Ліс замість водосховища: наслідки підриву Каховської ГЕС

Шостого червня 2023 року, близько 3:00, коли українські війська розпочали контрнаступ на півдні, росіяни підірвали Каховську ГЕС. Через руйнування греблі постраждало 600 тисяч гектарів територій, що дорівнює половині Чорногорії або країні Бруней. Відомо про 32 загиблих, 28 поранених та 39 зниклих безвісти. Лівий берег Херсонщини все ще перебуває під окупацією, тому неможливо визначити точну кількість втрат. Розповідаємо, як змінився південь України, як долають наслідки трагедії та чи потрібна у майбутньому відбудова Каховської ГЕС.

Ознаки екоциду

Перший заступник начальника екологічної інспекції Південного округу Андрій Сидоренко розповів, що росіяни вдалися до екоциду, який призвів до катастрофічних наслідків для Чорноморського регіону:

«Руйнування Каховської ГЕС спричинило кардинальну зміну поверхневих та підземних вод обʼєктів у Дніпровській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях. Було порушене середовище існування тваринних та рослинних комплексів. Все, що було на поверхні фактично потрапило у воду».

Близько 20 тисяч тварин загинули через трагедію. Підрив ГЕС спричинив гуманітарні наслідки: затопило 80 населених пунктів, тисячі людей евакуювались, а сотні тисяч залишилися без доступу до питної води​. Відтік води з Каховського водосховища зруйнував зрошувальні системи, що були критично важливими для Криму та Херсонщини.

За статтею 441 Кримінального кодексу України, екоцид — це масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Саме тому, підрив Каховської ГЕС є найбільшим екоцидом в Україні з початку війни.

Робота екологічної інспекції після підриву ГЕС

Андрій Сидоренко розповів, що фахівці під обстрілами збирали поверхневі води та проби ґрунту:

У червні 2022 року наші фахівці спостерігали підвищення допустимої концентрації вмісту нафтопродуктів у шість разів вище норми, органічної речовини за показником біологічного споживання кисню — у пʼять разів. У ґрунтах спостерігали вміст сульфатів, які перевищували до шести разів.

Наразі рівень води у річках Кошева, Веревчина, Дніпро та Інгулець фактично прийшов в норму.

«Ми продовжуємо відслідковувати вмісність води у Дніпрі та Інгульці. Ми намагаємося туди потрапити лише, коли дозволяє безпекова ситуація. Наразі посилилася дронова небезпека. Дрони переслідують не тільки військових, а й цивільних, є скиди на громадський транспорт та тварин. Тому працюємо у небезпечних умовах».

Довгострокові наслідки підриву ГЕС

Еколог Богдан Кученко розповів, що постраждалі екосистеми досить швидко відновлюються після потужного паводку.

Через підрив ГЕС, основною проблемою у південних регіонах стала відсутність доступу до питної води.

Перша заступниця Міністерства захисту довкілля Олена Крамаренко розповіла, що приблизно 880 тисячі людей втратили доступ до централізованого водопостачання, а сотні тисяч залишилися без води або з дуже обмеженим її постачанням, що становить пряму загрозу їхньому життю та здоров’ю.

Аби зменшити наслідки катастрофи та забезпечити населення питною водою в постраждалих областях — держава ввела в експлуатацію 26 артезіанських свердловин у Дніпропетровській, Миколаївській та Херсонській областях, ще дві свердловини облаштовують на Херсонщині.

«Паралельно з цим Держводагентство веде регулярний моніторинг якості поверхневих вод, зокрема у місцях питних водозаборів, за широким спектром показників: фізико-хімічними, радіологічними, токсичними та басейновими специфічними характеристиками», — розповіли в Міндовкіллі.

Богдан Кученко розповів, що наразі вдалося відновити доступ до питної води на правобережжі Дніпра:

«Для Кривого Рогу, Марганця, Нікополя протягнули водопроводи, щоб забезпечити безперебійне постачання води. З лівобережжям ситуація складніше, багато людей перейшли на свердловини».

Одним із ключових наслідків в екологічному плані після підриву ГЕС стало затоплення великих площ територій. Олена Крамаренко зазначила, що найбільше постраждали національні природні парки «Нижньодніпровський», «Великий Луг» та «Кам’янська Січ», що разом займають 150 тисяч гектарів природоохоронних територій, що за площею рівноцінні столиці Мексики Мехіко.

Також підтоплені 64 тисячі гектарів лісів. Це знижує здатність екосистем поглинати парникові гази, тим самим прискорюються зміни клімату.

Богдан Кученко розповів, що розпочалося відновлення площ, зокрема, парків «Камʼянська Січ» і «Великий Луг», які були частиною Каховського водосховища.

Екологічні наслідки експерти називають трагедією світового масштабу.

У Міндовкіллі розповіли, що забруднення Чорного моря, спричинене потоком води, мертвими тваринами, уламками та сміттям, також досягне Середземного моря. Це може призвести до довготривалих наслідків для інших країн, зокрема Європи, де вже фіксують міни, принесені водою на береги. Через одномоментне зменшення води у водосховищі загинула велика кількість риби та тварин, заболочені осушені землі та спостерігаються зміни клімату:

«Постраждали природоохоронні території, які важливі для багатьох видів прибережних птахів. Теракт припав на період гніздування цих птахів, потомство втрачене. За оцінками орнітологів, для відновлення популяції різних видів знадобиться пʼять-сім років. Багато інших видів постраждали на суходолі. Зокрема, на лівобережжі затопило північний вид гризунів, які проживають тільки там. За оцінками вчених, їхні популяції могли скоротитись на 50%», — розповів еколог Богдан Кученко.

У Міндовкіллі зазначили, що під загрозою зникнення опинилося 30% природно-заповідного фонду Херсонщини, а також 82 види тварин і рослин, що охороняються Бернською конвенцією. Крім того, за даними бази даних Ради Європи, під загрозою опинилися популяції ще 251 виду диких тварин і рослин, що мають різний природоохоронний статус.

Нагадаємо, у матеріалі: «Як дикі тварини страждають через війну: зникнення рідкісних видів» ми розповідали, якої шкоди окупанти завдали тваринному світу підривом Каховської ГЕС.

Наслідки підриву для окупованого Півдня

Найбільші наслідки катастрофи виникли на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини. Там постраждали 96% прибережних земель і невідомо, що з ними буде далі. Росіяни заявляли про понад 60 загиблих на окупованій Херсонщині, водночас за оцінками української влади, тільки в Олешках загинули понад 500 людей. Адміністрація рф применшувала серйозність ситуації, залишивши жителів абсолютно безпомічними.

У Центрі журналістських розслідувань зазначили, що по всьому окупованому півдню України склалася катастрофічна ситуація із запасами прісної води. У Бердянську окупанти двічі на добу обмежують водопостачання через стрімке падіння рівня річки Берда, а в Криму вже пересохли найбільші водосховища півострова.

Міноборони Великобританії повідомляло, що руйнація Каховської ГЕС призвела до дефіциту води у Криму. З 2023 року дніпровська вода перестала поступати до Північно-Кримського каналу. 

Крим.реалії писали, що перерви у подачі прісної води мешканцям півострова сумарно в різних містах і регіонах сягають трьох-чотирьох місяців на рік. Пік відсутності води у деяких містах припадає на весняно-літній період. Також окупанти підняли тарифи на воду для жителів Криму.

Наприкінці вересня 2023 року окупаційна влада планувала відновити постачання прісної води на півострів Північно-Кримським каналом. Проте, розмови так і залишилися розмовами.

Екологи зазначили, що ситуація на окупованому півдні може призвести до незворотних наслідків для екосистеми регіону. Пересихання річок Приазов’я і нестача прісної води напряму впливає на екологію Азовського моря, в якому за останні роки в рази підвищується солоність, а разом із нею – кількість медуз.

Нинішнє обезводнення півдня є прямим наслідком підриву Каховської ГЕС.

Новий ліс на півдні України

Якийсь час екологи прогнозували, що на місці Каховської ГЕС утвориться пустеля, проте не очікували, що територія водосховища заросте лісом:

«Так співпало в часі, що теракт відбувся в період, коли масово поширилось насіння верб і тополь. Зараз більшість осушених територій активно заростають молодими вербовими лісами, де більш сухий субстрат — там ростуть тополі», — розповів еколог Богдан Кученко.

Нині на 150 000 гектарах штучно створеної водойми спостерігають густий ліс, у якому дерева сягають 2,5 — 3,5 метра. Але з часом верби почнуть конкурувати між собою й почнеться природний процес саморозріджування. Тобто на десять метрів залишатиметься лише одне дерево.

За словами Богдана Кученка, 10-15% території колишнього водосховища наразі не мають ані водного покриву, ані рослинності. Також на місцевості фіксують поширення чагарникових видів, які заважають розвиватись іншим рослинам:

«Зокрема, спостерігається аморфа кущова – чагарниковий вид, який швидко поширюється та витісняє інші види. Проте верби і тополі змогли захопити цю нішу та створили конкуренцію. Вони не дозволяють далі поширюватись інвазійним видам».

Богдан Кученко зазначив, що для формування лісу необхідні повені у найближчі роки:

«Для верб важливо, щоб були періодичні повені. Цієї весни було все добре, ми мали досить високий рівень води у Дніпрі. Вологи виявилось достатньо, щоб більшість верб та тополь пережили цей рік. Важливо, щоб далі були періодичні затоплення. Бо якщо буде маловодний рік, як узимку 2019-2020 року, коли майже не було снігу і весна була посушливою. Тоді вологи буде недостатньо для виживання рослин, щоб не було масової загибелі дерев». 

Відбудова Каховської ГЕС — не робити нічого

За оцінками звіту ООН, загальні потреби на відновлення й відбудови Каховської ГЕС оцінили у 5,04 млрд. доларів. Проте в Укргідроенерго розповіли, що станцію можливо відбудовувати за шість-сім років:

«Але перед цим потрібно аби була деокупована територія, і тоді ми зможемо осушити місце, де відбувся підрив, провести обстеження, демонтувати зруйновані споруди та конструктиви Каховського гідровузла. А далі вже приступити до безпосередньої відбудови станції. Якою вона буде поки важко говорити, оскільки наразі без експертизи ми не знаємо наскільки там критична ситуація з самими конструктивами та розмиванням дна». 

Наразі екологи спостерігають за відновленням екосистеми, подібної до тієї, яка була до будівництва Каховської ГЕС. Попри 70 років існування водосховища досить добре зберігся рельєф територій, основні протоки та суттєво не змінилося русло:

«У результаті підриву відновилося природне русло Дніпра в історичному вигляді. Відновилася проточність води, утворилася більша кількість екологічних ніш. Тобто, більша кількість риб може там проживати. До побудови Каховської ГЕС там було понад 50 видів риб. Після будівництва різноманіття риб було щонайменше вдвічі меншим», — зазначив Богдан Кученко.

70 років тому на території водосховища зникли представники осетрових. Проте після руйнації екологи знову спостерігають риб:

«За один рік ті осетри якимось чином помітили, що є вільний прохід і почали повертатись на територію. Це свідчить про те, що є гарні перспективи для відновлення популяції прохідних риб».

Богдан Кученко вважає, що відбудова водосховища та ГЕС — недоцільні і замість будівництва достатньо розвинути відновлювальну енергетику. Він зазначає, що Каховське водосховище було неефективним, бо займало велику територію з мінімальним виробництвом електроенергії:

«Для того, щоб компенсувати річне виробництво електроенергії, яке давала ГЕС, достатньо 1-2% території колишнього водосховища вкрити сонячними панелями. Додатково можна розвивати вітрову енергетику та виробляти значно більше електроенергії, використовуючи меншу площу».

З міркувань безпеки Україні краще будувати дрібні електростанції, замість одного великого вразливого обʼєкта:

«У березні 2023 року, росіяни пошкодили трансформатор Дніпрогес, на відновлення якого потрібно більше року. Один ракетний обстріл — велика частка електрогенерації втрачена. Якщо замість цього буде декілька десятків невеликих виробників, їх неможливо знищити одномоментно».

Нагадаємо, раніше ми розповідали про відновлювальні джерела живлення та як це допоможе відновити українську енергосистему.

Для розвитку судноплавства також немає потреби у будівництві водосховища, достатньо потрібної глибини русла. Для цього необхідно регулярно проводити днопоглиблювальні роботи.

Також через руйнацію водосховища зʼявилась можливість побудови переправи між правим та лівим берегом Дніпра:

«За період існування водосховища, від Каховської ГЕС до ДніпроГЕС (приблизно 200 км протяжності русла) не було переправ. В умовах, коли немає водосховища і русло має ширину до кілометра, значно простіше побудувати кілька мостів після деокупації».

В Укргідроенерго запевняють, що відновлювати Каховське водосховище необхідно задля водозабезпечення регіонів:

«Каховське водосховище відігравало особливо важливу роль, оскільки його було створено, насамперед, для вирішення проблем дефіциту водних ресурсів південних територіально-промислових комплексів України, які охоплюють території Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської областей та південну частину Донецької області. Його повний об’єм поверхневих вод складав 18,2 км3 – а це 35% усієї прісної води, яку споживає Україна. Тобто з втратою Каховського водосховища ми втратили третину запасів питної води для українців. Окрім того, саме ця вода була основним джерелом зрошувальної води для аграріїв Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей, а також технічної води для промисловості міст Кривий Ріг, Нікополь, Марганець. Без води життя неможливе, відтак відновлення водосховища є необхідним».

Збитки

В екологічній інспекції розповіли, що підраховують збитки, які завдали росіяни підривом Каховської ГЕС. Руйнація дамби вже завдала шкоди українському довкіллю на понад 146 млрд гривень. Збитки продовжують зростати і точну цифру можна буде назвати лише після деокупації лівобережжя Херсонщини.

OSINT-дослідники прирівняли екологічні та економічні наслідки руйнування ГЕС до використання тактичної ядерної зброї 5-10 кілотонн.

Українські правоохоронці розслідують підрив Каховської ГЕС за статтями про порушення законів війни та екоцид. Міжнародні інституції, такі як ООН та Суд в Гаазі, також залучені до розслідування.