Як визначити чи є в дитини аутизм та чим важливе раннє втручання

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 1 дитина зі 100 в усьому світі має аутизм. В Україні, станом на грудень 2023 року, з цим діагнозом загалом на обліку перебуває 20 936 дітей. При вихованні дитини з розладом спектра аутизму (РСА) надзвичайно важливу роль відіграє раннє втручання!

Спеціалісти центру розвитку для дітей у спектрі аутизму LEVCHYK SPECTRUM HUB від благодійного фонду Future for Ukraine розповідають, що таке РСА, як виявити аутизм у дитини, що таке корекційні заняття та раннє втручання.

Що таке РСА та з якого віку він діагностується?

Аутизм — це розлад розвитку нервової системи, який впливає на соціальні, комунікативні та поведінкові навички.

Розлади спектра аутизму (РСА) впливають на:

• Спілкування: людям з аутизмом може бути складно розуміти невербальні сигнали, вести бесіду або розуміти емоції інших.
• Соціальну взаємодію: їм може бути складно заводити друзів, розуміти соціальні правила або брати участь у групових заходах.
• Поведінку: їм може подобатися повторювати певні дії, слова або фрази, а також їм може бути складно адаптуватися до змін.

Важливо пам’ятати:

• Не існує двох однакових людей з аутизмом. Кожен випадок унікальний, тому й використовується термін «спектр аутизму».
• Аутизм можна діагностувати вже з 12-18 місяців, але зазвичай це відбувається у віці 2-3 років.

Серед перших ознак РСА у дитини можуть бути:

• відсутність зорового контакту;
• відсутність реакції на своє ім’я;
• мимовільні або стереотипні рухи;
• відсутність або затримка розвитку мовлення;
• проблеми у спілкуванні з однолітками.

Одна з відмінностей аутизму полягає в тому, що він часто не має чітко виражених зовнішніх проявів, скажімо, як при Синдромі Дауна чи ДЦП. Це може ускладнювати ранню діагностику аутизму у дітей. Однак РСА впливає на сенсорику дитини, тобто на її здатність розпізнавати зовнішні впливи та сприймати відчуття.

«Сенсорні порушення все ж таки мають зовнішній прояв — часто це стереотипні повторювані рухи. Дитина може нав’язливо махати руками, крутитися навколо себе, закривати вуха через гучне сприйняття звуків, може їсти неїстівні предмети, нефункціонально гратися іграшками — потрібно постійно спостерігати за поведінкою дитини», — зазначає Анна Перекатій, психологиня, поведінкова аналітикиня, засновниця та голова Центру розвитку і соціалізації «СТАРТ» у Львові.

Хто може поставити діагноз РСА в Україні?

Діагноз РСА може поставити лише лікар-психіатр, який має спеціальну підготовку та досвід.

Діагностика аутизму ґрунтується на комплексному обстеженні, яке включає: огляд дитини, бесіду з батьками, проведення спеціальних тестів.

Експерти, а також батьки, які вже виховують дітей із РСА, радять не зволікати з обстеженнями, коли у вас є підозра на аутизм у дитини. А за необхідності — проконсультуватися у кількох спеціалістів.

«Прислухайтеся до своєї інтуїції! Та не відштовхуйте рідних, які, можливо, першими скажуть вам уголос, що з вашою дитиною “щось не так”. Перевірте свої страхи та припущення рідних у відповідних спеціалістів. Не затягуйте, не чекайте на диво — дійте! Від перевірки гірше не буде», — радить Аліна, мати 5-річної вихованиці LEVCHYK SPECTRUM HUB Сюзанни, у якої діагностовано РСА.

Чим важливе раннє втручання у розвиток дитини з РСА?

На жаль, аутизм не піддається остаточному лікуванню. Однак це не означає, що дитині з РСА не можна допомогти оволодіти навичками спілкування та всіма знаннями, що полегшать її життя.

Завдяки ранньому втручанню та комплексній корекційній роботі з логопедами, психологами, спеціалістами з адаптивної фізкультури, сенсорної інтеграція, арт-терапії можна значно поліпшити якість життя дитини з аутизмом.

«Найбільший дефіцит при аутистичних розладах — це дефіцит спілкування і розвитку комунікативної сфери. Дитина не звертає увагу на інших людей, більше концентрується на предметах. У дітей із РСА страждає сфера наслідування. Але без цього людині з аутизмом буде надзвичайно складно жити у суспільстві. На корекційних заняттях ми стараємося компенсувати на ранніх етапах нестачу взаємодії. Ми показуємо дитині з РСА, що контактувати з оточуючими цікаво, вигідно, весело. І всіляко заохочуємо цей контакт. Чим раніше дитина засвоїть ці базові навички, тим краще! Саме це й відбувається під час раннього втручання у розвиток дитини з аутизмом. Акцент робиться на компенсацію дефіцитів у соціальній сфері. Щоб дитина якомога раніше вміла навчатися за допомогою типових механізмів розвитку — через зоровий контакт і наслідування», — пояснює Анна Перекатій.

Те, наскільки ефективним буде раннє втручання, залежить зокрема й від залученості батьків у цей процес!

Щоб у мозку сформувалися необхідні нейронні зв’язки, займатися дитині потрібно довго, багато і наполегливо! Це приблизно 4-7 годин щодня! Якщо дитина відвідує корекційні заняття, скажімо, тривалістю одна година 1-2 рази на тиждень, то весь інший час з нею мають займатися батьки (однак заняття передбачають також навчання під час прогулянок, побутової рутини, спільної гри, а не тільки вправ за столом).

«Якщо педіатр, психіатр, невролог підтвердять аутизм у дитини, не панікуйте! Життя триває, воно різноманітне. Записуйте дитину на прийоми до логопеда-дефектолога, АВА-терапіста, у сенсорні кімнати тощо. Шукайте сильні сторони дитини! Також пробуйте записатися у басейн, на малювання, балет — живіть, розвивайтесь і радійте кожним успіхам своєї дитини, а вони обов’язково будуть! Нічого не змінюється лише там, де нічого не роблять», — ділиться досвідом Аліна, мати Сюзанни.