Після оголошення «перезавантаження» уряду, депутати голосували за нових очільників відомств. Розповідаємо, що відомо про Андрія Сибігу, Олексія Брехта, Олексія Кулебу, Світлану Гринчук,Ольгу Стефанішину та Германа Сметаніна.
Третього вересня в українському уряді оголосили «перезавантаження». Тоді заяви про звільнення написали кілька міністрів та посадовців. Вже наступного дня на засіданні уряду обрали нових очільників відомств.
Андрій Сибіга замість Дмитра Кулеби
Сибіга обіймав керівні посади у Договірно-правовому управлінні M3C України. Зокрема був начальником відділу й заступником директора департаменту.
Працював радником-посланником посольства України у Польщі. Керував Департаментом консульської служби Міністерства закордонних справ України.
З 2016 по 2021 рік працював послом України у Туреччині.
В травні 2021-го Андрія Сибігу призначили заступником керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Тоді він займався питаннями зовнішньої політики та розвитку стратегічного партнерства. Також він є одним з авторів системи безпекових угод України з її основними союзниками, вів переговори з представниками держав-союзників.
Вже згодом у квітні 2024 року став першим заступником міністра закордонних справ України за рішенням уряду. П'ятого вересня його призначили очільником МЗС.
Олексій Брехт замість Володимира Кудрицького
Кар’єру Олексій Брехт розпочав у 1999 році на Київській ГАЕС. Пізніше очолював відокремлений підрозділ Укренерго «Науково-проектний центр розвитку ОЕС України», до функцій якого входила розробка стандартів в електроенергетичній галузі, розробка плану розвитку мереж всієї енергосистеми України.
У 2011-2016 роках працював в НЕК «Укренерго», де відповідав за напрями перспективного розвитку, євроінтеграції та технічної політики. Систематизував та вдосконалив процеси розвитку мережі ОЕС України, вперше організував розробку та впровадження технічної політики Укренерго.
Член правління Олексій Брехт отримав у серпні 147,33 тис. гривень зарплати.
На посаду очільника «Укренерго» призначений п'ятого вересня.
Олексій Кулеба замість Ірини Верещук
Олексій Кулеба — рідний брат колишнього голови МЗС Дмитра Кулеби тепер буде віцепрем’єр-міністром з відновлення України – міністром розвитку громад та територій України. До цього обіймав посаду заступника голови Офісу президента України. З листопада 2019 року займав посаду директора Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради.
З січня 2021 року призначений першим заступником голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень.
З лютого 2022 року працював головою Київської обласної державної адміністрації. З березня 2022 року призначений радником патронатної служби начальника Київської обласної військової адміністрації. З травня 2022 призначений головою Київської обласної державної адміністрації.
Указом Президента України 24 січня 2023 призначений Заступником Керівника Офісу Президента. За роки роботи в КМДА Кулебу критикували за призначення свого однокласника Миколу Бойка на посаду директора комунального підприємства «Благоустрій». Також Кулебу називали «куратором» так званого «кіоскового бізнесу», звісно, без доказів, тому не виключено, що це були витівки менш успішних конкурентів.
Світлана Гринчук замість Руслана Стрільця
Світлана Гринчук очолила Міністерство довкілля. До цього вона тривалий час працювала у цьому ж відомстві, займалася питаннями кліматичних змін, була заступницею міністра захисту довкілля з питань євроінтеграції, а з п'ятого вересня 2023 року – заступницею міністра енергетики України Германа Галущенка.
Опікувалась ратифікацією та імплементацією Паризької кліматичної угоди; забезпеченням виконання Україною міжнародних зобов’язань за Кіотським та Монреальським протоколами.
У 2019 році Світлана обіймала посаду радниці глави уряду, займалася питаннями охорони навколишнього середовища і зміни клімату. У 2022 році – працювала заступницею міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції.
Пані Гринчук координувала роботу з питань зміни клімату, євроінтеграції, сталого розвитку, енергетичної ефективності та кліматичних фінансів. Працювала радником міністра фінансів та прем’єр-міністра України на громадських засадах.
Ольга Стефанішина замість Дениса Малюськи
Ольга Стефанішина очолила Міністерство юстиції. За її призначення проголосували 253 народні депутати. Вона стала не лише міністеркою юстиції, але й віцепрем’єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Ольга Стефанішина має статус обвинуваченої у справі колишньої міністерки юстиції Олени Лукаш. Раніше їй оголосили підозру в розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем ч. 5 ст. 191 КК України.
Йдеться про справу, за якою Лукаш та іншим підозрюваним інкримінується заволодіння грошима у сумі два мільйони 523 тисячі гривень, які були виділені на адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС. Зокрема, під час Революції Гідності, коли Лукаш очолювала Мін’юст (липень 2013 — лютий 2014), відомство провело тендер щодо перевірки українського законодавства на відповідність європейському. Втім, у слідства виникли питання до вартості виконаних робіт та якості наданого матеріалу. Журналіст Bihus.Info розповів, що Стефанішина підписувала документи щодо тендеру. Слідство у справі завершили і в 2019 році передали її до суду.
Герман Сметанін замість Олександра Камишіна
Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України очолив Герман Сметанін. До цього з 2020 року став директором з виробництва на танковому заводі імні Малишева. Вже через рік Сметанін очолив стратегічно важливе оборонне підприємство «Харківський бронетанковий завод».
За час роботи Германа Сметаніна на цій посаді підприємство щорічно збільшувало товарний випуск продукції не менше ніж на 20% відносно аналогічних попередніх періодів минулих років.
28 червня 2023 року він очолив Укроборонпром. На Львівському бронетанковому заводі він був провідним спеціалістом з розроблення українського бронеавтомобіля «Дозор-Б» і організовував проведення державного випробування цієї новинки.
Також він доклався до створення бронемашин «Зубр» і «Лев», а ще гусеничної пожежної машини на базі танка Т-72.
