«Культ тіста»: як маріупольська сім'я відкрила пекарню та допомагає переселенцям у Хмельницькому

Родина Миколи Сапарова мала нерухомість та кілька бізнесів у Маріуполі. З початку повномасштабного вторгнення вони переїхали до Хмельницького та відкрили кав'ярню-пекарню «Культ тіста». Розповідаємо, як родина заснувала бізнес з нуля та облаштувала центр допомоги для переселенців.

Життя в Маріуполі

Сім'я Сапарових у лютому 2022 року через російську окупацію переїхала до Хмельницького. Микола Сапаров згадує, що у Маріуполі родина не планувала відкриття пекарні, бо володіла кількома іншими бізнесами:

«Ми сім'я із міста-героя Маріуполь. У нас були автомийки, СТО, рибальські магазини, весільні салони. Але ми були змушені покинути рідне місто та розпочати щось нове».

Сім'я придбала кілька приміщень у Хмельницькому ще у 2014 році, коли почалася російська агресія. Наразі їх переобладнали у хостел та Центр соціальної адаптації для вимушених переселенців.

Напередодні повномасштабного вторгнення Микола, його брат та сестра перебували в Маріуполі. 23 лютого вони екстрено залишили рідне місто та поїхали через Запоріжжя до Хмельницького.

Волонтерський центр для переселенців

Після 24 лютого 2022 року сім'я Сапарових почала займатися волонтерством. Вони створили центр допомоги, де роздавали гуманітарку, одяг, ліки, дитячі іграшки. За кошти родини з переселенцями працювали психологи, юристи та рієлтори, які допомагали знайти постійне житло. Також Сапарови створили спеціальну мапу, де було позначено найнеобхідніше в Хмельницькому.

«Спочатку ми заснували волонтерський центр для допомоги переселенцям, створили хостел, де вони могли жити, але з часом ми зрозуміли, що закінчуються власні кошти і щось потрібно робити», — розповідає Микола.

За час функціонування центру та хостелу, понад 54 тисячі переселенців отримали безкоштовну допомогу.

Зараз родина відкрила бізнес та продовжує займатися волонтерством.

Відкриття кав'ярні-пекарні у Хмельницькому

Мама сім'ї Галина Сапарова завжди мріяла відкрити власну пекарню, тож її родина вирішила втілити цю ідею у життя.

Микола розповідає, що розпочати бізнес з нуля було нелегко, проте до роботи в пекарні приєдналась уся родина: мама Галина й тато Олексій, молодший брат, сестра, наречена та її батьки:

«Нам не вистачало фінансів та досвіду, і було дуже тяжко. Але сім'я та думка про відкриття родинної справи дуже допомагали. Ми всі розуміли, що у нас немає іншого виходу, ми повинні працювати за весь Маріуполь».

Сім'я Сапарових відкрила заклад за три місяці, ще місяць працювали у тестовому режимі: перевіряли меню, робили перші продажі та шукали своїх клієнтів.

Повноцінно «Культ тіста» запрацював на початку літа 2023 року. На відкриття закладу витратили близько 30 тисяч євро. Пекарню обладнали італійською технікою, печами, мийкою та холодильниками.

Через відсутність досвіду в пекарській сфері родина навчалася всьому з нуля. Микола Сапаров зазначає, що на той час вони не потребували допомоги місцевої влади і бізнес розвивався швидкими темпами. Родину переселенців підтримали жителі Хмельницького, які скуповували сімейну випічку:

«Найважчим для нас було знайти шлях саме до цієї сфери, визначити асортимент та зрозуміти як працювати. Ми запитували поради в інших. Дякуємо жителям Хмельницького, які дуже підтримали нас на початку. Вони могли просто проходити повз та купувати випічку, щоб додати нам мотивації».

Влітку відвідувачів було менше через спеку, проте восени їхня кількість зросла вдвічі, заявляє Микола.

Конкуретність та унікальна випічка

Микола Сапаров розповідає, що у Хмельницькому багато пекарень зі своїми підходами та особливими стравами, тому конкурентність на високому рівні.

Заклад «Культ тіста» виділяється серед інших великим асортиментом та випічкою за домашніми рецептами. На прилавках пекарні маріупольців — солона та солодка випічка. Зокрема, родина готує Маріупольську слойку:

«Ми згадували, що в Маріуполі довгий час жила грецька діаспора і вони готували страву шумуш (м'ясо з гарбузом). На основі цієї страви ми зробили Маріупольську слойку. Ще цікава страва, яку ми готуємо складається з курячої печінки та вишневого конфітюру. Багато жителів Хмельницького навіть не чули про такі поєднання, але їм сподобалось».

Робочий день родини починається о 6:30. Спочатку в пекарні готують тісто, далі формують начинки, випікають хліб та слойки, щоб протягом дня продати свіжу випічку.

Щодня родина Сапарових випікає до 550-600 хлібобулочних виробів. За добу приходить близько 250-300 покупців.

Родина планує розширювати бізнес та відкривати пекарні у нових районах Хмельницького. Поки сім'я не готова створювати заклади в інших містах, проте Микола зізнається, що мріє відкрити «Культ тіста» у рідному Маріуполі. Наразі відвідати пекарню-кав'ярню можна у Хмельницькому за адресою вулиця Соборна, 43.

У Хмельницькій ОВА нам розповіли, що від початку повномасштабного вторгнення регіон прихистив близько 128 тисяч переселенців. У Хмельницьку область перемістили свої потужності 60 підприємств різної спеціалізації з постраждалих регіонів.

На сьогодні 14 підприємств повернулися додому, двоє бізнесів припинили свою діяльність. 44 підприємства залишилися працювати на території Хмельницької області, у тому числі 20 релокованих бізнесів. Здебільшого, це виробництва з Донецької, Запорізької, Київської, Харківської та Чернігівської областей.

Найбільше підприємств переїхало до Хмельницького, Кам’янця-Подільського та Шепетівки. Більшість бізнесів працюють у сфері машинобудування та металообробки, швейного виробництва, підприємства з продажу та ремонту сільськогосподарської техніки та обладнання, автокранів та спецтехніки.

З постраждалих регіонів до Хмельницького релокували такі підприємства: ТОВ «Ампер Сервіс», ФОП Тарабарін Віталій Олегович, ФОП Кривулянський Станіслав Борисович, ТОВ «Корум Дружківський машинобудівний завод», ФОП Кудь Олексій Якович, ПП виробничо-комерційна фірма «ТОТ», ТОВ ВК «Індастрі», ТОВ «С.С.Скафолдінг», ТОВ «Кокей Україна», ТОВ «Неткані захисні матеріали», Мережа хімчисток «КІМС», ТОВ «НПКМ», ТОВ «ДонРТІ», ТОВ «Мануфактура Спейс», ТОВ «Альпік-Центр», ТОВ «Торговий дім «Локси», Кліматична компанія «AES», ТОВ «ДонРТІ», ФОП Асланов Ельдар Айдинович, ТОВ «Солмар».

Також переселенці створюють нові бізнеси. Зокрема, ВПО займаються ремонтом і технічним обслуговуванням електричного устаткування, литтям інших кольорових металів, швейним виробництвом, холодним штампуванням та гнуттям, виробництвом будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, неспеціалізованою оптовою торгівлею та комп'ютерним програмуванням.

Програми для переселенців

Для створення належних умов підтримки переселенців у регіоні реалізують низку програм, зокрема:

• Програма забезпечення перебування внутрішньо переміщених та/або евакуйованих осіб у закладах соціального захисту населення в Хмельницькій області;
• Цільова програма забезпечення перебування внутрішньо переміщених осіб у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інших закладах освіти Хмельницької області;
• Програма забезпечення перебування внутрішньо переміщених осіб у закладах освіти Хмельницької області, які фінансуються з обласного бюджету.

У Хмельницькій ОВА зазначають, що в області створили сприятливі умови для розвитку малого та середнього підприємництва. У рамках програми доступне пільгове кредитування за кошти обласного бюджету для реалізації бізнес-планів.

Хмельниччина стала першою областю в Україні, яка запустила онлайн-майданчик міжнародної допомоги. На ньому представлені всі донорські організації та структури, які в регіоні допомагають переселенцям.

Для ВПО на сайті є мапа потреб, яку вони заповнюють. І будь-яка благодійна організація може подивитися, що потрібно в тій чи іншій громаді. Отримати безкоштовну юридичну допомогу та ознайомитися з корисними матеріалами для ВПО можна на сайті програми.

Також у Хмельницькій області функціонує обласний кол-центр з гуманітарних питань за номером 093-17-02-560. Переселенці можуть звернутися з питань гуманітарної допомоги та її логістики, пошуку житла, питань безпеки, тощо.

Допомога у відновленні бізнесу

У Хмельницькій області діє програма навчання для внутрішньо переміщених осіб. 20 людям організують оплачуване стажування на підприємствах, нададуть гранти до 1500 євро для мікробізнесу та до 20000 євро для малого та середнього бізнесу.

У рамках реалізації урядового проєкту єРобота служба зайнятості супроводжує дві грантові програми, якими можуть скористатись ВПО:

• програма «Власна справа», розмір мікрогрантів становить від 50 до 250 тисяч гривень;
• грант для ветеранів, передбачає три варіанти надання грантів на суми, які не можуть перевищувати 250 тисяч гривень, 500 тисяч гривень та 1 мільйон гривень відповідно.

Подання заявок відбувається на порталі «Дія». До заяви необхідно додати бізнес-план щодо започаткування нового або розвитку вже діючого бізнесу. Рішення щодо надання грантів приймає Державний центр зайнятості.

Після перевірки на відповідність вимогам та погодження бізнес-проєкту, грантові кошти перераховуються на окремий рахунок заявника в уповноваженому банку. Впродовж трьох років підприємець повинен повернути отриману суму коштів шляхом сплати податків та зборів, передусім за працевлаштованих працівників.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.