Як зруйнований Гостомельський ліцей планують перетворити на «Школу майбутнього»

За даними Міністерства освіти й науки, в Україні знищено 365 та пошкоджено 3 798 закладів освіти. Щодня ці цифри тільки зростають.

На початку повномасштабного вторгнення у Гостомелі на 70% зруйнували ліцей, розташований у військовому містечку, поруч з аеродромом, на якому стояв ангар із найбільшим у світі літаком «Мрія».

Понад 500 дітей втратили змогу навчатися в рідній школі, а більш як 70 вчителів та інших працівників закладу лишилися без повноцінного робочого місця. Ліцей вирішили не відновлювати, а повністю перебудувати. 

Благодійний фонд «BUDUYUA» створив інноваційний проєкт «Школа майбутнього». Відповідно до проєкту, площа будівлі після реновації складатиме 15 000 м2, тут навчатиметься 1000 дітей (850 учнів ліцею та 150 pre-school). Викладання проходитиме згідно з новітніми навчальними програмами та методами. Особливу увагу при будівництві приділятимуть саме архітектурній складовій: це має бути комфортний креативний простір, що сприятиме бажанню експериментувати та вчитись.

Розповідаємо про ліцей та що роблять для того, аби він відкрив свої двері для учнів 1 вересня 2025 року та чи реально це.

Ліцей до повномасштабного вторгнення

За словами директорки ліцею Тамари Саблук Тамари, у навчальному закладі в основному здобували освіту діти військових. До лютого 2024 року навчалися 503 дитини, а зараз — 303. Однак ще тоді ліцей потребував ремонту.

«Частково стіни ліцею до початку повномасштабного вторгнення були стягнуті тросами. Через кілька років після будівництва (у 1989 році — ред.) навчальний заклад почав осідати. Я так розумію, що почали десь тріщати стіни. Ще й при мені, десь у 2016 році, був період, коли ставили маячки по закладу. Пізніше ніби підмостку зробили по-новому і цей тріск припинився.

Руйнування та окупація

Точної дати руйнування ліцею пані Тамара не знає. 

«Я вам цього не скажу і вам точно цього ніхто не скаже. Бо ті люди, які у нас навіть залишилися у військовому містечку, під час окупації були у підвалах. Їх звідти практично не випускали. Хіба на годинку в день подихати свіжим повітрям».

Директорка дізналася про руйнування у березні 2022 року. За її словами, вікна повилітали практично одразу. 

«Аеропорт бомбили, то відповідно діставалися всьому містечку. А наш заклад перший, який стоїть поруч із аеропортом».

Повернення

Після деокупації Київщини до приміщення зруйнованого ліцею нікого не пускали — перевіряли на вибухові предмети.

«А 16 травня я переступила поріг ліцею. Руйнування в нас є зафільмовані. З кожним днем їх стає все більше. Коли тече вода, коли йдуть дощі, то все більше будівля руйнується. Були прямі прильоти, попадання. Є класи, в яких видно, що туди прилітало. Всі вікна вибиті, всі двері вирвані. Зверху, як то кажуть, дірки світять. Боляче кожного разу туди приходити. На сьогодні (розмова від 22 березня – ред.) я ще не почула, щоб хтось нам сказав, що ми вам відновимо. Ніхто. Всі лише слухають».

Два рази допомагати прибирати у пошкоджений заклад приїздили волонтери. Увесь інший час працівники ліцею все робили своїми силами.

«Спочатку нам сказали “прибирайте” — ми почали. Потім сказали, “покиньте це все, якщо його будуть зносити і будувати новий, який в тому сенс”?»

Відновлення навчання

29 березня 2022 року учні зруйнованого Гостомельського ліцею №2 уже вийшли на дистанційне навчання. 

«Ми познаходили наших дітей, батьків. Ми фактично знайшли абсолютно всіх і до нас всі під’єднувалися. Ми дистанційно продовжували перший семестр. Батьки нам довіряють. Вони нас знають».

Учнів школи у 2023-2024 навчальному році розподілили по інших школах. 1-4 класи пішли до Початкової школи №1. Вони навчаються офлайн, але формат навчання все одно лишається змішаним.

5-11 класи їздять автобусом у село Озера, до гімназії №1. Середня і старша школи навчаються у змішаному форматі позаяк приміщення не дає змоги розмістити таку кількість дітей. Тому деякі класи чергуються.

«Ми працюємо з 8:00 до 20:00, а фактично робочий день 12-годинний, бо ми їздимо, перебігаємо з одного місця в інше, знову їздимо. А ще ж два заклади, я маю бути і в одному, і в іншому. Увесь колектив розкиданий. У мене немає навіть кабінету. Буває в укритті сяду, чи вдома дистанційно проводжу. Закладу немає, але є люди, є вчителі, є діти. І тому ми є».

Відбудова

Тамара Юріївна не може стверджувати до кінця, що ліцей вирішили перебудувати. За її словами, у відділі освіти надали висновок, що заклад отримав пошкодження другої категорії та підлягає капітальному ремонту.

«Нас запевнили, що питання ще має вирішуватися десь в області. Я так розумію, що військова адміністрація, начальник відділу освіти ще буде зв’язуватися з представниками Buduyua».

Однак, Фонд Buduyua анонсував на своїх сторінках у соцмережах, на сайті та у ЗМІ інформацію про повну відбудову Гостомельського ліцею №2. За словами засновників організації, ліцей отримав пошкодження четвертої категорії та підлягає знесенню.

Ми поспілкувалися з представниками організації та дізналися, що буде із закладом, як його знайшли, які роботи тривають наразі та за чий кошт їх виконують.

Фонд Buduyua цілеспрямовано займався пошуком навчального закладу для відновлення в Київській області. Засновники розглянули понад 20 шкіл, які постраждали внаслідок російської агресії, але зупинилися на Гостомельському ліцеї №2. 

«Ми їздили по громадах Київщини та бачили зруйновані навчальні заклади: школи, садочки. Тут у нас і народилася ця ідея — зробити заклад майбутнього та показати, якими можуть бути школи в Україні. Якими вони мають бути після війни. Що треба відходити від совка, від тих закладів, в яких навчання — це формальна історія. Тому ми зробили такий проєкт і цим самим хочемо показати напрямок відбудови закладів освіти в майбутньому», — розповідають власники фонду Руслан Гуров і Сергій Жук.

На початку повномасштабного вторгнення Руслан та Сергій їздили Бучанським районом, допомагали з гуманітаркою і бачили всі пошкодження, які завдавав ворог. Після деокупації стало зрозуміло — у Бучанському районі Київської області є три великі населені пункти: Буча, Ірпінь та Гостомель. Однак, якщо у перших двох діють програми з відновлення, то Гостомель самостійно неспроможний робити ті речі, які роблять у вищезгаданих містах.

«Тому саме там обрали школу, бо розуміємо, що у Гостомелі буде важче займатися відновленням самостійно. Тим більш там військове містечко, і живе дуже багато людей. Тож якщо поряд будуватимуть нові будинки, то школа необхідна, адже у Гостомелі лише дві школи: ліцей №1 і ліцей №2».

Ліцей планують збудувати за найкращими архітектурними практиками. На самій території встановлять професійні майданчики: баскетбольне та футбольні поля, тенісний корт. Для цього фонд залучив до співпраці відомих українців, які досягли успіху у своїй справі. Вони стали амбасадорами проєкту. 

До того ж очільники фонду спілкувалися із представниками Genesis та Google, щоб зробити в оновленому закладі лекторії, хаби та кіберспортивні майданчики.

«Перед тим, як робити сам передпроєкт, ми залучали директора, завуча, дітей та батьків. Ми разом з ними створювали проєкт, запитували, чого не вистачає, що їм хочеться змінити. Тому саме з адміністрацією ліцею ми постійно на зв’язку, ми вже стали невеликою родиною. Також контактуємо з місцевою владою — без них нічого не можемо робити, тому що цей ліцей на балансі Гостомеля. Тому з ними теж на зв’язку».

Плани

У Гостомельському ліцеї №2 початкова, середня та старша школи. Є навіть заклад освіти, який у майбутньому називатиметься preschool — напівсадочок, напівшкільний заклад. 

Одне із головних завдань нового проєкту — відійти від совєтщіни. 

«Там не буде взагалі ніяких великих коридорів, а будуть оупенспейси, кабінети для перемовин, різні куточки, кафе і подібні речі. Тобто будувати плануємо за прикладами сучасних закладів, які є найкращими. У Норвегії ми дивилися і брали найкращі інституції та за прикладом створювали проєкт нового ліцею».

Проєкт розробляє архітектурне бюро Архіматика, яке має досвід будівництва шкіл, ліцею А+, гімназії, ІТ-школи, що на Київщині.

«Ми зберігаємо стадіон — поруч з ним зробимо урбан парк і майданчики для дозвілля дітей різного віку. Історично, стадіон при школі став стихійним громадським центром для містян – тому ми залишимо доступ до нього для відвідувачів».

Особливу увагу при будівництві планують приділяти рекреаціям.

«У наших совєтських-постсовєтських школах вони жахливі – фактично, діти їх не використовують. Ми закладаємо рекреації як загального користування, так і індивідуального. Рекреаційні простори буде максимально заповнено денним світлом».

Гроші на відбудову. Або як усе починалося

На першому етапі, у червні 2022 року, взяти десь гроші на відбудову школи було просто нереально, усе йшло на потреби військових. Тому Руслан Гуров і Сергій Жук вкладали свої кошти у проєкт. Зараз, на жаль, фінансів стало потрібно багато. Тому вирішили залучати закордонних інвесторів.

«Всі початкові кроки, які робимо — виключно за рахунок особистих коштів. Тобто ми два власники фонду і вкладаємо виключно свої кошти».

Що зараз

Зараз проєкт знаходиться на стадії П (стадія П — це стадія проєктування, далі демонтаж конструкції та будівництво). Будівництво коштуватиме десятки мільйонів доларів, а стадія П — близько декілька сотень тисяч доларів. 

«У нас таких особистих коштів немає. Тому ми залучаємо закордонних інвесторів. У нас є партнери, які готові допомогти реалізувати проєкт, але зараз ми на паузі. Чекаємо поки поліпшиться ситуація як інвестиційна в країні, так і ситуація на полі бою. Через розташування закладу та постійні обстріли — є ризик повторення бойових дій. Саме тому ми поки чекаємо».

Очільники фонду говорять, що завершити проєкт повністю планували у 2025 році. Одна з причин — наявність учнів, яким немає де навчатися зараз. Але через військовий стан справа затягнулася.

«Думаємо, є одна перешкода — війна, яка досі триває. Ми саме через це “стоїмо”, бо підв’язані під партнерів закордонних, які всю цю ситуацію бачать через свою призму. Ми з ними постійно на зв’язку, спілкуємося. Вони ж здебільшого говорять, що поки все не завершиться, то не можуть гарантувати вкладання коштів, бо це може бути інвестиція в нікуди».

Це пілотний проєкт Buduyua. Далі вони планують створювати такі проєкти по всій території України, або показати напрямок руху змін в освіті центральній владі.

«Важливо не просто вставити вікна у старі школи і залишати так, як є, а рухатися. Тому що хотілося б, аби наші школи були унікальними».

Ініціатори вважають, що проєкт має не так локальне, як суспільне значення: за їхніми словами, боротьба за освіту – це боротьба за майбутнє. Адже саме діти творитимуть майбутнє України.

Проблеми

За словами директорки ліцею Тамари Саблук, фонд підписував меморандум про співпрацю з попереднім начальником СВА. Але в Гостомелі з того часу змінилося уже два начальники. Тобто договір підписали ще з попередніми керівниками. Директорка не розуміє, що далі будуть робити із навчальним закладом.  

Журналісти Сіль.Медіа звернулися до Гостомельської селищної військадмінстрації і на час виходу матеріалу ми чекаємо відповіді щодо відновлення ліцею.

Засновники фонду говорять, що найбільшою проблемою є військові дії в Україні. Саме через активну фазу війни важче знайти та переконати закордонних інвесторів вкладати кошти у будівництво. Особливо, коли заклад знаходиться у військовому містечку.

Тож поки учні Гостомельського ліцею №2 змушені їздити до іншої школи, так само як і вчителі, а їхній заклад знаходиться у «підвішеному» стані.

---

Війна внесла корективи у шкільне життя. Багато українських дітей виїхали за кордон, багато — до більш безпечних регіонів. Дехто з них повертається додому. Однак у багатьох громадах школи не підлягають відновленню, тому діти змушені навчатися дистанційно.

За даними Міністерства освіти й науки України, станом на лютий 2023 року майже 1 мільйон 600 тисяч школярів навчались онлайн. Якість знань погіршується через це. Бо часті повітряні тривоги, вимкнення світла та відсутність зв’язку впливають на освітній процес.

Багато батьків не повертаються додому через відсутність шкіл та можливості навчатися офлайн. До того ж всі розуміють, що відсутність соціалізації та недостатнє засвоєння шкільної програми негативно вплине на майбутнє України та її економічну складову. 

Наявність закладу освіти, в якому знаходиться одна, а не кілька навчальних ком’юніті, позитивно впливає на дітей. Бо школярі знаходяться у звичному для них просторі серед своїх однокласників та вчителів (не дарма ж пишуть на школах, що це одна родина).

Самі вчителі не перевантажені постійними поїздками зі школи в школу та дистанційним навчанням. Офлайн якість отриманих знань контролювати значно легше. 

У прифронтових регіонах усе частіше з’являються повідомлення про будівництво або реорганізацію освітніх просторів. Так, у Харкові реалізували проєкт школа у метрі, на Миколаївщині під школи переобладнали будинок культури та амбулаторію. Також на Київщині, Чернігівщині та Миколаївщині почали облаштовувати модульні школи.

Авжеж, на думку закордонних інвесторів — виділення коштів на побудову нової школи у країні, де триває війна, може виявитися шляхом в нікуди. Але ще більшим шляхом в нікуди може бути виховання майбутнього покоління, яке не отримує належної освіти.

Війна триває, а діти ростуть. Тож важливо, щоб навіть у непрості часи у них був доступ до якісної освіти, бажано у своїй школі.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дивіться на єдиній платформі recovery.win.