Втрачені фонди та зруйновані приміщення: як відновити бібліотеку під час війни

Під час повномасштабної війни в Україні, за даними Міністерства культури й інформаційної політики від 25 січня 2024 року, майже 700 бібліотек зруйнувано або знищено. Серед них Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва.

11 березня 2022 року на будівлю, зведену ще у 19 столітті, росія скинула три 500-кілограмові фугасні бомби, які зруйнували стіни та внутрішні перекриття. Частина книжкового фонду назавжди втрачена. 

Але на цьому все не зупинилося: бібліотека переїхала до іншого приміщення та почала збирати книги у небайдужих. Міська рада зайнялася відновленням будівлі, а закордонні інвестори стали виділяти кошти на відбудову. 

І вже зараз фотографіями закладу ілюструється майже кожна презентація по стабілізації та реставрації культурних пам’яток в Україні.

Будівля Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва стала першим об’єктом в Україні, який вдалося стабілізувати та застосувати професійний науково обґрунтований підхід до реставраційних робіт пам’ятки в умовах воєнного часу.

Розповідаємо, як вдалося органам місцевого самоврядування в купі з небайдужими людьми зберегти зруйновану пам’ятку. Відновлення цієї історичної споруди відзначили як позитивний і унікальний приклад комітетом Верховної Ради.

Робота працівників бібліотеки над відновленням фонду

Ми поспілкувалися з пані Мариною Книр, яка тимчасово виконує обов’язки директорки бібліотеки, та дізналися, як працювала бібліотека після ворожого влучання.

«У результаті бомбардування Чернігова російськими військовими 11 березня 2022 року, були зруйновані та пошкоджені всі будівлі закладу (бібліотека розміщувалася у двох будівлях – ред.)».

Пані Марина зауважила, що була повністю зруйнована будівля, яка є історичною пам’яткою культури — це «Музей українських старожитностей імені Тарновського», від неї не лишилося, ні даху, ні стін, ні бібліотечного майна.

«Пощастило в тому, що під час падіння бомб будівля бібліотеки не загорілась, тому частково були вилучені з-під завалів меблі та рештки книжкового фонду, які згодом перенесли в другу будівлю, пошкоджену частково від вибухової хвилі».

Дерев’яний корпус бібліотеки, пам’ятка місцевого значення – Садибний будинок, що є зразком житлової архітектури початку 20 століття – отримала часткові пошкодження від вибухової хвилі: уламки понівечили дах та внутрішнє оздоблення приміщень. Зараз зусиллями волонтерів та працівників бібліотеки проводять ремонтні роботи. Вже відновили три кімнати.

Знищені книги

За словами пані Марини колективу бібліотеки вдалось врятувати значну частину фондів, та, на жаль, майже 8000 примірників книг втрачено, ще близько 1500 — частково пошкоджено.

«Перетрушене, відмите, вдалося зберегти та перенести до іншого дерев′яного приміщення. Й уже 17 листопада 2022 року Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва відновила свою роботу в орендованому приміщенні школи мистецтв».

Поповнення книжкових фондів. Допомога благодійних організацій

Протягом періоду з травня 2022 по березень 2024 року ЧОБЮ отримала загалом 2435 примірників українськомовних та іншомовних книг.

Поповнити фонд змогли за допомогою:

• Участі у Програмі «Незламні бібліотеки» Українського ПЕНу в рамках спільної ініціативи із Book Aid International, Англійським ПЕН та Міжнародним;
• Програми Польська книжкова; 
• Видавництва Старого Лева за співпраці Асоціації громадських радників України Ukrainian Paralegal sociation та Інни Косинської; 
• Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського; 
• Адвокатського об’єднання «VBPARTNERS» ; 
• Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая; 
• Чернігівського лялькового театру та благодійної акції «Українським дітям – українську книгу»; 
• Видавництву DISCURSUS; 
• ТОВ «Книгарня Є» Дар’ї Бурої та видавництва «Фоліо», 
• Учнів Чернігівського обласного наукового ліцею; 
• ОК «Північ» сухопутних військ ЗСУ; 
• ГО МБФ «СЕЙВД»; 
• Українського центру вивчення історії Голокосту;
• Акції Олександри Косенко (м. Київ); 
• Благодійного фонду «Ніжен»,  
• Членам літературної студії «Гарт».

До збору книг долучалися також українські автори та небайдужі люди.

«За бюджетні кошти, в рамках “Програми розвитку та сприяння функціонуванню української мови як державної серед жителів регіону” Чернігівської ОВА закупила 332 книги, а від Український інститут Книги (державна програма з поповнення бібліотечних фондів) ми отримали 118 примірників».

Пані Марина зауважує, що незважаючи на руйнування основного корпусу місія роботи бібліотекарів залишилася незмінною: реклама книг, читання, залучення нових користувачів до бібліотеки, просвітницька та соціокультурна діяльність. 

Попри війну в країні бібліотекарі продовжують працювати та виконувати свою роботу.

Відновлення зруйнованої будівлі

Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва – унікальна пам’ятка архітектури, яка має охоронний статус. Її побудували наприкінці 19 століття. У минулому в будівлі розміщувався музей старожитностей Тарновського. Як бібліотека заклад почав діяти з 1978 року.

Після авіаудару фото та відео пошкодженої будівлі облетіли всі можливі закордонні сайти, канали та соцмережі. Багато іноземців приїздили подивитися на руйнування. 

Врятувати та відновити поруйновану будівлю погодився світовий фонд пам’яток World Monuments Fund — міжнародна організація, яка допомагає у збереженні пам’яток.

За словами представниці Фонду Катерини Гончарової, саме існування та функція організації полягає в тому, щоб зберігати пам’ятки в умовах кризових ситуацій та повоєнного відновлення. Відтак, на той час, коли Фонд лише починав свою роботу, в Україні було ще не так багато архітектурних пам’яток, уражених внаслідок війни й робота з якими була б безпечна і для самої пам’ятки, і для партнерів, які б там перебували постійно.

Робота Чернігівскої ОВА

Аби відновити понищену будівлю, Чернігівська ОВА підписала два меморандуми про взаєморозуміння зі Світовим фондом пам’яток.

У рамках першого Меморандуму встановили захисну конструкцію на зимовий період. Це допомогло убезпечити будівлю від додаткових руйнацій.  

«Ці роботи фінансував Світовий фонд пам’яток. Спочатку виділили кошти у сумі 35 тисяч євро. Другий етап робіт коштуватиме 192 тисячі євро. Йде мова про стабілізацію будівлі, а не повне відновлення, та часткову реставрацію», — зазначила Людмила Замай (очільниця Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОВА) на одній із конференцій.

У рамках другого Меморандуму від 23 лютого 2023 року виконали протиаварійні роботи щодо стабілізації автентичних елементів, відновлення зовнішніх несучих стін та нового постійного даху. 

Про відновлення пам’ятки періодично на своїй сторінці повідомляє Людмила Замай (остання інформація за 5 січня 2024 року).

Які роботи уже виконані:

•  демонтовано аварійні конструкції;
• залито новий фундамент під прибудову замість знищеного; 
• відтворено всі цегляні стіни в автентичних формах та обрисах з використанням автентичного матеріалу; 
• здійснено всі необхідні підсилення конструкцій з використанням металевих елементів та ремонт усіх тріщин методом ін’єктування та зшивання металевими елементами; 
• змонтовано нове горищне перекриття та нову постійну кроквяну систему даху будівлі; 
• частина покрівлі накрита захисною мембраною.

Робота Світового фонду пам’яток над відновленням будівлі

Ми поспілкувалися зі спеціалісткою Світового фонду пам’яток Катериною Гончаровою, яка розповіла, як відбувалися відновлювальні роботи й в якому стані будівля знаходиться зараз.

За словами пані Катерини, Чернігів був одним з тих міст, на яке фонд звернув увагу.

«Ця пам’ятка була одна з найбільш значущих для України в той момент. Тоді вона знаходилася під загрозою повної втрати. Тому що руйнування були надзвичайно складними, надзвичайно потужними. Крім того розголос — цей кейс був абсолютно всюди. Фотографії зруйнованого музею старожитностей в бібліотеці юнацтва стали по суті символом атаки на культурну спадщину України».

Збереження пам’ятки стало одним з пріоритетів для Фонду на той час. 

«Крім того маю відзначити абсолютно розкішне партнерство з Чернігівською ОВА, а особливо з Людмилою Замай — очільницею відділу культури, яка стала для нас партнером. І завдяки, в тому числі і її зусиллям, нам вдалося зберегти цей об’єкт».

Робота з відновленням пам’ятки відбувалася у два етапи. Перший етап — убезпечення на зиму. Тоді зробили тимчасову захисну конструкцію з повноцінним дослідженням. 

Уже зараз проєкт на фінальній стадії консерваційних та стабілізаційних робіт це відновлення периметральних стін і новий дах. 

«Уже всі роботи завершені. Ми лише чекаємо матеріалів, аби закінчити роботу з покрівлею».

Шрами війни на історичній споруді

Катерина Гончарова розповіла, що під час реставраційних робіт був момент, який викликав низку дискусій. 

«Відповідно до всіх реставраційних норм ми не могли відновити поруйновану стіну будівлі в першопочатковому вигляді. І для себе мали розв’язати питання — як промаркувати нову вставку. Ми вирішили, що ця пам’ятка, попри її історичну значущість, стала загально відомою через руйнування війни. Тому маємо залишити цей шрам на тілі споруди та промаркувати його. Виходячи з поваги до автентичності будівлі».

Нова вставка доволі консервативна, вона буде повторювати й ритм віконних отворів, і фасаду, але буде промаркована більш узагальненими формами та кольором. Цей шрам назавжди залишиться однією зі сторінок в багатій історії споруди.

Можливості для тих, хто працює над відновленням зруйнованих архітектурних споруд або як звертатися до Світового фонду пам’яток

Нові проєкти

Зараз Фонд шукає нові проєкти. Можна подаватися на першочергові протиаварійні роботи. Відтак, розглядатимуть об’єкти у Харкові та Одесі, позаяк це міста з великими руйнуваннями. Ще у Запоріжжі, Дніпрі та Херсоні. 

Але заявникам потрібно бути готовими до відтермінування проєктів через безпекову ситуацію.

Заявку може подати будь-хто. Навіть проєктна організація. Але вона має співпрацювати з власниками об’єкта, який має бути обов’язковим учасником усіх етапів.

Виконавці робіт

У Світовому фонді пам’яток немає тендерних процедур. Для них важливо, щоб заявник почувався комфортно, бо відповідає за пам’ятку. 

«Ми виділяємо кошти і постійно знаходимося на зв’язку, контролюємо якість виконання проєктних робіт. Ми маємо впевнитися в тому, що цей трикутник — ми як грантодавці, заявник як власник, і виконавець робіт, що ми всі знаходимося в абсолютному порозумінні».

Контроль

Кошти виділяють покроково. Не одразу вся сума. Заявник має звітувати по певних етапах робіт. Наприклад, перший транш виділяється після підписання договорів, наступні — в міру виконання попередніх робіт. І коли вже всі роботи завершені, а заявник і виконавець звітуються — тоді фонд виділяє останній транш.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.