Естонський міністр оборони: Крим — це червона лінія, але НАТО повинно підтримати Україну і йти до кінця

Втрата контролю над окупованим Кримом є «червоною лінією» для президента росії володимира путіна, заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур. Водночас він закликав інші країни НАТО не відмовлятися від української операції на півострові, незважаючи на будь-які побоювання щодо застосування москвою ядерного арсеналу.

В інтерв’ю Newsweek Ханно Певкур зазначив, що союзники по НАТО мають канали, за допомогою яких можна дієво застерегти кремль від використання ядерної зброї, і що неодноразове бряцання атомною зброєю з боку росії не повинно підривати позиції Заходу щодо підтримки Києва.

«Якщо ми хочемо досягти реального результату, то ми не будемо цього робити публічно. Особливо щодо ядерної загрози. Наше завдання тут – допомагати українцям і турбуватися про те, щоб вони могли робити свої кроки, а не переживати про те, що зробить Кремль. Україні потрібно повернути всі території», - сказав Певкур Newsweek, відповідаючи на питання про Крим.

Доля півострова, додав він, буде залежати від відповіді росії на майбутній контрнаступ України.

«Виходячи з публічної інформації, яку ми маємо, то, безперечно, Крим є «червоною лінією» для путіна. Але ми не знаємо, що ця «червона лінія» означає. Коли ми дійдемо до того, що Україна буде готова взяти Крим, ми не знаємо, якою буде ситуація російської армії на той момент або поточний статус. Можливо, це буде «велика лавина» , і це буде питання місяців. А може, навпаки, це буде дуже тривалий конфлікт», - висловлює свої думки Певкур.

Можливо, додав він, путін на той момент вже не буде російським головнокомандувачем, але Певкур вважає, що наступник путіна може бути ще гіршим.

Ханно Певкур також вважає, що Європа не повинна занадто сильно тиснути на українців щодо контрнаступу чи досягнення конкретних результатів, а навпаки — збільшувати свою підтримку.

«Кожен військовий розуміє, що для дуже потужного контрнаступу потрібно мати на своєму боці співвідношення 1:3 або 1:4. Тому я вважаю, що треба сприймати це досить спокійно, не тиснути на українців занадто сильно. Подивимося, як воно буде. Захищатися набагато легше, ніж йти в наступ. Незважаючи на те, що російська армія скоротилася в масштабах, у них все ще є сотні тисяч людей. Контрнаступ може бути як лавина. Якщо у вас є сніжна куля і ви кинете її з гори, вона може обернутися в лавину. Але вона також може так і залишитися сніжною кулею. Треба сподіватися, що вона стане лавиною. І давайте не забувати, що це ніяк не може вплинути на нашу допомогу Україні, оскільки кінцева мета для України все та ж: виграти війну та повернути свої території» - додав він.

Тим часом, вважає Певкур, країнам НАТО слід ретельніше працювати над тим, щоб озброїти українців, які готуються до наступу.

«Військова допомога Естонії Україні наразі становить приблизно 400 мільйонів доларів. Що в естонському перерахунку становить трохи більше 1% ВВП. У нас разом 54 країни у форматі Рамштайнської контактної групи з Україною із загальним ВВП близько 50 трильйонів доларів. Коли ви берете 1% із 50 трильйонів, це приблизно 500 мільярдів доларів. А до сьогодні колективна військова допомога становила приблизно 50 мільярдів доларів. Це показує, що ми можемо зробити більше. І безумовно, Україні потрібна будь-яка допомога, яку ми можемо надати», - робить висновки естонський міністр.