Врятувати українське: як зруйнованим бібліотекам поповнювати книжкові фонди

Від початку повномасштабного вторгнення російські загарбники зруйнували 131 публічну бібліотеку. Майже 750 українських книгозбірень зараз потребують ремонту, а понад 1,5 млн видань втрачено.

Ми поспілкувалися з працівниками зруйнованих бібліотек, та з’ясували як наразі можливо поповнювати книжкові фонди. Тож сьогодні розповідаємо як вдається відновлювати бібліотеки та рятувати книги.

Маріуполь

Маріуполь – місто, яке з перших днів Великої війни тримало удар росіян на собі. Вже майже два роки воно знаходиться під окупацією. У період боїв за Маріуполь окупанти руйнували майже все. Відтак, під хвилю руйнації потрапили й бібліотеки міста. До початку війни фонди бібліотек міста налічували понад 380 тисяч екземплярів.

До повномасштабного вторгнення в Маріуполі було 15 бібліотек. З них було шість для дітей, одна історико-краєзнавча, інші – універсальні. Серед них і зруйнована Маріупольська центральна бібліотека імені В. Г. Короленка.

Директорка Маріупольської центральної бібліотеки Вікторія Лисогор з перших днів наступу росіян переховувалася у стінах бібліотеки.

«Я сама переховувалася в центральній бібліотеці, це була стара будівля. Там були гарні сховища та броньовані кімнати. І тому 24 лютого ми одразу з донькою пішли туди й пробули там до 16 березня», – говорить жінка.

Проте вже з 19 на 20 березня росіяни скинули кілька авіабомб на бібліотеку. Будівля на 80 відсотків зруйнована: дах, поверхи, двір та гаражі – нічого не стало.

«Бібліотека пережила окупацію в 1941-1943 років, навіть німці її так не розбомбили, як зробили це росіяни», – говорить директорка бібліотеки Вікторія Лисогор.

Пані Вікторія зауважує, що приміщення, де розташовувалася книгозбірня, збудували ще у 1904 році та мала два корпуси. Уже перед війною в одному корпусі розміщувалася традиційна бібліотека, в іншому – smart простір. Фонд до руйнування налічував близько 180 тисяч примірників, але з приходом росіян не вдалося врятувати жодної книги.

«Ні одного папірця, жодного документа не вдалося забрати, все залишилося там. Можливості зберегти книги зовсім не було».

«Україномовна література у бібліотеці складала 60 відсотків, я знаю, що її росіяни всю попалили, тобто, там залишилася лише ота російська макулатура».

Евакуювати бібліотеку жінці вдалося до Дніпра. Пані Вікторія говорить, що після деокупації вони одразу повернуться до рідних стін. Проте повертатися потрібно з чимось. Тому вже наприкінці 2022 року вони з напарницею почали займатися відновленням фонду. Відновлювали різними способами, один з яких – допомога охочих людей. Тому в соцмережах оголосили про збір книг для бібліотеки.

«Кінець 2022 та 2023 рік – це прямо був якийсь книжковий бум, бо всі надсилали, хтось свої книги віддавав, хтось купував нові, відгукнулися й інші бібліотеки з Києва, Тернополя, Дніпра».

Маріупольська бібліотека також поповнює свій книжковий фонд за допомогою письменників. Часто на презентаціях книг автори дарують свої примірники до книгозбірні. Директорка бібліотеки відвідує такі презентації та отримує в подарунок одразу декілька примірників. Ба більше, маріупольські поети та прозаїки, які виїхали з окупації, теж надсилають свої книжки.

Інший, один з популярних способів відновлення книжкового фонду – гранти на отримання примірників для відновлення роботи бібліотеки. Відтак, Вікторія Лисогор заповнює анкети, звертається до міжнародних фондів за допомогою та вже має успішні кейси отримання грантів. До прикладу, Український благодійний фонд оголошував грантову допомогу і Маріупольська центральна бібліотека його виграла.

«Всі гранти, які бачу – я підписую», – ділиться пані Вікторія.

Майже за два роки, як бібліотека почала відновлення книжкового фонду, вдалося зібрати 2613 книг. Книги у бібліотеці різних жанрів: і для дорослих, і для дітей. Також є книги й іноземною мовою.

Чернігів

А от у Чернігові міські бібліотеки складаються з центральної бібліотеки – дорослої та дитячої, а також з невеличких філій, яких по місту всього 12.

Ми поспілкувалися з директоркою Чернігівської міської комунальної централізованої бібліотечної системи Ганною Пушкар. За її словами найбільшого пошкодження зазнала центральна бібліотека Михайла Коцюбинського, яка знаходиться в центрі міста. Інші філії не так постраждали як центральна бібліотека. У інших книгозбірнях обійшлося або вибитим вікном, або відсутністю дверей.

У лютому 2022 року поблизу центральної бібліотеки Чернігова влучив російський снаряд. Відтак, 60 відсотків будівлі російське військо зруйнувало. Повністю був відсутній дах, не залишилося жодного вікна, тріщини по сходах та вибиті двері, знищена система опалення. Також постраждали й книги у бібліотеці.

«Половина фонду була точно втрачена після влучання російського снаряда, але також і погодні умови знищили певну кількість книг. Багато книг посічено склом», – говорить Ганна Пушкар.

Відновлювати приміщення почали з 2023 року, а до того часу колектив бібліотеки працював у зруйнованій будівлі без опалення.

«Ми з колективом затягнули плівкою вікна та перезимували таким чином одну зиму без опалення. Після цього почалося відновлення бібліотеки».

З 2023 року почався процес відновлення бібліотеки та ремонт. Коштом міського бюджету відремонтували стіни та дах. Вікна вдалося встановити за підтримки міжнародних фондів, які допомагають Україні з відбудовою. Відтак, Чернігівську центральну бібліотеку Михайла Коцюбинського вдалося перетворити в сучасний та креативний простір. Що ж стосується книжкових фондів, то наповнювали їх за допомогою меценатів та благодійників.

«Усі охочі люди нам приносили по одній-дві книжки. Також меценати допомогли», – ділиться пані Ганна.

Розв’язували питання відсутності книг працівники бібліотеки разом із міською владою Чернігова, адже міськрада допомагає оновлювати фонди, виділяючи певну суму на закупівлі книг два рази на рік.

Також Чернігівська бібліотека скористалася найпоширенішим способом у відновленні втрачених примірників – допомогою небайдужих. До того ж працівники брали участь у фестивалі «Книжковий арсенал», який створили для зруйнованих бібліотек. На фестивалі відбувалася акція «Подаруй бібліотеці книгу». Після участі в акції до бібліотеки надійшло безліч примірників новеньких книг.

«Після нашого виступу ми почали книги отримували від анонімних меценатів й отримували книжки просто посилками», – розповідає Ганна Пушкар.

Після того як бібліотеку відбудували та переформатували у сучасний простір, це стало найбільш популярним місцем, де проводять літературні презентації після яких автори потім залишають бібліотеці свої примірники.

За інформацією Ганни Пушкар, у 2023 році, фонди бібліотек в місті становили 191 тисячу примірників. Внаслідок війни за 2022 рік пошкоджено майже 10 тисяч примірників. За 2023 рік вже 35 тисяч книг. За два роки повномасштабної війни у центральній бібліотеці та у дитячій бібліотеці О. Довженка у Чернігові постраждало понад 44 тисячі примірників книг.

Херсонщина

10 березня 2022 року смт Велика Олександрівка та села Великоолександрівської ОТГ на Херсонщині окупували російські війська. За час окупації Великоолександрівська публічна бібліотека втратила більшість примірників свого фонду.

«З березня вони(росіяни - ред) в’їхали, то гралися там чи що, але все знищили. Вони там робили, що хотіли, стріляли. Ми коли після деокупації приїхали, то все тут було зруйновано», – розповідає директорка Великоолександрівської публічної бібліотеки Наталя Шевчук.

4 жовтня 2022 селище звільнили українські військові в ході контрнаступу в Херсонській області. Тоді бібліотекарі врятувати та зберегти певну кількість книг. Під час окупації росіянам не вдалося знищити повністю українську бібліотеку. Але 1 червня 2024 року Великоолександрівська бібліотека була повністю зруйнована від російської ракети. Від будівлі бібліотеки не залишилося нічого, але свою роботу вона продовжує і надалі.

«Ми евакуювалися, нам виділили приміщення. Наразі й дитяча, й доросла бібліотека розміщується в одному кабінеті, читальна зала і все інше – тепер теж в одному кабінеті».

Перед повномасштабним вторгненням, у грудні 2022 році фонд бібліотеки поповнився новими книгами.

«Усі надходження тоді знищили, книги спалили. До руйнування у нас в бібліотеці дуже хороший фонд був, примірники різні: пригодницькі, зарубіжна література, енциклопедії, але майже все знищили», – говорить пані Наталя.

Не дивлячись на обставини та руйнування приміщення, бібліотека свою роботу не призупинила, а навпаки почала відновлюватися та шукати способи, де знайти книги.

З відновленням Великоолександрівській бібліотеці допомагають читачі, які навіть з-за кордону надсилають примірники. Дарують різні книги. За словами директорки, саме на дорослу літературу зараз найбільший попит у бібліотеці, бо вдалося зберегти більшість книг дитячої тематики. Тому зараз збирають фоліанти для дорослих читачів.

«Нещодавно до нас в бібліотеку завітала одна жінка, то вона повністю свою домашню бібліотеку нам привезла. Там і художня література, й детективи, й романи», – ділиться директорка бібліотеки Наталія Шевчук.

Також для відновлення книгозбірень користуються допомогою благодійних фондів. До прикладу, один фонд виділив бібліотеці 26 тисяч гривень допомоги на придбання примірників. Вдалося закупити понад 100 книг різних жанрів: художню літературу та дитячу.

Нещодавно Великоолександрівська бібліотека отримала 184 книги від громадської організації «Україна Без сміття». Тоді благодійники передали книжки для дітей віком від 2 до 14 років, адже чимало дітей відвідують заклад.

«Діти познайомилися з книгами, пограли в ігри, поскладали пазли. Їм дуже сподобалося. Ми сподіваємося, що багато хто буде проводити вільний час в нашій бібліотеці, читаючи книги, спілкуючись із друзями», − йдеться на сторінці бібліотеки.

Великоолександрівській публічній бібліотеці вдалося врятувати приблизно 5 тисяч книг, але до початку повномасштабного вторгнення книжковий фонд налічував 63 тисячі примірників, наразі ж він становить приблизно 7 тисяч книг.

Як відновлювати фонди зруйнованим бібліотекам?

Відновлювати книжкові фонди бібліотек можна у різні способи. Один із популярних – допомога благодійних фондів. Ми поспілкувалися з Катериною Алексєєнко, менеджеркою БФ «Бібліотечна країна». Вона зауважила, що у 2016 році гостро постала хвиля українізації у східних регіонах, тому багато видавців активно їздили на схід, проводили презентації. Відтоді благодійний фонд «Бібліотечна країна» почав працювати над поповненням фондів.

«Після окупації Криму та війни на сході країни був великий запит на те, аби отримати українську книгу, тож ми почали займатися поповнення фондів бібліотек», – говорить Катерина Алексєєнко.

З початку повномасштабного вторгнення, фонд ще активніше почав допомагати з постачання книг, адже руйнувань зазнали ще більше книгозбірень.

«Наша ціль не в тому, що ми просто привозимо книги й вони лежать у бібліотеці. З книгами потрібно працювати, правильно їх презентувати, щоб заохочувати громаду читати».

Благодійний фонд працює з різними напрямками, щоб допомогти відновити фонди бібліотек:

• З 2016 року діє проєкт «Книжкові пакети» – це акція, де будь-хто може долучитися, щоб подарувати книгу бібліотеці. Фонд показує запит бібліотек благодійникам, які потім можуть закупити ці книги.
• З 2021 року діє проєкт «Нова сторінка» – акція, яку фонд запускає кожного року, де всі охочі бібліотеки можуть взяти участь, пройти певне анкетування й отримати фінансування.
• Книжкові гранти – виділяється певна сума, фонд обирає бібліотеки, які зацікавлені в отримуванні нових книги. Бібліотекарі подаються на цей грант і потім їм надають 30 тисяч гривень на поповнення фонду.
• З 2023 року діє проєкт «Книги для України». Щоб книги різними мовами з’являлися на полицях бібліотек, фонд співпрацює з різними закордонними партнерами. Станом 2024 рік, вже зібрали близько семи тисяч книг переважно англійською, польською мовою.

Яким чином бібліотеки можуть поповнювати фонди?

За словами Катерини Алексєєнко, наразі існує безліч варіантів, які вже працюють і працювали до повномасштабного вторгнення, а саме:

• Акції «Подаруй бібліотеці книги»: коли сама бібліотека активно залучає своїх читачів та користувачів до цього, поширюють у соцмережах запит. Типу, почитав книгу – подаруй та принеси нам. Це найпоширеніший спосіб і більшість бібліотек ним користуються.
• Адресно звернутися до меценатів, депутатів, міської влади: ці люди мають певний ресурс та можливість допомогти, тому можна звернутися до них або ж до блогерів та активістів.
• Відкрити благодійний рахунок: якщо бібліотека юридична особа, то вона може відкрити такий рахунок і люди, які захочуть можуть кидати гроші на відновлення та допомогу, це все законно.
• Звертатися до видавництва та письменників: часто автори раді допомогти та подарувати книги бібліотеці або ж почати співпрацю. Якщо немає можливості допомогти книгами, то письменники можуть опублікувати на своїх сторінках оголошення, що бібліотека потребує книг.
• Обмінюватися фондами з іншими бібліотеками: часто в одній бібліотеці може бути багато примірників. Тому так бібліотеки можуть ділитися та обмінюватися книжками з іншими.
• Книжкові гранти: можна писати заявки на отримання книг до різних фондів і отримувати примірники або ж певну суму грошей на придбання книг.

За словами експертки Катерини Алексєєнко, наразі багато людей доєднуються до допомоги, адже попит на відновлення зростає.

«Люди зрозуміли, що росіяни ціляться не тільки в нас, а і в нашу культуру. Тому з’явилася значна кількість людей, які захотіли долучитися до відновлення і допомагати бібліотекам з поповненням фондів».

Допомога з відновленням фондів: успішні кейси

Значну допомогу українським бібліотекам надають закордонні партнери, які сприяють та допомагають Україні з відбудовою. До прикладу, Українська бібліотечна асоціація допомагає разом із «Фондом підтримки українських бібліотек» Американської бібліотечної асоціації. У 2023 році міжнародний фонд надав допомоги на 500 тисяч гривень українським бібліотекам.

У кінці 2023-го року українські бібліотеки отримали 25000 книжок від британських видавництв у межах спільної ініціативи Українського ПЕН, британського благодійного фонду Book Aid International, Англійського ПЕН, Міжнародного ПЕН та «Нової Пошти».

Значну роль у відновленні бібліотек відіграє медійна сторона, адже чим більше людей знають про проблему – тим більше охочих можуть допомогти. Так журналістка та книжкова блогерка Емма Антонюк спільно з Книгарнею «Є» реалізує проєкт «Різниця Є». Це серія публічних інтерв’ю Емми з цікавими гостями, які відбуваються наживо в книгарні.

Проєкт покликаний збирати книжки для бібліотек прифронтових та деокупованих територій, а також тих, де після списання російських фондів не залишилося, що читати. Квитком на подію є придбання в книгарні двох будь-яких книжок. Вони потрапляють у бібліотечні фонди й відкривають українцям доступ до якісної й сучасної літератури.

Російська агресія зруйнувала вже понад 200 бібліотек в Україні. Окупанти можуть нищити будівлі та спалювати книги, проте вони не можуть повністю знищити українське слово, адже доки люди читають та оберігають українське – воно не зникне.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.