На дні Каховського водосховища знайшли залишки церкви останньої Січі

У селі Покровському біля Нікополя на дні Каховського водосховища, яке зміліло внаслідок підриву дамби, мешканець Нікопольщини знайшов фундамент церкви й зняв на відео.

Про це пише Nikopolnews.

У 50-ті роки не тільки церква, а й саме Покровське частково опинилося під водами штучного Каховського моря – принаймні нижні його вулиці.

За словами директорки музею Лариси Садовської, місцеві знали, що рештки церкви збереглися у воді. Ще наприкінці 20 століття місцеві наймали водолазів, які й виявили фундамент.

Село Покровське знаходиться на місці останньої козацької Січі — Підпільненської.

Після повернення запорожців під російський протекторат Січ розташували на великому півострові, що омивався річкою Підпільною. Січ являла собою місто-фортецю, оточену валом та палісадами. Саме на території міста і знаходилася соборна церква Покрови Божої Матері, яка була зруйнована й відбудована у камені в 1798 році вже після ліквідації Запорізького козацтва.

У повному розумінні ця церква вже не була Січовою, але дерев’яна дзвіниця дахом у два яруси з кованим залізним хрестом, що стояла поруч до середини XIX століття, дійсно була запорозькою.

Цю церкву малював і Тарас Григорович Шевченко, який відвідав Покровське у 1843 році. 

Про неї писав у 1954 році й Олександр Довженко, коли розповідав про затоплення історичних місць новим тоді Каховським морем.

«Останній спогад про церкву. Мені шістдесят років. З п’ятнадцяти літ не вірю у Бога і відтоді не був у церкві. Але у селі Покровському я пошкодував, що Бога нема. Мені страшенно захотілося, аби він з’явився хоча би на п’ять хвилин і, побачивши зруйнований негідниками пам’ятник давньої архітектури, споруджений на честь його Божої матері, покарав лютою смертю  темних і підлих іуд, що скоїли цю мерзенну справу. Прощай, Покровське. Віри в неіснуючого Бога у тебе не зменшилося. Зменшилося краси», — писав Довженко.