Не санаторій, а лікування: захисник і колишній шахтар розповіли як відновлюються у Центрі реабілітаційної медицини
У Полтаві створено осередок сучасної доказової реабілітаційної медицини. Постраждалі від війни (як військові, так і цивільні, зокрема вимушені переселенці) прибувають сюди з різних куточків України для фізичного та психологічного відновлення. Розповідаємо, у яких умовах перебувають пацієнти та що змінило їх уявлення про фізичну реабілітацію.
Майже рік на базі КП « Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського ПОР» діє Центр реабілітаційної медицини. Мультидисциплінарна команда лікарів, асистентів фізичних терапевтів та ерготерапевтів допомагає повернутись до повсякденного життя пораненим, травмованим і пережившим гострі захворювання.
Для госпіталізації потрібне електронне направлення від сімейного або лікуючого лікаря як для будь-якого іншого стаціонарного відділення. Держава оплачує реабілітаційну допомогу, щоб потребуючі могли отримати такий вид медичної допомоги одразу після початку захворювання або травмування. У стаціонарі пацієнт проходить реабілітаційне обстеження лікарем фізичної та реабілітаційної медицини та фахівцями з реабілітації мультидисциплінарної реабілітаційної команди: фізичним терапевтом та ерготерапевтом, психологом, за необхідності залучається ще й логопед. Лікар фізичної та реабілітаційної медицини вивчає, які ліки пацієнту призначили раніше, щоб призначення не заважало наданню реабілітаційної допомоги, може призначити ліки, які полегшать біль, допоможуть справитися зі станом тривоги або депресії.
Тут немає звичних кабінок з топчанами, де пацієнти зручно вкладаються і приймають процедури з електричним током або зігріваючими обгортаннями, після яких йдуть додому чи у своїх справах. Пацієнти Центру реабілітаційної медицини госпіталізуються на тиждень і довше, а кожен день розписаний відповідно до індивідуального плану реабілітації.
Пацієнти виходять на прогулянки – вхід достатньо безбар’єрний, щоб можна було пересуватись на милицях чи візку.
На вході нас зустрічає великий постер з правилами для відвідувачів: коли можна відвідати пацієнтів, занести передачу, а коли – поспілкуватись з лікарями. Суворо заборонено приносити м'ясні і рибні страви та соки у відкритому виді.
“Я думав, що тут будуть банальні розминки, а тут фахівці своєї справи”: захисник розповів про реабілітацію після поранень
На інтерактивному тренажері пацієнт дуже зосереджено балансував на спеціальному килимку і своїми ногами… обирав правильну відповідь на математичний приклад, який відображався перед ним на екрані. На цьому ж тренажері можна в ігровій формі тренуватись з вагою власного тіла і рухати авто по віртуальній дорозі.
Пацієнта звуть Юрій, він військовий, родом з Полтавщини, і вже чотири місяці відновлюється після поранень. На грудях залишився величезний шрам через пошкодження легені, попри травму коліна, вже впевнено пересувається на милицях.
“Такою я реабілітацію не уявляв, це точно. Я думав, якісь будуть просто банальні розминки, щось примітивне. А тут обладнання таке дуже, скажімо так, сучасне.
Математика тут допомагає поєднати корисне з приємним, в себе приходити поступово.
Відновлення – процес не швидкий, я це розумію. На все потрібен час. Після поранення в легені дихати як раніше швидко не почнеш. У мене зроблено на коліні дві операції (вже не дві перші, а п'яте втручання загалом). Самі розумієте. Але завдяки тому, що тут чуйні фахівці своєї справи – не за сало куплені посади, рухаюсь. Знаєте, як буває, прилаштовуються ніби в тихе місце, відсидіти свої робочі години – персонал окремо, інваліди окремо, здавалось, що там може відбуватися у тій фізреабілітації.
Роман Олександрович і Олена Іванівна, які зі мною займаються – без перебільшення, фахівці з великої літери. Та і взагалі весь персонал відділення, починаючи з завідуючої. Відчувається як люди вболівають за результат. Пропустити процедуру неможливо, навіть якщо дуже захочеться. Ніхто не змушує, але наполегливо запрошують. Болить голова? Відпочинеш. Заплутався? Підкажуть.
Я дивлюсь на інших хлопців і бачу прогрес: той, хто був лежачим, починає вже рухатись, хто погано рухався – уже набагато краще.
Тепер ми, на жаль, звикли, що поранення стало нормою. Але це дуже непростий процес”
Шахтар уклав нову декларацію з сімейним лікарем і отримав направлення на реабілітацію після заміни суглобу
На апараті з наліпкою ВООЗ, схожому на велотренажер – мотомеді, займається вимушений переселенець Станіслав Дмитрович. Колишній шахтар з Луганщини до Полтави переїхав навесні 2022 року. Нині вперше потрапив до реабілітаційного відділення, перебуває на лікуванні уже другий тиждень і готується до виписки.
“Проходжу реабілітацію після ендопротезування. 20 лютого прооперували у Києві, в Інституті травматології. Минуло півроку, почуваюсь набагато краще, ніж коли ходив на милицях з четвертою стадією коксатрозу. Хвороба розвинулась після виробничої травми – в шахті пропрацював 30 років, був прохідником (це ми фактично і робимо шахти), отримав травму.
Це дивовижно, що під час війни у нас можна отримати таку медичну допомогу безкоштовно – і операцію, і реабілітацію.
Після операції мені порадили звернутись сюди, розповіли, що є такий реабілітаційний центр. Завідувачка пояснила, що необхідне направлення. Заключив декларацію з сімейним лікарем у Полтаві. Вдома у мене був сімейний лікар і декларація, але тепер все в окупації. Довелось заново.
Умови чудові, ставлення дуже добре. Медики дуже уважні. Я б сказав, що тут атмосфера, яка сприяє одужанню”
Після мотомеду пацієнт переходить на бігову доріжку і починає крокувати зі своїм індивідуальним навантаженням і темпом. Асистентка фізичного терапевта відзначає, що зараз пацієнт ходить набагато краще, ніж на початку курсу.
У цьому залі окрім тренажерів встановлені незвичайно широкі медичні кушетки-трансформери, які можуть підлаштовуватись під пацієнтів, які майже не рухаються.
"Весь день пацієнт зайнятий": менше ніж за рік у Центрі реабілітаційної медицини пролікували майже півтисячі пацієнтів
Імпровізований рум-тур Центром реабілітаційної медицини провела Олена Хахуза, асистентка фізичного терапевта. Говорить, що за останні 20 років підходи у цьому виді медичної допомоги дуже змінились, а зараз з’явились великі технологічні можливості. Про кожен апарат може говорити окремо – знає характеристики, можливості
“Весь день пацієнт зайнятий. Є графік, але ми зважаємо на стан пацієнта. Якщо втомився – робимо перерву. Перепочив – продовжуємо працювати.
У цього пацієнта після поранень є призначення і для рук, і для ніг, і кінезіотерапія, і масажі – великий комплекс.
Апарат з прикладами називається балансир. Це – стабілізатор. Він використовується для стабілізації вестибулярного апарата. Якщо, наприклад, погано працюють ніжки, як у даному випадку – є травма коліна, хворий рівномірно розподіляє навантаження на хвору ногу. Окрім цього, вмикається і логіка, і моторика. Сенсор вловлює рух тіла”, розповіла фахівець.
Тривалість курсу реабілітації залежить від захворювання і визначається обсягом пакету послуг, законтрактованим лікарнею у Національній службі здоров’я України. Пацієнти у тяжкому стані можуть лікуватися до 21 дня – наприклад, після операцій на головному мозку, черепно-мозкових травм, важких травмах кінцівок.
"Центр розрахований на 30 стаціонарних ліжок. Раніше займались лише гострою реабілітацією хворих, в гострому періоді, безпосередньо у хірургічних і терапевтичних відділеннях, реанімаціях. Тепер це повноцінне відділення з власним стаціонаром, де працюємо над відновленням пацієнтів.
Наші фахівці допомагають військовим і цивільним відновитися після хвороб опорно-рухової, нервової систем, поранень, травм, інсультів та інших захворювань.
Надаємо допомогу і амбулаторним пацієнтам, які мають електронні направлення від лікуючих лікарів, і пацієнтам, які розпочали лікування у нашій лікарні. Високотехнологічне обладнання допомагає відновлювати тіло, але загалом процес реабілітації – це спільна праця лікаря і пацієнта", розповіла завідувачка Центру реабілітаційної медицини Ірина Пчелінцева.
За перші сім місяців роботи Центру допомогу отримали більше 400 пацієнтів.
ВООЗ, UNITED24 і МОЗ долучались до закупівель обладнання
Вздовж стін у коридорі встановлені бруси і балансири. Персонал пояснює: для деяких пацієнтів ранок починається з комплексу вправ. Ці тренажери потрібні у першу чергу для пацієнтів, які не можуть без сторонньої допомоги стати на ноги. Людину фіксують пасками безпеки і медичний працівник керує діями пацієнта, працюючи над рухами.
Навесні цього року полтавський Центр реабілітаційної медицини відвідав Президент України Володимир Зеленський. Донори його глобальної ініціативи United24 пожертвували спеціалізованому відділенню новий тренажер-балансир, який дозволяє більш ефективно допомагати пацієнтам із важкими захворюваннями і травмами хребта – можна піднімати людей, у яких не рухаються нижні кінцівки, мають травми спинного та головного мозку, м’язову атрофію, розсіяний склероз і боковий аміотрофічний склероз.
Багато нового обладнання, придбаного за кошти держбюджету і громади області, щось надійшло у вигляді гуманітарної допомоги. Деяке промарковане наліпками ВООЗ.
В арсеналі Центру реабілітаційної медицини є також екзоскелет, роботизований ортез, система реабілітації для верхніх та нижніх кінцівок, електронейростимуляції тощо.
Міністерство охорони здоров'я затвердило стандарти, яким мають відповідати лікарні для надання реабілітаційних послуг, тож і обладнання обирається відповідне.
“Кореєць” з сантиметром: найдорожчий апарат прибув з важливим девайсом, без якого неможливо почати реабілітацію пацієнта
Центр оснащений сучасним реабілітаційним комплексом – роботизованою системою «Walkbot», яка прибула із Південної Кореї – її виготовляє тільки одна компанія в світі. Точно такий же комплекс є в найбільшому реабілітаційному центрі України у Львові. Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського стала третім закладом в Україні, де встановлено такий апарат.
Він потрібен для роботи з пацієнтами після інсультів, парезів, із захворюваннями нервової та опорно-рухової систем, поранень. Апарат заново вчить тіло пацієнтів як правильно ходити, щоб м'язи «згадували» природній рух.
Комплекс повністю безпечний, оскільки пацієнта фіксують спеціальними поясами і корсетами за індивідуальними розмірами. А мірки знімають брендованим сантиметром, повіреним виробником роботизованої системи. Необхідно вимірювати зріст, довжину ніг, гомілок, висоту ступнів у взутті і без.
Сенсори апарата, зчитують дані анатомічних і фізіологічних показників. При підозрілих для апарата рухах він може видати помилку і зупинити сеанс. Лікар аналізує дані й може відкоригувати індивідуальний план реабілітації відповідно до показників пацієнта.
“Білий дім” допомагає розвивати дрібну моторику
На окрему увагу заслуговує зал для ерготерапії – це відтворена в мініатюрі квартира з побутовими приладами, які оточують нас у звичайному житті. Деякі пацієнти, які перенесли інсульт, вчаться заново відкривати холодильник, користуватись краном і мити посуд, вмикати плиту, відкривати ключем двері. Ерготерапевти допомагають відновлювати ці навички, щоб людина могла задовольняти свої хоча б базові побутові потреби.
На столі зібрана колекція засобів для розробки дрібної моторики. Один з пацієнтів збирав макет Білого дому. Хтось віддає перевагу пазлам.
У Центрі лікувався 49-річний пацієнт. Через інсульт у нього “вимкнулась” ліва сторона тіла. Чоловік зовсім не міг сидіти в ліжку, стояти, не працювала рука. Після лікування інсульту, він пройшов курс реабілітаційного лікування. Додому пацієнт вирушив самостійно, спираючись на "ходунки".
Біль і результат реабілітації можна виміряти
Науковий консультант Центру реабілітаційної медицини – доцент кафедри фізичної та реабілітаційної медицини ПДМУ, кандидат медичних наук Євген Страшко розповів, що реабілітаційна медицина – це медицина шкал і тестів, своєрідна “Палата мір і ваги”. Для наочності показує шкалу болю для пацієнта і лікаря, а також травматологічні кутоміри Мольтгена і гоніометри – спеціальні прилади для вимірювання рухливості суглобів.
"Є спеціальна візуальна аналогова шкала болю, яка у всьому світі використовується. Нею ми можемо визначити чи не перейшов біль у хронічну стадію. Якщо пацієнт до шести місяців терпить – це вже хронічний біль, а це провокує формування так званої больової поведінки. Це і психологічна проблема, яка за собою може призвести і до більш тяжких когнітивних розладів, може викликати депресію.
Немає більше такого поняття “виписаний з покращенням”, завжди кажу це і молодим лікарям, і студентам, і інтернам. Немає результату на око. Це дуже точна сфера.
Є термінологія, є доказові методики, розписані в підручниках.
Наприклад, є певна кількість кроків і темп для пацієнта, який переніс інфаркт, який знаходиться на початковій стадії, тобто перебуває у гострій реабілітації. Гостра реабілітація починається майже через добу після захворювання.
Не можна говорити пацієнтам “навантажуйте тепер кінцівку потроху”. В одному з ветеранських госпіталів України пораненому в ногу захиснику лікарі після операції і встановлення пластини сказали «нагружай потихеньку ногу».
Молодий, сильний і вмотивований офіцер, який дуже хотів повернутися до своїх побратимів, за яких дуже переймався, так старався, що його “потихеньку” закінчилось зламаною титановою пластиною і повторною операцією.
Потихеньку – це має бути чітко визначена кількість кілограмів навантаження, сантиметрів, кутів в градусах.
Але весь процес реабілітації починається з постановки реабілітаційної мети.
Сучасна реабілітаційна медицина – це не санаторій, а лікувальний процес. Хоча досі хтось уявляє реабілітацію у перлинній ванні.
Пацієнти повинні розуміти, що без їх особистого внеску і бажання працювання над собою, неможливо досягнути високих результатів навіть користуючись високотехнологічними інструментами. Але поєднання нового обладнання, умінь спеціально навчених фахівців і зусиль пацієнтів дає високий реабілітаційний результат", зазначив науковець з великим практичним досвідом.
У другій частині матеріалу ми розкриємо особливості роботи лікарів фізичної і реабілітаційної медицини, а також поняття реабілітаційний результат.
Матеріал написаний за підтримки ГО “Інститут масової інформації, що реалізує проєкт “Підтримка активних громадян під тиском в Україні” за фінансової підтримки Європейського Союзу”
