«По той бік чарівної палички» — книга для поттероманів і не тільки

Ще у серпні 2023 року у видавництві «Лабораторія» вийшли друком мемуари Тома Фелтона «По той бік чарівної палички. Магія і хаос мого дорослішання». У анотації до книги видавці попереджають, що текст містить гумор, магію, ностальгію та у не шкідливих для здоров'я кількостях Герміону та Гаррі Поттера.

Ця історія точно буде цікавою тим, хто зростав разом з героями Поттеріани, чи дивився фільми, чи читав книги. Однак, не фанами єдиними.

Потягнемо інтригу і спершу розкажемо про оформлення. Книга у "слизеринських" тонах. Має зелений зріз, а ще кольорові вкладки з фото Тома Фелтона як з часів зйомок Гаррі Поттера, так і ні. Тут 320 сторінок та 27 розділів + 2.

Кожен розділ має тематичну назву, як от: «Творення магії, або Джеймс Блонд і Рудий Локон», «Як осідлати мітлу, або Оси і тюхтій», «Мочки вух Алана Рікмана, або Не смійте... наступати... на... мій... чортів... плащ».

Передмову до книги написала Емма Вотсон (відома в магічному світі як Герміона).

Отож, не треба бути чарівником та відвідувати уроки віщування, аби зрозуміти про що ця книга.

Уявіть дванадцятирічного хлопчика, який вряди-годи знімався в рекламі, в серіалі, а одного разу потрапив на зйомки серйозного фільму, де все відрізняється від того, що він бачив до цього.

Ми пізнавали Драко Мелфоя зі світу книг і фільмів, однак майже нічого не знали про дітей, які грали улюблених персонажів. Про те, що люди не бачили в них ні Тома Фелтона, ні Емму Вотсон, ні Руперта Ґрінта. Бо для усього світу вони перш за все були Драко Мелфоєм, Герміоною Ґрейнджер та Роном Візлі.

То як може відбуватися становлення однієї особистості, якщо її постійно заміщують іншою?

Згадайте себе в 12 років, що ви робили? Ходили до школи, гуляли з друзями, вчили уроки. Таким було ваше стабільне життя. Щоденний графік акторів Гаррі Поттера відрізнявся. Авжеж, у них були уроки, щоправда поблизу знімального майданчика, і друзі були. Але період їхнього підліткового віку припав на період фільмування. Постійна гра. Том Фелтон, до речі, пише, що особисто він сприймав зйомки перших частин як розвагу.

Том почав зніматися у фільмах про Гаррі Поттера, коли йому було 12 років. Закінчив у 19. Зважаючи, що він, як і головні герої зростав серед акторів на знімальному майданчику, чи мав він вибір стати не актором? Чи могло трапитися так, що після семи років він обрав би собі інший шлях?

І от уявіть. Ви з дитинства знімаєтеся у фільмі. Процес добігає кінця. Що ви відчуваєте? Радість, сум, спустошення? Який він, останній день зйомок?

Останнього дня я мав другорядну зйомку. Ми знімали, як Драко залишає битву, крокує усипаним уламками мостом... Це одна з багатьох сцен, які не увійшли до фільму. Коли настав час закінчувати, я доклав величезних зусиль, щоб стримати свої емоції... Коли сів у машину, то розклеївся. Сльози текли рікою.

А що потім? Успішна кар'єра чи забуття? Кого із молодих акторів, відомих перш за все завдяки Гаррі Поттеру чекали на студії з обіймами, кому довелося вибивати місце під сонцем?

Том Фелтон розповідає, як після завершення зйомок він опинився в Лос-Анджелесі. Шукав себе у кіномистецтві, був впізнаваним, однак не завдяки ролі Драко Малфоя. Його постійно плутали з іншими акторами.

Знімаю навушники й бачу, що поруч стоїть схвильована нерішуча жінка. — Чим я можу вам допомогти? — Перепрошую... А ви часом не... Ви? Я починаю кивати, всміхатися. Знаю, що буде далі. Вона роззирається, стишує голос. — Цього не може бути, але ж ви Раян Ґослінг, чи не так? Я розреготався.

Тобто сім років він знімався у фільмах відомої на весь світ історії. Для багатьох він лишився Драко, однак ніхто не знав його як Тома.

Кар'єра у Лос-Анджелесі подарувала Томові новий досвід — алкоголізм та лікування від нього. Усвідомлення та переусвідомлення. Пошук себе. Актор ділиться спогадами про те, як почав зловживати алкоголем і опинився у реабілітаційному центрі, у який поїхав через примус рідних та близьких йому людей. А ще про те, як тікав звідти через 24 години і як почувався, коли усвідомив, що вперше за п'ять років понад дві доби не вживав алкоголю.

Том Фелтон у мемуарах майстерно переплітає історію про себе та зйомки фільму про Гаррі Поттера та розповідає позакулісні цікавинки.

Моя гримерка була в іншому коридорі. На дверях напис "Драко Мелфой". Так і було задумано, щоб на табличках були імена персонажів, а не акторів... Якщо хтось думає, що моя гримерка — це місце неймовірного комфорту та привілеїв, то одразу передумає, як тільки увійде всередину. Це крихітна кімната, пофарбована в білий колір, із металевою вішалкою для одягу та пластиковим стільцем.

Починається книга розповіддю про його народження, стосунки в родині, розлучення батьків, характери мами і тата й ставлення до нього старших братів. Том розповідає про свій досвід зйомок у фільмах, спілкування з відомими акторами та життям після Гаррі Поттера.

Чому цю книгу варто прочитати?

Бо вона повністю занурить вас у світ Гаррі Поттера і відкриє багато досі не відомих речей. Познайомить вас із людьми, а не з персонажами, а ще, допоможе спробувати пережити складні часи. Бо досвід, яким ділиться Том Фелтон дуже особистий і тому цінний.