Кава з грибами та цукерки з канабіолом: у Житомирі ветеран відкрив кав’ярню, де готують ексклюзивні напої 

Затишний простір, аромат унікальної кави та книги: така атмосфера у житомирській кав’ярні «Мухомор», яку відкрив ветеран Валентин Кузьмінчук. 

Аби започаткувати бізнес, чоловік скористався урядовою програмою «Власна справа» та отримав мікрогрант у розмірі 250 тисяч гривень. Цих коштів та власних заощаджень вистачило, аби стартувати – взяти приміщення в оренду, закупити сировину та обладнання. 

Ремонт у приміщенні майбутньої кав’ярні робив власноруч, картини на стіни малювала знайома художниця. 

До відкриття власної справи, Валентин з 2014-го року, у складі 95-ої окремої десантно-штурмової бригади, боронив державу від ворога. Того ж року у червні отримав перше поранення, у 2015-му у боях за Донецький аеропорт – друге. Опісля, для десантно-штурмових військ був не придатний. Тому продовжував службу в інших бригадах.

Нині Валентин, попри підприємницьку діяльність — командир групи гуманітарного розмінування, очищає райони бойових дій. 

«Мені було 20, коли я пішов на війну добровольцем». 

Пан Валентин розповідає, що перший раз звільнився у 2016 році, намагався знайти себе в цивільному житті. Пройшов курси тілоохоронця, працював баристою. Але повертатися було важко, бо суспільство не розуміє хто такий ветеран і що він пройшов. Як результат – тебе затягує назад, звідки повернувся. 

Тож знову пішов у військово. Тоді контракти були по півроку, можна було звільнятися і поновлюватися без проблем. Повернувся, знову не вийшло з цивільним життям. Пішов на фронт. Крайній раз звільнився у 2022 році,  уже розумів, що здоров’я не те, психіка взагалі була неспокійна, багато чудив, люди цивільні дратували.

«Важко, коли тебе не розуміють, коли не можеш знайти навіть спільну тему для розмови. З дружиною розлучився, бо було багато непорозумінь і ніяк не можна було достукатись до неї».

Після звільнення Валентин почав сам себе мотиваційно підганяти, вирішив чимось новим займатися. Почав зі спорту. Чоловік усе життя ним займався. Але коли служив, то, на жаль, були великі перерви, не було часу на це. Почав читати книжки, бігати вранці, позбавився усіх токсичних друзів, почав нові спілкування, нові знайомства. І помаленьку: то машинами займалися з бойовим товаришем, то кав’ярню попередню закрив, такі різні ситуації. З психологом півроку працював, і в Грузію на реабілітацію їздив. Змінив спосіб свого життя і мислення.

«Військова служба дала мені сталевий стержень, я ніколи не опускав руки. Там (на фронті) ти можеш вижити, можеш померти, і це проблема. А тут всі проблеми можна вирішити. Головне, як до цього поставитися. Я не здаюся і рухаюся далі», – розповів Валентин. 

Про власну справу мріяв давно. З дитинства прагнув стати відомою людиною, допомагати розвиватися людям. Заснував «Мухомор» і вирішив для себе, що в майбутньому це буде мережа кав’ярень та ресторанних комплексів. 

«Кав’ярню я започаткував 5 місяців тому. Назбирав свої кошти і виграв державний грант. Нині я зібрав класну команду, у мене найкращі баристи в Житомирі і в Україні».

Чому мухомори? Пан Валентин пояснює свій вибір назви — бо багато ветеранів повертаються із посттравматичним синдромом.

«Я почав цікавитися мікродозингом мухоморів, він лікує ПТСР, дає ясні думки, відволікає від шкідливих звичок, заспокоює і приводить нервову систему і роботу головного мозку до ладу. Знайшов крафтовиків, які і цукерки з мухомором виготовляють, і чаї, і каву. Такий підхід у мене, захотілося чогось нестандартного і так воно пішло».

Житомиряни приходять до кавярні, знайомляться з продукцією. У Мухоморі є й звичайна кава, без грибів. Деякі люди цього не розуміють, але Валентин сам пробував, прочитав дуже багато літератури, подивився багато документальних відео. Тому впевнено говорить, що планує розвиватися та удосконалюватися далі». 

Випити горнятко ексклюзивної кави та підтримати розвиток власної справи ветерана, можна щоденно з 8:00 до 18:00 на вулиці Велика Бердичівська, 18 у Житомирі. 

Альона Капран для «Сіль.Медіа»

Матеріал створений за результатами прес-туру  «Громади Житомирщини в умовах воєнного стану. Виклики та вікна можливостей», організованого Харківський прес-клубом.