці сильніші за холод і темряву. Сильніші за відключення й загрозу блекауту. Українці подолають будь-який дефіцит електроенергії, бо не мають дефіциту стійкості та хоробрості. Ми не зникли в темряві. Темрява не проковтнула нас. Темрява програла нам».

Зеленський також відзначив, що у минулому році розпочалися перемовини про вступ України до ЄС. Він назвав це рішення історичною перемогою. Також Президент відзначив і інші здобутки на міжнародній арені, зокрема, Українська формула миру, які підтримали 80 країн та «Зерновий коридор».

Зеленський також наголосив на важливості розвитку власного виробництва зброї та техніки, що дозволить ще ефективніше протистояти ворогу:

«І хай би скільки випускав ворог ракет, хай би скільки було обстрілів та атак – підлих, безжалісних, масованих – у прагненні зламати нас, українців, залякати, збити Україну з ніг, загнати під землю, ми все одно піднімемось. Бо той, хто приносить на нашу землю пекло, одного дня побачить його з власного вікна».

Війна змінила все

Новорічні звернення президентів виконували не лише функцію святкових привітань, а й були важливими інструментами політичної комунікації, рефлексії над минулим роком та формуванням перспектив майбутнього.

У 1991 році Леонід Кравчук, перший президент незалежної України, говорив про початок нової ери, з акцентом на здобуття свободи та єдності. З часом, особливо у період президентства Кучми, новорічні звернення стали більш технічними та менш емоційними, концентруючи увагу на стабільності й економічному розвитку. У часи Ющенка, коли країна переживала революційні зміни, промови були переповнені патріотизмом та національним відродженням. Порошенко з 2014 року загострив увагу на боротьбі з агресією та важливості боротьби за незалежність. Відкрито вітаючи кожну перемогу на фронті, він закликав до підтримки військових і героїв.

Новорічні звернення Зеленського припали на час пандемії коронавірусу та повномасштабної війни. У своїх промовах він намагався обʼєднати народ, проте подекуди його відео більше нагадували фільми, і попри емоційні слова, не мали конкретного сенсу, окрім єдності та згуртованості.