Їх досі не обміняли: українські захисники, які понад два роки у полоні росіян

За оцінками Медійної ініціативи за права людини, нині у російському полоні перебувають понад десять тисяч українських військових. Лише протягом квітня-травня 2022 року до п’яти тисяч захисників Маріуполя опинилися в неволі. Більшість з них не мають зв’язку з рідними, доступу до їжі й лікування, вони проходять через тортури та катування.

До Дня захисників та захисниць України ми нагадуємо імена тих, хто вже понад два роки перебуває в російському полоні.

Володимир Лютенко з Сумщини

Володимир служив прикордонником на міжнародному автомобільному пункті пропуску «Бачівськ». Захисник потрапив у полон в перший день повномасштабної війни з 26 побратимами. Наразі в неволі залишаються семеро.

Окупанти показали на пропагандистському каналі взяття у полон українських прикордонників. Серед бранців рідні впізнали Володимира. Нині невідомо, де утримують захисника та в яких умовах.

Вдома на Володимира чекає донька, яка доєдналась до ЗСУ на підтримку батька.

Олексій із Яготина

Олексій долучився до «Азову» й служив у Маріуполі, щойно став повнолітнім.

Його батько Ігор став на захист України ще у 2014 році. Рідні розповіли, що з Ігорем зник зв’язок поблизу Соледара у 2023 році. З того часу чоловіка вважають зниклим безвісти. Його син Олексій потрапив у полон у Маріуполі у 2022 році. Він разом з побратимами опинились у в’язниці в окупованій Оленівці. У ніч проти 29 липня 2022-го росіяни скоїли в ній теракт. Тоді загинули щонайменше 50 заручників, ще близько 130 були поранені. Олексію вдалося вижити. 

Пізніше окупанти засудили воїна до 24 років в’язниці. Сидіти в тюрмі за нав’язані злочини 26-річний бранець росіян може до свого 49-річчя.

Вдома на Олексія чекають мама та кохана дівчина.

Сергій з Дніпропетровщини

Сергія мобілізували до війська у перші дні повномасштабної війни. Він брав участь у запеклих боях на Луганщині, в селищі Новотошківське. 22 квітня 2022 року захисник потрапив у російський полон. З батальйону Сергія в неволі утримують близько 30 людей.

Колишній полонений Юрій, якого утримували в колонії разом з Сергієм розповів, що бранці перебували в колонії на Луганщині. У Сергія уламкове поранення, яке пройшло через ліву нирку і лікоть лівої руки. Він отримав його в бою 22 квітня. Чи надали медичну допомогу бійцю — невідомо.

Вдома на чоловіка чекають його дружина Ольга та чотирирічний син Мар’ян.

Руслан Куртмаллаєв з Бердянська

Руслан Куртмаллаєв служив у ЗСУ більш ніж 10 років й обороняв український схід під час АТО. У грудні 2021 року захисник вийшов зі своїм батальйоном на захист Широкиного на Донеччині. Там вони зустріли повномасштабне вторгнення. І в перших числах березня за наказом командування стали на захист Маріуполя на заводі Ілліча та «Азовмаші». 4 квітня 2022-го він потрапив у російський полон. 

Вдома на чоловіка чекає дружина Ольга, якій діагностували онкологію. Вона виходить на акції в підтримку полонених з плакатом: «У мене рак, а мій чоловік в полоні 2 роки. Скажіть, ми ще колись побачимось?».

Микита Шаульський з Кривого Рогу

Микита Шаульський обороняв Маріуполь та потрапив в російський полон після виходу з «Азовсталі» навесні 2022 року. 

На захисника вдома чекає мама військовослужбовиця. Його 12-річний брат Максим та бабуся загинули від російської атаки у Кривому Розі. Знайомі кажуть, що понад усе хлопчик мріяв знову обійняти свого брата, який перебуває в полоні.

Володимир Митюк з Кропивницького 

Ще у 2018 році Володимир повідомив рідним, що вирішив доєднатись до лав ЗСУ. З початком повномасштабного російського вторгнення стояв на обороні Маріуполя. 17 травня Володимира взяли в полон із заводу «Азовсталь».

Після одного з обмінів до мами бійця зателефонував звільнений захисник, сповістивши, що перебував в одній камері з Володею. Він розповів, в яких жахливих умовах тримали Володимира. Йому майже не давали хліба та виводили на прогулянку по 10 хвилин у кайданах. 

Вдома на захисника чекають мама та наречена.

Ганна Івко

Медикиня Ганна Івко потрапила в полон з Маріуполя. Про її ув’язнення повідомила подруга. За останньою інформацією, Ганна перебувала в Оленівці. Вдома на неї чекає донька.

Олексій Бошин з Херсонщини

Морпіх Олексій Бошин – родом з Херсонщини, захищаючи Маріуполь, потрапив у російський полон у квітні 22-го року. Рідні полоненого побачили його на відео пропагандистів. Мати бійця розповіла, що за два роки полону її син дуже змінився.

«Дуже худенький. Коли дивишся, здається, що це скелет, обтягнутий шкірою. По-друге, їм там дуже важко говорити. Він завжди такий комунікабельний, а на цьому відео йому говорити важко. Став виглядати років на 10 старше, ніж є насправді. Дуже важко, справді, дивитися на це відео. Коли перший раз включила, то навіть слухати не могла. Звикла дитина, щоб завжди підтримувати фізичну форму, займався спортом завжди. Він високий такий був. А тут — знаєте, як раніше казали, як з концтабору», — сказала жінка.

Мати та сестра очікують на повернення воїна.

Олександр з Миколаївщини 

Олександр служив у складі 1-го батальйону морської піхоти. Під час оборони Маріуполя воїн зник безвісти, а через 2,5 місяці його статус змінили на «полонений». Нині родина не має інформації про місце перебування та стан здоровʼя Олександра. Вдома його чекають батьки та син Іван.

«Він завжди казав, мамуська, не хвилюйся, все буде добре. Оце “добре” чекаємо, чекаємо щодня — день і ніч», — говорила мама бійця.

Анатолій Пляшник

Анатолія, як і тисячі строковиків у совєтській армії, без їх згоди відправили воювати в далекий Афганістан. Там він став санінструктором, який надавав медичну допомогу пораненим на полі бою.

Після отримання фаху лікаря, Анатолій вступив на службу в ЗСУ, щоб лікувати поранених. Він опинився у складі медичної роти 36 бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського та потрапив у полон в Маріуполі. 

На Анатолія вдома чекають батьки, дружина, дочка та онук.  

Мирослав Чорномор з Черкащини

Мирослав захищав у Україну у складі ЗСУ з 2016 року. З перших днів повномасштабної війни росії проти України разом з побратимами тримали оборону міста Маріуполя та прилеглих до нього околиць. 12 квітня 2022 року він потрапив у полон. Незаконний окупаційний суд засудив Мирослава до довічного увʼязнення в колонії особливого режиму за нібито вбивство цивільних у Маріуполі.

Через неналежні умови утримання полонених, фізичні й моральні тортури, погане харчування та без відсутності медичної допомоги Мирослав має проблеми зі здоров’ям. 

Вдома на захисника чекає мама Ольга.

Дмитро Чорний з Кропивницького 

29 місяців у полоні перебуває 22-річний матрос Дмитро Чорний. Повномасштабна війна застала його в Маріуполі. Він потрапив у полон 12 квітня 2022 року на заводі Ілліча. 

Рідні дізнались, що у полоні в Дмитра виникли проблеми з серцем та тиском, у нього з’явилась алергія. Крім цього, він дуже схуд.

Вдома на Дмитра чекає наречена, якій він встиг зробити пропозицію. Вони планували одружитись коли боєць приїде у Кропивницький.

Абдурахман Худар з Полтави

Понад два роки Оксана Худар чекає із полону сина. Абдурахман служив у 501 батальйоні морпіхом, у неволю потрапив під час оборони Маріуполя. Останній раз Абдурахман виходив на зв’язок із мамою 24 березня 2022-го.

«Самі окупанти висвітлювали деякі відео, і я бачила свого сина. І він говорив там: “Я такий-то матрос 501 батальйону”. І в кінці говорив: “Передаю привіт своїй мамі і братам”. Але там не пояснюють, яке це СІЗО. Наскільки я знаю, це росія. На той час, коли було відео, він був у Тульській області», — розповідала жінка. 

У Абдурахмана є ще два молодших брати, один із яких теж військовослужбовець.

Василь Філімон з Миколаївщини

Василь Філімон працював телеоператором Суспільного у Миколаєві. 24 лютого 2022 року його призвали до війська. 15 травня він перестав виходити на зв’язок під час виконання бойового завдання на Донеччині. Пізніше, його родині стало відомо, що Василь потрапив у полон.

Наразі невідомо, де та у якому стані перебуває Василь Філімон. В Україні на захисника чекають дружина й команда Суспільного.

Який вигляд мають військові після двох років полону

Фотографи Костянтин і Влада Ліберови опублікували світлини українських військових, які повернулись з полону. 

«Це була найважча наша зйомка за останні пів року. Після зустрічі та спілкування з хлопцями ми тиждень не могли оговтатись від того, що побачили та почули. Памʼятаю, як один з них сказав мені: ми маємо зробити все, щоб таке ніколи не повторилось знову, з іншими. Але все повторюється кожного дня», – написали фотографи.

Ми публікуємо ці світлини, щоб показати російські злочини та наголосити, що тисячі бійців все ще перебувають у неволі. На знімках видно, що українці дуже схудли, їх тіла вкривають рани:

Фото: Костянтин та Влада Ліберови

---

Загалом від початку повномасштабного вторгнення до України повернули 3569 людей. Проте тисячі захисників та захисниць все ще перебувають в російському полоні, а рідні чекають на повернення своїх героїв.