Ясір Арафат — перший у світі терорист, що отримав Нобелівську премію миру

1974 рік. Генасамблея ООН у Нью-Йорку. До зали заходить чоловік з кобурою у якій знаходиться пістолет. Він прямує до сцени. Звідти виголошує промову. Зал аплодує стоячи. Цим чоловіком був відомий палестинський лідер та терорист номер один у світі Ясір Арафат.

Він один із найвідоміших радикальних політичних діячів ХХ століття. Його життя та діяльність досі викликають протилежні думки у світі. При цьому Арафата вважають борцем за незалежність та національне визволення й убивцею-терористом, який організовував засідки на мирне населення.

У часи правління йому вдалося перетворити недержавне насилля в легітимну форму політичної боротьби.

По материнській лінії Арафат був родичем муфтія Єрусалима Аміна аль-Хусейні, лідера палестинських арабів, який під час Другої світової війни виступав за союз арабів з фашистською Німеччиною, закликав до джихаду проти англійців.

Уже з 17 років Арафат брав участь у нелегальних поставках зброї до Палестини, а його військовим інструктором був нацистський офіцер-втікач.

У часи першої арабо-ізраїльської війни 1948-1949 років він кинув навчання в Єгипті та вирушив зі своїми однодумцями мститися за вбитих арабів з палестинського села Дейр-Ясин. Щоправда, до точки призначення група не дісталася. Була роззброєна дорогою.

ФАТХ

У 1957 році Ясір Арафат створив терористичну організацію ФАТХ. Спочатку вона носила назву ХАТФ, але ця абревіатура нагадувала арабське слово поразка. Вихід було знайдено: назву організації стали писати задом наперед. ФАТХ означало перемога.

У останній день 1964 року ФАТХ здійснила перший теракт на території Ізраїля, намагаючись зірвати акведук, який забезпечував прісною водою половину країни.

Цю подію палестинці вважають початком збройної боротьби за створення своєї держави. ФАТХ нападали на єврейські сільськогосподарські поселення, підривали автобуси та автівки, встановлювали бомби на вулицях та майданах.

Організація захисників Палестини

У 60-х роках 20 століття Арафат звернувся за допомогою до Ліги арабських держав, доводячи, що сила арабів у єдності, тому на озброєну боротьбу потрібні гроші, зброя та люди.

Після цього, у 1964 році, коштом Ліги арабських держав створили Організацію звільнення Палестини (ОЗП). Вона об'єднувала в собі всі організації палестинського опору, які прагнули до спільної мети — звільнення Палестини та створення незалежної палестинської держави.

Протягом півтора десятиліття Ясір Арафат давав накази, у результаті виконання яких загинули тисячі людей. Бойовики ОЗП захоплювали в Ізраїлі рейсові автобуси та школи, по всьому світу полювали на ізраїльтян та тих, хто їм співчував, крали літаки, брали заручників.

Бойовики Організації звільнення Палестини, якою він керував, були замішані в найрезонансніших терактах проти євреїв. У той же час, Ясир Арафат залишався осторонь від найбільш кривавих злочинів. Наприклад смерті ізраїльської збірної на олімпіаді в Мюнхені.

У 1974-му році Арафат голосно заявив про себе на міжнародній дипломатичній арені. Звертаючись до делегатів Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку, він сказав, що "прийшов туди з оливковою гілкою і зброєю борця за свободу".

До речі, під керівництвом "миротворця" Арафата ОЗП провела близько двох тисяч терактів проти ізраїльтян. Він не раз приписував собі ідею авіатероризму.

6 вересня 1970 року підконтрольні Арафату бойовики лише за один день захопили три літаки: англійський, американський та швейцарський. Два лайнери посадили в Йорданії, а третій в Каїрі. Потім літаки підірвали. Ця акція зробила палестинців синонімом терористів та викликала обурення по всьому світу.

Король Йорданії Хусейн, який надав сховок ОЗП, вирішив позбавитися від цієї організації. Його танки та піхота нанесли розгромний удар по бойовикам Арафата. Тоді знищили десь п'ять тисяч з них. Тих, хто залишився — вигнали з Йорданії.

Ясір Арафат після Йорданії осів у Лівані, став не тільки основоположником авіатероризму, а й такого ноу-хау як захоплення шкіл.

У травні 1974 року бойовики ОЗП захопили школу в містечку Маалот, у якій були близько 100 дітей. 16 з них були вбиті, ще 68 отримали поранення.

Життя Ясіра Арафата постійно було в небезпеці. Десятки замахів за 40 років. Полювання на нього вели й ізраїльські спецслужби, й арабські бойовики-радикали.

Навесні 1992 року під час піщаної бурі в Лівії розбився літак, на борту якого знаходився Арафат. Загинули і пасажири, і пілоти. Врятувався лише він. Відбувшись синцями та подряпинами він 13 годин чекав порятунку в пустелі.

28 жовтня 2004 року повідомили про серйозну хворобу Арафата. Наступного дня його перевезли у військовий госпіталь з підозрою на рак або отруєння. Незабаром Арафат упав у кому, його життя підтримували за допомогою спеціальних апаратів.

11 листопада Арафата відключили від апаратів життєзабезпечення. За однією з версій, основною причиною його смерті став цироз печінки. За іншою — СНІД. Але результати опублікованого восени 2013 року заключення швейцарської лабораторії говорять про те, що його отруїли полонієм.

Зауважимо, що палестинський терор приніс свої плоди. На території Ізраїля була створена Палестинська автономія, яка включала в себе Сектор Газа та район Ієрихона на Західному березі річки Йордан.

Адміністрацію автономії очолював Ясір Арафат. Його призначення підтримали керівники Ізраїлю та США. У їхніх очах він виглядав більш кращою фігурою ніж інші палестинські лідери, особливо ті, хто презентував фундаментальні терористичні організації ХАМАС, Хезбола, Ісламський джихард. До того ж Арафат до цього часу відхрестився від тероризму.