Нині українській армії допомагають люди різних професій та різного віку — волонтерами стали навіть діти. Хтось заробляє співами, хтось грає у шашки на гроші, а хтось відрізав і продав своє волосся, аби тільки допомогти нашим захисникам.
Ці історії маленьких волонтерів такі різні, але всі вони про одне — безмежну підтримку та віру в перемогу.
До міжнародного дня захисту дітей згадуємо, як малеча збирає кошти на ЗСУ й надихає українських захисників.
«Я не втомився, я люблю це»
Юрію Напорі зі Львівщини вісім. Однак такий вік геть не заважає йому допомагати ЗСУ. Він зібрав уже понад мільйон гривень, виступаючи у Львівській області.
За ці кошти вдалося придбати дрони, автомобілі, прилади нічного бачення та інше спорядження для захисників.
Хлопчик з батьком провели понад 40 виступів у Львові та області. Юрчик співає патріотичні, повстанські, ліричні пісні, а тато акомпанує йому на синтезаторі. Школяр міг виступати по п’ять годин на день, щоб зробити свій внесок у перемогу. Найбільше Юра цінує бойові шеврони та подяки від воїнів з фронту.
«Я не втомився. Я люблю це. Я хочу цього. І випрошую тата кожного разу кудись йти чи їхати співати, щоб допомагати нашим Збройним силам», – наголошує юний волонтер.
Понад місяць щоденної праці
Діана Филипюк з Буковини вирішила допомагати армії, бо пів року тому її дідусь доброволець зник безвісти на війні. Дівчинка вірить, що рідна людина скоро повернеться додому.
Аби пришвидшити перемогу волонтерка майже щодня виходила на центральну площу Заставни, де продавала булочки та печиво, які пекла сама, а також браслети та сережки.
Люди зазвичай платили більше і не брали решти. За понад місяць щоденної праці школярка зібрала 22 з половиною тисячі гривень. Гроші вона передала своєму колезі Сергію Притулі на дрон.
120 тисяч на позашляховик
10-річна Марійка з Умані декілька років заощаджувала кошти. У дівчинки вийшло накопичити 120 тисяч гривень, які вона вирішила передати на позашляховик прикордонникам.
На такий вчинок юну волонтерку надихнули батьки, які постійно допомагають українській армії.
На донат Марійки військові уже придбали автомобіль підвищеної прохідності – позашляховик.
«Це авто допоможе прикордонникам нищити ворогів та визволяти нашу землю від загарбників!» – кажуть у ДПСУ.
Граємо — допомагаємо
Валерія Єжова — багаторазова чемпіонка по грі у шашки. Чотири роки тому вона вперше потрапила на уроки у Київському палаці для дітей і юнацтва, стрімко опанувала настільну гру та почала виборювати медалі й кубки не тільки в Україні, а й у світі.
Тож ідея як зібрати кошти на армію з’явилася швидко. Дівчинка грала на вулицях Києва з перехожими на гроші.
«Якщо людина програвала — платила за гру. Програли всі, хто грав з Валерією. Вона — чемпіонка світу з шашок і вже спонсор нашого фонду. Плюс 21 000 грн в скарбничку», — написав Сергій Притула в себе на фейсбук.
Нині дівчинка продовжує навчання у Київському палаці для дітей та юнацтва, має перший дорослий розряд.
«Скоро, першого серпня, буде чемпіонат Європи, але це дуже дорого, тому не знаю, чи поїду», — каже Валерія.
Незряча бандуристка
Дев’ятирічна незряча від народження Анна-Марія Герман грає на бандурі, бере участь у різних конкурсах і здобуває призові місця. На початку війни дівчинка вирішила, що хоче підтримувати ЗСУ, бо її старший брат військовий.
Школярка почала волонтерити: співала у містах, селах району, церквах. Анна-Марія зібрала 650 тисяч гривень, на які придбали та передали на фронт дрон, автомобіль, рації медичної допомоги, одяг, взуття, термобілизну тощо.
«Мій старший син на війні ще з 2014 року. Коли їхня бригада прибула під Бахмут, Анна-Марія сказала, що буде співати, а зібрані гроші віддаватиме братикові та його друзям. Щоб їм купили одяг, їжу, тепловізори… Знаєте, стараюся не плакати у таких випадках, але сльози самі напрошуються. Моя дитина, якій зробили 13 операцій, а попереду — не знаю скільки ще, співатиме, щоб допомогти нашим захисникам», — розповіла мама дівчинки.
Від зооактивістки до волонтерки
Раніше школярка з Ніжина Діана Насібова шукала притулок для безхатніх тварин. Нині дівчинка допомагає ЗСУ. Школярка власноруч робила біжутерію та продавала її на місцевому ринку. Таким чином їй вдалося зібрати 50 тисяч на тепловізор для воїнів.
«Мені дуже захотілося допомогти військовим, щоб швидше закінчилася війна, і ми могли спати спокійно», — говорить Діана.
Речі для продажу передають дівчинці й інші люди. Наприклад, вчителька — кімнатну рослину, студенти — вироби з глини.
Вперше в житті підстригла волосся, щоб допомогти армії
Десятирічна Кіра Губіна з Чернігова уперше в житті підстригла волосся й продала його, а виручені кошти передала на ЗСУ. Така ідея з’явилася у дівчинки, коли вона разом батьками й трьома братами та сестрами ховалася в укритті від обстрілів.
За словами Кіри, тато раніше не дозволяв їй стригтися, та, дізнавшись про наміри доньки, погодився без вагань. Він був дуже розчулений таким бажанням дитини.
«Чесно кажучи, я мало не заплакав. Це якось так зачепило мене», — розповів тато дівчинки Іван.
Будинок родини Кіри на околицях Чернігова постраждав унаслідок вторгнення рф, та школярка не захотіла витрачати гроші на ремонт, бо вважає, що потреби військових нагальніші. Три з половиною тисячі гривень, отримані з продажу волосся, Кірині батьки перерахували своїм друзям-військовим на передову.
LEOPARD замість іграшок
На своє шестиріччя Катя попросила замість іграшок дарувати їй гроші. Дівчинка зібрала таким чином 10 тисяч гривень і передала їх у фонд Сергія Притули.
Дитина попросила, щоб на її гроші купили танк LEOPARD, бо вірить, що він допоможе нашій країні перемогти. Волонтери фонду пообіцяли Каті, що танки обов’язково будуть в Україні, а кошти дівчинки підуть на ремонт трофейної техніки.
«Коли я перший раз побачила, що таке війна, мені стало сумно. І подумала, може не тратити гроші на іграшки? І я так вирішила», — каже Катруся.
Дитина разом з родиною проживала в Бучі. Під час активних бойових дій ворожа ракета потрапила до будинку навпроти, а в їхній квартирі повилітали шибки.
«Співав на цю машину 25 днів»
Восьмирічний Сергій Мороз із Чернігова зібрав 261 тисячу гривень на автомобіль для розвідки. Ключі від пікапа хлопчик передав командувачу ОК «Північ» Герою України генерал-майору Віктору Ніколюку.
«Я вирішив збирати на машину, тому що хочу допомогти армії, щоб наша країна виграла. Співав на цю машину 25 днів. Було важко, але на ЗСУ я стараюся», — сказав школяр.
Юний волонтер щовечора співає на Валу в Чернігові. Ця ідея виникла у самого Сергія, батьки підтримали його та допомогли за два тижні вивчити 18 пісень.
«Люди плачуть, кидають гроші, це мені так приємно. Вони так проявляють свої емоції», — розповідає хлопчик.
Наші діти дуже швидко подорослішали за останні роки. Здається, у військовій зброї та потребах ЗСУ вони стали розбиратися краще, ніж в іграшках. А ще між ними та нами є одна велика відмінність. Вони з самого народження знають, що таке боротьба за країну, любов до неї та допомога задля спільного майбутнього.
Наші діти — наше майбутнє. І воно буде прекрасним. Вони зараз це впевнено доводять своїми вчинками.
Подякуй автору!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати автору гривнею.
