В Україні проводять міжнародні книжкові фестивалі, де можна придбати книги, познайомитись з авторами, знайти однодумців та обговорити улюблені видання. Де шукати книжки та як проводять найбільші літературні фестивалі — розповідаємо у матеріалі.
«Книжкова країна»
У квітні на ВДНГ пройшов перший фестиваль «Книжкова країна», покликаний зібрати разом видавців, експертів, читачів різного віку та всіх, кому цікава література.
За чотири дні фестиваль відвідали понад 68 тисяч людей, а за результатами опитувань відвідувачів та учасників продали близько 85 000 книжок.
Загалом на фестивалі відбулося 324 події, серед них 80 заходів, пов'язаних з освітою, та ще 59 автограф-сесій. Найбільше відвідувачів було на читанні «Фронтмени» від «Культурного десанту», записі YouTube-проєкту «Шалені автор(к)и», книжковому клубі із Валерієм Пекарем «Демонтаж імперії».
«Ми неймовірно раді тому, як "Книжкову країну" прийняла аудиторія. На фестиваль прийшли як затяті читачі, так і люди, що лише починають цікавитися літературою, серед них — багато дітей і молоді. Нам особливо приємно, що вдалося залучити людей із різними інтересами та захопленнями. Саме це було однією з головних цілей, що ставила собі команда й, зокрема, автор ідеї заходу, моя дружина Діана Мушкіна. Тепер у наших планах — проаналізувати цей досвід і почати готувати нові проєкти», — розповів засновник «Книжкової країни» Євген Мушкін.
До фестивалю долучилися 90 видавництв, 16 індивідуальних авторів, а також книгарні, магазини мерчу, освітні установи, благодійні організації та фонди.
Керівниця фестивалю Людмила Фіть розповіла нам, як на фестивалі надають можливість авторам та видавцям розповісти про себе:
«Автори мають бути зацікавлені, щоб просувати свою продукцію і ми даємо можливість себе презентувати. Ми запрошуємо представників різних областей, щоб вони об'єднувались. Наприклад, у нас був захід "Літературні тенденції Полтавщини" або "Книжковий світ Полтавщини", і тут приїхали видавець, книгар, письменник і розповіли країні, що відбувається на Полтавщині. Ми даємо таку можливість. Обов'язкова умова — зацікавити людей. Подумати про аудиторії, зрозуміти, що аудиторію цікаво та розказати про себе таким чином».
На фестивалі найчастіше купували книги: «Голлі» (Стівен Кінг), «Маленький друг» (Донна Тарт), Я бачу, вас цікавить пітьма» (Ілларіон Павлюк), «Культ» (Любко Дереш), «Полон» (Валерія «Нава» Суботіна), «Доктор Серафікус» (Віктор Домонтович), «Кохання в мозку» (Алі Гейзелвуд), «Конотопська відьма» (Григорій Квітка-Основʼяненко) та інші.
На Книжковій країні зібрали понад 250 тисяч гривень на благодійність, а ще 350 книжок для проєкту «Книга на фронт».
«Книжковий ринок України стрімко розвивається, і такі події лише підігрівають інтерес до наших книг, авторів, індустрії загалом. “Книжкова країна” показала, що до читання можна й варто залучати абсолютно різну аудиторію, зокрема й дітей. Головне — створити для цього умови», — виконувач обов’язків директора Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурін.
Людмила Фіть розповіла, що організатори «Книжкової країни» стикаються з трьома масштабними викликами при організації фестивалю:
«Ми розуміємо, що на організаторів лягає питання безпеки. Ми вирішуємо його (питання — авт.) на скільки можемо. Друге, надважливо завжди команда, люди, які розбираються в книжковій сфері. Як каже директорка Інституту книги пані Олександра Коваль, що люди, які вміють робити фестиваль це поштучний товар.
Третім важливим питанням — є локація фестивалю. Зокрема, пані Людмила розповіла, що територія ВДНГ — це виклик для організаторів «подружитись з локацією».
Новий фестиваль планують провести 26–29 вересня. Керівниця фестивалю Людмила Фіть розповіла, що на гостей заходу чекає ще більше вуличних активностей та презентацій книг:
«Ми розуміємо чим відрізняємось від інших, у нас є прекрасна територія, ми робимо все для того, щоб у нас було, що робити різним категоріям, і книголюбам, і тим для кого цей світ новий. Ми хочемо більше вуличних активностей, більше залучити партнерів та перенести деякі презентації на вулицю, щоб коли людина прийшла, то змогла залишитись на день. Бо вона зможе спокійно відпочити, поспілкуватись з цікавими людьми».
Книжковий арсенал
Щорічний міжнародний Книжковий арсенал проходить у Києві. На ньому збираються понад сто видавництв, які представляють нові книги, зокрема художню літературу, нон-фікшн, дитячі книги, арткниги та комікси.
Цьогоріч фестиваль відвідали 35 тисяч людей, що на сім тисяч більше ніж у 2023-му і на тисячу менше учасників ніж у 2021-му році. У просторі Мистецького арсеналу провели дискусії, перфоманси, вистави, кінопокази, концерти, публічні розмови, а також десять виставкових проєктів і чотири книжкові колекції про українців на війні.
«Книжковий Арсенал відбувся вдруге в умовах воєнного стану в Україні. І це був великий виклик для команди — організувати все з урахуванням наявних обмежень, розробити безпекові протоколи, провести тренінги та інструктажі працівників служб охорони та волонтерів, інформувати учасників ярмарку, підготувати укриття та організувати резервне живлення на випадок відключень електроенергії», — розповіла директорка фестивалю Юлія Козловець.
На території фестивалю працювали рамки металодетектора, сапери, чергували лікарі, військові психологи, автівка з відповідним спорядженням та службовими собаками.
Фестиваль відвідали Оксана Забужко, Артем Чех, Юрій Андрухович, Олена Стяжкіна, Таня Малярчук, а також інші письменників, філософів, перекладачів та митців.
Книжковий арсенал відбувся за тиждень після знищення найбільшої друкарні Харкова «Фактор-Друк». Тому на фестивалі представили стенд «Книги, які знищила росія», серед яких видання, що були у друці того дня, відвідувачі відчували запах попелу.
У фокусі арсеналу були книги про війну, видані після 2014 року, видання створені ветеранами та учасниками війни, загиблих письменників.
«Минулого року Книжковий Арсенал відкривався подією, дуже важливою для Вікторії — подією пам’яті Володимира Вакуленка, щоденник якого знайшла Вікторія. І цього року Арсенал теж відкриває Віка. Нашими голосами», — сказала Олена Гусейнова під час читань пам’яті Вікторії Амеліної.
Також на Арсеналі вшановували пам’ять про Володимира Вакуленка, Олега Клюфаса, Максима Кривцова, Ігоря Мисяка, Іллю Чернілевського.
«Фокус-тема цього року — "Життя на межі" — метафорично означила те, що є актуальним для всіх нас зараз, та задала тон усьому фестивалю - тон не святкування, а присвяти, сумування разом, осмислення, єднання, власне життя, яке має перемогти морок і смерть», — розповіла Юлія Козловець.
Найбільше на Книжковому Арсеналі продали книг Артема Чеха «Пісня відкритого шляху» та «Хто ти такий?», «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка «Ізмарагд княгині Несвіцької» Олександра Ірванця, «Живі. Зрозуміти українську літературу», Олександра та Павла Михедів «Свідчення», Вікторії Амеліної, «Сміховисько» Світлани Ройз та інші.
BookForum
Львівський міжнародний літературний фестиваль, є одним з найбільших книжкових заходів в Україні. Щорічно на ньому збираються письменники, видавці, перекладачі, літературні критики та шанувальники літератури з різних країн світу.
Цього року фестиваль провели вже втридцяте, і його програма включала як офлайн, так і онлайн заходи. Понад триста годин тривали дискусії, знайомства, нетворкінгу і книжкового шопінгу. Фестиваль об'єднав у Львові наживо 20 тисяч гостей та 62 348 глядачів онлайн.
Найбільше гостей зібрала зустріч за участі Славенки Дракуліч, Вахтанґа Кебуладзе, Енн Епплбом, Тетяни Огаркової та Максима Яковлєва («Війна як крах цивілізації: чи буде щастя після війни?»). У топі з відвідувань – також панельна дискусія за участі Оксани Забужко, Еви Томпсон та Шарлотти Гіґґінс («Колоніальний дискурс у російській літературі: як ми (не)розуміємо “російську душу”»). Переглянути всі дискусії можна за посиланням.
Під час фестивалю презентували нові видання, зокрема книги присвячені Францу Ксаверу Моцарту та Миколі Хвильовому. На заході обговорювали колоніалізм та деколонізацію, мовні питання та силу слова у сучасному контексті. Значну увагу приділили вшануванню пам'яті загиблих українських письменників, зокрема Вікторії Амеліної та Володимира Вакуленка.
У рамках фестивалю також виступали відомі письменники та інтелектуали з усього світу, обговорюючи майбутнє України та глобальні виклики, з якими стикається світ.
За роки існування у Фестивалі взяли участь 536 письменників з 38 країн світу та України.
Meridian
Фестивалі Meridian збирають письменників, поетів, видавців та шанувальників літератури з різних куточків світу. Літературні дійства проводять у Чернівцях, Полтаві, Одесі, Луцьку та інших містах. На фестивалях проводять численні поетичні читання, лекції, дискусії, презентації книг, поетичні прогулянки, музично-поетичні й винно-сигарно-поетичні вечори та театральні перфоманси.
Meridian – це можливість для видавництв презентувати свої новинки, знайти нових авторів та встановити контакти для подальшої співпраці.
У фестивалях беруть участь письменники з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Румунії, Ізраїлю та України. Серед гостей дійства були такі як Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Іздрик та інші.
Літературний фестиваль започаткували у Чернівцях, його пов'язали з європейською літературою, культурним обміном та спадщиною видатних письменників, таких як Пауль Целан та Роза Ауслендер, які мали зв'язок з Чернівцями. У Полтаві велику увагу на фестивалі приділяють українській класичній літературі, культурній спадщині міста, а також сучасним літературним процесам. Фестиваль у Луцьку часто охоплює теми середньовічної історії, національної ідентичності та сучасних літературних тенденцій.
Президент Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz Святослав Померанцев не захотів розповідати про фестивалі Meridian для матеріалу. Публікуємо його відповіді:
Українські літературні фестивалі майже п'ять років переживають не найкращі часи. Спершу їхньому проведенню перешкоджала пандемія, а наразі — повномасштабна війна. І якщо від коронавірусу більш-менш вдалося оговтатися, то російське вторгнення продовжує завдавати численних збитків книжковій галузі. Попри всі перешкоди в Україні проводять літературні фестивалі, які варто відвідувати.
Подякуй авторці!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.
