Вручення повістки та крадіжка даних — головні фейки про «Резерв+»

Міністерство оборони зібрало п’ять найпоширеніших фейків про військово-облікові документи у застосунку Резерв+. Застосунок пройшов усі необхідні безпекові перевірки та має сертифікат КСЗІ.

Про це розповіла заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.

П’ять фейків про «Резерв+»:

• Військово-обліковий документ у «Резерв+» ні на що не впливає. У Міноборони наголосили, що це міф, оскільки «Резерв+» та ЦНАПи генерують однакові документи. З 18 червня вони прирівнюються до військового квитка та тимчасового посвідчення. З документом у «Резерв+» можна навіть перетинати кордон.
• Якщо оновити дані через «Резерв+», то одразу отримаєш статус «У розшуку». Такий статус з’являється не через оновлення даних у застосунку. ЦНАП та ТЦК дадуть такий самий результат. Це відбувається, зокрема, коли людині вручили повістку, а вона по ній не з’явилася. Терміни появи у ТЦК закінчилися, вона порушила закон і тому її оголосили у розшук. А завдяки застосунку ви можете дізнатися про потенційну проблему онлайн, а не під час затримання відповідними органами.
• Дані можуть вкрасти через «Резерв+». У Міноборони розповіли, що застосунок пройшов усі необхідні безпекові перевірки і має сертифікат комплексної системи захисту інформації. По-друге, «Резерв+» тільки відображає інформацію з реєстру «Оберіг» і не зберігає її на власних серверах. Дані з ЦНАП та «Резерв+» потрапляють до єдиного місця – реєстру «Оберіг», доступ до якого є лише в уповноважених органів.
• У «Резерв+» прийде електронна повістка. Українське законодавство наразі не має поняття «електронна повістка» чи будь-якого подібного електронного сповіщення. Е-повістка не прописана в офіційних документах. Тому її не може бути у застосунку. 
• «Резерв+» відстежує геолокацію. У Міноборони зазначили, що на смартфоні можна перевірити, які застосунки мають доступ до геоданих або їх запитують.

Нагадаємо, у «Резерв+» з’явився електронний військово-обліковий документ.