Як ми непомітно піддаємось помилкам мислення і маніпуляціям у медіа?

Ми думаємо, що знаємо, коли нами маніпулюють. Здається, я розумію, як влаштований світ. Проте сприйняття суб’єктивне, а когнітивних викривлень купа. Мозок кожної людини інтерпретує реальність у різний спосіб. Усі піддаються когнітивним викривленням, часто навіть не помічаючи цього. І я теж. А емоції здатні переконувати краще, ніж «сухі» факти. Однак знання про хиби сприйняття роблять нас менш вразливими до пасток розуму. Усвідомлення недосконалості нашого мозку — ключ до виявлення власних упереджень. 

Як наш мозок помиляється?

Маніпуляція числами

Числа важко сприймати, тому ними легко маніпулювати. Політики використовують вигадані або недостовірні опитування з цифрами й відсотками, які люди зазвичай не будуть перевіряти.

Приклад: заява Дональда Трампа про те, що рівень підтримки Володимира Зеленського нібито впав до 4%.

19 лютого цього року медіа цитували слова Дональда Трампа з пресконференції у Флориді: мовляв, Україні необхідно провести вибори, бо рейтинг схвалення Володимира Зеленського «упав до 4%». Джерел такої інформації Президент США не навів. Натомість Зеленський відповів щодо свого рівня підтримки українцями, використовуючи дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Згідно з ним, рівень довіри до Президента України станом на лютий 2025 року — 57 відсотків. 

Графік 1. Динаміка довіри Президенту В. Зеленському протягом 2019-2025 років

«Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?»/Джерело: КМІС

Випадок із «4% відсотками» — один з яскравих прикладів маніпуляції числами. Варто переглядати, чи озвучені держпосадовцями результати опитування взагалі існують, і яка організація його проводила. Важливо перевіряти числа на достовірність та аналізувати, який висновок можна робити на їхній основі. 

Аргументи від авторитету

Люди схильні вірити аргументам від авторитету. Набагато легше повірити на слово людині, яка має статус, ступінь, звання. Утім навіть експерти помиляються. Інформація не стає правдивою, якщо її озвучив науковець.

Приклад: Нобелівська премія за винайдення лоботомії у 1949 році.

Егаш Моніш, португальський психіатр і нейрохірург, став лауреатом Нобелівської премії з медицини «за відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях». Це було в 1949 році, і на той час його метод лікування вважали революційним. Проте згодом виявилось, що префронтальна лоботомія (лейкотомія) має мізерну ефективність: вона приносить шкоду й численні побічні ефекти. Операція полягала в розрізанні тканин, які з’єднують лобові долі мозку з його іншими частинами. Негативні наслідки після такого «лікування» та жорстокість самої процедури змусили лоботомію поступово відійти в забуття.

  Лоботомія/Джерело: South Australian Medical Heritage Society Inc

У минулому багато абсурдних ідей та недієвих практик виникало через недостатню кількість знань про функціонування тіла людини. Розвиток експериментального методу допоміг визначати справді ефективні способи лікування. Важливо перевіряти, яким є науковий консенсус з того чи іншого запитання. Як тоді, так і зараз, результати досліджень, які повторювали й перевіряли, є значно надійнішим джерелом, ніж слова будь-якого авторитетного експерта.

Апофенія

Мозку не до вподоби випадковості. Він любить усе пояснювати. Мозок вміє шукати причинно-наслідкові зв’язки там, де їх може й не бути. Проте «після» не дорівнює «внаслідок». Апофенія — схильність бачити образи, тенденції та закономірності у випадкових, беззмістовних або непоєднуваних даних. Тут доречно згадати логічну хибу техаського стрільця: людина може ігнорувати відмінності між даними, але помічати схожі характеристики, доходячи хибного висновку внаслідок цього. Назва походить від історії-жарту про техасця, який стріляє у стіну, а потім підходить до неї та малює мішень із центром у найбільшому скупченні слідів від зброї. Згодом він заявляє, що є влучним стрільцем.  

Приклад: гомеопатія, ефект плацебо.

Деякі люди вірять у ефективність гомеопатії, хоча насправді немає достовірних підтверджень її дієвості. Це є псевдонауковим напрямом альтернативної медицини, який ще називають шахрайством. Однак багато пацієнтів буде «лікуватися» саме так. Гомеопати думають, що речовина, яка викликає симптоми хвороби у здорових людей, може вилікувати подібні симптоми у вже хворих. Були проведені клінічні випробування, які показали, що гомеопатичні препарати не діють. Апофенія може змусити нас відчути, що подібні ліки справді допомагають. 

Варто згадати й ефект плацебо — психологічний феномен, коли пацієнт почувається краще завдяки самій лише вірі в ефективність лікування, навіть якщо його немає. Людина очікує на позитивний результат, і відбуваються зміни в гормональному фоні й нервовій системі. Мозок переконує її, що стан обов’язково поліпшиться. Насправді ми не часто задумуємось, наскільки наше ментальне здоров’я пов’язане з фізичним. Існування ефекту плацебо показує, як наш психологічний стан і переконання впливають на загальне самопочуття. До речі, у наукових дослідженнях подеколи використовують плацебо-групи для об’єктивного тестування ефективності нових ліків.

Підтверджувальне упередження

Ми віримо тій інформації, яка відповідає нашому світогляду. Якщо в мене є впевнені переконання у чомусь, то я підсвідомо звертатиму увагу на всі випадки й деталі, які підтвердять мою позицію. Натомість буду ігнорувати або заперечувати все те, що візьме мою думку під сумнів. Насправді це явище — доволі масштабна проблема нашого сприйняття інформації. Так люди, перебуваючи у своїх «бульбашках» у соцмережах, свідомо або ні ізолюють себе від інших точок зору. Їм здається, що «всі вважають так само». Часто шкідливі ідеї навмисно або ні можуть просувати журналісти через помилку вибіркових доказів. Суть такого методу — акцентувати на ситцаціях і фактах, які будуть підтверджувати певне переконання, та ігнорувати значну частину пов’язаних випадків або даних, які суперечать тій самій думці. Будь-яку пропаганду стає легше поширювати, якщо нанизувати її на відповідну нитку упереджень і стереотипів.  

Приклад: висвітлення новин у Fox News.

Fox News — американське консервативне медіа. Не важко здогадатися, на користь якої політичної групи в США будуть упередження на їхніх інформаційних ресурсах. Усі новини й матеріали Fox News подаються через призму світогляду республіканців. І справа не лише в тому, що там публікуються статті, які підтверджують переконання американців-консерваторів. Велику роль відіграє лексика, яку використовують у Fox News. Заходячи на їхній вебсайт, користувачі бачать емоційно-забарвлені слова, які підсвідомо змушують вірити у «жахливість» певних подій чи осіб. Заголовки цього медіа варті особливої уваги. Наприклад, один із них: «Президент Трамп суворо попередив Зеленського, коли той погрожував відмовитися від угоди про рідкісноземельні копалини». Формулювання заголовка покликане підкреслити для республіканців те, що Трамп нібито є сильним лідером. Текст новини має переконувати: Президент США добре веде перемовини. А от слово «погрожувати» могло бути обране для формування негативного враження про Президента України. Недоречне у політичній журналістиці використання таких слів, як-от «суворо попередив» і «погрожувати», є особливістю Fox News. Медіа нехтує об’єктивністю та точністю, обираючи емоційні слова. Так воно впливає на сприйняття аудиторії у вигідний для себе спосіб. Fox News підтверджує стереотипи й переконання тієї частини населення, яка голосує за Республіканську партію США.

Оцінкові судження та емоції

Від підтверджувального упередження як засобу маніпуляції перейдімо до іншого методу детальніше — використання емоцій аудиторії. Страх, відраза, ненависть також здатні нав’язати вигідні наративи, у які люди повірять. Емоційне міркування змушує нас робити висновки про ситуації чи явища навколо лише на основі власних почуттів. Це когнітивне упередження не дає мозку осягнути реальність, бо ми дивитимемося крізь фільтр переконань, які часом можуть суперечити фактам. Емоції — зручний інструмент пропаганди, адже через них ми втрачаємо здатність мислити раціонально. 

Приклад: емоційні заголовки новин, пропаганда рф.

Сенсаційні заголовки існують, бо вони здатні охоплювати велику кількість людей. Нас поглинає цікавість, і ми без роздумів клікаємо на заголовок. Таке явище хоча і заслуговує на засудження, проте програє у своєму впливі на свідомість людей. Значно отруйнішим, ба навіть злочинним, є використання емоцій суспільства, аби, наприклад, змусити його ненавидіти окремі етноси, країни, групи людей. Пропаганда рф багато в чому побудована на екплуатації емоцій: нечувана брехня, аби змусити ненавидіти всіх навколо ще більше. Один із найвідоміших прикладів тут  — історія про «мальчіка в трусіках», якого українські воїни нібито розіп’яли на центральній площі Слов’янська. Цей абсурдний телесюжет вийшов на російському «Першому каналі» в 2014 році, зігравши свою роль у промиванні мізків росіян, яких і до цього багато десятиліть інформаційно зомбували. Пропаганда рф ігнорує факти й спирається на емоції. У їхньому світі не знайдеш правди, там існують лише точки зору.

Кожен із нас піддається когнітивним викривленням, хибам сприйняття, емоціям. Та цьому є протидія. Знання про помилки мислення роблять нас не такими вразливими до пасток розуму. Тренувати критичне мислення, більше читати, шукати першоджерело новини й перевіряти інформацію в декількох надійних джерелах, розвивати медіаграмотність — справді важливо, аби сприймати події в сучасному світі об’єктивно та без упереджень.

Вікторія Лисенко