Спецпроєкт: Полтавські хірурги розповіли, чому курці хворіють важче і лікуються довше
Кожну пачку цигарок «прикрашає» фото хвороб, які спричиняє куріння. Але лікарі говорять про цікавий феномен – курці часто не вірять, що захворіли саме через згубну звичку. Тим часом експерти б'ють на сполох: тютюнова залежність українців перетворюється на реальну демографічну загрозу. Українські лікарі написали відкритого листа до Верховної Ради України, щоб парламентарі не допустили преференцій тютюновим виробам для нагрівання. А ми поспілкувались з практикуючими хірургами, які пояснили чому курці лікуються довше і не завжди успішно.
За даними ВООЗ станом на липень 2023 року в Україні курили 27,4% дорослих, зокрема 44,0% чоловіків та 13,7% жінок.
А за даними опитування КМІС, проведеного на замовлення ГО «Життя», на сьогодні в Україні 30% населення вживають тютюнові або нікотинові вироби: 43% чоловіків та 20% жінок. Щодня курять 24% українців (36% чоловіків, 15% жінок).
Експерти відзначають загрозливу тенденцію серед жінок – з 2017 року стало вдвічі більше українок, які курять. Якщо сім років тому споживачок тютюну та нікотину було 8 відсотків, то зараз уже 15.
Куріння стало однією з причин, через яку українці стали жити на 9 років менше
Міністерство соціальної політики України презентувало Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року. За останні три (!) роки середня очікувана тривалість життя українців скоротилась з 66,4 років (у чоловіків) і з 76,2 років (у жінок) у 2020 році до 57,3 і 70,9 років відповідно у 2023-му. Серед основних причин стрімкого скорочення населення, окрім повномасштабної війни з росією, названо високий рівень передчасної смертності, пов’язаний, зокрема, із вживанням тютюну та нікотину.
«Є кілька факторів, які впливають на те, чому українці живуть менше, ніж громадяни ЄС. Це пізня реакція на небезпечні хвороби, коли вилікувати вже неможливо. Низька самозбережувальна поведінка: ігнорування ризиків травматизації на виробництві, небезпечна поведінка на дорозі, що призводить до ДТП тощо. А також нездоровий спосіб життя, зокрема, вживання тютюну», — розповіла Дарія Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України.
А в червні українські лікарі відреагували на те, що Верховна Рада України підтримала у першому читанні та прийняла за основу законопроєкт № 11090, який пропонує підвищити акцизну ставку на сигарети та сигарили до 90 євро на 1000 шт., а на тютюнові вироби для нагрівання лише до 72 євро до 2028 року.
Медики-науковці, практики, очільники громадських об'єднань написали відкритого листа до парламенту про неприпустимість надання податкових преференцій тютюновим виробам для нагрівання. Серед підписантів – онкологи, хірурги, пульмонологи, нейрохірурги, імунологи, акушер-гінекологи, педіатри, сімейні лікарі.
«ВООЗ та вся лікарська спільнота однозначно наполягають: не існує безпечного куріння. Незалежні дослідження вказують на те, що тютюнові вироби для нагрівання несуть значну загрозу людському організму на рівні із традиційними сигаретами, а рівні 20 шкідливих речовин в ТВЕН кратно перевищують рівні цих шкідливих речовин у звичайних сигаретах. Створення податкових преференцій на ТВЕН сприятиме залученню дітей та молоді до вживання тютюну та суперечить Національному плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку», — розповів Отто Стойка, кандидат медичних наук, лікар Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, експерт з контролю над тютюном.
«Куріння – спосіб не дожити до пенсії, або залишитись без ніг»
Григорій Оксак, PhD, судинний хірург, заслужений лікар України, очолює головну лікарню Полтавщини – КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» ПОР. Куріння на території закладу суворо заборонене. Поодиноким порушникам заборони персонал нагадує насамперед про шкоду для здоров’я, яку люди самі собі спричиняють. З пацієнтами-курцями лікарі приділяють окремий час, щоб спонукати їх кинути курити.
«Якщо пацієнт продовжує курити, то це просто нівелює результат лікування, досягнутий колосальними зусиллями. А це величезні втрати ресурсів, часу, коштів, які можна було б більш раціонально використати на користь пацієнтів», – наголошує головний лікар.
Як виглядають судини курців і чому таким пацієнтам нерідко загрожує ампутація кінцівок розповів відомий на Полтавщині судинний хірург – Олександр Безкоровайний, завідувач відділення судинної хірургії КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР», керівник груп експертів з хірургічних спеціальностей Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА. За тиждень до повномасштабного вторгнення колеги визнали його хірургом року за рейтингом регіонального представництва ГО «Асоціація хірургів України».
«Основна маса людей не переймається своїм здоров’ям взагалі. Тих людей, які піклуються про себе, ведуть здоровий спосіб життя, не курять, займаються спортом, якісно харчуються, – меншість. Більшість живе у своє задоволення. Ті люди, які живуть у звичайному житті, взагалі не цікавляться шкодою тютюнокуріння та інших факторів (алкоголь, наркотики, шкідлива їжа), але, за моїм спостереженням, рівно доти, доки щось погане не трапиться у їхньому житті. І коли людина потрапляє з якоюсь хворобою, а лікар пояснює, що вона виникла через нездоровий спосіб життя – тютюнопаління, всілякі зловживання, стреси, то цьому вірить відсотків 30. Можливо вірить і більше, але інші 30% не дотримуються рекомендацій лікаря, а ще 30 – роблять все навпаки.
Навіть ті пацієнти, які перенесли складні операції, яким вдалося зберегти кінцівки від ампутації, не говорячи про інші судинні захворювання (інфаркти, інсульти), продовжують курити, бо думають, що якщо їх вилікували, то з ними більше нічого не трапиться», – відзначив Олександр Михайлович.
Лікар говорить, що нерідко пацієнти-курці не вірять, що опиняються на лікарняному ліжку через свою шкідливу звичку:
«Типовий діалог з такими пацієнтами: «Що ж Ви мене обманюєте: я ось уже 3 дні не палю, а мені не стало краще. То й що, що я курю вже років 30 – мені стало погано лише кілька днів тому». Людина не розуміє, що атеросклероз розвивається поступово, активізується під впливом таких факторів як хронічні захворювання (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет), спадковість, а куріння – спосіб не дожити до пенсії, або дожити, але залишитись без ніг, з важкою інвалідністю».
Судинний хірург підкреслює: курці масово хворіють на атеросклероз, який поступово погіршує якість життя і призводить до катастрофічних наслідків.
«Атеросклероз – дуже підступна хвороба, яка розвивається безсимптомно, тривало. Ці бляшки формуються потроху, настають зміни у всіх судинах. Важко обійтися без втрат. Якщо захворювання вражає судини мозку, то можлива втрата інтелекту, порушення різноманітних функцій; серця – основний м'яз слабне, людина втрачає здатність виконувати звичну роботу і навіть підйом сходами стає випробуванням, кінцівок – ускладнюється здатність рухатись. Нерідко судини курців стають “кам’яними” через те, що в них відкладається вапно внаслідок запальних процесів. Якщо порівнювати що гірше: онкологічне захворювання чи судинне, то погано і те, і те. Але поширеність судинних захворювань набагато більша».
Лікар шукає відповідь на питання: чому люди, знаючи про наслідки, продовжують свідомо отруювати свій організм, адже є безліч досліджень, які свідчать про шкідливість тютюнокуріння, зокрема для судин. Ще й витрачати чималі кошти щомісяця, купуючи пачку за пачкою. Порівняльні дослідження, за його словами, наочно показують, що рівень захворюваності серед тих, хто не курить, а хто не кидає звичку: 1 до 100.
«Я довго боровся із залежністю дуже близької мені людини. Він багато років курив, аж поки не почались такі проблеми з ногою, що всерйоз розглядалось питання ампутації. Кінцівку вдалось зберегти, а пацієнт кинув курити та змінив спосіб життя. Минуло більше десяти років. Зараз йому вже за 60, а виглядає він років на 10 молодше, ніж на момент відмови від куріння. Навіть обличчя змінилось. Шкода, що усвідомлення прийшло лише під загрозою залишитись без ноги.
Скільки людина курила, стільки потрібно утриматись від згубної звички, щоб хоч якось подолати наслідки. Не буває дива, коли сьогодні кинув курити – і завтра вже здоровий. Зміни в організмі накопичувались роками і їх подолати можна лише такою ж тривалою працею над собою. Нерідко пропоную людям порахувати скільки вони втратили не лише здоров'я, а й грошей, витрачених на цигарки.
Якщо людина не зупиняється у своєму самогубстві – а інакше це і не назвеш, бо курець свідомо бере до рук пачку, на якій написано попередження про наслідки, – то з втратою здоров'я стає тягарем для оточення, інвалідизується, а потім стрімко рухається до сумного фіналу».
«Під час ранкового обходу я ні з чим не сплутаю їх кашель, з якого у них починається день»
Хірург загального профілю, Олексій Кизименко, завідувач відділення хірургії №1 КП «2-а міська клінічна лікарня ПМР», говорить, що куріння скорочує біологічний вік, організм фізично зношується, тому споживачі тютюну лікуються набагато довше, ніж люди, які не курять.
«Зміни в організмі курця помітні неозброєним оком навіть без додаткових обстежень, вони системні. Зазвичай, це чоловіки 40+ років. Курці виглядають старше своїх однолітків. Як правило, це люди уже з певними розладами дихальної системи, мікроциркуляторних процесів (кровообігу). Окрім жовтих зубів, кінчиків нігтів, пальців специфічного кольору, запаху, під час ранкового обходу я ні з чим не сплутаю їхній кашель, з якого у них починається день.
Процес лікування значно пролонгується, вони довше затримуються в лікарні, складніше лікуються і мають потенційно гірший результат лікування. Взагалі нульовий ефект від лікування, якщо пацієнту даємо препарати для покращення кровообігу, а він ховається за рогом і однією цигаркою, значно дешевшою за препарат, повністю зводить нанівець наші зусилля.
Якщо курець потрапляє на операційний стіл, то йому значно важче відходити після наркозу, довше триває загоєння ран. А у нас з'являється додаткова задача очищення дихальних шляхів як під час операції, так і в післяопераційний період. І якщо такий пацієнт ще й залишається певний час знерухомленим, то ризик виникнення застійних пневмоній набагато більший, ніж у людей, які не курять. Нерідко додається бронхіт як додаткове ускладнення.
Курці зі стажем 10-20 років, на превеликий жаль, не завжди усвідомлюють, що їх звичка прямо пропорційно впливає на стан здоров'я, організм зношується і зсередини, і зовні. Ми, лікарі, розуміємо, що будемо частіше зустрічатись з такими пацієнтами, а вони матимуть все більший тягар проблем.
Чим довше людина курить, тим гірше. І, кинувши цигарку сьогодні, не можна стати здоровим завтра. Але у будь-якому разі кидати треба.
Електронки, вейпи, той же кальян – це так само шкідливо, як і звичайні сигарети. Припускаю, що за років 5-10 у дослідженнях побачимо наслідки цих “модних” тенденцій.
Не думайте, що статистика – це сухі цифри. Це кожна окрема людина, окреме життя. Куріння – це річ, без якої можна прожити щасливе, довге і якісніше життя».
Нагадаємо, у попередній публікації ми писали про вбивчий бізнес тютюновиробників: як міжнародні спонсори війни опираються підвищенню акцизів на тютюнову продукцію і вдаються до «меценатства».
