«Ми підписали контракт з дияволом»: чим керувалися кубинці, які воюють на боці росії

Видання Politico поговорило з кубинцями, які поїхали воювати на боці росії у російсько-українській війні, намагаючись розібратися, які мотиви ними рухали — ідеологія чи бажання заробити хоч трохи грошей.

«Якщо це та жертва, на яку я повинен піти заради успіху своєї сім’ї, я це зроблю. Ви можете бути тут фізиком-ядерником і все одно померти з голоду. З моєю нинішньою зарплатою я ледве можу купити такі елементарні речі, як туалетний папір або молоко», — розповів 19-річний Сезар, який працював барменом у Гавані.

Минулого року він намагався дістатися Маямі на човні, але був змушений відмовитися від цієї спроби, коли його перехопила берегова охорона США. Зараз він готує другу спробу втечі: прямим рейсом до Москви. Його квиток був оплачений російським вербувальником, але, згідно з угодою, він повинен буде приєднатися до російської армії та воювати в Україні.

Раніше цього місяця новини про кубинських бойовиків в Україні потрапили у світові медіа, коли Гавана оголосила, що заарештувала 17 осіб за причетність до мережі торгівлі людьми, яка вербувала молодих людей на війну зі сторони росії.

Один кубинський новобранець у віці близько 40 років у російському місті Тула, якого у матеріалі називають Педро, зазначив, що йому обіцяли роботу водія «для робітників і будівельних матеріалів», але після прибуття до росії він потрапив в «учебку» зі зброєю в руках.

«Ми підписали контракт з дияволом. А диявол цукерки не роздає», — сказав він, згадуючи момент, коли він вступив на службу.

Боротьба з рекрутинговою мережею на Кубі з боку місцевих правоохоронців почалася після публікації інтерв’ю на YouTube наприкінці серпня, в якому двоє 19 річних кубинців стверджували, що їх заманили до росії для отримання прибуткової роботи на будівництві, а потім відправили в окопи в Україні. Вони сказали, що їх побили, викрали гроші та тримали в полоні.

Міністерство закордонних справ Куби пообіцяло діяти «енергійно» проти спроб спонукати кубинців приєднатися до військових дій росії, додавши, що «Куба не є частиною конфлікту в Україні».

Видання нагадує, що у листопаді 2022 року президент росії Володимир Путін підписав указ про надання прискореного громадянства іноземцям, які пішли на службу за контрактом.

«Ми всі отримуємо російське громадянство», — написав репортерові один новобранець.

Того тижня він та інші його колеги розповіли POLITICO, що місцевий губернатор особисто вручив паспорти приблизно 15 новобранцям.

Скільки саме іноземних громадян поповнили ряди російської армії, невідомо. Але експерти зазначають, що їх обмежена кількість головним чином служить для того, щоб посилити наратив росії про те, що вона має міжнародну підтримку своєї війни.

Для більшості кубинців, з якими поспілкувалося POLITICO, їхня участь у російській армії почалася наприкінці 2022 року, коли хтось під ім’ям Олена Шувалова почав публікувати на сторінках у соціальних мережах дописи, націлені на кубинців, які хотіли виїхати за кордон або вже перебували в росії.

За обіцянками, оплата мала складатися з одноразової допомоги в розмірі 195 000 рублів (приблизно 2000 доларів США), а потім місячної зарплати в розмірі 204 000 рублів (2100 доларів США). Для порівняння, середній ВВП на душу населення Куби у 2020 році становив 9500 доларів на рік.

З чотирьох новобранців, які зараз перебувають у росії і поділилися своїми історіями з POLITICO, троє сказали, що прилетіли з Куби цього літа. Один з них сказав, що має професійну військову освіту. Двоє інших пройшли дворічну строкову військову службу.

Хоча вони знали, що їх візьмуть на службу в російську армію, їх заспокоїли, що вони працюватимуть далеко від лінії фронту водіями чи будівельниками. 

«Рити укріплення або допомагати відбудовувати міста», — сказала POLITICO роздратована дружина одного найманця.

Кожен із них сказав, що їх привезли з кубинського міста Варадеро разом із кількома десятками інших чоловіків. Вони сказали, що в їхніх паспортах не ставили штампів при виїзді, а при в’їзді в росію в міграційних картках вказували як мету перебування «туризм».

Під час приземлення в московському аеропорту Шереметьєво новобранців зустріла жінка, яка представилася Діаною. Вона сказала, що є кубинкою, пов’язаною з росією. Потім їх повантажили в автобус і привезли до, за словами одного новобранця, «порожньої будівлі школи» поблизу Рязані.

Там вони пройшли поверховий медичний огляд і бюрократичні процедури, включно з підписанням контракту з Міноборони Росії. Один новобранець сказав, що для тих, хто спеціально про це просив, була доступна іспанська версія тексту. Інші сказали, що перекладач просто усно повідомив їх про зміст документу.

Кубинські найманці розповіли, що частина новоприбулих залишилася у військовій частині в Рязані. Але більшість були переведені до 106-ї гвардійської повітряно десантної дивізії, що базується в місті Тула.

«Коли нам дали форму і сказали йти тренуватися, я зрозумів, що це буде зовсім не будівництво», — сказав один новобранець.

POLITICO не змогло визначити, чи працювали Шувалова чи Діана на російську чи кубинську владу. Жодна жінка не відповіла на прохання про коментарі, хоча Шувалова сказала журналістам російськомовної Moscow Times, що працювала на безоплатній основі.

Хоча посольство Куби в Москві не відповіло на численні запити про коментарі, сам уряд надіслав неоднозначні повідомлення. Невдовзі після заяви Куби про розкриття групи торгівлі людьми посол Гавани в Москві заявив державному агентству РІА, що «ми не маємо нічого проти кубинців, які просто хочуть підписати контракт і легально взяти участь у цій операції».

У розмові з POLITICO новобранці сказали, що приблизно 140 кубинців зараз перебувають у Тулі. Однак не всі кубинці, з якими спілкувався POLITICO, сказали, що їх обманом змусили приєднатися до війни. На фотографіях, опублікованих в Інтернеті, багато хто гордо позує у військовому спорядженні, деякі зі зброєю.

Під час публікації цієї статті кілька кубинців, які все ще перебували на острові, звернулися з бажанням записатися до російської армії. Усі вони назвали головною мотивацією економічні, а не політичні причини.