Новий рік вдома: як українські міста святкували до окупації

Ще кілька років тому Маріуполь, Бердянськ та інші нині окуповані міста, зустрічали Новий рік із яскравими ялинками на майданах, дитячим сміхом та родинним затишком. Сьогодні ці святкові моменти залишилися в спогадах, як нагадування про те, яким мирним і радісним було життя. Згадуємо, яким був Новий рік з 2021 на 2022 в українських містах до окупації і що сталося з приходом росіян.

Маріуполь

У 2021 році в Маріуполі біля Драмтеатру впала новорічна ялинка. Місцеві жителі називали це недобрим знаком. А вже через кілька місяців росіяни зруйнували Драмтеатр, де ховалися сотні мирних людей, тіла яких залишилися під завалами.

«Це були ковідні часи. В ялинки зламалася верхівка. Місцева влада цікаво придумала, написала, що ялинка пішла робити щеплення. Після цього відремонтували та поставили. Але люди говорили, що це не до добра. Тоді було смішно, але сидячи у підвалі я це добре згадала», — Ліна Дроботова.

Ліна Дроботова працювала на «Азовсталі». Вона згадує, що 2022 рік зустріла вдома в Маріуполі:

«Було так спокійно. Послухали новорічне привітання, а потім пішли в парк “Веселка”. Там було так багато людей, всі з сімʼями та шампанським, зустрічалися з колегами. Лунала музика, було багато їжі. Напередодні відкрили пірс, сквери і люди більше не сиділи вдома, а збиралися разом святкувати».

Ліна розповідає, що у Новий рік-2022 у Маріуполі було дуже спокійно. Не було звернень до поліції, бійок на вулиці чи скандалів. Їй здавалось, що попереду тільки краще:

«Ні у кого навіть не було думки, що через два місяці міста більше не буде».

Першого січня у Ліни вдома зібралася вся сімʼя. Головною зіркою свята був кіт, якого нарядили у костюм оленя. На його обличчі можна прочитати всі емоції «насолоди».

Через наступ росіян, Ліна та її 92-річна мама ховалися від бомбардувань у підвалах. Їм вдалося виїхати лише у травні 2022 року.

«Ми думали, що буде як в 2014 році. Це триватиме близько двох тижнів. Ніхто не вірив, що місто відбудували для того, щоб його так легко розбомбили».

Наразі Ліна живе в Латвії, де зустрічатиме вже 2025 рік. Вона зізнається, що більше не відчуває святкової атмосфери:

«Все прикрашено, люди купують іграшки, новорічні дерева, прикраси. Але не я. Дивлюсь на цю красу навколо, але у мене відчуття, що це не моє життя. Нема бажання зустрічати Новий рік, просто хочеться додому. Дуже хочеться в Маріуполь».

Другий рік поспіль окупанти встановлюють ялинку у Маріуполі та відкривають резиденцію діда мороза.

Бердянськ

У 2021 році Бердянськ зустрічав Новий рік із яскравими вогниками на вулицях і святковою ялинкою на Приморській площі. У місті проводили концерти та запалювали феєрверки.

Анна живе у Києві. Зі сльозами на очах вона згадує, як кожний Новий рік їздила додому в Бердянськ, щоб зустріти свято з рідними:

«2022 — це був другий Новий рік, який для нас був як чудо. Мій тато був онкохворим, а кожна мить була як щастя, що він живий та з нами. Це було його улюблене свято. Я як завжди допомагала йому з нарізкою салатів, бо він завжди головним був у цьому. Ми вмикали американські фільми 80-х, дивилися фільм “Різдвяні канікули”». 

У перші числа січня Анна з сімʼєю ходили дивитися на місцеву ялинку. Вона згадує, що Бердянська ялинка була не така яскрава і велика як в Києві, але відчуття рідного дому робило дерево особливим:

«Ми тоді фотографувалися, тато фоткав мене з мамою, потім пішли до моря, бо я дуже сильно хотіла на нього подивитися, хай було темно вже. Наше Азовське море неймовірне, що літом, що зимою. Звісно погода не ахти з цими вітрами, але своє рідне. Було відчуття абсолютного спокою».

Вже наступний Новий рік Анна зустрічала під звуки вибухів, а частина її родичів залишилися в окупованому Бердянську.

«Знаєте, розплакалася, коли згадала все це, бо тоді рідні були поряд, усі щасливі, живі».

Цього року окупанти встановлюють ялинку у Бердянську з рекламою російського банку, але у місті більше немає людей, які чекають на свято.

Лисичанськ

З 2014 року жителі Лисичанська відчували поруч небезпеку, але попри все, Новий рік залишався символом надії. Святкові вогні на центральній площі, гірлянди в домівках, дитячі концерти та запах домашньої випічки створювали атмосферу затишку навіть тоді, коли небо здавалося тривожним.

Наразі у жителів Лисичанська залишилися лише спогади про останній Новий рік до окупації міста. Деякі пригадують, як фотографувалися біля центральної ялинки, а дехто згадує, як готувався до свята у сімейному колі.

Наталя Підгорна розповіла, що часом переглядає фото та відео з рідного Лисичанська. Згадуючи, вона може хоч на хвилину повернутися в свою домівку з новою ялинкою, шторами та гірляндами:

«Я зрозуміла одне — що коли ти далеко від рідного дому, то спогади про Новий рік до війни самі теплі. Тоді ми недооцінювали, які ми щасливі. Зараз я можу лише подивитися на відео, на якому моя улюблена квартира з тільки що купленою новою ялинкою, нові штори, гірлянди… Там так затишно і тепло…. Після 2022 року для мене Новий рік — це просто ніч з 31 грудня на 1 січня. 2022-й рік ми зустріли дома з друзями. Ніщо не віщувало біди. Все таки там ми були щасливі».

Наразі Лисичанськ більше нагадує гетто. Окупанти випускають людей із міста лише за спеціальною перепусткою чи пропискою. На пунктах пропуску російські військові обшукують не лише чоловіків, а й жінок та дітей.

Знищені дороги, спалені домівки та понівечені автівки — наслідки приходу росіян на українську землю.

Бахмут

Понад 20 років жителі Бахмута прикрашали живу ялинку на Площі свободи.

У 2021 році дерево наряжали світлодіодними різнокольоровими гірляндами. Сусідні деревами прикрасили білими і синіми гірляндами, поруч була біло-синя куля-альтанка.

У 2023 році вже тривали бої за Бахмут. Українські військові встановили «головну ялинку України», яка символізувала незламність за шість кілометрів від міста.

Наразі Бахмут, в якому ще кілька років тому сяяли іграшки, перетворився на руїну. Його жителі не чекають на Новий рік, а мріють повернутися додому. Проте художниця Марина Жукова все ж таки створила ялинку Бахмута.

Замість традиційних кульок дерево прикрасили ключами бахмутян. І ключі від домівок, які кожен житель Бахмута взяв із собою став символом надії на повернення додому.

На російських пропагандистських пабліках опублікували кадри з Бахмута. На знімках можна побачити деякі зруйновані будинки, нежитлові будівлі, а також частину Маріупольського кладовища.

Енергодар

У 2021 році в Енергодарі встановили ялинку висотою 18 метрів. Дерево придбали у 2013 році за 275 326 гривень. Новорічна ялинка складалася з металевого каркаса та штучної хвої.

У 2023 році в Енергодарі окупанти встановили ялинку, яку жителі охарактеризували символом «руского миру». Для цього загарбники везли її аж за 1680 км з російського Обнінська.

Після шквалу насмішок голова окупаційної адміністрації едуард сєновоз заявив, що «ялинка потрапила під льодяний дощ», тому гауляйтер дав команду її демонтувати.

Нова Каховка

Раніше у Новій Каховці Новий рік був приводом зібратися родинами, обмінятися подарунками та насолодитися атмосферою свята.

Під окупацією ці традиції фактично зникли. Місто живе в умовах тотального контролю. росіяни намагаються створити видимість свята, поставили ялинку, влаштовують пропагандистські заходи та роздають подарунки для дітей.

Селидове

У 2021 році в Селидовому жителі разом на Центральній площі зустрічали Новий рік. Тоді на площі вперше працювали торгові павільйони із ручними виробами, смаколиками та гарячими напоями, а також польова кухня. Звучала запальна музика, влаштували дискотеку та запускали святковий феєрверк.

У жовтні 2024 року росіяни захопили Селидове. Центральна площа, де раніше встановлювали ялинку, тепер порожня і занедбана. Поруч із площею будівлі з вибитими вікнами, обваленими фасадами та обгорілими автівками. У місті майже не лишилось людей, більше не світяться гірлянди, а замість феєрверків чутно звуки вибухів.

Ми розповіли деякі історії про святкування Нового року в українських містах. Але таких міст і сіл набагато більше, і кожне місце має свою унікальну історію, яка заслуговує бути почутою.