Чоловічий погляд у мистецтві: жінка як реквізит для насолоди

Чоловічий погляд, а саме male gaze ― це зображення жінки в будь-якому мистецтві з чоловічого погляду, де будь-які її дії сексуалізовані чи естетизовані для візуального задоволення чоловіків. Такий феномен існував століттями: у образотворчому мистецтві, кіно тощо. Та й зараз дає про себе знати.

Візуальне мистецтво: картини

«Багато хто може стверджувати, що така ситуація із зображенням жінки у мистецтві (безліч різноманітних картин оголених жінок) склалося тому, що жіноче тіло прекрасне, воно надихає через здатність народжувати дітей. Але суть у тому, які сенси закладені в картинах», — розповіла Альона Шилова.

До прикладу, картина епохи Відродження італійського художника Сандро Боттічеллі «Народження Венери». Хоч митець малював оголених жінок, щоб краще зрозуміти анатомію, та це часто є причиною відтворення їх як ідеальних богинь.

Канони краси, що зображені у будь-яких медіа, як впливають на суспільство зараз, так впливали і раніше. Тож стандартом краси для жінки в епоху Відродження було високе чоло, біла шкіра, довга шия, круглі стегна та витончені руки і ноги. Ідеали краси були наближені до іконописних. Для відбілювання шкіри використовували небезпечні речовини, які викликали ерозію шкіри. Свинець та оцет у складі пудри спричиняли роз’їдання шкіри, сліпоту, передчасне старіння.

«Твори епохи відродження не є прямим прикладом чоловічого погляду, але створюють основу для сприйняття жіночих тіл у мистецтві, посилаючись на образ Венери-Афродіти», — зазначила Альона Шилова.

Або, приміром, картина «Велика одаліска» Жана-Огюста-Домініка Енгра епохи Неоклацисизму. У жінки на картині подовжені пропорції, вона ідеалізована. Як проаналізувала пані Шилова:

«Чоловічий погляд фіксує певну ситуацію, та редагує цю ситуацію, щоб вона була ідеалізована саме для чоловічої авдиторії».

Також картина «Сніданок на траві» Едуарда Мане, на якій чоловіки одягнені та сидять в комфортних позах, а жінки: одна гола та інша майже гола. Вони зображені так, щоб імпонувати глядачам та виглядають як естетичний реквізит.

Male gaze у кіно

Лора Малві свої думки про male gaze у кінематографі описала в есеї «Візуальна насолода і наративний фільм»:

«Чоловіче уявлення проектує свою фантазію на жіночу постать, у відповідності до нього стилізовану».

Отже, це показує жінку як об’єкт для візуального задоволення, що існує як еротичний об’єкт для героїв у фільмі або для глядачів у залі.

Так, точка зору глядача-чоловіка відтворена у кінематографі як джерело погляду, а жінки — це об’єкти погляду. Жіночий персонаж підкоряється під чоловічий погляд.

Фільми «Лише ангели мають крила» та «Мати й не мати» представляють жінку як об’єкт чоловічого погляду. Вона ізольована, велична, залежна від когось, сексуалізована.

За сюжетом героїня закохується у головного героя та стає його власністю, слухаючись виключно чоловіка. Ідентифікуючи себе з головним героєм, глядач має змогу не прямо заволодіти жінкою.

Постери до кінофільмів, в яких творці на перший план обирають жіночі ноги — певною мірою теж сексуалізація заради чоловічої уваги.

Чоловічий погляд зустрічається в кінематографі будь-яких часів, як доволі помітно, так і більш завуальовано.

Героїня з фільму «Трансформери» Мікаел Бейнс дуже “естетично” ремонтує машину. Операторська робота прямо таки всередині чоловічого погляду. Так, саме у такій позиції, безперечно, люди і лагодять свої автомобілі:

«Ферзевий гамбіт (Гамбіт королеви)» може здатися доволі профеміністичним: дівчина грає в шахи, професійно всіх перемагає. Але серіал показав прикрашену реальність, де все не так і погано: Бет грає з чоловіками, які інколи трішки зневажливі, та це не заважає їй досягти успіху. Проте життя інше.

Американський гросмейстер Боббі Фішер вважає, що всі жінки слабкі для гри в шахи та дурніші за чоловіків.

Американські дослідники Кеті Вольсифер та Хенк Ротгербер визначили, що вже у віці шести років дівчата усвідомлюють стереотип про те, що «хороші шахісти — це зазвичай хлопці». Більш того, подібна установка має вплив на те, як дівчата грають — як показав аналіз результатів 12-х шахових турнірів.

«Загроза стереотипів» діє не лише серед дітей — вона впливає і на результати дорослих. У дослідженні 2008 року дослідники з Падуанського університету (Італія) запросили 42 досвідчених шахісток зіграти з чоловіками, які мали такий же рейтинг в інтернеті. Учасниці демонстрували кращі результати, коли їм говорили, що з ними грає жінка. Якщо шахістки дізнавались, що грають з чоловіками — результати були значно нижчими.

Подібне пом’якшення вад патріархату в якійсь мірі теж male gaze, власне те, як чоловіки бачать труднощі жінок. Хоч «Ферзевий гамбіт» цікавий, гарний, популярний та якісний серіал, що дуже підвищив зацікавленість людей у шахах, проте це не відміняє факту чоловічого погляду у сценах, коли головна героїня в розпачі від залежностей. Бет поголена, чиста та естетична під час свого алкогольного епізоду та сумного стану, такий образ романтизує і сексуалізує її.

«Тіні забутих предків» Сергія Параджанова — екранізація повісті Михайла Коцюбинського. Фільм відзнятий у 1964 році на кіностудії імені Олександра Довженка.

За сюжетом Іван Палійчук з дитинства спостерігає за жорстокою ворожнечею між своєю сім’єю та родиною Гутенюків. Проте він закохується в Марічку Гутенюк, але вона помирає, тож він сумує за нею все життя.

Але одна з головних героїнь Марічка теж приклад чоловічого погляду, бо вона ідеальний образ коханої без розкриття її особистості.

The Manic Pixie Dream Girl Trope

Троп маніакальної дівчини мрії піксі доволі популярний у кіно. Вона рятівниця, натхнення чи повчальний урок. Така дівчина часто виглядає “неформально”, яскраво, має особливі захоплення, психологічні проблеми. Вона часто може бути доволі комунікабельною, імпульсивною чи загадковою. Автори роблять таких персонажок об’єктами, на догоду чоловікам.

До прикладу, фільм «Країна садів» — драма про хлопця-меланхоліка.

Через батька-психіатра Ендрю з дитинства ковтає запропоновані антидепресанти, тому повільно думає, байдуже спостерігає за навколишнім світом і не плаче. Ніяких емоцій у Ларджмена не викликає навіть сумне повідомлення про смерть матері. Проте дівчина Сем лікує його завдяки своєму веселому та дивакуватому характеру.

Дівчинка-зцілення, яка існує, щоб бути життєвим уроком для нещасного хлопця — чоловічий погляд, бо зображує жінку з перспективи чоловічих проблем та фантазій.

Або фільм «Вічне сяйво чистого розуму». За сюжетом технічний прогрес, нарешті, дає про себе знати: з’являється нова технологія, що дозволяє назавжди стерти спогади. Джоел і Клементина вирішують скористатися дивовижною машиною, щоб видалити одне одного зі своєї пам’яті. За задумом в процесі стирання вони навіть не розуміють, що з ними відбувається, але, втрачаючи один за іншим щасливі моменти зі своєю колишньою дівчиною, Джоел розуміє, що найбільше боїться втратити її назавжди.

Клементина може здатися стандартною MPDG: має кольорове волосся, не така як всі, імпульсивна, але у фільмі зазначають, що вона в першу чергу особистість, а не манія головного героя:

«Я не концепція. Так багато хлопців думають, що я концепція чи доповнюю їх чи зроблю їх живими, але я просто дівчина, яка шукає власний душевний спокій» — говорить Клементина.

Аніме

Фансервіс доволі часто зустрічається в аніме. Скажімо, «Милий у Франксі» у жанрі меха та драма. 

Аніме розповідає про майбутнє, де діти підлітки гетеропарами пілотують роботів, щоб битися з монстрати. Серіал наповнений моментами, які потрібні тільки щоб розважити чоловічу аудиторію. Так, головні герої: пілот під кодом 016, який вигадав собі ім’я Хіро та пілотеса 02. Хіро — прісний персонаж, якого доповнюють стосунки з 02. Та 02 — поєднання маніакальної дівчини мрії піксі, бо вона непередбачувана, непослідовна та принесла зміни в життя хлопця. Єдині її ознаки характеру: жорстокість, шаленість та неймовірна одержимість головним героєм — “жінка мрії”. 02 — бажання чоловічого погляду, коли така “яскрава” дівчина до нестями закохана в “простого” хлопця.

Жіночий погляд

Якщо жінка-авторка, то не завжди у творі не буде чоловічого погляду, бо патріархальна оптика не має гендеру. У жіночому погляді ніхто не буде сексуалізованим об’єктом.

Наприклад, «Енн» — добрий, феміністичний та комфортний серіал про дівчинку-сироту, яку всиновили брат і сестра. З нею трапляється безліч пригод. У серіалі кожен та кожна персонажі глибоко прописані, підняті важливі й актуальні теми сексизму, сім’ї, дружби та кохання. Також характерне для жіночого погляду: Енн закохалася в Гілберта не через його маскулінність, як було б у призмі чоловічого погляду. Хлопець — милий, добрий, розумний, дотепний та має свої цінності.

Як жінки страждають через male gaze.

Подібна ідеалізація жінок впливає на сприйняття себе. За даними сайту «Національної асоціації лікарів та психологів», медіа впливає на розвиток РХП:

• Почуття незадоволеності своїм тілом сприяє розвитку нервової анорексії та нервової булімії.
• У віці шести років дівчата починають висловлювати занепокоєння щодо своєї ваги або форми тіла.
• 40%-60% дівчат у початковій школі стурбовані своєю вагою або ймовірністю набрати зайву вагу.
• 69% американських дівчат початкової школи, які читають журнали, стверджують, що зображення, які там опубліковані, впливають на їхнє уявлення про ідеальну форму тіла, а 47% висловлюються, що ці зображення викликають у них бажання схуднути.

Сайт «Онлайн терапія» повідомляє, що низька самооцінка у жінок проявляється у відчутті невпевненості в собі, постійних сумнівах у власних силах та власної вартісності як особистості. Та причиною такої самооцінки окрім соціальних факторів і власно досвіду є культурний та медійний вплив. Ідеалізація певних образів у медіа створюють нереалістичні стандарти краси.

Також низька самооцінка може мати серйозні наслідки:

• Психологічні проблеми: депресія, тривожні розлади, хронічний стрес.
• Вплив на особисте життя та відносини: проблеми у стосунках, страх перед близькістю, нездатність встановлювати здорові межі.
• Професійні та соціальні наслідки: невпевненість у собі може обмежувати кар’єрні можливості, викликати труднощі у соціальних взаємодіях.

І що ж з цим робити?

Якщо проаналізувати жінку в мистецтві під призмою чоловічого погляду, то помітні такі ролі:

• Жінка-душевне відновлення. Вона підтримає, розрадить, “розфарбує” життя.
• Жінка-приз. Вона — досягнення чоловіка. Ознака крутості та власності.
• Жінка-задоволення. Радує чоловіків своєю красою.

Часто їх об’єднує одне: вони ніщо без чоловіка, а навіть якщо і гарно розкриті персонажки, то все ж в якійсь дрібниці чи не дрібниці, сексуалізованість буде присутньою.

Студент Ярослав Туманенко стверджує:

«Об’єктивація та сексуалізація жінок у мистецтві безпосередньо впливає і на мене. У чоловічих колах існує стереотип, що всім чоловікам мають подобатися оголені, дурнуваті, залежні від чоловіків жінки в кіно чи відеокліпах. Оскільки я засуджую таке бачення жінок — часто маю розбіжності думок з іншими чоловіками. На жаль, донині ця проблема є досі актуальною. Іноді в кіно сексуалізують як чоловіків, так і жінок, але останні набагато частіше зіштовхуються з цією проблемою. Тому я вважаю, що в мистецтві або взагалі не має бути сексуалізації, або вона має бути рівноправною як для жінок, так і для чоловіків для яскравішого зображення персонажів».

Феміністка, журналістка та блогерка Роза Туманова вважає, що чоловічий погляд заангажовує образ жінки, як бажаний, схвалений та прийнятний суспільством, який глядачки, якщо не осмислено, то на рівні підсвідомості, можуть собі брати, як бажану поведінку для чоловіка.

«Та проблема в тому, що це, знову ж таки, задавання певних параметрів для жінки в які ти мусиш вписуватися, а якщо не догоджатимеш певним чином, то й складніше тобі буде жити, бо не будеш достатньо зрозуміла, а то й неприйнята в певних аспектах.

І хоч часто люди можуть заперечувати, що образи з фільмів не можуть впливати на реальне життя глядача після кіноперегляду, але це не так. Якщо чоловік не буде підходити усвідомлено до інформації, що він бачить, і жінка, яка теж так чи інакше намагатиметься відповідати певній картинці, то навряд хтось із них зможе бути щасливим у цій вигаданій кимось історії, а не з конструктивними та партнерськими стосунками, де головні ролі грають щирість, відвертість і прийняття один одного реальними.

І, звісно, хочеться вірити, що кіно все більше буде жінку не умисно сексуалізувати на догоду патріархальному суспільству, а матиме сміливість широко подавати навіть непривабливою, але такою, якою вона буває в справжньому житті».

---

Жінка — незалежна особистість, яка може бути слабкою та сильною, конвенційно привабливою або ні, розумною чи дурною окремо від чоловіка. І показувати її потрібно живою людиною, а не ідеальною богинею чи сексуальним об’єктом.

Чоловічий погляд не відміняє цінності та якості фільмів, картин і так далі. Та як реальний світ відображає мистецтво, так і мистецтво відображає реальний світ. Усе, що є чоловічим поглядом, спотворює реальність для жінок. Для того, щоб бути крутою, успішною, коханою, щасливою, потрібно стати сексуальною та красивою, мати чоловіка та бути для нього підтримкою. Призма чоловічого погляду навряд колись зникне, та якщо помічати проблематику, рефлексувати та не повторювати у майбутньому, то це вплине на культуру та зробить її менш патріархальною.