«Вбивці квіткової повні» — огляд на фільм Мартіна Скорсезе

Роботи Мартіна Скорсезе вже стали класикою кіно. Цього разу він об'єднав сили зі своїми улюбленими акторами: Леонардо Ді Капріо та Робертом Де Ніро, щоб розповісти історію у новому для нього жанрі — вестерні.

Сюжет

Фільм - адаптація книги «Вбивці квіткової повні: таємниця індіанських вбивств та народження ФБР» авторства Девіда Ґренна — американського письменника та журналіста «Нью-Йоркер».

Події розгортаються на початку 1920-х років у містечку Грей Хорс в окрузі Осейдж, штат Оклахома. У цей період плем'я Осейджі, яке отримало право на частку прибутку від величезних нафтових родовищ на своїй землі, стає однією з найбагатших націй у світі. У містечку панує атмосфера шаленої золотої лихоманки.

«Вбивці квіткової повні» складно віднести до традиційного гангстерського жанру або повноцінного детективу. Проте він повністю співзвучний з історіями корумпованих, жорстоких людей, які Скорсезе досліджував протягом півстоліття.

Режисер взяв за основу книгу, яка, по суті, розповідає про становлення ФБР через розслідування вбивств в Осейджі, і змістив фокус на особисту історію Моллі та Ернеста. Через них фільм не просто показує несправедливість, але й розкриває, наскільки вона була невід'ємною частиною формування багатства та нерівності в Америці тих років.

Фільм пронизаний коментарями про те, що безтурботне насильство відносно людей, яких вважали менш цінними або непотрібними, залишалося без покарання. Посилання на страшні події, такі як різанина в Талсі та активність Ку-клукс-клану, не є випадковими. Все це створює загальний контекст часу, коли розгорталися події фільму.

Акторський склад

Леонардо Ді Капріо в ролі Ернеста Баркхарта вкотре доводить, наскільки він талановитий актор, здатний втілити найрізноманітніших персонажів. У тому числі справжніх негідників.

Значну частину 206-хвилинного фільму займають кадри реакції Ернеста, який, незважаючи на свою невинність, намагається розібратися у задачах, що ставлять перед ним. Персонаж Ернеста відрізняється від звичних ролей актора. Він недалекий, постійно сумнівається, не до кінця розуміє наслідки своїх дій, чим користуються всі навколо. Це чудовий перформанс, і захоплююча зміна амплуа для зазвичай витонченого Ді Капріо.

Лілі Ґледстоун виконує роль Моллі Баркхарт, однієї з дочок родини, яка привернула увагу Хейла та Баркхарта. Акторка, будучи корінною американкою, провела своє дитинство в резервації індіанського племені Чорноногих в Монтані. Ґледстоун лише одним поглядом змогла передати той образ сильної, водночас довірливої жінки, якою є Моллі.

Роберт Де Ніро це людина, у акторських здібностях якої сумніватися не варто. Незважаючи на свій вік (актору вже 80 років) він зміг видати цікавий перформанс, створивши образ підступного, холоднокровного та лицемірного Вільяма Хейла.

Актори другого плану теж не відстають. Джессі Племенс грає агента ФБР Тома Уайта, якому доручили рослідувати серію вбивств серед Осейджі. Брендан Фрейзер, який зовсім нещодавно отримав «Оскар» за роль у фільмі «Кит» постає в образі адвоката Хейла — Гамільтона.

Скорсезе проти сучасного кіно

Мартіна Скорсезе у своєму доробку має купу фільмів, які вже можна вважати класикою. «Таксист», «Славні Хлопці», «Вовк з Уолл-стріт», «Острів Проклятих» та інші. За понад шістдесят років праці йому вдалося залишити свій слід в історії кінематографу.

Мартін Скорсезе славиться своїм критичним ставленням до сучасного кіно, зокрема до великих франшиз, таких як MARVEL та DC. На його погляд глядачі більше схильні до пошуку розваги, ніж до роздумів над картиною. З такими заявами важко сперечатись. Достатньо просто подивитись на «меню» в кінотеатрах. Більшість фільмів - це дорогі блокбастери, які знімаються саме з метою розважити глядача. Вони відносно короткі, з чіткою структурою та без зайвих нашарувань . Глядачу не потрібно зайвий раз щось прокручувати в голові. А після сеансу він може навіть і не згадати про що було те кіно.

Гарно це чи погано? В епоху тік-току знімати фільм на три з половиною години здається сумнівною ідеєю. Особливо коли ти витрачаєш на нього близько 200 мільйонів. Той же «Оппенгеймер» зняли за 100 мільйонів, проте в значній мірі такого розголосу фільм здобув завдяки тому ж таки тік-току та, як не дивно, «Барбі».

Касові збори «Вбивці квіткової повні» наразі склали близько 85 мільйонів доларів. Режисер «Месників» Джо Руссо навіть встиг потролити Мартіна Скорсезе за касові збори його фільмів у порівнянні з кіно коміксами. І дійсно, хронометраж та плавність картини стали перешкодою багатьом людям. Дехто покидав сеанс на середині, або просто відволікався на телефон чи розмови з друзями.

Але, ймовірно, Скорсезе не надто замислюється над тим, чи фільм буде успішним у прокаті. Він залишається вірним своїм переконанням і продовжує створювати фільми, які він сам бажає бачити.