Дубляж — важлива складова української культури. Його шлях відображає розвиток кінематографічної індустрії України від майже повної русифікації до сучасних професійних студій, де створюють високоякісний продукт за допомогою мови.
Дубляж в УРСР
Процес дублювання російською мовою в СРСР розпочався ще у 1935 році та активно розвивався в наступні роки. Першим зарубіжним фільмом із російськими репліками став Людина-невидимка (The Invisible Man 1933 року). У той час, як дублювання іноземних стрічок українською мовою не допускали.
Однак дозволяли робити дубляж українською для окремих фільмів знятих російською мовою на кіностудіях України (Київській, Одеські та Ялтинській).
Прикладом такого дубляжу є фільм «Якось влітку» (1936), який за повідомленням тогочасної преси вироблявся в українському та російському варіантах.
Український дубляж у 60-х роках
З початком шістдесятих років іноземні стрічки дублювалися виключно російською мовою в Москві.
На Кіностудії Довженка керівництво партії дозволяло дублювати українською лише іншомовні фільми з республік СРСР та окремі російськомовні фільми виробництва кіностудій УРСР.
Дізнатися про вихід україномовного фільму для, переважно, сільських кінотеатрів можна було зі щомісячника «Нові Фільми». Для міських кінотеатрів УРСР випускали всесоюзне російськомовне видання «Новые фильмы».
Переважна більшість художніх фільмів, знятих в Радянській Україні були російською, з російськими акторами у головних ролях.
Український дубляж вони отримували лише на етапі пост-продакшену, але й то лише деякі.
У цей період були дубльовані українською фільми «Тарас Шевченко» (1951), «Іван Франко» (1956), «Таємниця двох океанів» (1957), «Родина Коцюбинських» (1970).
Для прикладу наводимо рейтинг «100 найкращих фільмів в історії українського кіно». Звертаємо увагу на фільми, які вийшли до дев’яносто першого року і отримуємо п’ятдесят сім кінострічок. З них тридцять чотири зняті російською, одинадцять — українською, дев’ять — це німі фільми і три — мають як російську, так і українську мову.
Головні ролі в таких фільмах зі списку як «З нудьги» (шістдесят п’ята позиція), «Весна на Зарічній вулиці» (сорок п’ята позиція), «Бумбараш» (сорок третя позиція) в більшості виконують російські актори
Уже наприкінці шістдесятих створювати дубльовану українську версію дозволяли лише після того, як фільм кілька місяців демонструвався російською. Також жоден фільм не допускали до прокату, поки їх не схвалить московська комісія. Фільми для комісії доводилося дублювати російською мовою. Тому українські режисери, які хотіли швидше випустити свої стрічки в прокат надавали перевагу виготовленню фільмів одразу російською мовою. Таким чином українська майже повністю була витіснена з кінопрокату.
І все ж, були режисери, для яких питання мови було принциповим. Такі люди як Сергій Параджанов («Тіні забутих предків»), Борис Івченко («Пропала грамота»), Леонід Осика («Камінний хрест») — незважаючи на не найсприятливіші умови, продовжували створювати фільми, які зараз є одними з найкращих прикладів українського кіно.
Дубляж у незалежній Україні
На початку дев’яностих років кінопрокату як явища в Україні фактично не було взагалі. Через масове піратство в країні діяло ембарго на прокат американських фільмів. Однак після прийняття Верховною Радою закону про авторські права заборону скасували.
Не дивлячись на те, що жодних обмежень стосовно українського дубляжу більше не було, фільми в прокаті досі йшли російською, а на прокатному ринку домінували російські дистриб’юторські компанії.
Причиною було те, що Україна в той період лишалася культурною колонією Російської імперії. Через відсутність українського дубляжу в українських кінотеатрах, станом на 2006 рік в Україні фактично не існувало власної системи кінопрокату, тобто власного суверенного кіноринку, й відповідно, до 2006 року Україну можна було вважати всього лише частиною російського ринку кінопрокату.
На початку січня 2006 року, за сприяння тодішнього віце прем’єр-міністра України з гуманітарних питань В’ячеслава Кириленка кабмін видав постанову № 20 про «Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів» від 16 січня 2006 про обов’язкове дублювання та субтитрування всіх іноземних фільмів українською мовою.
Згідно з цим рішенням україномовний дубляж мали вводити поступово: з 1 вересня 2006 року фільмів з українським дубляжем мало бути не менше 20 %, з 1 січня 2007 року — не менше 50 %, а з 1 липня 2007-го — не менше 70 %.
Згодом, Конституційний Суд України (КСУ) своїм рішення у справі про офіційне тлумачення положень частини другої статті 14 Закону України «Про кінематографію» (справа про розповсюдження іноземних фільмів) № 13-рп від 20.12.2007 не тільки підтвердив, що всі іноземні фільми мають бути дубльовані, озвучені чи субтитровані державною мовою, а ще й вказав, що ця вимога стосується також усіх фільмокопій, які розповсюджуються в Україні.
Таке рішення сильно не сподобалося підрозділам російських прокатних компаній, які опосередковано купували права на показ іноземних стрічок в Україні у російських компаній. Деякі українські кінопідприємці навіть вирішили бойкотувати вимогу КСУ та організували кіно-страйк. Спочатку ці компанії, на чолі зі співвласником та гендиректором кіномережі «Мультиплекс» Антоном Пугачем написали серію відкритих листів керівництву України з вимогою скасувати український дубляж.
Після публікації листів, відповідні компанії розпочали загальний локаут, що полягав у відмові демонструвати фільми з українським дубляжем у кінотеатрах. Головними аргументами були те, що це фінансово невигідно. За їхніми словами, після впровадження закону про дубляж відбулося падіння виручки українських кінокомпаній на понад 30%. А також те, що “примусове використання” української мови в кіно призведе до розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Власник кінопрокатника B&H Богдан Батрух у відповідь теж написав відкритого листа керівництву України. У ньому він надав докази збільшення відвідуваності кінотеатрів та росту прибутковості українських кінокомпаній після впровадження обов’язкового українського дубляжу.
У 2006 році вже після початку дії нової постанови КМУ, лише десь 20 % кіносеансів та десь ~22 % фільмів (46 з 202) кінопрокату вийшли з українським дубляжем або українськими субтитрами.
Зокрема, у 2006 році з топ-20 найкасовіших фільмів продубльовано українською було лише 7: «Пірати карибського моря: Скриня мерця», «Казино Рояль», «Парфумер: Історія одного вбивці», «Диявол носить Prada», «Сезон полювання», «Ераґон», та «Тачки».
Більш поширеним український дубляж в кінопрокаті став лише через рік, у 2007 році, а по-справжньому масово він з’явився в українських кінотеатрах лише у 2008 році.
Дубляж і партія регіонів
Після приходу до влади регіоналів у 2010 році, представники Партії регіонів виступили за негайне скасування попереднього наказу Міністерства культури про обов’язкове дублювання іноземних фільмів українською мовою. Згодом, у квітні 2010 року тогочасний Міністр освіти та науки Дмитро Табачник заявив, що після введення обов’язкового озвучення художніх фільмів українською мовою кількість відвідувачів кінотеатрів суттєво впала. Зокрема, в інтерв’ю російській радіостанції «Эхо Москвы» він заявив, що навіть у Львові «кількість відвідування у кінотеатрах […] впала мало не на третину».
Зусилля Табачника були частково успішними і згодом тогочасний Міністр культури та туризму України Михайло Кулиняк повідомив громадськість, що у червні 2010 року кабмін скасував постанову КМУ «Про дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів» від 18 січня 2008 року.
На зміну старій постанові була прийнята нова, від 21 червня 2010 року № 551 «Про внесення змін до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів», яка дозволяє дублювати фільми будь-якою мовою, але сам процес дублювання повинен відбуватися в Україні й якщо фільм дубльовано не українською мовою то іншомовний дубляж обов’язково має супроводжуватися українськими субтитрами.
Згідно з новою постановою фільми, дубльовані за межами України або фільми, дубльовані іншою мовою без українських субтитрів, на український ринок не допускаються, за винятком фестивального та артхаусного кіно у кількості не більше 10 фільмокопій.
Le Doyen Studio
5 квітня 2012 року податкова міліція Державної податкової служби України (ДПСУ) провела обшук в офісі B&H Film Distribution та її дочірніх компаніях мережі кінотеатрів Кінопалац та студії Le Doyen та вилучила все обладнання студії для дубляжу та озвучення аудіовізуальних творів.
За словами Богдана Батруха під час рейду податківці винесли 45 коробок і 15 мішків із документами, 31 комп’ютер, два сервери та 28 дисків з фільмами. Причиною стала, начебто, несплата податку на додану вартість компанією B&H у обсязі більш як 10 млн гривень.
Однак у діях податківців українці вбачили незаконне блокування роботи найбільшої студії україномовного дубляжу проросійськими політиками «Партії Регіонів» Вадимом Колесніченко, Іриною Бережною, Олегом Царьовим, Дмитром Табачником, Олексієм Костусєвим, Володимиром Семиноженком, Оленою Бондаренко, які ще з самого початку запровадження українського дубляжу лобіювали інтереси російських дистриб’юторів. А також прагнули повернути російський дубляж та одночасно скасувати український дубляж для українського кінопрокату.
Крім того, у організації рейду ДПСУ на Le Doyen також звинуватили бізнесменів-конкурентів B&H з орбіти впливу Партії регіонів, котрі активно виступали за обмеження україномовного дубляжу на користь російського та протягом багатьох років займалися лобіювання скасування норми закону про український дубляж, для послаблення позицій B&H.
Зокрема, як можливого ініціатора рейдерства на Le Doyen називали Антона Пугача — засновника, власника та керівника мережі кінотеатрів Multiplex.
Рейд на студію Le Doyen мав широкий суспільний резонанс й у квітні 2012 року відбулися ряд мітингів під Кабінетом Міністрів проти наступу влади на український дубляж.12 квітня 2012 року податкова повернула майно студії і вона відновила свою роботу.
Через чотири роки, восени 2016, стало відомо, що компанія B&H Film Distribution (власник Le Doyen Studio) урешті-решт таки виграла позов проти Державної податкової служби України (ДПСУ) у Верховному суді України. Відповідно, вище згаданий суд постановив, що ДПСУ діяла незаконно а всі протиправні стягнення податкової мають бути повернуті у повному обсязі.
«Тачки»
Мультфільм «Тачки» — один з перших іноземних повнометражних анімаційних фільмів, що вийшов у прокат з українським дубляжем. Стрічку дублювали на студії «Pteroduction Sound», а переклад виконав Олекса Негребецький. Мультфільм пустили у прокат як українською, так і російською мовами, з однаковою кількістю фільмокопій.
Компанія B&H Film Distribution оприлюднила порівняльні дані прокату україномовної та російськомовної версій анімаційної стрічки. На україномовні «Тачки» серед глядачів був більший попит, ніж на російськомовні. Українській версії надало перевагу на 15 % більше глядачів, ніж російській. У російськомовній зацікавленими виявились у Харкові та Києві. Часом, це було пов’язано із тим, що у багатьох кінотеатрах російськомовній версії стрічки надавалася перевага у показі. Їх ставили на сеанси о найвідвідуванішій порі дня.
Проте глядачів Донецька та Дніпра зацікавив саме україномовний варіант. Тут варто зауважити, що в більшості міст прокатники отримали обидві версії стрічки, а у Львові фільм демонстрували лише в україномовному варіанті, тож це місто в порівняльний аналіз не потрапило, хоч і там фільм користувався великим успіхом.
Отже, середня кількість глядачів на сеансі української версії стрічки,порівняно з кількістю глядачів російськомовної версії:
- Київ: −2 %;
- Донецьк: +16 %;
- Дніпро: +36 %;
- Харків: −36 %.
Про переклад
Під час перекладу мультфільму дуже важливо було не просто замінити англійську українською мовою, а й адаптувати, зробити текст доступним для цільової аудиторії — дітей від 8 до 12 років. При цьому не втратити сенси, закладені оригіналом.
Найбільше зміни торкнулися імена героїв, назви містечок та компаній. До вдалих прикладів можна віднести друга головного героя Сирника. Це буксирний автомобіль, якого в оригіналі звуть Tow Mater, де Tow перекладається як буксир, а Mater це його ім’я. В англійській версії, коли він представляється головному герою, то відкидає першу частину, тобто буксир і представляється просто — Метр. В українському дубляжі частина Mater не використовується взагалі, проте момент із відкиданням частини імені присутній. У результаті перекладу буксирник без перших трьох літер — Сирник. Такая локалізація добре передає комедійну суть персонажа, а також майже повністю зберігає оригінальну задумку.
Також гарним прикладом адаптації буде момент, де головний герой ремонтує стару дорогу. Сирник, прийшовши в захват від якості роботи, вимовляє фразу — «I bet even the roads on the moon ain’t this smooth». Що дослівно перекладається як “Б’юся об заклад, навіть дороги на Місяці не такі гладкі». Чи можна було все так і залишити? Цілком, проте Негребецький додав трохи креативу і локалізував фразу як: «У самому Києві немає таких доріг».
Акторам дубляжу також дали дозвіл імпровізувати під час запису. В одній зі сцен мультфільму Сирник і Блискавка МакКвін приїжджають вночі на ферму, щоб розважити себе і полякати сплячі трактори. Однак розвага швидко закінчується, коли їх помічає величезних розмірів комбайн, ім’я якого в оригіналі Frank (Френк). Під час запису Юрій Коваленко зімпровізував і Френк став «Валєрой». Так звали друга актора, який справді був комбайнером. І хоча Олекса Негребецький був проти такої зміні, реакція залу його переконала. Ця імпровізація породила купу мемів, а фрагмент мультфільму з фразою «Це Валєра» набрав трохи більше двох мільйонів переглядів на Ютубі.
Звісно не все так ідеально. Наприклад, деякі персонажі мультфільму мають свої мовні особливості, а саме Рамон і Луїджі. Якщо італійський акцент Луїджі дубляж передає, то мексиканські особливості вимови Рамона не зберегли.
Визнання
Саме український дубляж мультфільму «Тачки» визнано найкращим в Європі. І це не дивно, на прикладі «Тачок» можна добре побачити, він знаходиться на такому високому рівні та має визнання в Голлівуді як один із найкращих.
Перекладачі намагаються якомога краще адаптувати іноземні картини. Крім того, у нас багато талановитих акторів озвучення, яких ви, можливо, не знаєте в обличчя, але, почувши, точно згадаєте безліч знайомих персонажів, яким вони подарували свій голос.
Реакція громадськості
Під час опитування проведеного фірмою First Movies International у грудні 2007 року на замовлення Sony та Disney, лише 11% найбільш русофільськи налаштованих українців висловилися проти дублювання фільмів українською мовою.
У лютому 2008, згідно з даними соцопитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, усього 3% жителів України зазначили, що дублювання фільмів українською мовою заважає їм відвідувати кінотеатри.
Законопроєкт №9432
28 червня Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт №9432 «Про застосування англійської мови в Україні».
В п.4 ст.9 «Англійська мова в сфері культури» зазначається: «іноземні фільми, мовою оригіналу яких є англійська мова, демонструються у кіновидовищних закладах мовою оригіналу із субтитруванням українською мовою». Також зазначається, що частка фільмів, які демонструються мовою оригіналу, у 2025 році становитиме 50%, у 2026 — 75%, а з 2027 — 100%.
Майже миттєво почалося жваве обговорення в суспільстві щодо можливих негативних наслідків цього положення для українською кіноіндустрії. Обурення виникло не лише серед представників кіно спільноти, але й серед громадських діячів та звичайних шанувальників кіно.
Петиція до президента України Володимира Зеленського вже набрала необхідну кількість голосів. З моменту створення її підписало майже тридцять тисяч осіб.
«… в Україні дубляж вже давно став окремим культурним явищем і частиною культурного надбання. Його скасування, хай поступове, неминуче призведе до значного зменшення популярності української мови, оскільки саме дубляж свого часу сприяв її значній популяризації. І це не кажучи про відчутне зменшення глядачів у кінотеатрах. Відтак, кінотеатри, а також вся галузь виробництва дубльованого кінопродукту зазнає шкоди. Ба більше, подібне рішення гарантовано підштовхне потенційного глядача до перегляду кінофільмів на піратських сайтах російською мовою, оскільки стрічки, які глядач захотів би переглянути, не будуть перекладені українською… »
Подякуй автору!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати автору гривнею.
