Як Чорноморський регіональний хаб допоможе зберегти культурну спадщину

З початку війни росія знищує культурну спадщину України. За оцінкою Світового Банку, через російське вторгнення українська культура і туризм втратили майже 20 мільярдів доларів. В окупації опинилось понад 20 тисяч пам’яток культури національного та місцевого значення. Ракетні обстріли руйнують визначні місця у Маріуполі, Херсоні, Харкові, Львові, Одесі, Чернігові та інших містах. Аби допомогти зберегти історичні цінності, неурядова організація Cultural Emergency Response створила Чорноморський регіональний хаб разом з Агенцією стійкості культури, HeMo: Українською лабораторією моніторингу спадщини та Museum for Change.

Хаб захищатиме культурну спадщину, що пошкоджена або перебуває під загрозою в Україні, забезпечуватиме інформаційні ресурси, навчатиме й допомагатиме реагувати на надзвичайні ситуації та буде обмінюватися досвідом з різними країнами.

Також впливатиме на формування культурної політики і стратегії швидкого реагування на надзвичайні ситуації на державному рівні, а після завершення війни — на процеси стабілізації раннього відновлення відбудови України.

Cultural Emergency Response

СЕR займається координацією та підтримкою захисту спадщини, що постраждала від війни, конфлікту або стихійного лиха. Організація допомагає фінансово, робити експертизу або сприяє працівникам та громадам під час оцінки ризиків і збитків.

Також СЕR має мету зробити захист глобальної спадщини більш інклюзивним, стійким і керованим місцевим населенням. Наприклад, шляхом навчання експертів, обміну знаннями та досвідом. До того ж відстоює визнання порятунку культурної спадщини як важливого аспекту. 

«З українськими організаціями СЕR співпрацює з початку повномасштабного вторгнення. У них є гарне реагування на надзвичайні ситуації, щоб бути готовими. Ми будемо використовувати знання та досвід  українських організацій у важливій справі, яку вони здійснюють. Та потрібно розповсюджувати ці знання, аби вміти швидко реагувати. Ми розуміємо, що спадщина є основою нашого суспільства, але часто на це не звертають уваги під час надзвичайної ситуації», — розповіла керівниця СЕR  Ваннеса Фрага Фрол.

СЕR знаходиться у Нідерландах, та вони працюють по всьому світу. Через природні стихійні лиха та конфлікти хаби працюють в Центральній Америці, на Карибах, Західних Балканах та у Лівані.

Museum for Change

MFC — це організація, що підтримує українські культурні інституції у збереженні їхніх колекцій та команд під час війни шляхом налагодження партнерства з міжнародними організаціями та приватними донорами.

Вони почали готуватися після початку повномасштабного вторгнення та в перший день змогли спакувати та сховати експозиції першого поверху. Та не усі культурні установи мали такі можливості. Тож в рамках організації Museum for Change почали шукати партнерів і залучати кошти для збереження спадщини та підтримки команд культурних інституцій.

У рамках хабу MFC планує зібрати та структурувати всі напрацювання музеїв, архівів, бібліотек для ефективного реагування менеджерів культурних установ.

У Чорноморському регіональному хабі організація планує зібрати всі напрацювання музеїв, архіві, бібліотек, у яких вже є досвід та структурувати цю інформацію. Всі дані про руйнування будуть зберігати в одному місті для того, щоб у менеджерів  культурних установ було розуміння як реагувати.

HeMo: Українська лабораторія моніторингу спадщини 

Документують руйнування спадщини та цифровізацією музеїв. Наразі  охоплено 15 областей та 1000 об’єктів задля збереження історії та збору інформації про злочини росії. Організація також передає дані військовим для операцій. Правильне документування воєнних злочинів —  величезна база знань, що стали доступнішими з початку повномасштабного вторгнення.

«Хаб — це про співпрацю та взаємодію не тільки між нами трьома, а з усіма ініціативами, яких дуже багато у цій сфері. Важливо документувати і зберігати, щоб через роки все було доступно нашим дітям. Також ми можемо фіксувати потреби й загрози, а не лише руйнування», — засновник Василь Рожко.

Агенція стійкості культури

Агенція стійкості культури спочатку займалася експедиціями та оцінкою пошкодження разом з підтримкою міжнародних донорів. Вони адаптували форму оцінки нерухомої та рухомої спадщини — це інтеграція міжнародної методики в Україну. 

«Дуже важливо було правильно реагувати на ті загрози, які виникли так масштабно в перші дні війни. Потрібні були ресурси, досвід, знання, підтримка, координація. Тоді в нас виникла ідея створити Штаб порятунку спадщини, який розвинувся у дві інші організації Немо та Агенція стійкості культури. Ми думали як правильно діяти, тож вирішили об’єднувати знання та ресурси. У перші дні війни наші іноземні партнери запитували як нам допомогти. І мені здається, що відповідь —  це і є створення нових структур», — розповів генеральний директор Національного музею Революції Гідності, співзасновник Агенції стійкості культури  Ігор Пошивайло.

Тож створення хабу стало перспективою швидкого реагування на надзвичайні ситуації на державному рівні.

«Це має бути ресурсна база матеріалів, обладнання не лише для допомоги музеям, а для швидкого реагування. Щоб були створені команди для реагування, та ми могли поширити модель в різних містах та проєктувати на регіон. Ми розуміємо, що лише разом зможемо бути ефективними. Важливо бути у фокусі уваги міжнародної спільноти. Для нас необхідні подальші процеси стабілізації та відбудови України, щоб ми уже працювали за певними міжнародними стандартами», — зазначив пан Пошивайло.

Як буде працювати Чорноморський регіональний хаб

Раніше хаби СЕR рятували культурну спадщину від стихійних лих. Та це перший хаб, створений через війну. Чорноморський регіональний хаб узагальнює все, чим займаються організації-засновники.

«Викликом буде як охопити максимальну кількість культурних закладів настільки, наскільки це можливо. Система культурної спадщини це — екосистема, а саме ширше ніж ми можемо уявити. Це архіви, бібліотеки, музеї, монументи, визначні пам’ятки. Це все потрібно зібрати і зрозуміти, як зберегти», — розповіла Ванесса Фрага Фрол, керівниця програм Cultural Emergency Response.

На базі Агенції стійкості культури хаб має ресурсну базу, в яку завантажать перекладені методологічні матеріали. Також створять гарячу лінію та офіс, в якому працюватиме група швидкого реагування.

Мобільна цифрова лабораторія, яку планують також створити, допомагатиме тим організація та інституціям, які намагаються зацифрувати свої колекції, щоб не закуповувати обладнання всім, а мати можливість ділитися ним. 

До прикладу, Національний музей «Чорнобиль» отримав обладнання, щоб зацифрувати якісною сучасною технікою цінну частину своїх фондових збірок та облікової документації.

«Унікальністю проєкту є те, що музеям не треба перевозити цінні музейні предмети до фотостудій. Все необхідне обладнання для оцифрування ми доставляємо в музей, встановлюємо, проводимо навчання та консультуємо в подальшому.

Наш комплект обладнання дає можливість оцифровувати предмети різного типу: об’ємні предмети, живопис, художню графіку, малюнки на склі, стародруки, альбоми, плакати, документи, газети. Окрім цього, знімки мають високу якість, що дозволяє правильно передати колір і особливості фактури», — розповів координатор проєкту Богдан Пошивайло.

Ігор Пошивайло розповів, що робота  відбувається в кількох напрямках: мапування культурної спадщини, оцінка ризиків і пошкоджень, створення команди швидкого реагування, тренінги. CER вибудовує комунікаційну стратегію. У процесі розробка форматів та майданчиків.

Команда готує експедиції, бере участь у різних заходах та створює сайт з необхідною інформацією.

«Це лише початок роботи. Створення хабу було зроблено для того, щоб скоординувати роботу вже активних ініціатив з початку війни. Вони продовжують робити те, що робили не тільки на національному рівні, а я на міжнародному. Це можливість скоординувати наші фінансові ресурси, досвід, знання, експертність з іншими хабами».

Також вони проводять мапування ризиків, пов’язаних не лише з війною, а з кліматичними змінами, бо спадщина страждає від лісових пожеж та наводнень. Кліматичні зміни, які спричинила війна є теж актуальними.

«Це складно залучати фахівців та проводити документування в небезпечних регіонах. Загальні підсумки роботи буде видно після нового року», — зазначив Ігор Пошивайло.

---

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win