Відбудуємо після перемоги: як працюють пошкоджені музеї в Україні

З початку повномасштабної війни в Україні пошкодили щонайменше 103 музеї. Найбільших втрат зазнали заклади культури в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях і місті Київ.

Постраждалі музеї

У Міністерстві культури та інформаційної політики нам розповіли, що станом на 25 лютого 2024 року відомо про 103 музеї, які зазнали руйнувань під час війни.

А ще зауважили, що майже вся територія Луганської та значні частини Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають в окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості постраждалих об'єктів.

Також точну кількість пошкоджень не можна вирахувати через відсутність в Україні загального державного обліку музеїв.

Виконавчий директор УКФ Владислав Берковський розповів, що є список державних музеїв, які отримують фінансування з держбюджету та є дані про музеї комунальної власності. Також в Україні є виробничі музеї й невідомо, яка їхня кількість.

Владислав Берковський зазначає, що пошкодження та руйнування музеїв бувають різними:

«Є музеї, в яких тріснуло скло чи вибило двері через вибух. Також є музей в Сковородинівці, де був прямий прильот. У нас повністю знищено художній музей імені Куїнджі в Маріуполі. Чи можемо ми вважати знищеним Херсонський музей, який розграбували росіяни? Звідти вивезли найцінніші експонати. Більше немає Бахмутського державного краєзнавчого музею, тому що місто знищили. І таких прикладів багато. У всіх знищених містах були музеї».

Згідно з інформацією, яку нам надали в Мінкульті: 11 музеїв були знищені під час війни. До пошкоджених об'єктів відносять 92 музеї.

Владислав Берковський зазначає, що в Україні не було розроблено жодних методик дій закладів культури в умовах війни чи хоча б надзвичайного стану.

Відновлення музеїв

На сьогодні в Україні є три підходи до роботи з культурною спадщиною: відновлення, реставрація, консервація. Їх застосовують до всіх культурних об'єктів, зокрема музеїв.

«До прикладу, окупанти пошкодили об'єкт 15-16 сторіччя. Від прямого прильоту залишилися тільки стіни. Відбудувати цю споруду було б порушенням. Це знищує пам'ятку. Тому її консервують. Реставрацію можуть проводити в об'єкта, якого обвалився дах. Метод відновлення до музеїв не застосовується», — розповів Владислав Берковський.

Так, у Криворізькому міському історико-краєзнавчому музеї встановили металопластикові вікна та ґрати за 1,4 млн грн з місцевого бюджету. У Миколаївському музеї витратили 4,8 млн грн на ремонт стелі та дверей, заміну вікон.

Для реставрації музею Ханенків у Києві виділили 13,6 млн грн з міського бюджету. За інформацією Мінкульту, кошти витратили на відновлення фасадних вікон, покриття покрівлі та системи охоронної сигналізації.

Зазначимо, що музеї функціонують, завдяки своїм культурним експонатам, тому навіть після знищення будівлі, для музею можуть знайти нове приміщення та зробити копії втрачених оригіналів. Тоді його діяльність продовжиться.

«Знищення музею відбувається в юридичний спосіб. Бахмутський державний краєзнавчий музей існує до сьогодні. Практично його немає, але Бахмут відновлюватимуть і там відбудують музей із зовсім іншою експозицією. Відновити музеї ми можемо без проблем, але якщо мова не йде саме про пам'ятки культури», — зазначив Владислав Берковський.

Виділення коштів на музеї

На сьогодні з держбюджету України виділяють кошти на Міністерство культури з інформаційної політики та на Український культурний фонд. Більшість грошей, які виділяють на Мінкульт, витрачають на зарплатний фонд та комунальні послуги. За словами Берковського, наразі з Мінкульту не направляють кошти на реставрацію та консервацію об'єктів.

До відновлення культурних об'єктів Україна залучає міжнародних партнерів. Певну суму надає Міністерство інфраструктури на будівництво, але капітальні видатки на культурну відбудову в Україні не виділяють.

«Після обстрілів в Одесі постраждали культурні об'єкти, там провели швидкі консервативні роботи, забили вікна дошками, але конкретних реставраційних робіт зараз не проводять. Це війна, немає гарантій, що ми відновимо об'єкт, вкладемо мільйони гривень, а завтра туди не прилетить ракета. В умовах війни ведуться тільки консерваційні роботи», — повідомив Владислав Берковський.

Відбудова у майбутньому

Закордонні міста готові долучитися до відбудови регіонів України, зокрема музеїв, у майбутньому, після перемоги. На засіданні ЮНЕСКО порушують питання відновлення, реставрації об'єктів України в містах, але тільки в післявоєнний час.

Набагато важче відновити сільські музеї, більшість закладів не ведуть активної культурної діяльності й міжнародні партнери можуть навіть не знати про їхнє існування.

Владислав Берковський зазначає, що державі не вигідно відбудовувати музей, в якому лише кілька відвідувачів на рік. Якщо в музеї немає освічених працівників, які готові розвивати музей, то отримати допомогу майже нереально, їх фінансуватимуть за залишковим принципом.

За словами Берковського, наразі міжнародні партнери вкладають кошти у забезпечувальні роботи:

«У перший рік війни Україні надали величезну кількість матеріалу. Проте Європа була не готова до такої кількості незабезпечених українських музеїв матеріально-технічним обладнанням. Тому була потреба привезення дерев'яних дощок, упакувального матеріалу, питання евакуації матеріальних ресурсів, що вимагає залучення великого капіталу».

Також в Україні існує проблема з кадровим потенціалом в музейній діяльності. У більшості закладів працюють жінки та люди поважного віку, і не вистачає молоді:

«Ніхто не хоче їхати в село, в якому колись жила відома особа. З місцевого населення важко вибрати молодь, яка буде працювати в музеї, вони виїжджають у міста. Через низькі зарплати та погані умови у сільському музеї залишаються працювати пенсіонери», — розповів Владислав Берковський.

Найгірша ситуація у прифронтових зонах, звідки виїхало багато людей, проте залишились пусті музеї.

Охтирський міський краєзнавчий музей

Директорка музею Людмила Міщенко розповіла нам, що до початку повномасштабного вторгнення не було наказу від Міністерства про евакуацію:

«Ми самостійно колективом знесли експонати у безпечне місце. Коли 24 лютого дізнались від співробітниці, що російські танки виходять з Писарівки та рухаються в напрямку Охтирки, у той день ми були на роботі та збирали експонати. Наш музей на центральній вулиці міста, ми розуміли, що повз нас вони (росіяни– авт.) ніяк не проїдуть».

Після цього працівники музею почали працювати дистанційно, а будівля залишалась під охороною. У ніч із 7 на 8 березня 2022 року через авіанальот російської авіації на Охтирку музей був пошкоджений:

«Провалився дах, були повністю вибиті вікна та двері, система опалення, освітлення», — розповіла Людмила Міщенко.

9 березня 2022 року Людмила Міщенко звернулась до надзвичайників, щоб потрапити в музей та вивезти експонати зі сховища.

«До 26 квітня тривав розбір завалів та евакуація експонатів. Усе це було під авіанальотами. До порятунку музею долучилися охтирчани. У той час були зачинені будівельні музеї, тож вікна зашивали підручними матеріалами, які змогли знайти».

Влада виділила для працівників музею та експонатів нове приміщення колишньої жіночої консультації. Після цього рятували пошкоджену будівлю.

За грантової підтримки Світового фонду пам`яток WMF, CER та Міністерства закордонних справ Нідерландів, реалізували проєкт «Підготовка музею до зимового періоду 2022-2023рр. невідкладні протиаварійні заходи із поточного ремонту (покрівля, вікна, двері, огорожа)». Будинок музею законсервували.

У 2023 році за підтримки WMF, CER провели «Термінову стабілізацію та реставрацію підвалу Охтирського краєзнавчого музею в Охтирці Сумської області, Україна». Там облаштували «Мистецький простір» для проведення заходів та прийому відвідувачів під час воєнного стану. Під час досліджень підвального приміщення будівельники провалилися під ґрунт, де були залишки стародавньої кераміки.

«Ми призупинили роботи і почалися розкопки. Були виявлені археологічні знахідки 18 століття, зараз ми досліджуємо залишки печі, а на її місці будуємо нову за кошти WMF, CER», — розповіла Людмила Міщенко.

У Мінкульті зазначають, що будівлю музею необхідно повністю відновити, а втрати держави становлять — 3,3 мільйона гривень. Людмила Міщенко розповідає, що від російської атаки 84 експонати винесло вибуховою хвилею. Зокрема, знищені екземпляри про Другу світову війну та Голодомор.

Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича

1 січня 2024 року росія «шахедами» атакувала Львів. Через падіння уламків повністю згорів Меморіальний музей командира УПА Романа Шухевича.

До початку повномасштабної війни в музеї було близько 600 оригінальних експонатів, які перебували у розпорядженні головнокомандувача УПА за життя. Частину з них вивезли у безпечне місце. 16 пам'яток із музейного фонду знищили уламки ворожого дрона.

Львівський історичний музей зазначає, що втрачені меморіальні речі Романа Шухевича. Серед них стіл, крісла, фотель, фортепіано, а також погруддя командира УПА авторства Михайла Черешньовського та скульптура Степана Бандери авторства Ярослава Троцька. За даними Мінкульту, збитки становлять два мільйони 258 тисяч гривень.

Відбудова музею

Депутати Львівської обласної ради обговорили та підтримали рішення про відбудову.

«За побажаннями родини Шухевича, мешканців Білогорщі, є ідея відбудувати точну копію садиби Романа Шухевича. Можна також у перспективі розбудувати цю музейну установу і спорудити навпроти сучасний комплекс, оголосивши міжнародний конкурс. Про постать Романа Шухевича з оновленими експозиціями, залученням сучасних технологій, які пристосовані для людей з інклюзивними потребами», — розповів директор Львівського музею Роман Чмелик.

5 березня Львівська міська рада розпочала приймати заявки на участь в архітектурному конкурсі на проєктну пропозицію з відновлення Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича.

Мер Львова Андрій Садовий заявив, що відбудова музею можлива після перемоги України у війні. Наразі зруйнований музей загородили банерами зі світлинами Романа Шухевича та надписами: «Місто відновить музей». Українці можуть долучитися до відновлення та перерахувати кошти на рахунок Благодійної організації "Друзі Львівського історичного музею" (БО "ДРУЗІ ЛІМ").

Ірпінський історико-краєзнавчий музей

Навесні 2022 року, під час окупації Київщини, Ірпінський історико-краєзнавчий музей був пошкоджений. Начальниця відділу культури, національностей та релігії Євгенія Антонюк розповіла нам, що вибуховою хвилею у музеї вибило вікна.

«Одне вікно вилетіло повністю, інші відірвалися від основи, були отвори. Пошкоджено ґанок та дах, його не пробило повністю, але значно побило шифер. Стіни пошкодило скалками».

За даними Мінкульту, окупанти завдали збитків на 431 тисячу гривень. За кошти благодійників музей вдалося відновити.

«У музеї замінили вікна на металопластикові. Міська рада виділила кошти на поточний ремонт приміщення. А за здобутий грант у музеї провели ревіталізацію».

У січні 2024 року в Ірпені презентували оновлену експозицію у відбудованому музеї. ЇЇ розмістили у чотирьох залах, оснащених VR-окулярами й плазмовими телевізорами. Окрему виставкову залу присвятили подіям російсько-української війни на території Київщини у лютому-березні 2022 року.

Музеї на окупованих територіях

Росіяни намагаються перелаштувати музеї, які залишилися на тимчасово окупованих територіях. Окупанти знищують все, що показує українську самобутність. За словами Берковського, росіяни перейменовують експонати, деякі просто вилучають чи знищують, щоб створити фейковий образ «російської території».

У Донецьку та Луганську відкривають музейні виставки, щоб показати «українців націоналістами, фашистами та бандерівцями». Зокрема, на окупованих територіях функціонує виставка «Простий нацизм», у ній порівнювали діяльність нацистів та українською владою та приписували різні звірства.

На сьогодні, музеї, що функціонують на окупованих територіях стали осередками російської пропаганди. Зазначимо, що також на ТОТ є музеї, які припинили роботу, а їхні будівлі знищені. Зокрема, такі осередки культури були в Бахмуті та Авдіївці. Владислав Берковський зауважує, що росіяни розграбовують музеї та вивозять об'єкти культурної спадщини з окупованих територій.

Затоплений будинок-музей Поліни Райко

Після підриву росіянами Каховської ГЕС, в Олешках затопило будинок-музей художниці Поліни Райко. Мисткиня була самоучкою та почала малювати у 69 років. Вона повністю розписала унікальними зображеннями свій будинок. Усі стіни, стелі та меблі були вкриті малюнками фантастичних та реальних звірів, риб та птахів.

Представник Херсонського обласного благодійного фонду ім. Поліни Райко, художник Семен Храмцов розповів, що відбувається з будинком в окупованих Олешках.

«У сусідній будинок прилетіла ракета, ще на цій вулиці горіло два будинки, а будинок-музей Поліни Райко стоїть. Після затоплення у ньому збереглося приблизно 30% розпису будівлі, залишилась стеля і деяка частина стін, глиняні конструкції обвалились».

Замість цього — археологи повідомили Семену, що частину будинку можна реставрувати після деокупації.

«Частину коштів я тримаю, щоб після деокупації з волонтерами та науковцями подивитися, що з будиночком, зайнятися розкопками та укріпити конструкцію».

Після деокупації можна розпочинати процес відновлення будинку та реставрувати розписи:

«Було оголошено про збір коштів на допомогу будинку Поліни Райко, він триває і сьогодні. Частина коштів щомісячно пересилається на базові потреби людей, які доглядають будинок. Інші кошти залишаються на відкритому сборі для майбутнього проекту по відновленню та реставрації», — розповів Семен.

Зазначимо, що будинок Поліни Райко офіційно не внесений до переліку музеїв.

«У 2015 році ми приїхали туди, а там тріщини, все обвалювалося та довгий час у будинку ніхто не жив. Фонд намагався власними силами підтримувати тих, хто доглядає за будиночком, а також головною задачею було, через проєкти і виставки привернути увагу до проблеми його руйнування», — розповів Семен Храмцов.

За його словами, після деокупації Херсонщини, будинок планують офіційно зробити музеєм.

«Це місце сили. Поліна Райко береже Олешки, тому важливо зберегти її будинок. Там можна зробити все по-сучасному. Зробити виставки та екскурсії з майстер-класами. Ідеї та проєкти є, тільки доступу нема».

Фонд імені Поліни Райко збирає кошти на проєкти з відновлення розписів в будинку. За словами Семена Храмцова, грантові гроші залучити не має можливості, тому що Олешки знаходиться у сірій зоні, а сам будиночок хоч і є памʼяткою культурної спадщини, але залишається приватною власністю.

Допомогти благодійному фонду та задонатити на відновлення розписів Поліни Райко в Олешках можна за посиланням.

Окупанти не лише руйнують матеріальні цінності, а й намагаються знищити українську культуру. Зокрема, вони обстрілюють музеї, розграбовують експонати та окуповують культурні пам'ятки. Проте музеї продовжують працювати попри руйнування, пошкодження та нестачу фінансування.

Під час Другої світової війни прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчилль відмовився від пропозиції одного з міністрів скоротити витрати на культуру заради оборони. «А за що ми тоді воюємо?» — сказав Черчилль.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Нагадаємо, втрачені фонди та зруйновані приміщення: як відновити бібліотеку під час війни.