«Кріпачка»: огляд на анімаційний фільм

11 липня в прокат вийшов анімаційний драматичний фільм «Кріпачка» спільного виробництва Польщі, Сербії, Литви, України за режисерства Г'ю Велчман та Дороти Кобели. Стрічку можна переглянути в українських кінотеатрах до 17 липня.

Історія створення

Фільм — це екранізація польського роману «Селяни» Владислава Реймонта. У 1924 році письменник отримав за нього Нобелівську премію. Стрічка анімаційна, бо повністю написана олійними фарбами на полотні. Над цим працювали українські сестри-художниці Катерина та Тетяна Очередько. Сестри вже робили анімаційний артхауз «З любов’ю, Вінсент» (Г'ю Велчман та Дороти Кобели). Натхненням для авторів став європейський живопис на зламі 19 і 20 століть.

«Обидва фільми намальовані в техніці ротоскопіювання. Спочатку фільми відзняли з акторами на зеленому тлі, змонтували, поділили на невеличкі фрагменти й після цього віддали аніматорам для роботи. Художник анімував кожен другий кадр у потрібному стилі. Одна секунда складається з 12 намальованих кадрів, одна хвилина — із 720. Для «З любов’ю, Вінсент» ми з Танею намалювали приблизно 3 хвилини, а це 2160 кадрів, для «Кріпачки» — удвічі більше», — розповіли сестри в інтерв'ю Лівому берегу.

Сюжет

Це історія про молоду дівчину в польському селі 19-го століття. Ягна хотіла обрати власний життєвий шлях та проводити час з батьками, а натомість її продали за землю старому вдівцю. Після одруження дівчину почали ненавидіти дорослі діти її чоловіка. Та в неї зав'язались стосунки з його сином Антиком. Плітки та чутки про це наростають навколо неї кожного дня з новою швидкістю.

Персонажі

Ягна ніяк не змінюється під час фільму, як головна героїня вона фактично не виросла. Вона молода дівчина, яка хоче жити власне життя, але жорстокий світ їй цього не дає, і Ягна не змогла б з цим нічого зробити. Спершу навколо неї було багато чуток, а потім стало багато зла.

Антик, син Борини, показав, що бездіяльність теж діяльність. Через його байдужість люди познущалися над Ягною. Він образився на дівчину, бо її насильно видали заміж за його батька, але він сам вже давно був одружений — отакий парадокс.

Спершу може здатися, що чоловік Ягни, Борина, буде найнеприємнішим персонажем, але як виявилося, він серед інших був нормальним. Борина завдав головній героїні найменше болю серед інших.

Особливості фільму

Фільм показує, що громада може бути жорстоким єдиним організмом. Ягна не зробила нікому з них нічого поганого, але жителі безсердечно з нею розправилися. Люди вирішили звинуватити її в усіх гріхах, бо вона дівчина, гарна, подобається чоловікам та відмовляла їм.

Зйомка весільного танцю та «судного» дня схожі. Це символізує початок заміжнього періоду Ягни та кінець. В обох сценах спантеличену дівчину крутять та фактично роблять з нею що хочуть. Танець — початок сцени кари, але з перебивкою в декілька місяців.

Фінал фільму вражає не своєю неочікуваністю, а лютою безжалісністю від односельців.

Спершу може здатися, що «Кріпачка» — звичайна історія, про дівчину, яку видали заміж за некоханого, поки вона любить іншого. Але такі розповіді часто мають або щасливий кінець, або трагічний з чиєюсь смертю, та кохання в якомусь сенсі все одно перемагає. Проте в цьому фільмі ніхто не відійшов засвіт, і немає кохання. Антик ніколи не любив Ягну, а дівчина просто хотіла свободи. У фіналі ніхто не помер фізично, але вони померли морально по-своєму.

Завдяки музиці, краєвидам та акторській грі стрічка повністю занурює глядача в Польщу 19 століття. Відтворені звичаї й традиції. Особливу атмосферу створюють пісні, їх потрібно слухати окремо, щоб відчути минуле. Операторська робота переплітається з анімацією: деталізовані кадри та пейзажі у мальованій техніці — справжнє мистецтво.

«Кріпачка» — це втілення жорстокого патріархату та мізогінії. Фільм варто подивитися, щоб зануритися в безжальний світ з гарною картинкою.