Як дикі тварини страждають через війну: зникнення рідкісних видів

На території України 10 мільйонів гектарів лісового фонду, 19 природних заповідників, 53 національних парків та пʼять біосферних заповідників. Кожна територія важлива для збереження тварин, рослин та наукових досліджень. З початку російсько-української війни ворожі війська окупували, знищили чи пошкодили десятки природоохоронних територій. У матеріалі намагаємось розібратись, якої шкоди завдали росіяни українській фауні.

Еколог і природоохоронець Олексій Василюк¹ розповів, що наразі достовірної інформації щодо постраждалих рідкісних тварин немає. Загалом в Україні ніколи не було точної інформації про чисельність всіх видів тварин. Ніхто не збирав цю інформацію, не аналізував і не фінансував. Через це офіційної статистики про чисельність будь-якого виду не існує. На відміну від Європейських держав, де така інформація збирається сотнями біологів щороку.  

Аби зрозуміти ситуацію зі постраждалими видами тварин, ми можемо робити опосередковані оцінки та висувати ймовірні гіпотези.

Наприклад, через підрив ворогом Каховської ГЕС під водою опинилися  місця проживання сліпака піщаного. Це вкрай рідкісний вид, який живе переважно на пісках вздовж Дніпра в Херсонській області. 50% всіх територій, де його коли-небудь хтось бачив, затопило в перші ж години після руйнування дамби.

Припускаємо, що мінімум половина всіх сліпаків, які на той момент існували у світі, загинули в перші ж години після теракту. Немає даних скільки їх було до повномасштабного вторгнення, але завдяки знімкам зі супутника відомо, що вид наразі не вимер. Адже на фото видно сліди їхньої діяльності.

Подібна ситуація зі степовим гризуном мишівкою Нордмана. У зону затоплення потрапили місця, де жили тварини. Про це повідомляє кандидат біологічних наук та дослідник гризунів Михайло Русін. Він займається найбільш рідкісними степовими гризунами. Вірогідно, каховські події призвели до загибелі половини всіх сліпаків та 70% всіх мишівок Нордмана.

Риби та планктон загинули в Каховському водосховищі, бо їх викинуло потоком і вони не вижили в прісній воді. Також могло винести рідкісних п’явок і ракоподібних, що жили в нижній частині Дніпра.

«Ми не знаємо скільки саме, але знаємо, що всі. Щодо рідкісних організмів у нижній течії Дніпра, то їх могло винести в море. Якщо так, то їх більше не існує. З Каховки винесло величезну кількість мулу, який товстим шаром засипав велику зону. Невідомо, хто вижив у цьому забрудненні», — розповів Олексій Василюк.

Червень — це сезон розмноження  більшості водних організмів. Між Дніпром та Одесою є найбільш продуктивна частина природної зони, де збирається все, що розмножується в акваторії Чорного моря. Ці території забруднені прісною водою з Каховки, тож більшість організмів та істот, які там були – загинули.

За даними Інституту гідробіології НАН, постраждали популяції понад 70 видів риб, серед яких 18 – червонокнижні. Найбільших втрат зазнали осетрові риби, які в цей час здійснювали нерестову міграцію та сконцентрувалися біля греблі.

Каховський теракт зіпсував зону помірної солоності у місці, де Дніпро впадає у Чорне море. Для рідкісного судака морського це було специфічне, комфортне місце, завдяки якому він виживав.

«Його науковцям щастило побачити раз на 10 років. Це було приблизно так: йой, він досі не вимер. І всі риби, які були в цій зоні опинилися далеко у відкритому морі, та так і  не змогли повернутися назад. Хто зна, коли в тому місці знов настане помірна солоність. Тож фахівці не знають, чи судак морський досі існує. Це єдиний вид, на який можна наважитися сказати, що він повністю вимер», — зазначив пан Василюк.

Вид може бути визнаний вимерлим, якщо його шукали та не знайшли. За словами Василюка вони не знайшли рідкісних мурах, що жили на узбережжі Тендрівської Коси, як і судака морського.

 «Але ще не маємо права назвати вимерлими. Хоча я не вірю, що мурахи зможуть вижити в тому потопі. Тому я думаю, що два види мурах та судак морський можуть опинитися в списку вимерлих тварин. Якщо через декілька років їх ніхто не знайде, то ми знатимемо, що вони вимерли внаслідок підриву каховської ГЕС».

Більшість лісів уздовж річки Сіверський Донець в межах зони окупації Серебрянського заказника згоріло, як майже і всі ліси на Сході України біля цієї річки. Із тварин на цій місцевості є борсук, куниця, норка, сова вухата, осоїд, видра річкова, тхір та інші. Як зазначив пан Василюк, вони перемістилися в інші регіони, але як склалася їхня доля ми не знаємо. 

Немає статистичної інформації про наслідки руйнувань лісів для тварин, але особливо рідкісні потребують особливих умов. З квітня по липень не можна шуміти в лісах, адже це порушення тиші під час сезону розмноження, що може бути причиною загибелі дитинчат.

«Відповідно бойові дії —  це супер порушення тиші. До прикладу качки: вивели 8 пташенят і полетіли на південь зимувати. У наступному році повертаються, та більшість з них загинуло тільки за цю зиму. Я точно впевнений з цих міркувань, що птахів стало менше. Не всі змогли розмножуватися, та кількість птахів зменшується через фактор непокою», — зазначив Олексій Василюк.

Так само зі ссавцями: тварини, біля яких стався вибух, можуть померти від переляку.

На півдні України в Херсонській області є одна з найбільших в чорноморському регіоні локацій для зимівлі птахів. Це головні місця, де на Чорному морі зимують птахи. Наприклад, зі Скандинавії, росії , Балтійського регіону — летять на південь та зимують на морському узбережжі Херсонської області.

«Там вже майже три роки війна. Птахи, що летять в Африку та далі на південь вже не можуть полетіти. Адже південь Херсонщини —  це місце, де вони перепочивають під час польоту. Птахи летять над материком, потім зупиняються на озерах, харчуються. Це місце, де їм треба відгодуватися, щоб зробити важкий ривок над морем. Через російське вторгнення птахи вже 2.5 років не можуть це зробити. Протягом російського вторгнення скільки разів була весна, стільки птахи не змогли зупинитися перед перельотом та після перельоту.  Це звісно не значить, що у всій Європі вимруть птахи, але ми знаємо точно, що це створило на їхньому шляху найбільш відому перешкоду. Звичайно, що хтось ослаб, хтось не долетів. Ми не знаємо на скільки відсотків стало гірше, але ми знаємо, що гірше стало та чому стало. Частина птахів не змогла подолати сезонну міграцію через те, що не перепочила на Херсонщині», — розповів Олексій Василюк.

Але точно зробити висновки щодо порушення міграційних шляхів птахів наразі неможливо:

«Це питання полеміки між науковцями. Ми не знаємо. Одні кажуть, що змінилися, інші кажуть, що це не доведено. Там, де птахи відпочивали під час міграції, умови їхні погіршилися, бо це мова про окуповані території, які наразі неможливо перевірити».

Зрозуміло через які причини ссавців, морських, прісноводних, птахів, комах та інших стало значно менше, але ми не можемо сказати точну статистику. Так само із заповідниками: значна частина з них окуповані, заміновані чи спалені, тож ми можемо порівняти як постраждали природоохоронні території та хто там живе:

«Потенційно тварини постраждали, але нічого не досліджено, і раптом вони десь пересиділи і з ними все добре. Може бути що завгодно. Про все, що в окупації крім Асканії-Нови немає інформації» зазначив Олексій Василюк.

Це біосферний заповідник площею 33 307 га розташований на півдні Херсонщини. Асканія-Нова заснований у 1898 році та у 1984-му ввійшов до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. 

У ньому близько 500 видів вищих рослин і понад 3000 видів тварин. Територія заповідника розділена на Північну, Південну та Великий Чапельський під, де вільно пасуться тварини. У степу можна було побачити в напіввільних умовах зебр, антилоп, бізонів, буйволів, оленів і диких коней. Через територію заповідника проходять сотні видів птахів. Серед його мешканців –  десятки видів тварин, що занесені до Червоної книги, охороняються Бернською конвенцією, Боннською конвенцією, занесені в Європейський червоний список.

Біосферний заповідник окупований з початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Окупанти встановили свою владу та привласнили майно заповідника, степи розорюють окопами, тварин лякає авіація, їм загрожує смерть через відсутність електропостачання, спричинені окупантами пожежі.

«Ті копитні, які штучно утримуються можливо не постраждали. А, наприклад, ті, хто живуть в степу, могли загинути від пожеж. Та звичайно комахи. Бо в степовій пожежі вогонь поширюється так швидко, як дме вітер. Тому для Асканії ніхто повністю не вимре, але найбільша кількість загиблих тварин через пожежі», — розповів Олексій Василюк.

Заповідник площею 109 254 га заснований у 1927 році в місті  Гола Пристань, у Херсонській та частково Миколаївській областях. Територія складається з острівної, приморської та лісостепової ділянок, які знаходяться під охороною ЮНЕСКО. 

У період міграції він ставав прихистком для великої кількості рідкісних птахів. До прикладу, пісочника морського, дрохви, мартина каспійського, пелікана, пухівки та інші. В акваторії заповідника мешкають 80 видів риб, це майже половина всього видового складу Чорного моря. Також тут живуть 2200 видів комах та понад 50 видів ссавців, серед яких є і червонокнижні: борсук, видра річкова, тюлень-монах, мишівка степова та дельфін. 

Заповідник окупований з початку повномасштабного вторгнення та потерпає від пожеж через російські обстріли. У червні 2023 опинився в зоні затоплення через підрив росіянами дамби Каховської ГЕС.

«Нам нічого не відомо про Чорноморський заповідник: росіяни нарили окопів, але жодної інформації, що відбувається там у нас нема. Частина працівників змогла вирватися на підконтрольну територію, а частина пішла на співпрацю з окупантами. Ми розуміємо, що територія постраждала, там все погоріло, Кінбурнська коса вигоріла. Там жила купа комах, які є лише там», — розповів Олексій Василюк.

Луганський природний заповідник

Заповідник має відділення: «Стрільцівський степ»  «Провальський степ»  «Трьохізбенський степ» та  «Станично-Луганське». Луганський природний заповідник є осередком існування рідкісних степових видів тварин: гадюки степової, полоза візерункового, полоза сарматського, тушкана великого, мишівки степової, сліпачка звичайного, а символом парку є бабак степовий.

 «“Стрілківський степ” не постраждав, а територія біля річки Сіверський Донець повністю згоріла. У зоні бойових дій “Трьохізбенський степ”. Про жодну з цих територій немає інформації, але потенційно тварини постраждали», — зазначає еколог.

Азово-Сиваський національний природний парк

Парк знаходиться у Херсонській області. Шоста частина території припадає на  суходіл, а решта – акваторії Азовського моря, озера Сиваш та Утлюцького лиману. На острові Бірючий живе близько 198 рідкісних видів, та вільно гуляють олені, лані, кулани.

Азово-Сиваський національний природний парк окупований від початку повномасштабного вторгнення. Парк знаходиться у зоні активних бойових дій. Через це тварини гинуть та перестають розмножуватись.

Національний природний парк  «Білобережжя Святослава»

Парк лежить на Кінбурнському півострові в Миколаївські області. У прибережних водах живуть дельфіни та скати-хвостоколи. І гніздяться кулики-довгоноги і кульони, галагази та пухівки, крачки і мартини та десятки інших видів птахів. 

Парк окупований з початку повномасштабного вторгнення та постійно потерпає від пожеж.

Національний природний парк «Великий Луг»

Окупований у Запорізькій області. У парку зустрічаються рідкісні птахи: жовта чапля, косар, кулик-сорока, чорноголовий реготун, сіра гуска, орлан-білохвіст, коровайка, качка сіра.

У цьому парку росіяни замінували території та побудували лінії оборони

Національний природний парк «Меотида»

«Меотида» розташований у Донецькій області та оберігає унікальні природні комплекси узбережжя Азовського моря, Криву та Білосарайську коси. У парку мешкають понад 100 рідкісних тварин та це єдине місце у Європі, де гніздиться кучерявий пелікан. Парк окупований. А в море потрапляють токсичні  хімелементи з вибухових речовин.

Національний природний парк «Олешківські піски»

Це один  із найбільших піщаних  масивів  Європи в Херсонській області. На заповідній території природа здійснила унікальний експеримент щодо “змішування“ видів тварин та рослин з найбільш віддалених природних зон. На відстані декількох десятків метрів одне від одного можна побачити, з одного боку, кучугури нори тушканчика-ємуранчика, а з іншого — відразу декілька видів диких орхідей на вологому лузі серед гаїв берези дніпровської. 

У парку базуються російські окупанти та були пожежі.

Національний природний парк «Кремінські ліси»

Парк розбитийй в Луганській області на основі Сіверсько-Донецького національного природного парку. У «Кремінському лісі» можна зустріти рідкісних сірого журавля, орла-могильника, річкову видру, горностая та норку.

«Кремінські ліси» окупували та замінували.

Приазовський національний природний парк

В окупованому національному парку в Запорізькій області можна зустріти популяції червоноволої казарки та рідкісного огаря.

Олексій Василюк упевнений, що природа за мільярди років бачила катаклізми більші, ніж війна. Після кожного лиха ставався сплеск чисельності тварин, навіть можуть утворитися нові види. На знищених територіях утворюватиметься нова фауна з тварин, птахів та організмів, для яких ці місцевості будуть комфортними для життя.

---

1. Олексій Василюк – український природоохоронець, який спеціалізується на заповідних територіях та збереженні біорізноманіття. Закінчив Київський національний університет (КНУ) імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Зоологія». З 2004 року Олексій працює у відділі моніторингу та охорони тваринного світу в Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. Бере активну участь у роботі кількох професійних громадських організацій, зокрема в минулому був учасником Дружини охорони природи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного екологічним центром України (НЕЦУ) та МБО «Екологія-Право-Людина». З 2014 року Олексій очолює Українську природоохоронну групу, експертну організацію біологів. Автор понад 700 публікацій переважно науково-популярного характеру, присвячених охороні довкілля. Він також є співавтором 20 статей і чотирьох книг про наслідки вторгнення Росії у східну Україну та анексії Кримського півострова 2014 року на стан довкілля. Є ініціатором створення понад 60 нових природоохоронних територій в Україні. Олексій є помічником депутатів Верховної Ради України, відстоює інтереси охорони природи. Його інтереси включають моніторинг біорізноманіття, природоохоронні території та історію збереження навколишнього середовища. ↩︎