Тимчасове житло для постійного життя: чому у модульних містечках відмовляються жити люди

За даними Мінсоцполітики 4,9 млн людей стали внутрішніми переселенцями через російське вторгнення. Відтак, у різних регіонах країни почали будувати тимчасові модульні містечка для тих, хто втратив житло через руйнування або виїхав із тимчасово окупованих територій.

Модульні містечка в Україні почали облаштовувати ще у 2014 році. Тоді підтримки потребували тисячі жителів Донецької та Луганської областей. Україна ж не мала подібного досвіду будівництва. 

Незалежний аналітичний центр «Cedos» у своєму звіті зазначив, що «жодне з міст, де були модульні містечка, не змогло повністю забезпечити мешканців іншим житлом. Крім того, деякі органи місцевого самоврядування заявляли, що їм не вистачає грошей навіть на утримання цих контейнерних містечок. Наприклад, у 2019 році в Павлограді мешканцям містечка відмовилися компенсувати з міського бюджету витрати на комунальні послуги, посилаючись на брак коштів».

З початком повномасштабної війни, в Україні збудували більше 25 модульних містечок. 

«Ми побачили, що модульні містечка не спрацювали. Я не вважаю, що це ефективна форма і що вона може у майбутньому бути… Форма модульних містечок, як на мене, не проявила себе і не зарекомендувала, хоча може бути предметом для дискусій», – заявила міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.

Люди відмовляються жити у модульних містечках з кількох причин. 

• По-перше, модульні поселення є тимчасовим житлом, але доводиться жити там роками. 
• По-друге, найчастіше містечка зводять за межами міста, що заважає інтегруватися у суспільство.

Тим не менше, модульні містечка на сьогодні є чи не найпростішим розв’язанням житлової проблеми для людей, які втратили домівку під час війни. Розповідаємо, які містечка будують в різних регіонах України, скільки коштів витрачають на їхнє встановлення, та яка кількість людей згоджується там жити.

Не заселені модульні містечка на околицях Чернігова

Влітку 2022 року Чернігівщині надали шість модульних містечок за домовленістю Міністерства регіонального розвитку з Польщею. В обласній адміністрації розповіли, що наразі у модульних містечках вільно 55% місць. 

«Люди поступово переїжджають у відновлене житло. Жодної заяви на поселення у модульні містечка немає», — зазначили в Чернігівській ОВА.

Будинок юриста Олександра Гашпара у 2022 році знищила російська авіабомба. Чоловіку запропонували житло у модульному містечку, проте він вирішив відмовитися. 

Чимало чернігівців, під одним із дописів Гашпара відзначили, що модульні містечка «Новоселівка» знаходяться за дев’ять кілометрів від Чернігова та туди не зручно добиратися. 

Інші користувачі зазначають, що житло не пристосоване для зимового періоду. 

У модульному містечку «Новоселівка 1» 88 житлових модулів, де можуть жити 352 людини. У модульному містечку «Новоселівка 2» ще понад 300 людей можуть отримати прихисток. У містечку є вісім житлових блоків зі спальнями, кухнями та санвузлами. У квартирах є електроенергія, водопостачання та водовідведення. За словами радника начальника Чернігівської ОВА Андрія Подорвана, ці будинки перебувають на балансі Киселівської громади та є резервом для жителів з прикордоння, які можуть потребувати евакуації. 

У Киселівській громаді нам розповіли, що наразі на територіях модульних містечок «Новоселівка 1» та «Новоселівка 2» живе 371 людина. На облаштування та утримання модульних містечок витратили 7 мільйонів 416 тисяч гривень.

З тендерної документації відомо, що цьогоріч вивіз сміття з території модульних містечок «Новоселівка 1» та «Новоселівка 2» коштує 132 тисячі гривень. Послуги з централізованого водопостачання до модульного містечка «Новоселівка 1» оцінили в 104 тисячі гривень. 

Зазначимо, що водопостачання до комплексу «Новоселівка 2» коштуватиме 31 тисячу гривень, ще 30 тисяч гривень витратять на водовідведення. 

Модульне містечко у Чернігові від Червоного Хреста

У листопаді 2023 року в Чернігові відкрили модульне містечко для людей, які втратили свої будинки через війну. Загалом у містечку створили сім двоповерхових модульних будинків на 112 квартир (84 — однокімнатні (28,7 м²) і 28 — 2-кімнатних (38,6 м²)). Кожна оселя має свій санвузол та кухню, а також необхідне умеблювання. Містечко функціонує та обігрівається за допомогою електроенергії.

Наразі у модульному містечку живуть 111 сімей (235 людей), вільним є одне помешкання. 

Червоний Хрест надав 157 мільйонів гривень на облаштування і зведення модульних домівок. А Чернігівська міська рада спрямувала з бюджету близько 70 тисяч гривень на модульне містечко. За ці кошти прокладали комунікації, будували фундаменти та проводили роботи з благоустрою. 

У 2024 році на функціонування містечка запланували виділити вісім тисяч гривень із бюджету Чернігівської міської ради. 

Для мешканців містечка облаштували прилеглу територію та комунікації. Для жителів продовжили маршрут автобуса №22, щоб сполучити новий квартал із центральним проспектом Миру.

Модульне містечко за 41 млн грн у Полтаві

Модульне містечко у Полтаві планували відкрити ще у січні 2023 року. Поступово терміни виконання робіт пересували. У червні 2023 року обласна влада повідомила про завершення облаштування житла для переселенців. У липні на околиці Полтави таки відкрили модульне містечко. 

Шість житлових модульних блоків встановили на огородженому майданчику площею 1,5 га на території обласної психіатричної лікарні. У кожному блоці створили по 18 житлових кімнат. Всього у модулях 432 ліжко-місць. Будинки для модульного містечка безплатно передали з Польщі та Англії.

Місце для встановлення модульного містечка погоджували з організацію, яка надала будинки. 

«Для облаштування містечка шукали велику земельну ділянку, площею 1,6 га. Тимчасові споруди вирішили встановити на території КП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради”», — розповіли у Полтавській ОВА.

Поблизу будинків облаштували два ігрові та один спортивний майданчики, встановили дерев’яні альтанки, обладнали місце для сушіння білизни та провели резервне електроживлення. 

«Кожен модуль поділений на два крила: з однієї сторони це буде жіноча зона туалет-душ, і чоловіча зона туалет-душ. Обладнані місця для підключення чотирьох пральних машин і двох сушильних машин. Кухня обладнана плитами на чотири конфорки. Додатково ми поставили вентиляцію приточно-витяжну, чотири кондиціонери, які забезпечать комфортну позитивну температуру всередині модуля. У кожній житловій кімнаті є обігрівач потужністю 2 кВт. Ми перевіряли в холодний період — їх вистачає для того, щоб узимку було тепло та сухо», — розповів Володимир Городня.

У модульних будинках встановили меблі, побутову техніку, кондиціонери, сантехніку та провели вайфай. У кожному з шести модулів є душові та туалетні кімнати, кухня, столова, ігровий простір для дітей. По периметру виконали зовнішнє освітлення та відеоспостереження.

Потрапити на територію модульного містечка можна через чотири входи, які закриваються на магнітні замки, щоб увійти необхідно мати електронну картку перепустку. 

Спочатку в Полтавській ОВА зазначали, що у модульному містечку зможуть розмістити 528 людей, пізніше кількість житлових місць зменшили до 432 людей. Станом на 1 квітня 2024 року у модульному містечку живуть 219 людей, з яких — 28 дітей та 73 людини поважного віку. З 10 квітня 2024 року у модульне містечко планували заселити ще 15 внутрішньо переміщених осіб.

Модульне містечко у Полтаві створили за підтримки британського та польського урядів. З обласного бюджету на облаштування житла для переселенців витратили близько 41 млн грн. Кошти направили на реконструкцію електричних мереж із будівництвом трансформаторної підстанції потужністю 1 МВт, водовідведення та облаштування благоустрою території. 

Згідно з відповіддю Полтавської ОДА, для забезпечення проживання ВПО у 2023 році витратили 1 мільйон 623 тисячі гривень. Цьогоріч на функціонування модульного містечка планують витратити 1 мільйон 687 тисяч гривень.

З тендерної документації відомо, що на постачання електричної енергії у модульне містечко виділять 2,8 млн грн. На охорону модулів з березня по 31 грудня 2024 року планують витратити 1,1 млн грн. На харчування внутрішньо переміщених осіб цьогоріч заклали 7 млн 839 тис. 72 грн з бюджету Полтавської громади. Їх спрямують як субвенцію до обласного бюджету, на утриманні якого перебуває містечко. Кошти заклали на 306 людей з розрахунку 70 грн за порцію (на 366 днів 2024 року). У 2023 році на харчування ВПО закладали 5,5 млн грн, проте використали 851 тис. грн.

Біля модульного містечка облаштували транспортну зупинку. У її напрямку курсує автобус за маршрутом № 35 (Критий ринок — МБЗ) і чотири маршрутки за маршрутом № 53 (вул. Героїв України — вул. Малобудищанська). Також запустили соціальне таксі. 

ВПО житимуть у модульному містечку до кінця воєнного стану та ще рік після його завершення. Пізніше модулі стануть частиною ліжкового фонду психіатричної лікарні.

Київщина (Ірпінь)

На території Ірпеня Київської області облаштували два модульні містечка «Ластівка» та «Дубки» в яких живе 945 людей. У 2023 році на забезпечення проживання ВПО у модульних містечках в Ірпені витратили 9 мільйонів 703 тисячі гривень з міського бюджету. З обласного бюджету на облаштування модульних містечок у 2023 році виділили 14 мільйонів 943 тисячі гривень. У 2024 році планують витратити ще 436 тисячі гривень. 

Модульне містечко «Дубки»

У серпні 2022 року в Ірпені відкрили перше модульне містечко «Дубки». Загалом там живуть 431 українців, які втратили житло внаслідок бойових дій. Конструкції для модульного містечка Ірпінь отримав безплатно від польського уряду.

У модульному містечку є чотири корпуси на 22 житлові кімнати. У кожному приміщенні є чотири спальні місця. Також у корпусах створили кухні, санвузли та душові кімнати, обладнали бібліотеку та спортзал, зону для прання та прасування. Квартири оснащені системою опалення.

На території модульного містечка розмістили майданчик для дітей, зону відпочинку з альтанками та гамаками. Також для мешканців «Дубків» готує гарячі страви команда World Central Kitchen.

Модульне містечко «Ластівка» 

На території колишнього санаторію «Ластівка» в Ірпені створили модульне містечко для людей, які втратили житло через війну. 

У травні 2023 року в модульному містечку відкрили 12 утеплених деревʼяних таунхаусів, в яких проживатиме 36 родин. Всього містечко розраховане на 144 людини. Площа однієї квартири — 27-28 кв. м. В ній може проживати одночасно до 4 людей. Будиночки привезли й повністю зібрали завдяки уряду Фінляндії. 

У модульному містечку встановили окремі санвузли й душові кабіни. Також у будинках встановили кухню, кондиціонери, дві кімнати, необхідну техніку, меблі та посуд. На випадок вимкнення електроенергії у містечку є два генератори по 100 кВт кожний. На комплекс робіт із благоустрою Ірпінська міська рада виділила п’ять мільйонів гривень. Поруч із модульним містечком є зручності: маршрутки до Києва, школа та парк.

На облаштування місць для розміщення будиночків та їх монтажу в модульному містечку «Ластівка» витратили мільйон гривень.

У листопаді 2023 року відкрили другу чергу модульного містечка «Ластівка» за сприяння уряду Польщі. У ньому розмістили 20 двоповерхових модульних будинків на 160 квартир. У перший день до будинку заселили близько 370 людей.

Наразі на території модульного містечка «Ластівка» живуть 514 людей. 

В одному модульному будинку є вісім квартир, у кожній із них можуть мешкати до п’яти людей. Житло складається з вітальні-студії, спальні та вбиральні площею 33 квадратні метри. Усі квартири повністю вмебльовані.

Також на території модульного містечка облаштували дві пральні кімнати, в яких встановили 30 пральних та сушильних машин, дві дитячі кімнати з іграшками, канцтоварами та приставками.

Ірпінь отримав фінансування на облаштування модульного містечка від польських донорів. Також залучили 15 мільйонів гривень з обласного бюджету. За словами очільника Київської ОДА Кравченка, водопостачання, водовідведення та електропостачання облаштували за кошти бюджету Ірпінської громади, а роботи з благоустрою території модульного містечка виконали коштом обласного бюджету.

За тендерною документацією відомо, що на облаштування місць для розміщення модульних будиночків та їх монтажу витратили мільйон гривень. Для підключення зовнішнього освітлення території містечка виділили майже 200 тисяч гривень із міського бюджету.

Після завершення війни модульне містечко переобладнають у реабілітаційний центр, в якому будинки слугуватимуть палатами для поранених.

---

Модульні містечка за кордоном досвід та проблеми

Керівниця департаменту аналітики ІАА Олена Андрєєва розповіла нам, що місця розміщення людей для тимчасового проживання (чи то модульні містечка, чи побудовані квартали) одне із найбільш болючих питань для країн, які постраждали від війни або стихійного лиха.

На думку пані Олени, погано продумана політика інтеграції переміщених людей на новій місцевості відмічена в Боснії та Герцеговині, Грузії, Туреччині, Афганістані.

«Перші дві країни одразу намагалися розмістити людей переважно в громадських та адміністративних, решта – у наметових містечках. Втім попри намагання швидко розв’язувати питання розселення всіх, хто потребував житла, а потім вести політику комплексної реконструкції у багатьох випадках призводило до того, що переселені люди могли десятиріччями залишатись у так званих центрах колективного проживання», — зауважує аналітикиня.

Олена Андрєєва розповіла, що найбільш показовим прикладом для України є Грузія. Її основний прорахунок був у тому, що через розміщення переселенців у тимчасове житло — не розв’язували проблему довгострокового дому.

Для України з цього досвіду важливо також і те, що спроби будівництва окремих поселень для ВПО в Грузії показали погані результати. Низка опитувань свідчить, що це перешкоджало інтеграції ВПО в громади, пошуку роботи, отриманню освіти чи медичних послуг.

«Насамперед це було спричинено опікою виключно питанням надання житлового приміщення та ігноруванням комплексного питання до інтеграції, зокрема: відособлене розташування таких поселень, погане транспортне сполучення з населеним пунктом, брак соціальної інфраструктури (лікарні, школи, заклади культури тощо), відмежування поселень для переселених людей від будинків місцевих жителів. Натомість високо оцінюють ініціативу з викупу квартир у забудовників, де ВПО отримують можливості рівні з місцевим населенням і швидше адаптуються до життя на новому місці».

Будівництво модульних містечок в Україні займає менше час ніж зведення постійного житла та дозволяє оперативно забезпечити будинком тих, хто втратив дах над головою через війну. Проте встановлення таких поселень за межами міст позбавляють людей затишку та розривають зв’язком між модульним містечком і зовнішнім світом. У жодному разі такі поселення не мають ставати гетто. 

Наостанок, ключова ознака модульних містечок – це тимчасовість, що передбачає розроблення стратегії, щоб ВПО через певний час отримали постійне житло. Варто про це пам’ятати.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.