Повернути дітей за парти: як завдяки донорам учні повертаються на очне навчання

Наприкінці липня у Міністерстві освіти і науки України заявили про намір повернути 300 тисяч дітей на очне навчання. Тому в Україні запроваджують політику «Школа офлайн». Звісно, що для цього необхідно розбудовувати укриття у закладах освіти. На це витрачають чимало коштів як з держбюджету, так і з місцевих. До облаштування та ремонту сховищ також долучаються міжнародні донори. У різних регіонах можна знайти успішні кейси про те, як фонди допомагають школам та дитсадкам повернути дітей.

Укриття з освітнім хабом

У полтавському ліцеї №33 навчається понад тисяча дітей. Учні вчилися у змішаному форматі, адже одного укриття, яке відремонтували власноруч, бракувало для всіх. Тож торік у листопаді міська влада взялася за ремонт підвального приміщення, де у совєтські часи розміщувався тир. Директорка ліцею Наталія Кікоть каже, що понад 300 квадратів підвалу майже не використовувалися, лише зносили до приміщення старі меблі та будматеріали. 

Нове укриття зможе вмістити 185 дітей. Утім поки триває ремонт. Спершу виконали демонтажні роботи, а наразі фарбують стіни, підлогу, облаштовують вентиляційну систему, вбиральні, освітлення, яке працюватиме на акумуляторах у разі відключень світла. Капітальний ремонт роблять коштом міського бюджету. На це Управління капітального будівництва витратило сім мільйонів гривень.

За словами заступника директора комунальної організації «Інститут розвитку міста» Романа Черкуна, їм вдалося знайти грант, який допоможе облаштувати приміщення. Цим опікується українсько-швейцарський проєкт DECIDE, що надав 2,4 млн грн на техніку та меблі. Зокрема, для освітнього хабу придбають 21 планшет, 30 ноутбуків, проєктори та настільки ігри. Крім того, в укритті встановлять ліжка для дітей та придбають спортивний інвентар. Окремо облаштують куток медпрацівника.

«Освітній хаб можна буде використовувати не лише під час повітряної тривоги для проведення уроків, а у звичайному освітньому процесі, тому що він буде оснащений усім необхідним. Це буде унікальний освітній хаб і укриття. У Полтаві жодний навчальний заклад не залежно від типу подібного немає. Це нам доля посміхнулася, що такий спільний швейцарсько-український проєкт реалізовується на базі нашого закладу», — коментує директорка Наталія Кікоть.

Ще до початку реалізації проєкту міська влада обʼїздила близько семи навчальних закладів міста, щоб обрати місце для реалізації проєкту. Також з цим допомагали будівельні експерти від DECIDE.

«Визначилися з цим ліцеєм, адже тут просторе приміщення, яке підходило по своїй площі та наповненню. Школа також мала лише одне укриття, яке вони робили власноруч поточним ремонтом. Це укриття вирішить проблему цієї школи, щоб діти змогли навчатися повноцінно, цілий день, щоб їх не ділили на зміни», — говорить Роман Черкун.

Роботи планують закінчити до початку нового навчального року, тож 2 вересня діти зможуть вийти на повноцінне навчання. Проте будівельникам ще залишається зробити внутрішні роботи та облаштувати інклюзивність. 

Освітні хаби замість підвалів

До проєкту «DECIE: Відбудова» відібрали 25 громад, зокрема з таких регіонів як Чернігівський, Одеський та Полтавський. Зокрема від Полтавщини до проєкту увійшли пʼять громад і в кожному з укриттів облаштовуватимуть освітні хаби. 

Бюджет на роботи розподілили за площею. Наприклад, на укриття до 100 м кв. витрачатимуть до 2,2 млн грн, а на укриття до 500 м кв. до 3,8 млн грн. 

У Чернігові також триває облаштування укриттів від DECIDE. Завдяки цьому місто витрачатиме значно менше, адже значну частину фінансування надає саме фонд.

• школа №13 — 236 тис. грн з місцевого бюджету, 4,8 млн грн коштів донорів;
• школа №34 — 459 тис. грн з місцевого бюджету, 2,2 млн грн коштів донорів;

• школа №19 — 312 тис. грн з місцевого бюджету, 3,8 млн грн коштів донорів;

• ліцей №32 — 598 тис. грн з місцевого бюджету, 2,2 млн грн коштів донорів;
• ліцей №22 — 3,8 млн грн коштів донорів.

У Прилиманському ліцеї, що на Одещині, ще у травні завершили ремонт укриття. В оновленому сховищі встановили не лише сучасні меблі, а й STEM-лабораторію та фотостудію. З міського бюджету роботи коштували 6,5 млн грн, а донори надали 3,8 млн грн.

Учні ліцею самостійно визначили, який матиме вигляд укриття. Діти запропонували зробити спортивний куточок, розважальний простір і кіноклуб. За всі варіанти голосували у школі. Найбільшою підтримкою заручився «КіноЗавр», тож відтепер діти зможуть дивитися фільми, перебуваючи у безпеці. 

«Безпечна школа»

Улітку 2022 року у Міносвіти заявили про готовність розпочати новий навчальний рік в офлайн режимі. Проте питання безпеки учнів на уроках залишалося відкритим. Тому у серпні «Фонд Східна Європа» спільно з МОН запустили програму «Безпечна школа».

«У нас були контакти з ДСНС. Обʼєднавши зусилля напрацювали певний механізм, як будемо це робити. Нам вдалося знайти донорів, які були готові профінансувати цей пілот. Донорів було декілька: і представники бізнесу, і донорські організації. Це була така мультидонорська програма. Кожен надавав по певній частині коштів», — розповідає провідна менеджерка кластера гуманітарної допомоги та відновлення «Фонду Східна Європа» Ольга Молоко.

Спершу фонд узявся за три укриття у Києві, Хмельницькому та Чернігові. Як запевняє Ольга Молоко, намагалися обрати різні типи навчальних закладів, аби відпрацювати механізм роботи.

Запустивши пілотний проєкт, фонд обрав пріоритетні області. До цього переліку потрапили такі міста як Київ, Суми, Чернігів, Вінниця та Хмельницький. Види робіт погоджували із Департаментами або Управліннями освіти в кожному місті, а водночас представники ДСНС перевіряли, як ці укриття відповідають нормам. 

«Зазвичай Департаменти чи Упраління освіти знають ситуацію у кожному закладі освіти, адже у них налагоджена комунікація. Вони часто мають вже певні кошториси, розуміють, яка необхідна сума на ремонт, розуміють пріоритети. Тому координуємося з обласними або міськими Департаментами освіти для того, щоб обрати ці заклади освіти».

У межах проєкту на один обʼєкт закладали близько мільйона гривень. Фонд виконував поточні ремонтні роботи, а також пропонував закладам освіти різну техніку та меблі для облаштування сховища. Наприклад, для шкіл чи дитсадків купували генератори, меблі, аптечки, кулери з водою, обігрівачі, ігри тощо.

«У цих закладах освіти зосередилися на заміні електропроводки, на створенні туалетних кімнат, облаштування стін, підлогу, стелі. У деяких випадках це були досить занедбані приміщення, де необхідно зробити комфортні умови для дітей», — каже менеджерка.

Загалом при першій частині програми вдалося облаштувати 28 укриттів. 

Вперше до дитсадка за час повномасштабної війни

Надалі фонд облаштовував ще три укриття: у дніпровському дитсадку, київській академії та у двох класах харківської метрошколи. Завдяки цьому в Харкові до очного навчання вдалося повернути близько 300 дітей. Ще після ремонту укриттів до очного навчання повернулися діти двох навчальних закладів у Дніпрі та Чернігові. 

Технічний фахівець Олег Масняк згадує, що до повномасштабної війни підвальне приміщення у Чернігівському дитсадку №10 залишалося захаращеним. Однак, коли окупанти почали оточувати місто, працівники дитсадка власноруч розчищали підвал, аби сховатися від обстрілів. Уже після деокупації, восени 2022 року, фахівці фонду приїхали на обстеження укриття, аби привести приміщення до ладу.

«Було купа історій про те, як вони там виживали. Приміщення було у занедбаному стані», — каже Масняк.

«У Чернігові не лише вихователі, а й діти, і люди з сусідніх районів були у цьому садочку. Тобто там досить багато їх було під час оточення міста, готували їсти у дворі», — додає менеджерка Ольга Молоко.

Утім, аби підвал визнали як укриття, фонд мав не лише зробити внутрішні роботи, а й облаштувати другий вихід. Такі вимоги назвали надзвичайники. 

«Також потрібно було зробити вентиляцію, електрику, нормальне освітлення, поточний ремонт стін та підлоги, вбиральні», — зазначає технічний фахівець.

Водночас дитсадок дніпровського НВК не працював більш ніж два роки. Від початку повномасштабної війни діти не перебували у садочку, адже також бракувало другого виходу для укриття. Нині будівельні роботи, які фінансував фонд, завершені, а тому дошкільнята зможуть вийти на навчання на початку вересня. 

«Багато значать кошти, які нам дають на реалізацію проєктів. Ми у будь-якому випадку, коли спілкуємося з представниками садочків, говоримо, що хочемо зробити. Спочатку замовляємо оцінку робіт, дивимося на кошторис. Якщо не вистачає коштів, то переглядаємо, що можна вилучити, а що потрібно зробити, аби ці садочки функціонували і були комфортні для дітей, які перебуватимуть у цих приміщеннях», — каже технічний фахівець Олег Масняк.

Здебільшого, донори «Фонду Східна Європа» спрямовують на ремонт укриття від мільйона до двох мільйонів гривень. Сума залежить від площі сховища та робіт, які необхідно виконати. Зокрема на облаштування технікою, меблями, інклюзивністю спершу виділяли 300 тис. грн на один заклад. Наразі ця сума коливається від 250 тис. до одного мільйона гривень. Водночас у фонді зазначають, що намагаються виконувати роботи комплексно.

«Хоча були такі області, які пропонували взяти більше закладів, але на меншу суму. Також цього року надали можливість закладам освіти, якщо в них є відповідні проєкти, закупити обладнання для системи оповщення, вентиляції, пожежної сигналізації», — коментує провідна менеджерка кластера гуманітарної допомоги.

Ольга Молоко додає, що підрядники, які виконують роботи, докладають усіх зусиль, аби вчасно здавати обʼєкти. Наприклад, три ремонти припали на часи блекаутів у 2022 році. Але роботи не зупинялися, адже будівельники залучали власні генератори. 

«Один із підрядників виявив бажання намалювати панно на стіні. Це був такий патріотичний малюнок. Також були підрядники, які бачили, що є певні додаткові роботи і зробити трохи більше, ніж ми домовлялися».

Пів сотні укриттів на Чернігівщині

Наразі фонд планує облаштувати укриття у 55 закладах освіти у Чернігівській області. Обладнання закуповуватимуть враховуючи потреби шкіл, дитсадків чи НВК. Для них також купуватимуть меблі, техніку, дидактичні матеріали, засоби для забезпечення інклюзивності, обладнання для куточків безпеки. 

«Зараз нам вдалося залучити кошти саме на облаштування. Зацікавленість донорів є, розуміння того, що потреба така існує — є. Тим більш, Міністерство поставило пріоритет, щоб максимальну кількість дітей вивести в офлайн, а для цього залучаються бюджетні кошти. Донори теж розуміють, що така потреба є», — говорить Ольга Молоко.

Психологічна підтримка

«Фонд Східна Європа» у 2022 році вирішив запустити не лише фінансову, але й психологічну підтримку. Тож зі стартом навчального року запрацював практичний онлайн-курс «Психологічна безпека дорослих і дітей під час повітряної тривоги у школі». До розроблення курсів залучили психологиню Світлану Ройз.

«У фонду є власна онлайн-платформа, де викладаємо курси для громадських організацій, для людей. Це безкоштовні курси. Світлана дає дуже багато практичних порад, вправ, занять з дітьми, руханок, тобто те, що може зняти тривогу у дітей. Також зі Світланою був курс “Як підтримати дитину під час війни”. Це також курс для батьків, вчителів, який направлений на те, щоб створити комфортні умови для дитини», — говорить менеджерка.

Окрім того, під час відкриття нових укриттів для викладачів організовували заходи із психологами. Такі тренінги спрямовували на те, щоби педагоги розуміли, як допомагати дітям під час навчання.

Два мільярди на укриття від держави

Цьогоріч кілька регіонів отримали субвенцію на загальну суму 2,5 млрд грн на ремонт та будівництво укриттів у закладах загальної середньо освіти. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що відновити очне навчання — це пріоритетне завдання:

«Базова потреба — наявність укриттів у школах. Тому цьогорічна субвенція на їхній ремонт та будівництво становить 2,5 мільярда гривень. Ухвалені урядом правила дозволять прозоріше та ефективніше створити безпечні освітні простори в громадах, щоб повернути дітей до очного навчання», — заявляв Міністр.

Ці кошти Уряд спрямував лише для освітніх закладів, які працюють за дистанційною або змішаною формою навчання. Тож, найбільшу суму коштів від держави отримали Харківська, Дніпропетровська, Запорізька області.

Ще 150 млн грн Кабмін схвалив для завершення будівництва укриттів, які почали облаштовувати у 2023 році. Однак є умова, що такі проєкти мають бути профінансованими та завершеними мінімум на 40%.

Як зазначає менеджерка «Фонду Східна Європа», у великих містах ситуація з укриттями покращується. Однак у сільській місцевості вона дещо гірша. Одна з причин полягає в тому, що у сільських школах здебільшого відсутні підвальні приміщення, а тому потрібно будувати окремі укриття. Зазвичай, такі роботи потребують значних витрат.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.