Які книги найкраще читати восени: підбірка

Як співав один артист, імені якого ми не називаємо: «А вже осінь прийшла у мій сад». Отож, теплий вересень скоро поступиться місцем холодному жовтню. Ми більше часу будемо проводити вдома. Хто з телефоном, а хто — з книжкою.

І хто знає, як воно буде цієї осені з електрикою. А книжка — вона і в Африці книжка. Тому, ловіть підбірку чтива для осінніх вечорів.

silmedia_zgcl/DMJtfgZIR.jpeg

1. «Танго смерті» Юрій Винничук

silmedia_zgcl/ZDJSwPmIR.jpeg

Події роману роз­гортаються у двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові та в часи Другої світової війни четверо друзів — українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули 1921 року під Базаром, — переживають різноманітні пригоди, закохуються, воюють, але за будь-яких катаклізмів не зраджу­ють своєї дружби.

Паралельно у наші дні відбуваються інші події з іншими героями, і лише в фіналі ці обидві сюжетні лінії, можливо, зійдуться...

2. «Реквієм для листопаду» Дзвінка Матіяш

silmedia_zgcl/VqJXARZSR.jpeg

Героїня книжки Дарина сильно переживає смерть матері. Дівчині необхідно навчитися жити по-новому, по-іншому і заповнювати порожнечу, яка залишається всередині після втрати близької людини. Це доводиться робити через зустріч із власними страхами, комплексами, сумнівами. Дарина справляється – адже її внутрішній світ багатий, глибокий і неординарний, і в ньому попри самотність, є і кохання, і дружба. Ця повість, у якій немає єдиної сюжетної лінії, розбита на численні фрагменти-переживання. Її можна починати читати з будь-якої сторінки. Перечитуючи той самий фрагмент багато разів.

Уривок з книги:

«Минуло два місяці від смерті мами. Дарина повертається додому, несучи в руках пакет із морквяним соком. Мама не любила морквяного соку, їй подобався березовий. Справжній — щойно вигонений із дерева, що пахне березневим талим снігом. Дарина уявляє, як вона йде до лісу, в неї промокли ноги, холоші джинсів забрьохані, в руках трилітровий слоїк, куди вона наточить соку. Сік нагадуватиме воду, тільки буде ледь-ледь жовтавий і дуже солодкий. Вони питимуть його вдвох із мамою. І мама сміятиметься дзвінким дитячим сміхом. Вона забуває про те, що вона доросла жінка з наївними очима, і перетворюється на безтурботну дівчинку-підлітка, і трохи соромиться своєї дитячої безтурботності й дитячих рухів. І ходить так дивно й трохи смішно-незграбно, як дівчинка-підліток, що ніяк не призвичаїться до цього дивного світу й не знає, як у ньому треба ходити.

3. «Ніч лагідна» Ф.С. Фіцджеральд

silmedia_zgcl/9buM1gWIg.jpeg

Історія кохання багатої сімейної пари Діка і Ніколь Драйверів, які живуть весело і красиво, пустуючи і влаштовуючи помпезні розваги на березі затишного курортного пляжу. Дік — душа компанії, від нього віє надзвичайно потужною силою, що закохує в нього всіх, хто хоч раз його бачив, а зокрема і Розмарі, молоду голлівудську актрису, яка познайомилась з блискучим подружжям Драйверів на курорті.

Водночас Дік — психіатр-практик, зусилля якого тримають купи нестабільну психіку Ніколь. Проте, це йому не завжди вдається…

Роман багато в чому автобіографічний.

4. «Доки кава не охолоне» Тосікадзу Кавагуті

silmedia_zgcl/b3REJgWIR.jpeg

У цій невеличкій кав’ярні вже понад століття подають найсмачнішу каву.

Тут можна посидіти за філіжанкою цього гірко-солодкого напою, відволіктися від буденних проблем і вирушити в подорож у часі. Щоб зустрітися з коханим, з яким вас колись розлучили кілометри. Чи отримати лист від чоловіка, який забув про вас через хворобу. Знову хоча б на мить побачитися із сестрою, яка загинула в автокатастрофі.

У кожного свої причини побувати в минулому.

Проте є умова: встигнути повернутися в майбутнє, доки кава не охолоне

5. «Мій дідусь був черешнею» Анджела Нанетті

silmedia_zgcl/tQI_JRWIg.jpeg

Хлопчик Тоніно має дідуся і бабусю у місті та в селі. Втім, сільське життя (наповнене пригодами і чудасіями) йому подобається більше. В дідуся Оттавіано він вчиться мудрості та того, що «доки тебе хтось любить, померти неможливо».

Історія дорослішання з усією радістю та сумом – точно, як у житті. Ймовірно, тому казка італійської письменниці стала настільки популярною у світі.

Уривок з книги:

[…] Отже, коли народилася мама, дідусь пішов до села і повернувся з парою золотих сережок для бабці і з саджанцем черешні. Потім вийшов на город, викопав ямку, вкинув туди трохи теплого перегною і посадив деревце. А тоді взяв складаного ножа, розжарив його на вогні до червоного і вирізав на тоненькому ще стовбурі ім’я Феліче, тобто “Щасливий”. Маму назвали Фелічітою, і дідусь вважав, що черешневе деревце має називатися якось подібно. Але бабця зауважила, що черешні ім’я Феліче не дуже пасує, і тоді дідусь вирішив, що зватиме її Фелічія. На тому й зупинилися. Деревце мало три гілки, а навесні, коли мамі виповнилося сім місяців і в неї прорізалися чотири зуби, зацвіло – на ньому з’явилися чотири квітки. Відтоді мама з черешнею росли разом. Їх двоє та дідусь із бабцею – оце й була сім’я.

6. «Ребекка» Дафна дю Мор’є

silmedia_zgcl/sKi-xgWSR.jpeg

Вона вийшла заміж за багатого англійського аристократа Максиміліана де Вінтера. Але тінь його колишньої дружини нависла над її життям.

Нова місіс де Вінтер намагається догодити чоловікові, стати справжньою аристократкою та бути не менш чудовою, ніж Ребекка — її попередниця, яку, здавалося, усі любили.

Ходять чутки, що вона трагічно загинула: потонула, вийшовши на яхті в море вночі під час негоди. Усе змінить бал, адже місіс де Вінтер за порадою економки вдягне костюм, у який колись була вбрана й Ребекка. Ця фатальна помилка розкриє таємницю смерті колишньої дружини Максиміліана… І докорінно змінить життя її наступниці.

7. «Шоколад» Джоан Гарріс

silmedia_zgcl/VvePxgZIg.jpeg

У маленькому французькому містечку — карнавал. І саме в цей час у ньому з’являються дві дивні особи — доросла й дитина. Віана Роше та її дочка Анук приїхали, щоб подарувати мешканцям міста небачену досі розкіш — цукерню. Місцевий священик обурений і ставить парафіян перед вибором — церква або шоколад. Якби ж цукерки й шоколадки жінки, чиє волосся пахне вітрами далеких країв, не були такими смачними! Якби вона не вміла вгадувати, чого саме потребує кожен, хто заходить до її крамнички! Тоді у цьому містечку не сталося б стільки драматичних подій... Відкрийте для себе рецепти щастя від Джоан Гарріс. Пориньте у світ шоколадної магії, і ви зрозумієте, що навіть за допомогою солодощів можна змінити життя — звісно, якщо ви маєте добре серце та гарні наміри.

8. «Листи з того світу» Сергій Бут

silmedia_zgcl/k7cQbgWSR.jpeg

Личаківський цвинтар. Скорботний кам’яний янгол склав долоні в молитві… Мабуть, він змусив Андрія заглянути в цей старий склеп. А ще привернули увагу дати життя та смерті. Двоє немовлят… Що з ними трапилось?

На порозі гробівця Андрій знаходить дивну бляшану коробку, а в ній – пожовтілий від часу лист. Ця можливість зазирнути в минуле – наче вісточка зі світу померлих…

Із листа Андрій дізнається про злочин, який було скоєно півстоліття тому, і вирішує довідатися правду. Він має розгадати цю загадку!

Але куди заведе його лабіринт таємниць, страхів і потрясінь?

9. «Майже ніколи не навпаки» Марія Матіос

silmedia_zgcl/Uz1XxgZSg.png

Колись Кирило Чев’юк знехтував великим коханням, одружившись за велінням хазяйського гаманця, тим самим наклавши на свою родину своєрідне прокляття. Щастя та спокій не знайде жоден з роду Чев’юків.

Історія кількох гуцульських родин часів Першої світової війни. Великі пристрасті звичайних людей, легке марево містики, вічні дилеми Любові-Ненависті, Гріха-Спокути...

Закони честі вступають у суперечку із законами серця, бо так було споконвіку, і майже ніколи не є навпаки.

Уривок з книги:

« У світі завжди одне й те ж:одні люди вбивають інших людей, а якісь інші люди в цей самий час-люблять іще інших. А ще інші ненавидять тих, хто любить. І не можуть собі дати ради ні перші, ні другі. Ні з любов'ю. Ні з ненавистю. І майже ніколи не навпаки».

10. «Ловець повітряних зміїв» Халед Госсейні

silmedia_zgcl/kgmd-RWIR.png

Одного морозного дня взимку 1975-го афганський хлопчик Амір стає свідком жахливого вчинку. Ця подія назавжди змінює і його власне життя, і долю його близького приятеля Гассана. Та річ не лише в побаченому, а й у тому, що Амір не втрутився, нічого не зробив, лишився стояти осторонь. Боягузтво, ба навіть відступництво, буде переслідувати його протягом життя спершу в Афганістані, потім в Америці, аж доки Амір набереться мужності, кине виклик усім своїм внутрішнім демонам і знайде «спосіб знову стати хорошим».

«Ловець повітряних зміїв» — дебютний роман афгано-американського автора Халеда Госсейні, який побачив світ 2003-го і згодом два роки поспіль очолював список бестселерів The New York Times, а 2007-го за його мотивами було знято однойменний фільм.

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.

Катерина Ткаченко

Ще з рубрики: "Чтиво"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар