Читачі називають її «Шантарам» для дорослих. Серед когорти відгуків є фрази про те, що це одна з кращих книг світу. І навіть попри наявність великих описів і маленьких діалогів — «Клоун Шалімар» має чим вас здивувати.
Українською книгу випустило видавництво «Фабула» у 2024 році. «Клоун Шалімар» — це роман, дія почасти якого відбувається в мальовничому Кашмірі. Книга розповідає про Шалімара, талановитого акробата та артиста з невеликого села, який безтямно закоханий у Буньї. Однак низка подій змінює його долю, впливаючи на особисті стосунки та світогляд. Оповідь переплітається з історичними та соціальними подіями, та підкреслює, як особисті рішення можуть мати ширший резонанс у суспільстві.
П’ять причин почитати книгу Клоун Шалімар
Причина 1. Кашмір
Кашмір — спірний регіон на північному заході півострова Індостан. Поділ Кашміру не фіксований офіційними угодами про кордони, а сам регіон є місцем напруги і постійного протистоянння між Індією та Пакестаном та між Індією та КНР.
Більша частина Кашміру (в якому більшість становлять мусульмани) з 1947 року перебуває під окупацією Індії, яка незважаючи на резолюцію ООН про референдум у Кашмірі, відмовляється проводити референдум.
Кашмір у романі «Клоун Шалімар»
У книзі Рудші, Кашмір є символом культурної багатогранності та політичних конфліктів, а не лише містом. Салман Рудші показує читачам райський куточок у якому є квітучі сади, величні гори та спокійні озера. Кашмір — місце у якому мирно та в гармонії протягом століть живуть люди різних віросповідань та національностей (як у «Танго смерті» Юрія Винничука).
Так, село Пачігам як мікрокосм гармонії, де люди поважають одне одного та спільно святкують релігійні та культурні події. Пічігам ніби показує собою, який потенціал може бути у людства до толерантності, взаєморозуміння та поваги.
Автор приділяє значну увагу опису культури міста. Через традиції, мистецтво, музику та фестивалі він змальовує різноманітність культури та її глибину.
Однак, протягом оповіді Кашмір змінюється. Він стає місцем насильства та політичної напруги. Автор показує події, що призводять до розпаду внутрішнього ладу. Трагедію втрати гармонії та єдності порушують війна та тероризм.
Важливо, що автор зображує Кашмір не просто містом для фону подій, а робить його активним елементом роману, який впливає на життя персонажів. Кашмір — метафора крихкості миру.
Причина 2. Персонажі
На сторінках твору “живуть” безліч другорядних персонажів, які так чи інакше дотичні до основної сюжетної лінії. Письменник подеколи характеризує їх лише одним абзацом, але робить це так, аби кожен образ поставав в уяві читача.
До прикладу Ольга-Волга, з якою зустрічаємося в першій частині твору:
«Вона стверджувала, що є останньою представницею роду картопляних заклинательок із міста Астрахань. Колись у давньому, але ще не забутому минулому, десь дуже далеко звідси, вона викликала в усіх, хто її оточував, пошану і страх, тепер же, коли поїхала слідом за моряком, який закохався в неї і вже помер, опинилася в чужому для неї середовищі в західній частині Голлівуду, змушена завжди вдягатися в робітничий комбінезон та червону у білий горошок хустку на голові, під якою вона ховала рідке сиве волосся. У задній кишені штанів Ольга носила гайковий ключ і викрутку. У тому минулому житті вона могла все — проклясти кішку, вилікувати від безпліддя, зробити так, аби скисло молоко; у цьому ж, тутешньому, житті вона міняла лампочки, що перергоіли, слідкувала за станом кухонних плит і щомісяця збирала орендну платню».
Або мати Буньї, яка померла при пологах Помпош:
«Глибоко в середині вона була настільки невстимою в любощах, що залишалося тільки дивуватися з того, як у пандита ще вистачає сил підводитися з ліжка вранці і щось робити».
Лише за допомогою абзацу автору вдається показати світогляд жінки.
«Жінка має право самостійно обирати те, що їй подобається, бо це подобається саме їй, а не комусь іншому… Догоджати чоловікові та робити йому приємне — це ще не найголовніше. І пам’ятай: серце не бреше, чини, як воно звелить, і не думай про те, що скажуть люди».
Окрім того, сформувати ставлення до персонажа, як у випадку з Фірдаус, допомагає опис фізичних вад.
«Праве око було ледачим: його повіка не піднімалася повістю, і люди про це часто шепотілися у неї за спиною; коли хтось ловив на собі цей кинутий із-під напівопущеної повіки косий погляд, то розумів, що перед ним наполовину змія».
Або додає трохи іронії, як у випадку Назаребаддур:
«Не лишилося жодної живої людини, яка б пам’ятала її молодою. Чоловік її тяжко образив, коли помер, так і не залишивши бодай одного сина, щоби той догодував матір. Вона розцінила це як найбільшу із усіх можливу нечемність, і погану думку про свого чоловіка перенесла на всіх представників протилежної статі без винятку».
Причина 3. Цікаві факти
Роман усипаний кількістю відомих і цікавих фактів з області науки і не тільки. Автор майстерно розповідає і про замах на Рейгана, і про дослідження Енштейна, і про поховальні звичаї.
«На Мадагаскарі тамтешні люди час від часу виймають своїх мертвих із могил і танцюють із ними усю ніч аж до ранку. А в Австралії та Японії відомі випадки, коли живі вшановували мертвих, і поклонялися їм як святим».
Факти здавалося б недотичні до подій романа — ніби енциклопедія всередині енциклопедії.
Причина 4. Міфологія Індії
У Клоуні Шалімарі безліч індійських міфів. До прикладу, історія про Сіта й Раму.
«У роки вигнання бога Рами з Айодг’ї і блукань лісами Сіта й Рама знайшли прихисток у будиночку, загубленому серед лісів Панчаваті, що на березі річки Годаварі. Того доленосного дня бог Рама зі своїм братом Лакшманою пішов полювати на демонів і залишив Сіту саму. Але Лакшмана перед тим, як піти, накреслив на землі перед входом до помешкання магічну обмежувальну лінію і попередив, аби Сіта не переступала цієї межі і не дозволяла цього зробити жодному із чужинців. Межа була потужно зачарована й мала слугувати їй надійним захистом. Однак, щойно Лакшмана зник за деревами, перед Сітою з’явився володар демонів Равана. Він був одягнений у запилюжений одяг кольору вохри — такий носили мандрівні мудреці, взутий у дерев’яні сандалії і тримав у руках стареньку потерту паасольку. От тільки мова його не була схожа на ту, якою святі мудреці просять милостиню. Надто вже палко почав він вихваляти надзвичайно гладеньку шкіру Сіти, неперевершений колір обличчя Сіти, її парфуми, волосся, перса, стан. І тільки про її ноги він не сказав нічого. Ноги Сіти, ясна річ, ховалися під одягом, але ж такий могутній ракшас, як Равана, напевно міг бачити і крізь тканину, от тільки він, звісно, не міг цього виказати, інакше би його приховану підлу сутність було негайно викрито…
Сіта все ж запросила Равану, котрий ховався під чарівною машкарою мудреця, ввійти до її будиночка і відпочити… Щойно вона дозволила незнайомцеві переступити магічну лінію, та одразу ж втратила всю чарівну силу. Равана миттєво набув свого справжнього вигляду багатоголового чудовиська, силоміць затягнув Сіту до своєї летючої колісниціі помчав до свого демонського королівства на Ланці…».
Причина 5. Сюжет
Роман «Клоун Шалімар» Салмана Рушді — це глибоке дослідження особистих і політичних конфліктів, які перетинаються на тлі історичних подій.
Спочатку село Пахалгам в Кашмірі зображене як гармонійне місце, де люди різних релігій і культур мирно співіснують. Шалімар — талановитий клоун і акробат, одружений з прекрасною танцівницею Буньї. Їхнє кохання символізує гармонію та єдність регіону.
З початком політичної нестабільності ситуація змінюється. Буньї заводить роман з американським послом. Ця зрада стає не лише особистою трагедією для Шалімара, але й каталізатором його трансформації. Він, сповнений болю та обурення, приєднується до екстремістського руху.
Політичне насильство перетворює Шалімара з веселого клоуна на холоднокровного вбивцю, одержимого помстою. Його особиста втрата переплітається з ширшим конфліктом у Кашмірі, де насильство стає звичною реальністю. Шалімар вбиває Макса, але це не приносить йому полегшення, а лише поглиблює його внутрішню порожнечу.
Інші персонажі також страждають від наслідків конфлікту. Сім’ї розпадаються, люди змушені залишати свої домівки, культурні традиції зникають. Молодше покоління виростає в атмосфері ненависті та недовіри.
Політична нестабільність призводить до кризи ідентичності. Персонажі не можуть знайти свого місця у світі, втрачаючи зв’язок з рідною землею та близькими. Надія на мирне майбутнє здається недосяжною.
Отож, якщо ви любите книги у яких безліч проблем, таких як: любов, жорстокість, помста, релігійні конфлікти, ідеологія, психологічні проблеми та вплив на героїв — вам варто прочитати роман «Клоун Шалімар». Тільки будьте обережні — книга затягує і не відпускає до останньої сторінки. До того ж періодами, вам доведеться випадати з процесу читання, аби віднайти додаткову інформацію про факти, які описує автор.
Подякуй автору!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати автору гривнею.
