Вбивчий бізнес: міжнародні спонсори війни опираються підвищенню акцизів на тютюнову продукцію і вдаються до «меценатства»

Євроінтеграційна політика щорічного підвищення акцизів на сигарети забезпечує значні надходження до українського бюджету. Проте тютюнова індустрія щоразу намагається протидіяти і бореться за преференції. Уряд ініціював чергове підвищення податкових ставок. Натомість тютюновиробники почали себе більш активно позиціонувати як «соціально відповідальний бізнес», який потребує…підтримки. «Але є одне але» – окрім того, що їх продукція прямо шкодить здоров’ю населення, тютюнові компанії, які виробляють цигарки в Україні, визнані міжнародними спонсорами війни. До Всесвітнього дня без тютюну аналізуємо ситуацію.

Рівень куріння в Україні залишається одним з найвищих у Європі.

Водночас, тютюнова промисловість є значним платником податків до державного бюджету. У 2022 році сума сплачених акцизів та інших податків від цієї галузі склала 59 мільярдів гривень.

У 2023 році надходження до Держбюджету України від акцизів на тютюнові та нікотинові вироби склали рекордні 80,3 млрд грн, що на 36% більше ніж у 2022 році та на 26,5% більше ніж у 2021 (63,5 млрд грн).

Однак, попри значні надходження, витрати на лікування хвороб, пов’язаних з курінням, а також втрати продуктивності через хвороби та передчасну смерть курців, значно перевищують ці доходи. Згідно з даними ВООЗ, близько половини курців помирає від хвороб, спричинених тютюновим димом. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, лише в Україні тютюн забирає 130 тисяч життів на рік, тоді як від наслідків пасивного куріння гине 13 тисяч українців.

Підвищення акцизів на тютюнові вироби є ефективним засобом зменшення рівня куріння і значного зниження рівня захворюваності на рак легень, серцево-судинні хвороби та інші захворювання, пов’язані з курінням.

«Україна має хрестоматійно позитивний результат від підвищення акцизів – за 10 років доходи збільшились на 450%: з 18 мільярдів гривень у 2013 році до 80 мільярдів у 2023 році. Водночас, рівень споживання почав знижуватися. Навіть з урахуванням переходу частини курців на електронні засоби для куріння, у 2013 році тютюнова індустрія виробила 75 мільярдів штук сигарет, а в 2023 – майже 30 мільярдів.

На нашу думку, підвищення акцизів матиме позитивний вплив, у тому числі зменшить привабливість тютюнових продуктів серед дітей і молоді. Якщо пачка сигарет коштуватиме дорого, то молодь буде думати як краще витратити ці гроші на щось інше. На жаль, тютюнові вироби – це наркотичний продукт з високою еластичністю. Тобто курці продовжать споживання попри подорожчання. Натомість сплачений ними акциз з надлишком компенсує зниження споживання.

Це win-win ситуація для Уряду і громадського здоров’я – країна може мати здоровіших людей», – зазначає Дмитро Купира, виконавчий директор виконавчий директор громадської організації «Життя».

Уряд запропонував підвищити акцизи, але допускає втрату надходжень через поступки тютюновій індустрії

На виконання вимог Директиви 2011/64/EU (встановити специфічний акциз на сигарети на рівні не менше 90 євро за 1000 сигарет) в Україні діє семирічний план підвищення акцизів на тютюн до 2025 року. Ставки акцизного податку збільшувалися з 2018 по 2024 роки щорічно на 20%. На жаль, через наслідки повномасштабного вторгнення росії, Україна не встигне досягти запланованого показника.

З огляду на міжнародні зобовʼязання України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, Кабінет Міністрів України ініціював підвищення акцизу на тютюнові вироби та подав до Верховної Ради проєкт Закону №11090, до якого зареєстровані чотири альтернативних.

Законопроєкт №11090, розроблений Міністерством фінансів України, пропонує до 2028 року досягнути акцизної ставки 90 євро на 1000 шт. для сигарет та сигарил, а для тютюнових виробів для нагрівання — лише 72 євро на 1000 шт. Тобто Уряд готовий надати податкову преференцію для ТВЕН у порівнянні з сигаретами та сигарилами. Вона становитиме 20%, а в грошовому еквіваленті – 1,4 мільярди євро. Це півтори системи ЗРК Patriot.

Урядовий законопроєкт №11090 забезпечує надходження лише 11,78 млрд євро (500 млрд грн). Альтернативний проєкт Закону №11090-3 пропонує план гармонізованого підвищення акцизу на сигарети, сигарили та ТВЕН до 120 євро/1000 шт. до 2028 року. За розрахунками експертів ГО “Життя”, виконання такого плану принесе до Держбюджету 13,14 млрд євро (558 млрд грн) за 2025-2028 роки.

Парадоксально, що Європейська Бізнес Асоціація взагалі виступає категорично проти внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби, який розглядають у зв’язку з вимогами Директиви Ради ЄС щодо структури та ставок акцизів, що застосовуються до тютюнових виробів. На думку ЄБА, це не відповідає принципу стабільності податкового законодавства.

Бізнес-спільноти виступають проти законопроєкту №11090 через те, що Уряд пропонує підвищувати ставки акцизного податку на цигарки нерівномірно: у 2025 році майже на 23,5%, а у 2026-му та 2027 роках – приблизно на 5% щороку, що нібито спричинить шоковий ефект на ринку у наступному році.

«Такі пропозиції суперечать інтересам захисту здоровʼя та затягують виконання міжнародних зобовʼязань. Водночас податкова преференція для ТВЕН, запропонована урядом сприятиме зростанню поширеності вживання тютюнових виробів серед української молоді та призведе до щорічного недоотримання до бюджету близько 5 млрд грн тільки від цієї тютюнової категорії», – прокоментував Дмитро Купира, виконавчий директор виконавчий директор громадської організації «Життя».

В Україні можуть встановити ставку акцизного податку на тютюнову продукцію не у гривнях, а в євро

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України висловило кілька зауважень до урядового законопроєкту. По-перше, у разі прийняття відповідних змін в період нестабільності валютного курсу розмір ставки акцизного податку на тютюнові вироби в Україні змінюватиметься щомісяця. По-друге, споживач може переорієнтуватись на більш дешеву «тіньову» продукцію, адже відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» максимальна роздрібна ціна наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Парламентські аналітики прогнозують, що через різкі курсові коливання унеможливлюється коригування ціни, нанесеної на пачку, і виробник завищуватиме ціни, що зменшить привабливість легальної продукції. Цікаво, що більшість зауважень співпадають з позицією ЄБА, яка не підтримує законопроєкт.

Також ГНЕУ нарікає на відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) доходів до бюджету, з огляду на зниження купівельної спроможності населення України в умовах війни та міграції.

Україна відстає від ЄС, де акцизи на тютюнові вироби вдвічі вищі

У більшості країнах-членах ЄС мінімальне податкове зобов’язання на сигарети вже значно перевищує 90 євро. За даними Європейської коаліції Smoke Free Partnership, середній акцизний податок на сигарети в країнах Європейського Союзу складає 177 євро на 1000 штук.

З огляду на це Європейська Комісія планує переглянути Директиву 2011/64/EU та підвищити мінімальну акцизну ставку на тютюнові вироби щонайменше до 180 євро на 1000 штук.

Підвищення акцизу в Україні дозволить вирівняти ціновий розрив і зробить нелегальний продаж цигарок з України в ЄС невигідним.

Дві тютюнові компанії визнані міжнародними спонсорам війни, бо досі сплачують податки в російську економіку

У 2023 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло до переліку міжнародних спонсорів війни дві провідні тютюнові компанії світу – Philip Morris International та Japan Tobacco International. Компанії продовжують вести бізнес в рф та сплачують чималі податки до її бюджету.

«Філіп Морріс Україна» працює на українському ринку уже 30 років – з 1994 року. Компанія стверджує, що за цей час інвестувала в економіку України понад 700 млн доларів. У 1994 році Philip Morris International придбала Харківську тютюнову фабрику та розпочала виробництво, яке на піку досягало 20 млрд цигарок на рік (майже чверть українського ринку тютюнових виробів). У травні 2022 року російська ракета влучила у цю фабрику і виробництво зупинилось.

Якщо раніше менеджмент Philip Morris International говорив про вихід з російського ринку до кінця 2022 року, то вже в лютому 2023 року генеральний директор компанії Яцек Ольчак у коментарі Financial Times заявив, що вони залишаються.

Тютюнова продукція під брендами Philip Morris (Parliament, Bond Street, Marlboro, L&M, Chesterfield, IQOS) приносить чималий прибуток власникам, а російському бюджету – величезні податки. Фінансова звітність російського підрозділу Philip Morris показує, що виручка компанії у перший рік повномасштабного вторгнення рф в Україну зросла на 8% до 140,3 млрд руб., а чистий прибуток до 48,2 млрд руб., що на 45% більше, ніж у 2021 році. Відповідно, податку на прибуток до бюджету агресора було сплачено на суму понад 136 млн дол. США – компанія входить в топ-5 найбільших російських платників податків.

В Україні тютюнова компанія Philip Morris сплатила понад 30 млрд грн податків у 2023 році і теж залишається одним з найбільших платників податків.

Japan Tobacco International має в росії п’ять заводів: фабрику «Петро» в Санкт-Петербурзі, «Дж.Т.І. Єлець» у Липецькій області, «Крес Нева» в Ленінградській області, «Переславль Тютюн» в Ярославській області і «Донський тютюн» в Ростові-на-Дону. JTI є лідером тютюнового ринку та однією з найбільших компаній FMCG в Росії за вартістю продажів. У портфоліо компанії є міжнародні бренди Winston, LD, Mevius, Camel, Sobranie, а також російські бренди «Донской табак», «Кісс», «Плей», «Петро I», «Трійка».

Компанія не виключала можливості призупинення виробничих операцій в росії. Але продовжила працювати в рф зі збільшенням обсягів доходів у 2022 році порівняно з 2021 роком (+$1,5 млрд або +26%).

JTI – міжнародний бізнес-підрозділ, розташований і зареєстрований у Швейцарії, але управлінські рішення приймаються в штаб-квартирі в Японії. Підприємство напівдержавне.Працівники українського підрозділу JTI зверталися у головний офіс компанії з вимогою зупинити продаж сигарет у росію. Директор зі звʼязків з громадськістю Фемі Намфуа тоді висловився, що JTI Group є політично нейтральною і не втручається у геополітичні питання відповідно до Кодексу поведінки компанії.

Директор з корпоративних відносин та комунікацій японської компанії Japan Tobacco International (JTI) в рф, Сергій Глушков, пояснив рішення компанії залишити свій бізнес в росії тим, що JTI не бажає «позбавляти споживачів продукту, до якого вони звикли», незважаючи на «події дворічної давності».

У травні 2024 року компанія остаточно вирішила зберегти свій бізнес у росії, щоб задовольнити інвесторів, заявив генеральний директор компанії Масамічі Терабатаке у інтерв’ю Financial Times.

В Україні компанія веде бізнес з 1990 року.

Наскільки етично йти на поступки міжнародним спонсорам війни – питання риторичне.

На Полтавщині тютюнова фабрика робила подарунки для… парку Миру і роздавала свою продукцію волонтерам

Єдина тютюнова фабрика JTI в Україні знаходиться у Кременчуці. Компанія вважає фабрику на Полтавщині одним з найкращих виробничих підрозділів по всьому світу. До того ж компанія входить в список найбільших іноземних інвесторів у Полтавській області.

Тютюнова фабрика позиціонує себе як соціально відповідального роботодавця і вдається до тіньового спонсорства соціальних ініціатив.

Наприклад, на свій ювілей у 2012 році компанія проплатила акцію у центрі Кременчука – висадили алею сакур. Тепер дуже сюрреалістично виглядає подарунок міжнародного спонсора війни у парку Миру. З 2022 року у Кременчуці частіше чути вибухи російських ракет, ніж Гонг Миру.

А в розповідях волонтерів зустрічаються згадки про те, як тютюнова фабрика давала свою продукцію у вигляді гуманітарної допомоги.

На Львівщині організували перезапуск виробництва цигарок в індустріальному парку і обходять заборону спонсорства тютюнових виробів

15 травня цього року компанія Philip Morris International відкрила нову фабрику у Львівській області замість призупиненої на Харківщині, нібито інвестувавши в цей проєкт $30 млн. Запущені перші виробничі лінії, які в перспективі завалять Україну мільярдами сигарет.

Генеральний директор «Філіп Морріс Україна» Максим Барабаш стверджував, що ділянку під новий завод запропонував державний (!) офіс UkraineInvest.

На сайті UkraineInvest дійсно є інформація про цю ділянку – «Рясне-2-СТР» у напрямку до кордону з Польщею, всього 60 км від КПП «Краковець». До неї підведено усю необхідну інфраструктуру – електромережі (10 МВт), газопостачання, водопостачання та каналізацію. UkraineInvest додав дисклеймер, що інформація оприлюднена лише для інформаційних цілей, і жодна з них не повинна розглядатися як пропозиція чи запрошення до участі у будь-якій угоді.

Ця ділянка, яку Philip Morris International обрали для свого заводу, фігурувала у корупційному скандалі з компанією CTP (ТОВ «Сітіпі Україна»), яка у 2015 році виграла конкурс на будівництво індустріального парку в мікрорайоні Рясне-2 та купила земельну ділянку площею 23,5 га за 52,5 млн грн (менше, ніж 2,5 млн доларів за тодішнім курсом). До прокуратури надійшло 60 заяв від мешканців Рясне-Руського про незаконне відчуження землі, хоча Львівська міська рада та Рясне-Руська сільрада напередодні підписували меморандум про межі парку. У 2016 році Генпрокуратура порушила кримінальне провадження за фактом продажу цієї ділянки, підозрюючи міську владу Львова у суттєвому заниженні її вартості.

Антимонопольний комітет України дозволив інвестиційний компанії Dragon Capital придбати понад 50% акцій ТОВ «Сітіпі Україна». Компанія продовжила проєкт індустріального парку, залучила кредит ЄБРР і в лютому цього року завершила першу чергу М10 Lviv Industrial Park.

Одними з перших резидентів парку стали «Філіп Моріс» і полтавська компанія «Аврора» (зараз юридично зареєстрована в Опішні).

Наміри релокації тютюнового виробництва підтримала Федерація роботодавців України, прямо поширивши рекламні матеріали тютюнового гіганта, який «інвестує 30 млн доларів у нове виробництво в Україні і створить 250 робочих місць». Цей же наратив транслює і Львівська ОВА. Начальник Львівської військової адміністрації Максим Козицький назвав тютюновиробника «найбільший наш інвестор у час великої війни» і офіційно позиціонує це як досягнення.

Навіть Голова Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха приїхав на відкриття фабрики і заявив, що «в умовах війни відкриття фабрики такого рівня в Україні – дуже цінно», пише видання Zahid.net.

Проте не було озвучено жодних прогнозів щодо податкових надходжень до Держбюджету і бюджету Львівщини.

Підсумовує таку багаторівневу підтримку міжнародного спонсора війни медіакампанія для зміцнення репутації «Філіп Морріс Україна» як «надійного платника податків», «соціально-відповідального роботодавця», і навіть «мецената».

Попри заборону реклами та спонсорства тютюну, тютюнова індустрія просунула свої інформаційні матеріали без відповідного маркування, змістивши акценти у подачі інформації про господарську діяльність і «благодійність». Медіа, які оприлюднили інформацію про відкриття фабрики, транслювали тези, що компанія інвестувала понад 400 млн грн в різні соціальні та гуманітарні проєкти в Україні – закупили обладнання для лікарень в різних областях України, генератори і долучились до відновлення бомбосховищ в різних громадах Харківщини.

Цитували і очільника «Філіп Морріс Україна» Максима Барабаша, який сказав, що компанія виділила 5 млн гривень на закупівлю обладнання для львівського реабілітаційного центру «Незламні« (4 млн грн) і Superhumans Center (1 млн грн).

Кейс Львівщини вражає – міжнародний спонсор війни і великий платник податків в економіку країни-агресорки задекларував себе благодійником для закладів, де лікуються тисячі українців, поранені внаслідок повномасштабного вторгнення рф.

Післямова

У 2019 році Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №1049, який стосувався перерозподілу прибутків на тютюновому ринку – хто й скільки може заробляти від продажу цигарок. Через зміни у оподаткуванні та сплати єдиного соціального внеску парламентарі боролися з монополістом, який перепродує тютюнову продукцію у роздрібних мережах. Було скасовано норму про встановлення фіксованої торговельної націнки на тютюнові вироби, чим обмежувалися права суб’єктів господарювання, що здійснюють виробництво, імпорт та оптову торгівлю тютюновими виробами. Тоді тютюнова індустрія протидіяла цьому рішенню з мотивацією, що виробництво в Україні стане нерентабельним, а тютюнові гіганти закриють фабрики. Навіть намагались пролобіювати «тютюнову правку». Як показав час, виробництва не лише не закрились, а й збільшили надходження до Держбюджету.

16 грудня 2021 року Верховна Рада прийняла антитютюновий законопроєкт № 4358 «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну», яким запроваджено європейські вимоги до захисту населення від шкоди тютюну та електронних пристроїв для куріння відповідно до євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС та Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.

Голова ВООЗ Тедрос Гебреєсус після цього рішення привітав Володимира Зеленського з цими успіхами в оподаткуванні сигарет та ТВЕНів і висловив подяку Україні.

Нове підвищення податків може зменшити обсяги продажу тютюнових виробів, що відобразиться на надходженнях до бюджету, хоча останні 10 років доходи лише збільшувались. З іншого боку, зниження рівня куріння може зменшити витрати на охорону здоров’я, що в довгостроковій перспективі принесе більш значні економічні вигоди.

Регулювання податкових ставок на тютюнові вироби вимагає збалансованого підходу, який враховує як фінансові інтереси держави, так і соціальні наслідки для населення, щоб забезпечити не лише економічну стабільність, але й здорове майбутнє для наступних поколінь.

А для України – це ще й етично-світоглядна дилема.