Гроші дійшли не одразу: як Охтирка шукає рішення для відбудови міста

Місто Охтирка на Сумщині стало першим, яке не піддалося натиску російських загарбників 24 лютого 2022 року. Внаслідок героїчного захисту військових та територіальної оборони російські танки були відкинуті за межі міста. За це вороги жорстоко помстилися: Охтирку нещадно обстрілювали з реактивної артилерії, на місто скидали важкі авіабомби та ракети з російських літаків.

На території Сумської області найбільше будівель російські військові зруйнували в Охтирці. З початку березня місто залишилось без теплопостачання, бо війська Росії авіаударами зруйнували ТЕЦ. У перші тижні повномасштабного вторгнення місто зазнало ударів забороненими міжнародним правом термобаричними вакуумними бомбами, була пошкоджена вся критична інфраструктура, а від приміщення міської ради залишилася тільки частина фасаду.

Понад 100 будинків приватного сектору по всьому місту зруйновані дощенту, більш ніж 1000 квартир та помешкань зазнали руйнувань і пошкоджень різного ступеню.

Про те, як відбудовують Охтирку, дізнавалася кореспондентка Сіль.Медіа.

Провести екскурсію рідним містом та показати, як воно змінилося за цей час, погоджується міський голова Охтирки Павло Кузьменко.

ВІДБУДОВА — СПРАВА ГРОМАДИ

Дорогою мер Охтирки розповідає, що за рахунок місцевого бюджету за рік відремонтували п’ять 5-поверхівок, а також за програмою 90/10 замінені вікна під’їздів. На відбудову житлового сектору залучили понад 200 млн грн інвестиційних коштів — у вигляді будматеріалів, оплати робіт тощо.

— Коли американці робили в нас обстеження за допомогою дронів, так як і в Тростянці, то нарахували збитків близько 2 млрд, тож отримані ці 200 млн — лише десята частина. Ми не говоримо зараз про міську раду — ми розташовані зараз у бібліотеці, і розуміємо, що цю зруйновану споруду не відбудуємо — ні зараз, ні наступного року, ні ще через рік. Не відбудуємо Охтирську ТЕЦ, на неї потрібно понад мільярд, бо завели тільки один котел з шести й відновили лише частину технологічних приміщень, які потрібні були, щоб пройти перший опалювальний сезон. Але, наприклад, на садочки вже виділили кошти в повному обсязі, — розповідає міський голова.

Минулої весни для відновлення Сумщини після повномасштабного наступу росіян уряд оголосив про виділення 250 млн грн. Та до Охтирки ці гроші не дійшли, розповідає міський голова. Тож вирішувати проблеми відновлення житлового сектору в громаді взялися самотужки.

Гроші на відбудову міста надійшли в розпорядження обласної військової адміністрації.

— Кошти надали державним органам — обласній адміністрації. А відповідальність — наша. Отже і мешканці почали звинувачувати саме нас. І це зараз одна з найбільших проблем. Не так давно був на нараді в Києві, де почув, що довіра до органів місцевого самоврядування впала до 13%. Але це не тому, що місцеве самоврядування стало менше чи гірше працювати, а за рахунок невідповідності інформації. Тобто, спочатку щось оголошується, а місяці через три надходять якісь кошти. А людям, які почули інформацію, хочеться бачити, як вже наступного дня кошти на рахунках, а за місяць усе відбудовано, — пояснює Кузьменко.

Місцева влада не сиділа, склавши руки, в очікуванні державних субвенцій. Зібрали виконком, пропрацювали план першочергової відбудови. Обстежили об’єкти критичної інфраструктури, виділили гроші на створення та реалізацію проєктів.

Наразі не всі об’єкти ще обстежені — зруйновані приватні будинки чекають своєї черги, але відбудова багатоквартирних практично виконана.

Найголовніша проблема, яку треба було вирішити — відновлення комунікацій. В місті були серйозно пошкоджені газогін, водопостачання та водовідведення, а також система централізованого опалення. Про опалювальний сезон почали думати вже в травні.

ДО ЗИМИ ГОТУВАЛИСЯ З ТРАВНЯ

Вибухами потужних авіабомб у місті порвало комунікації. Вода потрапила в газову мережу, труби розмерзлися — газо— та водопостачання, централізоване опалення. Та вже на початок холодного сезону усі багатоквартирні будинки були з теплом.

— Це стало можливим завдяки героїчній роботі комунальників. Працівників у місті залишилося небагато, але вже з травня минулого року вони почали проводити гідравлічні випробування усіх мереж. Спочатку обстежували підземні мережі, пошкоджені — відсікали. Починали з ділянок, де менше пошкоджень і проблему можна було швидше вирішити.

Частину тепломереж відновити не вдалося — понад 375 одноповерхових будинків у приватному секторі та двоповерхових на 6-8 квартир довелося відключити. Рішення про це ухвалили на сесії міськради минулого травня — відключили від мережі теплопостачання ділянки, які були серйозно пошкоджені від холоду.

Людям одразу повідомили, що централізованого опалення не буде, доведеться переходити на індивідуальне. Для допомоги прийняли міську програму — виділили кожному такому домогосподарству по 10 тис. грн. Це стосувалося тих будинків, де по вулицях є газогони — в Охтирці є вулиці й без газопостачання, зауважує Кузьменко.

Не всі мешканці багатоповерхівок вірили, що місту вдасться відновити централізоване теплопостачання. Ті, кому у травні повідомили про відключення, мали час на підготовку до опалювального сезону.

— У вересні минулого року нам здавалося, що “все”. Тоді ми зрозуміли, що 86 млн грн на відбудову Охтирської ТЕЦ, про виділення яких повідомим Кабмін, незрозуміло яким чином ми можемо використати. Вони ніби й прийшли. Але кошти виділяють під проєктно-кошторисну документацію, а в нас її не було. Цей об’єкт має складність будівництва СС3 — найвищу. Ми, органи місцевого самоврядування, повинні замовити проєктно-кошторисну документацію, технічний нагляд, не розуміючи у цьому процесі багато чого. Цей об’єкт будувався державою, а його переклали на наші плечі.

Здавалося, опалювальний сезон буде зірваний. Кузьменко отримав декілька листів з Сумської ОВА, що його можуть притягнути до кримінальної відповідальності за бездіяльність, і що початок і успішне проведення опалювального сезону — його особиста відповідальність.

При тому, що єдиний об’єкт централізованого теплопостачання був у 2017 році переданий у приватне користування за рішенням суду. Тобто, Охтирська ТЕЦ — це власність громади, передана в оренду на 20 років ТОВ “Брокенергія”, чий кінцевий бенефіціар (компанія “Інтер Біо Енерджі ЛТД”.– Сіль.Медіа) зареєстрована на Сейшельських островах.

Частину приміщень ТЕЦ ремонтували коштами Охтирської міської ради — на початку вересня виділили 30 млн грн з місцевого бюджету. Опалювальний сезон змістили майже на місяць пізніше.

Частину коштів вклало підприємство — з шести котлів відновили і запустили один. Ще з травня не лише в мережі, а й в ОСББ багатоквартирних будинків почали проводити своїм коштом гідравлічні випробування.

Більшість батарей, де найбільше було поривів, місту надали спонсори — Полтавський ГЗК, Міжнародна організація Червоного Хреста, за рахунок чого поміняли батареї у під’їздах та в квартирах мешканців за незахищених верств населення. Також своїм працівникам допомогло Нафтогазодобувне управління. На кожну квартиру надали значну суму, тож люди почали відновлювати, частину коштів місто виділило на багатоповерхівки.

ГРОШІ Є, АЛЕ ЗМІНИЛИСЯ ПРОЦЕДУРИ

Один з будинків, які відбудували — 5-поверхівка на вулиці Київській. Поруч з нею, на сусідній Полтавській, у березні 2022 року вибухнула потужна авіабомба з термобаричним зарядом.

Глибоку вирву, яка одразу перетворилася на озеро через пошкодження підземних комунікацій, вже засипали. Та про силу вибухової хвилі досі нагадують випуклі металеві гаражі і декілька зруйнованих одноповерхівок.

А от багатоквартирний будинок має значно кращий вигляд. Торік тут були вибиті усі вікна, пошкоджені стіни та перекриття даху, зруйновані комунікації. Нині ж про руйнування нагадує хіба інший колір цегли — тут провели капітальну відбудову. Кошти на виготовлення проєкту та відбудову виділили в повному обсязі з місцевого бюджету рішенням виконавчого комітету — не сесією, бо торік через відсутність багатьох депутатів сесії міської ради майже не збиралися.

Та нині роботи зупинилися, бо змінилася процедура. Якщо торік виконавця робіт обирали за спрощеною процедурою — через визначення кращої ціни — то тепер знову треба оголошувати тендер. Тож для продовження внутрішніх відновлювальних робіт тепер чекають на проведення тендерних торгів.

— Кошти виділені ще минулого грудня при формуванні бюджету, але частина умов була змінена. Намагаємося шукати вихід і продовжувати роботи — все має бути завершене до початку опалювального сезону, — розповідає голова громади.

З вулиці на подвір’я повертає місцева мешканка. Жінка середніх років у рожевій зі стразами футболці. Побачивши Кузьменка, перекладає дволітрову пляшку сітра під ліву пахву та правицею підіймає темні окуляри з очей на каштанове волосся.

— Доброго дня, у вас можна запитати? У нас будуть продовжувати роботи? — починає говорити здалеку, повільно підходить.

— Будуть продовжувати, ми зараз над цим працюємо. Держава змінила умови, тепер потрібно буде по-новому оголошувати тендер або підписувати додаткові документи, — повертається до співрозмовниці мер.

— Мені затримують виплати, кажуть, що і так переплатили. А нам нічого не переплачували, ми повернулися з Угорщини, і в мене квартира розрушена, як мені тут жить? Шо робить дальше? — жінка починає підвищувати голос.

— Кошти на ремонт у квартирах “під шпалери” ми заклали в повному обсязі, вони є. Але затримують нас оці документальні моменти. На ваш будинок виділили близько 10 млн грн. Якщо буде зміна кошторису — там спочатку порахували, наприклад, дві тріснуті плити, а потім виявили ще дві — ми добавлятимемо кошти. В цьому році до початку опалювального сезону повинні все зробити, — Павло Петрович говорить спокійно, роз’яснюючи ситуацію.

— Ну ясно. Подивимося, — жінка розвертається і йде до свого під’їзду.

Павло Кузьменко пропонує показати два будинки, поміж якими розірвалася російська ракета С-300. Стіни та перекриття багатоповерхівок отримали серйозні ушкодження, квартири були непридатними для життя. Нині ж 9-поверховий будинок зданий в експлуатацію, а в 5-поверхівці навпроти два під’їзди відселені, чекають фінансування.

ВІДБУДОВА ЖИТЛА — ЗАПОРУКА ПОВЕРНЕННЯ МЕШКАНЦІВ

Їдемо вулицями поміж будинків, на яких видно сліди руйнувань. Багатоповерхівки, переважно, мають вигляд кращий, ніж торік. А от серед приватної забудови можна ще бачити зруйновані паркани, а то й дахи та стіни.

5-поверхівка ліворуч, на протилежному боці вулиці, нагадує про події весни минулого року. Перші два під’їзди мають цілком нормальний вигляд, третій та четвертий дивляться на перехожих чорними проваллями вибитих вікон, подекуди закритими фанерою.

З вулиці звертаємо праворуч, у двір навпроти. Явно нещодавно пофарбований у кремовий колір панельний будинок має 9 поверхів, і практично усі були пошкоджені потужними вибуховими хвилями від скинутих з літаків авіабомб. Тут минулого квітня стояла, фактично, одна “коробка” без вікон, дверей і з пошкодженими внутрішніми стінами та перекриттями, каже Кузьменко. Дістає смартфон та знаходить на ньому фотографії.

— Всередині все було розтріскано, розірвано, розбито, — гортає світлини. — А зараз цей будинок вже зданий в експлуатацію. Ще є якийсь один відсоток недопрацювань, але роботи завершуються. Тут повністю розібрали зруйнований перший поверх, зробили армопояс, виклали стіни. Усередині в будівлі також було багато порвано, його все зробили.

Цей будинок також відремонтували коштом громади. Витратили 13 млн грн.

Усього на відбудову минулого року заклали 100 млн грн. З них більшість використали, але головне — провели тендери, уклали договори з підрядниками.

— Було важливо, щоб виділена була уся сума. Бо виділивши на той будинок не усю суму, ми втратили час і можливість, роботи зупинилися повністю. Мешканці вважають, що це моя вина, — знизує плечима чиновник.

У будинку поруч подекуди залишилося розбите скло у балконах, хоча всі вікна засклені. Якраз у цьому будинку вікна закрили за рахунок коштів ОВА, отриманих від держави. А от балкони до проєкту відновлення не включили — за документами, в будинку на час зведення засклені балкони не були передбачені, то вже ініціатива мешканців. Тож їх і не відновлювали, ця проблема лягла на плечі квартировласників.

Головне було якнайшвидше засклити усі вікна усіх будинків — закрити периметри, щоб з початком опалювального сезону тепло не втрачалося та знову не сталося розмерзання труб і батарей.

Роботи виконали згідно з сучасними нормами енергоефективності. Тобто — з прицілом на майбутнє відновлення міста.

— Вікна і квартир, і у під’їздах замінені згідно з вимогами часу. Якщо раніше коефіцієнт опору теплопередачі вимагався 0,50, то тут вже — 0,91. Це вимога міжнародних грантів, щоб усі вікна були замінені на термозберігаючі. Це перший крок до термомодернізації громади, — додає Кузьменко.

І розповідає про ще одне важливе рішення, яке значно полегшило планування відбудови міста.

ЕФЕКТИВНЕ РІШЕННЯ ДЛЯ КОМУНІКАЦІЇ

У громаді створили та запровадили електронну програму комунікації Охтирки — ЕПКО. По суті, це електронна платформа комунікації з міською радою, де мешканці самостійно реєструють пошкодження свого житла.

— Є програма, куди можна вносити дані про руйнування через “Дію”. Але там немає зворотного зв’язку, ми не можемо брати звідти ніяку інформацію. Коли до нас заходили відбудовники, у них були певні критерії, кого вони можуть взяти на відбудову. Потрібен був інструмент для того, щоб їм одномоментно надати велику інформацію.

Деякі організації висловили готовність, наприклад, замінити вибиті вікна у приватному житлі. Але шукали певну категорію — багатодітні родини, пенсіонерів, інші пільгові категорії населення. На платформі можна зробити вибірку за певними параметрами, також позначається, яка саме благодійна організація бере на себе зобов’язання на відбудову чи відновлення певних об’єктів. Працює з ЕПКО спеціально визначений фахівець міської ради.

— Таким чином ми змогли роздати об’єкти благодійникам, щоб не було перехресту. Це для них важливо, щоб один об’єкт не робила інша організація, якщо це не обговорено попередньо. На цій платформі зареєстровано більше тисячі мешканців, на усі об’єкти вже обрані виконавці.

Завдяки запровадженню ЕПКО, яка пришвидшила комунікацію між містянами та владою, в Охтирці вже виконано щонайменше 90% ремонтів у будинках, що мали легкі та середні руйнування.

— У нас фізично не вистачає інженерів будівельників та інших фахівців, які би ходили і обстежували кожне житло на предмет руйнувань. Люди самостійно, наприклад, заміряли свої вікна та двері і вносили дані про параметри та кількість на цю платформу. І коли знаходилися благодійники, озвучували кількість будинків чи квартир які готові зробити, ми передавали їм телефони тих, хто зареєструвався.

Запустили ресурс у вересні 2022 року. За перший місяць подали заявки 972 місцевих мешканці, створили про пошкоджене майно створено 3 721 запит, а щодо повністю зруйнованого — 21 запит. Зараз на платформі зареєстровані 1397 містян.

Платформа ЕПКО — від ідеї до реалізації — повністю місцева ініціатива. Про це сказав у коментарі начальник відділу з організації діяльності міськради Дмитро Цибулько.

— У будинках були різні пошкодження, а щось люди вже встигли відновити. Ми стикнулися з тим, що не маємо актуальної інформації від людей. Тому виникла така ідея. Працювали з міським головою з певною командою людей, щоб розробити платформу, через яку отримували би максимально оперативно цю інформацію, — пояснює куратор проєкту. — Павло Петрович взяв на себе фінансування проєкту своїм власним коштом. Так почала працювати програма відновлення міста. І коли вже звертались міжнародні фонди, донори, ми мали базу даних, що і де потрібно відновлювати Людина сама пише, наскільки пошкоджене майно, якого обсягу потрібна допомога.

В майбутньому платформу планують розширити та перевести комунікацію та управління Охтирки в електронний вигляд.

— Тобто, це таке собі SmartCity. В Україні, певно, є інші міста, де це працює (наприклад, SmartCity запроваджена у Києі. — Сіль.Медіа), але цю програму ми написали і впровадили саме на території Охтирської територіальної громади самостійно, — додає Цибулько.

Асоціація міст України у травні 2023 року під час Марафону з нагоди Тижня відкритого урядування в номінації “Електронне урядування” відзначила ЕПКО переможцем Конкурсу кращих історій незламності та співдії в громадах України.