У 2023 році Національна служба здоров’я України кардинально змінила підходи до забезпечення реабілітаційної допомоги – оцінили вартість кожної послуги, сформували вимоги до лікарень, із лікувальними закладами почали укладати контракти, а також розділили форми надання такої допомоги на амбулаторну і стаціонарну. У Центрі реабілітаційної медицини у Полтаві ми розбирались з чого починається реабілітація, які фахівці надають допомогу та скільки разів на рік можна безкоштовно пройти курс відновлення.
«Україна впроваджує світові стандарти реабілітації, а електронні інструменти сприятимуть прозорості та контрольованості реабілітаційного процесу, спрощуватимуть бюрократичне навантаження. І головне – сприятимуть ефективному та комплексному відновленню пацієнтів та адаптації у всіх сферах життя. Адже трансформована система реабілітації має за мету не лише відновити фізичне та психологічне самопочуття людини, але й повноцінно повернути її до суспільного життя, зберегти роботу та соціальні контакти», – повідомила заступниця Міністра охорони здоров’я з питань цифровізації Марія Карчевич.
Для проходження реабілітації не потрібно збирати довідки – причинами для звернення можуть бути: поранення на фронті, внаслідок бойових дій і обстрілів цивільних об’єктів, побутова травма чи наслідки хвороби. Право на послуги з відновлення має будь-яка людина, якій в силу обставин загрожує обмеження функціонування.
«Потреба пацієнтів у якісній реабілітації була актуальною і до повномасштабного вторгнення. Це невід’ємна складова якісного, комплексного лікувального процесу. А зараз це дуже велика необхідність.
Сучасна реабілітаційна медицина дає пацієнтам не просто відновлення тих чи інших порушених функцій, а дозволяє підвищити якість життя після отримання належної спеціалізованої медичної допомоги. Іншими словами, пацієнти, які, наприклад, втратили кінцівку, вчаться жити з протезом і вести активний спосіб життя попри важку травму.
Ми створили професійний реабілітаційний центр, де сучасні технології доступні усім без виключення пацієнтам, і в першу чергу, для постраждалих від війни.
Наша лікарня має успішний досвід надання реабілітаційної допомоги фахівцями колишнього фізіотерапевтичного відділення, який ліг в основу сучасного регіонального реабілітаційного маршруту. Наші досвідчені спеціалісти отримали нові інструменти і можливості для роботи.
Медичний персонал Центру надає цілодобову висококваліфіковану допомогу для відновлення не лише фізичного, а й ментального здоров‘я.
Завдяки підтримці ОВА, ДОЗ ОВА, гуманітарним місіям міжнародних організацій, співробітники Центру реабілітаційної медицини проходять навчання у закордонних колег, щоб застосовувати сучасні, визнані у світі, ефективні методики.
Зараз працюємо над великим проєктом поліпшення умов та осучаснення будівлі Центру реабілітаційної медицини», прокоментував Григорій Оксак, головний лікар КП «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського ПОР».
Пацієнт повинен визначитись якого результату прагне досягти завдяки реабілітації
Процес реабілітації починається з обстеження, встановлення реабілітаційного діагнозу і складання разом з пацієнтом індивідуального реабілітаційного плану. Це щось середнє між «дорожньою картою» і візуалізацією бажань, описане медичною термінологією – пацієнт разом з медиками формує конкретну мету, яку планує досягти після проходження курсу.
У закладі, де реабілітаційна допомога надається у стаціонарах, окрім дотримання індивідуального реабілітаційного плану, забезпечується цілодобовий медсестринський догляд, харчування, своєчасне знеболення на всіх етапах реабілітації, надання психологічної допомоги, навчання пацієнта (родичів, доглядачів) особливостям догляду, запобіганню можливих ускладнень та дотримання рекомендацій на всіх етапах реабілітації, за потреби – переведення до інших відділень чи лікарень для надання спеціалізованої медичної допомоги, оформлення довідок, медичних висновків про тимчасову непрацездатність та направлень на лікарсько-консультативну комісію.
Реабілітаційна команда може налічувати до десяти фахівців
У мультидисциплінарній команді фахівців з пацієнтом, окрім лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини, працюють такі спеціалісти: фізичний терапевт, ерготерапевт, сестра медична з реабілітації, асистент фізичного терапевта, масажист, психолог, протезист (у випадку ампутації) і, за необхідності, логопед (терапевт мови та мовлення).
Якщо пацієнту потрібні милиці, "ходунки", крісло-каталка – ці допоміжні засоби безкоштовно видаються на час перебування у стаціонарі.
До речі, відповідно до Постанови Кабміну про “Деякі питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я” від 16 грудня 2022 р. № 1462 особам з обмеженнями повсякденного функціонування та особам, у яких захворювання, травми, вроджені порушення або інші стани здоров’я можуть призвести до обмеження повсякденного функціонування або стійкого обмеження життєдіяльності надається можливість безоплатного користування допоміжними засобами реабілітації серійного виробництва, в тому числі тренувальними протезами, з числа засобів, що наявні в реабілітаційному закладі або закладі охорони здоров’я. А під час воєнного стану особам на всіх етапах евакуації до іншого закладу охорони здоров’я надається можливість продовжити безоплатно користуватися допоміжними засобами реабілітації, наданими у реабілітаційному закладі або закладі охорони здоров’я, у якому перебував пацієнт.
Лікар фізичної та реабілітаційної медицини повинен володіти технікою УЗД і розумітись на різних видах медичної візуалізації – МРТ, КТ, рентгенах
«Багато хто думав, що реабілітація – це коли хтось щось робить, але не зрозуміло що саме. Насправді, це зовсім не так. Інколи навіть для молодих інтернів буває несподіванкою, що вони як лікарі-реабілітологи, повинні вміти проводити ультразвукову діагностику суглобів, м'яких тканин, хоча б на базовому рівні знатися на електронейроміографії. Так, наприклад, в США не можна отримати сертифікат лікаря-реабілітолога, поки претендент не виконає 250 досліджень з електронейроміографії», пояснює науковий консультант Центру реабілітаційної медицини – доцент кафедри фізичної та реабілітаційної медицини ПДМУ, кандидат медичних наук Євген Страшко. – «Цього року відбувся перший випуск лікарів фізичної і реабілітаційної медицини, підготовлених за міжнародними стандартами. У них інтернатура тривала три роки. Зараз вона скорочена до двох, припускаю, що з економічних причин, хоча, на мою думку, трирічна підготовка більш змістовна».
Серед професійних умінь лікаря-реабілітолога науковець також назвав розуміння різних видів медичної візуалізації (МРТ, КТ, рентген) і призначення медикаментозної терапії, у тому числі ліків для знеболення, або антидепресантів.
«Чимало українських фахівців стажувались і отримували підтвердження кваліфікації лікаря фізичної і реабілітаційної медицини в Євросоюзі. Я ще у 2008 році проходив шестимісячне стажування в Естонії, у приватній клініці, яка має від держави ліцензії на залучення стажерів і маю документ, що я є лікарем фізичної та реабілітаційної медицини, визнаний естонською державою. І зараз намагаюсь не пропускати міжнародні професійні заходи, де представляють найсучасніші практики і досягнення», говорить науковець.
За кордоном лікарі в реабілітаційних центрах звертають увагу навіть на взуття, у якому ходять пацієнти
Дуже відповідальним напрямком роботи Євген Страшко назвав роботу з пацієнтами, які через тривалий хронічний біль звикли тамувати його сильнодіючими знеболюючими препаратами. Мультидисциплінарні команди фахівців з реабілітації допомагають справлятись з цим явищем, підбирають альтернативні препарати, навчають різним методикам полегшення болю – можуть допомагати навіть прості, на перший погляд, речі.
«Найпростіший у світі метод фізичної реабілітації – позиціонування.
Пацієнти можуть інтуїтивно шукати як вкласти кінцівку так, щоб менше боліло, щоб зменшити набряк, забезпечити відтік лімфи і венозної крові.
Для реабілітологів немає нічого простішого, ніж зробити спеціальну петлю, лямку або подушку і надати пошкодженій кінцівці спеціальне положення – дренажне.
Коли я йду у місті і бачу, як військовий з пораненою рукою йде, а вона в нього звисає вниз без спеціальної укладки, набрякає, синіє, темніє, розумію, що відбувається затискання нерва і погіршується стан, який називається посттравматична нейропатія, яка призводить до хронічного болю. А проблему можна вирішити без медикаментів.
За кордоном лікарі в реабілітаційних центрах звертають увагу навіть на взуття, у якому ходять пацієнти. В ідеалі це мають бути кросівки або крокси, або ортопедичне взуття. Я бачив, що у деяких ходять в шкарпетках яскравого кольору, який означає, що у пацієнта порушення ходи, отже персоналу потрібно наглядати, щоб він не впав і не травмувався, коли пересувається. Не допускається використання таких популярних у наших пацієнтів шльопанців. У світовій реабілітації немає дрібниць навіть на побутовому рівні».
За реабілітацію платить держава: як отримати послугу безкоштовно
Реабілітаційна допомога – безоплатна для пацієнтів. Національна служба здоров’я України в рамках Програми медичних гарантій платить лікарням, з якими укладені контракти на надання послуг за пакетами «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах» і «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям в амбулаторних умовах».
Спершу пацієнти мали право на два реабілітаційні цикли на рік, оплачені державою. Але в червні 2023 року максимальну кількість реабілітаційних циклів за двома та більше напрямами для людей із травмами спинного мозку, важкими черепно-мозковими травмами, захворюваннями та ампутаціями збільшили з двох до восьми на рік. Уряд ухвалив таке рішення після низки обговорень щодо підвищення ефективності послуг із реабілітації та позитивного впливу на кінцевий результат відновлення пацієнтів. Цивільні та військові, які потребують тривалого відновлення, зможуть отримати безоплатну допомогу мультидисциплінарної команди фахівців протягом необхідного періоду.
Найдорожче коштує стаціонарна реабілітаційна допомога: 19 769 гривень за надання послуг за одним напрямом реабілітації і 33 607 гривень за надання реабілітаційних послуг одночасно за кількома напрямами реабілітації. За реабілітацію в амбулаторних умовах держава відшкодовує лікарням 10 820 гривень. Послуги мають надаватися не менше 14 календарних днів, а в день відбуватись щонайменше від 3 годин інтенсивних занять.
Щоб отримати послуги з реабілітації потрібно отримати електронне направлення від сімейного чи лікуючого лікаря. А де саме отримати ці послуги пацієнт може обирати самостійно – це не залежить від місця проживання.
Якщо не знаєте куди звернутись, зайдіть на сайт Національної служби здоров’я України і натисніть на розділ «Карта місць надання послуг за договорами з деталізацією за групами послуг». Оберіть область та населений пункт, в якому плануєте пройти реабілітацію – переконайтесь, що там є такий надавач послуг: у полі «Група послуг» клікніть на 53 пункт «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах» або 54 пункт «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у амбулаторних умовах».
Наприклад, у Полтавській області тільки у семи населених пунктах є заклади, які уклали контракти з НСЗУ на надання реабілітаційної допомоги: у Полтаві, Кременчуці, Гадячі, Глобиному, Котельві, Лубнах, Миргороді і Нових Санжарах. В Україні таких медичних закладів 423, з них стаціонарну реабілітаційну допомогу надають 262 лікарні.
Якщо з пацієнтів вимагають кошти за реабілітацію, передбачену Програмою медичних гарантій, НСЗУ закликає надсилати скарги для відновлення прав пацієнтів.
Нагадаємо, «Не санаторій, а лікування: захисник і колишній шахтар розповіли як відновлюються у Центрі реабілітаційної медицини».
Матеріал написаний за підтримки ГО “Інститут масової інформації, що реалізує проєкт “Підтримка активних громадян під тиском в Україні” за фінансової підтримки Європейського Союзу”
