30 травня в прокат вийшов драматичний фільм «Ти мене любиш?» режисерки Тоні Ноябрьової. Показ триватиме до п’ятого червня 2024 року. Ми відвідали прем’єру стрічки в Україні й готові поділитися з вами враженнями.
Світова премʼєра фільму Тоні Ноябрьової відбулася торік на фестивалі Берлінал. Головну акторку Карину Химчук нагородили національною премією «Кіноколо» і відзнакою за найкращу жіночу роль від Одеського міжнародного кінофестивалю. Режисерка чотири рази переписувала сценарій протягом семи років. Та рік збирала реквізит, щоб відтворити дев’яності.
Сюжет
Фільм починається зі сцени, що заряджена підлітковою атмосферою. Кіра танцює під пісню Shocking Blue — «Venus», а після цілує дзеркало з власним відображенням. 17 річна студентка-акторка, любить свого батька, веселитися й одягати мамині речі. Одного разу до неї приходить жінка, слова якої змінють світ Кіри.
Дівчина не витримує сварки батьків та зради тата і вирішує скоїти самогубство. Її рятує лікар Міша, до якого вона потім втече. Вони живуть у маленькій комуналці. Спершу щасливо, потім не дуже.
Особливості фільму
Дев’яності зображені на межі романтизації. Однак дефіцит їжі, який ховається у таких деталях, як черга за м’ясом, а також злидні і відсутність грошей не дають скотитися в оспівування тієї епохи. Сцени, зняті в маленькій квартирі з купою різного мотлоху ніби натякають на емоційний стан головної героїні та хаос в країні.
Перший секс Кіри з фразою «Це все? Гірше вже не буде?», касета з порно, що викликає неймовірне підліткове здивування, вихваляння статевим життя чітко показують повну відсутність сексуального виховання в союзі. Це додає реалістичності фільму.
Характер Кіри
Кіра дуже любить свого батька. У фільмі багато сцен, що демонструють це: обійми та розмови з ним. І коли на питання: «Ти мене любиш?» батько не відповідає, Кіра пускається берега, й тікає до Міші. Вона одразу хоче з ним переспати. Дівчині дуже потрібна любов хоч від когось. Кінець стрічки відкритий: чи змінилася вона, глядач може тільки здогадатися по її погляду.
Фільм чітко демонструє, що Кіра — це дитина. Вона дивується зморщеним пальцям після того, як помила ванну, не вміє запалювати плиту та робить імпульсивні вчинки. Вона дратує Мішу цим, але чого він, дорослий чоловік, очікував від підлітка?
Поєднання теплих та холодних кольорів залежно від настрою головної героїні, реалістичні декорації та локації, що так і кричать, які вони совєцькі та сумна історія повністю занурюють у фільм та епоху того часу. Це кіно про підлітка, яка дорослішає через важкі події. Його варто подивитися, щоб зрозуміти відчай дитини, світ якої руйнується буквально та метафорично.
Текст Катерини Главатських
Подякуй автору!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати автору гривнею.
