Як зелена енергетика вплине на робочі місця: чому люди бояться змін

Згідно з оцінками ООН, щорічний розвиток альтернативної енергетики впливає на появу від 700 тис. до 13 млн робочих місць у світі. Нідерланди, Німеччина, Австрія та Скандинавські країни мають до 60% електроенергії, що виробляється з альтернативних джерел. Вони успішно реалізували перехід на сталі технології без негативного впливу на зайнятість. Україна декларує досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Тож це означає енергетичний перехід на сталі технології. Але як це вплине на робітників енергетичної галузі та видобутку і звідки беруться упередження щодо зеленої енергетики?  

Зміни в енергетичній сфері відкривають нові перспективи для економіки та суспільства. Відновлювані джерела енергії зменшують залежності від викопного палива. Проте для України це питання супроводжується низкою викликів, пов’язаних із готовністю працівників змінювати сферу діяльності та адаптуватися до нових умов. Шахтарі, робітники нафтогазової промисловості та представники інших професій, що повʼязані з енергетичною галуззю висловлюють побоювання щодо подальшої долі робочих місць і можливостей для працевлаштування. Чи мають ці страхи реальне підґрунтя – запитуємо у експертів.

Що дає енергетичний перехід

Процес переходу до відновлювальної енергетики нешвидкий та безшовний. Як це може відбуватися та на що варто звертати увагу вже тепер? Фахівчиня з енергетичної політики громадської організації «Екодія» Анастасія Бушовська розповіла журналістам «Сіль.Медіа», що вкладатися в освіту та перекваліфікацію кадрів потрібно вже сьогодні. Зокрема й через виклики, які постають перед енергетичною сферою через війну.

«Перехід на сталі технології важливий, бо в Україні відбуваються процеси руйнування енергетичної інфраструктури через обстріли агресора. І нам варто відразу переходити на сталі джерела енергії (не тільки сонячні станції, вітрові станції, а це також  про системи накопичення енергії, які зможуть стабілізувати енергосистему)», —  розповідає Анастасія Бушовська. 

Зелена енергетика — розвиток децентралізованої генерації, забезпечення стабільного енергопостачання на рівні громад, окремих закладів, яка підвищує енергонезалежність як країни, так і окремих громад.

«Важливо створювати зелені робочі місця, які замінюватимуть професії, що поступово відходять у минуле. І ці процеси вже відбуваються, і в будь-якому випадку відбувалися б, тому що Україна вступає у ЄС. Ми декларуємо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Оскільки в нас є вже умови, які нас підштовхують зараз, то важливо робити це вже», — говорить пані Анастасія.

Старший аналітик Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Андрій Андрусевич  у коментарі для «Сіль.Медіа» зазначив, що, на його думку, перехід до зеленої енергетики є передусім питанням безпеки:

«Енергетика — річ, в яку ти інвестуєш, тоді вона працює десятки років. Тому в довгостроковій перспективі сьогодні вкладатися у вугілля —  маячня. Навіть газу довгостроково ми маємо позбутися. Викопні джерела є вичерпними по запасу. Тож зрозуміло, що майбутнє тільки за відновлювальною енергетикою. Це вибір питання безпеки, розвитку, майбутнього. Ми через 70 років так жити не зможемо. Бо мова йде про довгострокове планування. В контексті стратегічного бачення альтернативи зеленій енергетиці на сьогодні нема».

Про вугільні громади

Фахівчиня з енергетичної політики ГО Екодія Анастасія Бушовська розповіла, що через те, що частину вугільних генерацій в Україні пошкодили чи зруйнували –  громади, які залежать від видобутку вугілля страждають. Адже неможливо отримати достатню кількість вугілля. Тож важливо створювати навчання, перенавчання у вугільних громадах, які найбільше страждатимуть  у процесі енергетичного переходу.

«Наприклад, у місті Шептицький, Львівська область, є одна з вугільних громад. Вони мають напрямок навчання у місцевому ліцеї, який стосується монтажу та обслуговування сонячних панелей. Також в інших громадах України є аналогічні можливості. Наприклад, ініціативи, які пропонують подібне навчання для ВПО, ветеранів – RePower Ukraine. Отже, процес енергетичного переходу може створювати робочі місця зокрема і для ветеранів та інших вразливих категорій населення». 

Страхи та упередження

Анастасія Бушовська також зазначає, що в будь-якому випадку, коли виникає потреба зміни професії, то зʼявляються й побоювання, що значна частина людей залишиться без роботи. Це одна з причин, чому такі думки можуть виникати  у вугільних громадах. Але загалом, зазначає експертка, люди доволі прихильні до відновлювальної енергетики.

«Наприклад, у 2022 році ми проводили опитування з приводу ставлення до зеленої енергетики. Тоді близько 78% людей прихильно ставляться, але коли вже заходить мова більше про становлення сонячних станцій, то частка людей, які готові щось зробити, зменшується».  

Згідно з опитуванням на сайті Екодії, українці висловлюють прихильність до відновлюваної енергетики: до ВДЕ (Відновлювані джерела енергії) загалом схвально ставляться 78% людей. До малої розподіленої генерації – аж 84%. При тому, що в обох випадках негативне ставлення висловлюють усього 2%.

Більшість опитаних погоджуються із позитивним впливом малої розподіленої генерації на себе, свою громаду і державу. Вони згодні, що встановлення станції на відновлюваних джерелах в домівці допоможе зробити власне енергопостачання надійнішим (92%) і знизити платіжки за електроенергію (89%), а розвиток малої генерації в країні може посилити енергонезалежність держави (86%) та громади (також 86%).

Основною причиною відмови від встановлення ВДЕ для більшості є дорожнеча технологій. Однак в разі компенсації вартості грошима або обладнанням, кількість охочих розглянути ідею встановити у своєму домі ВДЕ зростає до 69%. Утім, наразі держава не пропонує жодних механізмів підтримки, які були б доступні побутовим споживачам.

На думку Андрія Андрусевича, упередження щодо переходу на зелені технології можуть виникати зокрема й через страх перед змінами:

«Будь-яка людина має роботу. Ходить на неї 5-10 років. А потім їй доведеться все змінювати. Люди просто бояться цього, бо доведеться щось міняти, перенавчатися. Але це не в контексті зеленої енергетики. Інші зміни людей теж лякають. Зелена енергетика створює більше робочих місць, ніж викопна енергетика. Це підтверджений факт».

Про упередження щодо переходу на сталі технології ми запитали також в операційного директора SUNSAY NRG Сергія Зінкевича. Він вважає, що страх перед інноваціями – нормальний процес. Але, на його думку, це більше питання переживань, ніж фактів:

«Важливо зазначити, що сама ідея про нестачу робочих місць через зелену енергетику не має підґрунтя в реальних фактах».   

І ще раз про робочі місця

Андрій Андрусевич з Ресурсно-аналітичного центру повідомив, що за останніми оцінками Міжнародної організації відновлення енергетики, відновлювальні джерела можуть дати втричі більше робочих місць ніж енергетика, яка базується на викопному паливі:

«Якщо брати український контекст, то зрозуміло, що на початкових етапах значна частка робочих місць будуть найпростішими, не вимагатимуть високої кваліфікації, тому що вони не пов’язані зі створенням технологій. Ми говоримо про монтаж та експлуатацію. У кращому випадку про проєктування.  Сонце створює найбільше робочих місць, потім рідкі біоджерела енергії, потім вітрова енергетика».

За словами експерта, наразі питання полягає не в тому, що люди залишаться без роботи, а в їхньому бажанні змінювати сферу діяльності.

«Зараз на ринку праці мови немає про нестачу робочих місць. Інше зовсім питання чи суспільство прагне щось змінювати, – говорить Андрусевич. – Наприклад, шахтарі не хочуть відмовлятися від соціальних гарантій. Тут стоїть питання, яким чином їх відірвати від цього та заохотити шукати себе в інших сферах».

Операційний директор SUNSAY NRG Сергій Зінкевич говорить, що розвиток зеленої енергетики — окремий ринок і сектор, в якому зростає попит на робочу силу. Це стосується як інженерів, так і технічного персоналу, а також спеціалістів з управління проєктами в галузі зеленої енергетики. У короткостроковій перспективі перехід до зеленої енергетики, безумовно, веде до збільшення кількості робочих місць.

«Що стосується довгострокової перспективи: якщо йдеться про перехід на повністю альтернативну енергетику, то цей процес може тривати десятиліттями, і, згідно з деякими прогнозами, можливо, ми побачимо його завершення не раніше 2050 року. У найближчі 25 років може спостерігатися скорочення робочих місць у традиційній енергетиці, але важливо, що більшість з цих працівників можуть пройти перекваліфікацію та перейти на нові позиції в сфері зеленої енергетики. Власне, це не є втратою робочих місць, а зміною напрямку кар’єри. Тож у довгостроковій перспективі не може йти мова про втрату робочих місць, а радше про те, що люди з досвідом роботи в енергетичному секторі зможуть знайти нові можливості в сфері альтернативної енергетики».

Хто буде потрібен ринку праці

Зінкевич зазначає, що в нових умовах найбільший попит буде на технічні спеціальності. Це передусім інженери-проєктувальники, інженери-електрики, електрики, монтажники та електромонтажники. Також галузі будуть потрібні фахівці з упровадження проєктів, які мають досвід роботи у сфері енергетичних технологій.

«Цілком ймовірно, що більшість працівників, які можуть втратити роботу в традиційних галузях енергетики, зможуть перекваліфікуватися та знайти нові можливості у сфері альтернативної енергетики.  До речі, в Sunsay nrg, наприклад, близько 90% працівників — це люди, які перекваліфікувались і перейшли на роботу в секторі відновлюваних джерел енергії, – зауважує Сергій Зінкевич. – Тому я вірю, що для більшості таких працівників буде можливість адаптувати свої навички і вміння до нових умов, що дозволить їм залишатись затребуваними на ринку праці».

Адаптуватися до змін

Перехід на сталі технології є ключовим фактором для сталого розвитку як компаній, так і цілих країн або громад. Сталий розвиток зазвичай веде до більш стабільного і надійного майбутнього, як для бізнесу, так і для економіки загалом. 

Дослідження

Політичний аналітик, юрист Дмитро Франчук повідомив журналістам Сіль.Медіа, що:

• Згідно з оцінками ООН, щорічний розвиток альтернативної енергетики впливає на появу від 700 тис. до 13 млн робочих місць у всьому світі.
• Дослідження Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA) показують, що інвестиції в “зелену” енергетику створюють більше робочих місць на кожен вкладений долар, ніж інвестиції у традиційну викопну енергетику.
• В Україні, за оцінками експертів, розвиток ВДЕ може створити десятки тисяч нових робочих місць у найближчі роки.
• Перехід на “зелену” енергетику може призвести до певних змін у структурі зайнятості, зокрема до скорочення робочих місць у вугільній промисловості. Проте, ці втрати будуть компенсовані створенням нових робочих місць у “зелених” секторах економіки.
• Для успішного переходу на “зелену” енергетику необхідно забезпечити перекваліфікацію та перепідготовку працівників, які втратили роботу у традиційних енергетичних галузях.
  

Зелена енергетика = майбутнє

Перехід на сталі технології не зменшить кількість робочих місць, бо є робочі місця, які в будь-якому випадку зникатимуть, і нам потрібно щось натомість.

«Вугільна галузь в будь-якому випадку відходить у минуле на міжнародному рівні так і на рівні України. І важливо вже зараз розвивати ці робочі місця, що підтримають такі регіони та допоможуть забезпечити нашу енергонезалежність», — говорить Анастасія Бушовська з «Екодії». 

Перехід на сталі технології не зменшить кількість робочих місць, а замінить робочі місця, які зникатимуть.

Дмитро Франчук розповів журналістам «Сіль.Медіа» про аргументи експертів на користь створення робочих місць у зеленій енергетиці:

• Нові галузі та виробництва: Розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), таких як сонячна, вітрова, гідро- та біоенергетика, потребує створення нових виробництв з виготовлення, монтажу та обслуговування відповідного обладнання. Це створює значну кількість робочих місць у промисловості, будівництві, інженерії та інших сферах.
• Модернізація інфраструктури: Перехід на “зелену” енергетику передбачає модернізацію існуючої енергетичної інфраструктури, включаючи мережі передачі та розподілу електроенергії, системи зберігання енергії та інше. Це також генерує нові робочі місця у будівельній та енергетичній галузях.
• Енергоефективність та енергозбереження: Заходи з підвищення енергоефективності будівель, промислових підприємств та інших об’єктів також створюють нові робочі місця у сферах будівництва, ремонту, енергоаудиту та консалтингу.
• Дослідження та розробки: Розвиток “зелених” технологій потребує постійних наукових досліджень та розробок, що створює робочі місця у наукових установах, університетах та інноваційних компаніях.
• Місцевий розвиток: ВДЕ часто базуються на місцевих ресурсах (сонце, вітер, вода, біомаса), що сприяє розвитку місцевих економік та створенню робочих місць у сільській місцевості та невеликих містах.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.