Загубилася дитина з аутизмом: алгоритм дій під час пошуків, досвід інших країн та поради від фахівців, як запобігти втечі дитини

Чого найбільше бажають батьки для своїх дітей? Звісно ж, щоб вони були здорові та у безпеці. Страх, що дитина загубиться чи щось може загрожувати її життю та здоров’ю — чи не найбільше, що їх тривожить. Особливо гостро це турбує батьків, які виховують дітей із розладами спектра аутизму (РСА). За даними Американської академії педіатрії майже половина дітей з аутизмом віком від 4 років зникали принаймні один раз або несвідомо втікали з дому.

У центрі безоплатної корекції для дітей з аутизмом LEVCHYK SPECTRUM HUB, створеного фондом Future for Ukraine у Львові, розповідають, що зазвичай діти у спектрі мають низький рівень сприйняття небезпечних сигналів і усвідомлення, що щось загрожує їхньому життю та здоров’ю. Ці особливості можуть наражати дитину з аутизмом на небезпеку. Ми дізналися у фахівців LEVCHYK, як діяти батькам у випадку, якщо їхня дитина із РСА загубилась.

Статтю створено в межах циклу просвітницьких матеріалів від фонду Future for Ukraine, який активно займається поширенням інформації про аутизм та просуває ідею створення дружнього до людей із РСА середовища в нашій країні.

Що таке РСА?

Аутизм — це певний стан розвитку нервової системи, який може проявлятись у поведінці людини: у тому, як вона сприймає навколишній світ та взаємодіє з оточенням. Спектр проявів аутизму дуже широкий — дехто може жити самостійно, легко комунікує з людьми, а комусь важко навіть вийти на вулицю, тому що гучні звуки та незнайомі люди — лякають. Тому весь великий спектр ознак аутизму у психології називають розладами спектра аутизму або РСА.

Ознаки РСА

Аутизм часто супроводжується нав’язливою, неконтрольованою поведінкою або поведінкою, яка пов’язана з певними ритуалами у дитини, а також з відчуженістю від зовнішнього світу. Діти з РСА можуть мати обмежену мову та труднощі в комунікації з незнайомими людьми.

Розпочинаючи пошук дитини із РСА, яка загубилася, варто врахувати її індивідуальні особливості та реакції на стресові ситуації.

Деякі діти з аутизмом можуть реагувати на пошукові групи агресивно або уникати контакту з незнайомцями, що може ускладнити процес пошуку.

Українка Марі Король, мама Кіари, яка має невербальний аутизм, поділилася власним досвідом.

“Моїй Кіарі дуже подобається вода — озеро, річка, море. Коли вона знає, що поблизу є будь-яка водойма, то в її поведінці вже закладена схема втекти туди якнайшвидше. Я вже знаю цю її особливість, проте Кіарі вдавалося втікати від мене вже чотири рази. Одного разу це відбулося на дачі — вона підгледіла як відкривається хвіртка, підібрала ключі від замку і пішла самотужки на дикий пляж. Ми знайшли її вже по шию у воді. Проблема в тому, що 99% дітей у спектрі не вміють плавати, бо їм важко скоординувати власні рухи, щоб це зробити. Тому вода є найбільшою небезпекою у їхньому випадку. З одного боку вона дуже приваблює через їхній сенсорний голод, їм не вистачає певних відчуттів і діти з РСА шукають їх у взаємодії з водою».

Історія зникнення та пошуку дитини із РСА у Німеччині

У містечку Бремерферде у Нижній Саксонії зник 6-річний хлопчик з аутизмом. До його пошуків долучилося понад 800 людей, які утворили живий ланцюг у 1500 метрів, крім цього було залучено спеціально навчених собак та кінну ескадрилью. Пошук відбувався за допомогою безпілотників і літаків у повітрі, водолазів та човнів-амфібій у воді. Щоб “виманити” хлопчика з його можливої схованки рятівники використовували світлові прожектори, вмикали дитячі пісні, які подобалися хлопчику, розвішували повітряні кульки та солодощі навколо місця зникнення, а також застосовували прилади нічного бачення.

Пошук дітей із РСА — завдання, яке вимагає швидких та ретельно й обережно спланованих дій, враховуючи їхню вразливість та обмежені можливості у спілкуванні. Тому ключовим фактором успішного пошуку дітей з аутизмом є негайна реакція батьків, їхня співпраця з правоохоронними органами, громадськістю та добровольчими організаціями. А також передбачення сценаріїв можливих дій дитини та шляхів уникнення таких ситуацій.

Як запобігти втечі дитини з аутизмом?

Спонтанні блукання або втеча з-під нагляду батьків чи відповідальної особи притаманна багатьом дітям з діагностованим розладом спектра аутизму (РСА). Як повідомляють у Американській академії педіатрії (American Academy of Pediatrics), серед 1218 опитуваних батьків дітей із РСА майже половина респондентів відповіла, що їхня дитина принаймні один раз втікала з дому.

Батьки дітей з аутизмом шкільного віку зазначають, що їхні діти схильні потрапляти у потенційно небезпечні ситуації. Вони можуть піти зі шкільної екскурсії без дозволу або докласти всіх зусиль, щоб покинути навіть надійно замкнений будинок. Причини можуть бути різні: дитина намагається втекти від тривожних ситуацій, дуже захоплена якоюсь темою, яка її цікавить (наприклад, дитині подобаються потяги і вона прямує до залізничних колій), або ж, намагається уникнути неприємних сенсорних подразників, таких як гучний шум.

Центри з контролю та профілактики захворювань у США (Centers for Disease Control and Prevention) навіть створили новий медичний діагностичний код для блукання та віднесли його до ознак порушень розвитку дитини, аби підсилити доказову базу при встановленні діагнозу, зокрема, й аутизму.

Не менш важливою є підтримка та обізнаність з боку суспільства. Люди навколо мають знати, як допомогти дитині з РСА, що загубилася. Водії автобусів, контролери та інші громадяни повинні бути проінформовані про особливості поведінки дітей з аутизмом та вміти адекватно реагувати у випадку, якщо вони помітять дитину, яка, можливо, загубилася. Також важливо вміти відрізнити дитину з аутизмом від нормотипової дитини, та розуміти як правильно допомогти їй повернутися до своїх рідних, не завдавши шкоди.

У фонді переконані, що безпека дітей із РСА має бути спільною відповідальністю батьків, суспільства та держави. Саме створення аутизм-френдлі середовища в країні допоможе запобігти багатьом тривожним випадкам зникнення дітей із РСА і забезпечить краще майбутнє для наших дітей.

---

Текст підготувала команда фонду “Майбутнє для України”