Останнім часом деякі блогери поширюють на свою аудиторію дискредитуючу та маніпулятивну інформацію, пояснюючи це «втомою від війни» та закликами «миру за будь-яку ціну». Попри свободу слова та можливість вільно висловлювати думки, такі наративи є насправді небезпечними, адже впливають на єдність суспільства та психологічний стан українців. Розповідаємо, про блогерів, які поширюють «шкідливі наративи», як ці тези впливають на суспільство та як їм протидіяти.
Олександр Волошин
У липні 2024 року росіяни вдарили ракетою по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві. Більшість блогерів засудили ворожу атаку, проте Олександр Волошин, який має 1,1 млн підписників, закликав до перемирʼя. Він зазначив, що «українці вже не вивозять війну» та Україна повинна «йти на поступки» росії.
Схожими думками поділилися ще кілька популярних українських блогерів з великою кількістю підписників. На синхронність постів вказали користувачі соцмережі.
Очевидно, що блогер натякав на те, що Україні потрібно починати вести переговори з росіянами з очевидно слабкою переговорною позицією, іншими словами – капітулювати. Більше того, блогер запустив збір на підтримку дітей-пацієнтів “Охматдит” та самої установи. Медіа озвучували суму в приблизно пʼять мільйонів гривень. Проте, в якийсь момент ми побачили, що блогер опинився за кордоном, а доля грошей достеменно невідома.
Медіаексперт Олександр Монастирський
Слова Волошина викликали негативну реакцію серед українців і стали причиною внесення блогера до бази «Миротворець». Пізніше він спробував виправдатися, розповідав, що не розумів усіх наслідків своїх слів і не мав на меті підтримати ворога.
На якийсь час Волошин «зник» із соцмереж та навіть видалив усі дописи. 22 серпня він звернувся до фанів та розповів, що виїхав за кордон. Блогер зазначив, що пішов на це нібито вимушено, через переслідування з боку влади.
Він записав відео, у якому демонстрував скріншоти та хизувався «підтримкою» від фанів, а також опублікував погрози від хейтерів. Як саме йому вдалося перетнути кордон — блогер, звісно ж, не розповів. У відео Волошин заявив, що суспільство не має критикувати ухилянтів й тих, хто втік за кордон або ж потонув у Тисі під час спроб втекти.
Паша Бумчик
Ще один блогер-втікач Паша Бумчик здобув популярність завдяки ризикованим трюкам на Twich. У вересні 2024 року він розпочав серію сторіс про «похід у гори». Зібравши одяг і спорядження, він вирушив у ліс, а всю свою подорож транслював у соцмережах.
Пізніше зʼясувалося, що Паша Бумчик отримав повістку та «походом у ліс» вирішив залишити Україну. Блогер розповів, що не підтримує корупцію і не платив за перетин кордону через посередників, а просто обійшов систему, йдучи пішки до Румунії.
У коментарях більшість користувачів підтримали вчинок Бумчика. Підписники писали, що це особистий вибір блогера, і не вважають його вчинок зрадою чи ухилянням від служби. Натомість звинуватили в усьому державу.
Дмитро Бурмака
До бази «Миротворець» також потрапив полтавський блогер Дмитро Бурмака, що робить відео про конфлікти з поліцією та іншими держструктурами. Він неодноразово критикував роботу ТЦК та вручення повісток під час мобілізації. Бурмака публікує ролики про роботу держорганів на YouTube «Dima Poltava». Канал налічує понад 500 тисяч підписників.
У часи пандемії блогер також надавав консультації про те, як уникнути вакцинування та наполягав, що ковід-сертифікати порушують Конституцію України.
Дмитро Бурмака багато розповідав про порушення з боку правоохоронців, а у липні 2024 року його зупинили патрульні у комендантську годину. З протоколу відомо, що він мав запах алкоголю з рота, порушення мови, порушення координації рухів. А від проходження огляду на стан сп’яніння блогер відмовився.
7 серпня Октябрський райсуд постановив, що блогер Дмитро Бурмака має сплатити 17 тис. грн штрафу за керування автівкою у нетверезому стані. Окрім того, його позбавили права керувати автомобілями на один рік.
Незважаючи на скандали, в тому числі й судові позови, багато підписників продовжують підтримувати Бурмаку, критику влади та держорганів. Деякі люди навіть публікують заклики до насильства:
Альона Вєнум
Напередодні 1000 днів повномасштабного вторгнення блогерка з мільйонною аудиторією Альона Вєнум, після дворічного мовчання виклала нове відео на Ютуб. Вона розповіла, що боялася засудження з боку українського суспільства, бо продовжує говорити російською.
«У день масованої атаки росії на Україну з-під шконара вилазить АЛЬОНА ВЄНУМ (співчуваю всім, хто пам’ятає, хто це) і викочує відео, де вона розказує, що три роки боялася вийти на ютуб через ЯЗЬІКАВОЙ ВАПРОС, а зараз забила х*й і буде знімати відео русявою», — зазначили користувачі у соцмережах.
Юля Верба
Блогерка-мільйонниця Юлія Верба також після удару по «Охматдиту» поширювала тези російської пропаганди. Вона зазначила, що «світ нічого не робить», коли бачать, як гинуть невинні люди, а «нашу країну обкрадає наша ж влада». Водночас блогерка не згадала, що винні росіяни, які завдали ракетного удару по «Охматдиту».
Користувачі соцмереж звинувачували Юлю Вербу у тому, що вона не згадує про збори для ЗСУ та ніяк не допомагала війську. В одному з інтервʼю дівчина говорила, що українська армія повністю забезпечена державою, та й президент Володимир Зеленський нічого не казав про фінансовий збір чи якусь іншу допомогу. За її словами, в «Україні все нормально».
Після хвилі критики блогерка придбала для військових чотири автівки начебто для евакуації поранених.
Проте захисники розповіли, що придбані машини не годяться для транспортування поранених. Мовляв, за ці гроші краще було би купити два хороших медевака, які безпечно для поранених евакуюють їх з поля бою.
Також блогерка втрапила в ще один скандал. Юля Верба в рамках своєї поїздки на фронт передала бійцям «аптечки». Справа гарна, якби не те, що використання переданих спецзасобів може бути смертельним для пораненого бійця.
«У цій аптечці зразу видно, що це китайський турнікет, який не зупинить кровотечу і, скоріше всього, що він просто зламається в руках людини, яка буде собі надавати допомогу або комусь іншому. Це фактично подарунок смерті. Так само з оклюзійкою (оклюзійна пов’язка, – ред.). Вона китайського виробництва. Вона не зможе закрити пошкодження грудної клітини, що в свою чергу може призвести до летальних наслідків», — пояснив бойовий медик Олексій Кушнєр.
Анна Алхім
Анна Алхім — українська блогерка, але це не заважає їй гнобити українську мову та тих, хто нею розмовляє. Вона вважає, що державною мовою говорять лише в Івано-Франківську та Львові.
Також вона розповідала своїй аудиторії, що українські пісні — жахливі та їх неможливо слухати.
«В Інстаграмі всі дуже святі. Я можу казати хто, але не хочу. Усі слухають російські пісні, усі дивляться серіали російські, хай не пи*дять, що вони цього не роблять. Я роблю це відкрито, але я більше патріот, ніж деякі люди, які розмовляють українською», — розповіла Анна Алхім в інтервʼю Люкс ФМ.
Анна Алхім не тільки продовжує слухати російську музику і тим самим спонсорувати війну в Україні, але й станцювала на фоні портретів загиблих воїнів. Так, дівчина приїхала до Хмельницького, де на тлі фотографій загиблих захисників кружляла під російську музику. У мережі це відео викликало чимало хейту, проте блогерка вважає, що нічого такого не зробила.
Анна Алхім зазначала, що не планує переходити на українську мову. Вона переконана, що використання державної мови у Instagram, зробить її не цікавою для глядачів, а також вона нібито втратить свою ідентичність. Наразі блогерка продовжує вести соцмережі російською мовою.
Шкідливий контент у медіапросторі
В «Українському психологічному хабі» розповіли, що корисний контент варто розуміти як той, що надихає, сприяє розвитку чи стабілізує емоційний стан, а шкідливий контент – той, що дестабілізує, підвищує тривожність, викликає почуття безпорадності або ненависті.
Шкідливий контент активує механізми стресу. Коли ми стикаємося з інформацією, яка викликає страх, гнів або відчай, наша нервова система реагує, як на реальну загрозу:
«Наприклад, разова тривожна новина активує реакцію “бий або біжи”, але після цього емоційний стан зазвичай повертається до норми, тоді як регулярний перегляд негативних новин призводить до хронічного стресу. Людина стає дратівливою, тривожною, відчуває вигорання або навіть депресію. Коли людина поглинає багато негативної інформації за короткий час, мозок не встигає її опрацювати. Це спричиняє “емоційний шок” і перевантаження, що проявляється апатією чи почуттям безпорадності».
«Український психологічний хаб»
Чому люди довіряють блогерам
В «Українському психологічному хабі» повідомили, що люди часто довіряють блогерам більше, ніж офіційним джерелам. Тому що блогери сприймаються як «свої» – наче друзі, які сидять поруч і просто розповідають свою думку. Близькість, щирість і простота в словах, коли вони діляться думками, емоціями, переживаннями — створюють ілюзію, що вони чесніші, ніж офіційні особи в краватках перед ЗМІ.
Тому, коли ви бачите новину від блогера, запитайте себе: «Чи я довіряю йому, бо він каже правду, чи тому, що він гарно говорить і схожий на мене?». Важливо усвідомлювати, що за емоційною розповіддю може ховатися не лише щирість, а й вплив, який важко помітити.
Психологиня центру «Далі» Євгенія Кузіна розповіла, що залежність від блогерів формується завдяки постійному потоку контенту, який стимулює систему винагороди в мозку через новизну, позитивні емоції чи належність до «спільноти». Як наслідок, аудиторія починає сприймати думки блогера як авторитетні, що впливає на їхнє ставлення до соціальних, політичних чи економічних тем. У крайніх випадках це може спотворювати сприйняття реальності, оскільки люди починають бачити світ через призму переконань або цінностей блогера, відмовляючись від критичного аналізу.
«Масштабні загрози», «катастрофічні наслідки» чи дискредитація ЗСУ
Багаторазове повторення навіть найбільш абсурдної брехні, з часом змушує людей повірити у неї.
Медіаексперт Олександр Монастирський зазначив, що блогери це не просто люди, які знімають відео та публікують дописи у соцмережах. Перш за все – це великий інформаційний ресурс, який здатний впливати на думку багатьох людей.
Психологиня Євгенія Кузіна зазначила, що чутки про «масштабні загрози» чи «катастрофічні наслідки» мають значний негативний вплив на колективну психіку. Люди стають вразливими до емоційних маніпуляцій, оскільки в умовах підвищеної тривожності критичне мислення знижується, а емоційне сприйняття виходить на перший план.
Такий контент впливає на механізм соціального зараження, коли страх або паніка швидко поширюються серед аудиторії, особливо через соціальні мережі. Водночас, це посилює відчуття безпорадності, коли люди починають думати, що ситуація неконтрольована, і шукають «рятівників» у вигляді маніпуляторів, які пропонують спрощені рішення.
До чого тут росія
Окупанти витрачають мільярди доларів на пропаганду та поширення дезінформації в Україні. Медіаексперт Олександр Монастирський зазначив, що характерною рисою росіян є те, що вони завжди грають «в довгу». Тобто інформаційні кампанії, які вони спрямовують проти чинної влади та загалом проти України — можуть тривати роками та покликані формувати упередження, недовіру, страх, тривогу тощо. Вони лише підсилюватимуть загальний занепад і держави, і громадян.
Що з усім цим робити
Олександр Монастирський радить спочатку перевірити блогерів та лідерів думок, на яких ви підписані.
Далі необхідно проаналізувати загальний наратив та позицію блогера із різних «чутливих» питань. Зокрема, шукати інформацію на теми повʼязані із війною, мобілізацією, економікою, історією, ідентичністю тощо.
Олександр Монастирський зазначив, що найважливіше — критично ставитися до будь-якої інформації, яку ви отримуєте.
Медіаексперт Ігор Шулежко розповів, що ЗМІ необхідно протидіяти «шкідливим наративам блогерів». Важливо розвивати критичне мислення у населення, проводити освітні програми в навчальних закладах та ознайомлювати людей з основами інформаційної гігієни. З боку медіа варто оперативно реагувати на фейкові новини, надаючи докази, що спростовують їх. Соцмережі також мають включатися у процес, покращуючи алгоритми та допомагаючи у блокуванні акаунтів із дезінформацією.
Подякуй авторці!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.
