Від зацифровування музеїв до документування війни: як зберегти історію для майбутніх поколінь
Ще до повномасштабної війни українські митці та активісти шукали способи зберегти культурну спадщину у цифровому форматі. Сьогодні фахівці вже знаходять способи, як врятувати мистецькі надбання від зникнення. Завдяки ініціативам на кшталт Полтавської Галереї Мистецтв імені Ярошенка, Pixelated Realities та «Агенції стійкості культури», картини, будівлі й артефакти переходять у цифровий вимір, де їм не страшні ані бомби, ані час.
Ми розповімо про проєкти, які працюють над збереженням національного мистецтва, кожен своїм шляхом: від виставок до інноваційних цифрових рішень.
Зацифровування картин Миколи Ярошенка у Галереї Мистецтв м. Полтава
Центр розвитку культури у Полтаві, школа творчості «Камбала» та Полтавська Галерея Мистецтв імені Ярошенка обʼєдналися, щоб створити цифровий архів творів Миколи Ярошенка на сайті музею ще у 2021 році. Для цього вони подали заявку до УКФ (Український культурний фонд), від якого й отримали фінансування.
Зацифровування картин – світова практика. Це дає людям з інших міст зрозуміти, що є в музеї. Це заохочує до відвідин закладу.
Тоді у рамках проєкту зацифрували 55 картин та 100 графічних робіт.
Засновник організації «Центр розвитку культури» Олександр Ткаченко розповів, що переваги зацифрування різні для кожної групи людей.
«Для музейників — збереження спадщини у цифровому вигляді. Тобто, раптом щось трапиться із картинами фізичними, то буде їхній цифровий відбиток. Для всіх користувачів це можливість доступу до картин в Інтернеті, не відвідуючи безпосередньо музей. Це переваги і для дослідників, а також можливість популяризувати українську спадщину через Інтернет. Крім того, це повернення собі своїх імен. Бо російська культура вважає Ярошенка своїм. Ми ж робили це, щоб перш за все сказати: він — полтавець, а відповідно він більшою мірою українець, хоча і жив у часи російської імперії».
За словами Олександра Ткаченка, найбільша неочевидна перевага виявилася в тому, що під час повномасштабки картини Ярошенка вивезли з Полтави. І відповідно, тепер для будь-кого, єдина можливість ознайомитися з картинами Ярошенка — зайти на вебсайт музею у відповідний розділ.
Цифровізація задля збереження культури від Pixelated Realities
На початку повномасштабної війни громадська організація Pixelated Realities запустила «Музей Української перемоги». Цей проєкт документує історії, пам’ятки та руйнування війни у форматі тривимірних моделей, які зберігають автентичність часу.
Комунікаційниця організації Галина Петренко розповіла, що Pixelated Realities займається зацифруванням архітектурних обʼєктів від музейних будівель, статуй, порцелянових предметів:
«Для Музею Перемоги ми навіть зацифровували згорілі автівки та військову техніку, щоб зробити моделі. Ми співпрацюємо з митцями та музеями з різних країн та організовуємо виставки. Зокрема, японський художник створив віртуальну виставку з зацифруваннями наслідків війни Pixelated Realities.
Також фахівці команди співпрацювали з французьким митцем, який запропонував відновити неповні археологічні статуї, які зберігаються в музеях. Завдяки хмарі точок, відновили та вилили статуї у Франції.
Комунікаційниця зазначила, що важливо розвивати культуру під час війни і вкладати кошти в цю галузь:
«Є фонди, які дають кошти на військову амуніцію та потреби, а є фонди, які виділяють кошти виключно на культуру».
Завдяки гранту від EU4Culture команда Pixelated Realities зацифрувала порцеляну Одеського муніципального музею особистих колекцій. «Крихка колекція» розкриває історичний контекст кожного експонату. Кожен предмет має докладний опис та історію походження, що робить каталог джерелом знань для дослідників і мистецтвознавців.
Так, фахівці відсканували один із найстаріших предметів у колекції — компотьєр з сервізу Олександра Юзефа Сулковського. Цей експонат є одним із двох легендарних столових сервізів-гігантів Майсенської мануфактури і входить до світової культурної спадщини.
У проєкті «Музей української Перемоги» фахівці за допомогою сучасних технологій 3D-сканування зафіксували свідчення війни: зруйновані будівлі, понівечені автомобілі, сліди від ракетних обстрілів. Ці цифрові моделі зберігають історію та передають емоції, які часто залишаються поза межами звичайної воєнної фотографії.
Так, фахівці сканували Охтирський міський краєзнавчий музей, який росіяни пошкодили в 2022 році. На скані відтворили потріскані стіни, міжповерхові перекриття, вибиті вікна та двері, новий тимчасовий дах, який встановили задля консервації будівлі.
Окрім музеїв, фахівці проєкту спеціалізуються на скануванні історичних пам’яток, культурних об’єктів і архітектури.
Так, Pixelated Realities зацифрували найбільший зі збережених козацьких цвинтарів України — Куяльницьке кладовище Одеси. Загалом, на цвинтарі понад п’ять сотень поховань, близько двох сотень увінчані кам’яними хрестами.
Каталог включає 32 хрести та плити датовані від 1791 року до ХХ століття. Відтепер дослідники та науковці можуть з більшою точністю оглядати поверхні та розшифровувати знаки, які раніше було важко прочитати та зрозуміти. Зокрема, в межах роботи над каталогом вдалося уточнити написи трьох хрестів.
«Сканування цього кладовища було важливим, бо на цьому місці є прямі докази, що Одесу заснувала не Катерина. Тобто, зберегли наявність козацьких поховань до 1974 року, які спростовують російський міф», — зазначила Галина Петренко.
Загалом, Pixelated Realities робить вагомий внесок у збереження та популяризацію культурної спадщини Одеси. Так, організація дослідила історичний міф про проросійськість міста:
«Ми провели дослідження, щоб проаналізувати, яким є міф Одеси з точки зору інших жителів міст, щоб вибудувати стратегію, як працювати з міфом. Раніше ми проводили опитування серед одеситів та отримали результат, що це мультикультурне місто європейського розвитку, а не проросійське».
Галина Петренко зазначає, що наразі в Україні дуже важко робити сканування архітектури, бо не можна використовувати дрони:
«Для реставрації в майбутньому необхідно зберегти пошкоджені обʼєкти. Їх руйнує час і можливість повторних обстрілів. У нас в Одесі багато історичних будівель з унікальною архітектурою і їх важко відсканувати без дронів».
Зацифрування музейних будівель та експонатів допоможе не лише зберегти українську культуру, а й застосувати 3D моделі для відбудови. Наразі фахівці використовують дороговартісні сканери та фототехніку, щоб зафіксувати стан музеїв та не втратити назавжди унікальні експонати.
Детальніше про роботу Pixalated Realities та про зацифрування музеїв задля збереження української культури — читайте у нашому тексті.
«Агенція стійкості культури»
Неурядова громадська організація «Агенція стійкості культури» заснована в 2022 році як реакція на воєнну агресію рф проти України.
Генеральний директор Національного музею Революції Гідності, співзасновник «Агенції стійкості культури» Ігор Пошивайло розповів журналістам «Сіль.Медіа», що головні напрямки діяльності організації сформувалися ще в перші дні вторгнення:
«”Музей Майдану”, ГО “Тустань” організували волонтерську ініціативу під назвою “Штаб порятунку спадщини”. Тоді було потрібно реагувати на допомогу всім закладам культури пакувальними матеріалами для евакуації колекції та захисним обладнанням. До прикладу, генератори, зарядні станції, осушувачі після підриву Каховської ГЕС».
Надалі головним напрямком організації стало документування ушкоджень у сфері культури: пам’яток архітектури, складання реєстрів, оцінка пошкоджень і ризиків за методологіями міжнародних організацій як Міжнародний центр вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей, збирання артефактів свідчень злочинів.
Виставки та тренінги
За результатами своїх експедицій «Агенція стійкості культури» організовує виставки, деякі з них представляють закордоном. Наприклад, в Канаді мандрує виставка про атаку на релігійну свободу. Також була виставка про атаку на київську культурну спадщину в Норвегії.
Торік організація провела низку тренінгів, навчальних заходів спільно з міністерством культури, ЮНЕСКО, Cultural Emergency Response та іншими міжнародними організаціями, аби розвивати спроможності колег щодо захисту культурної спадщини в Україні.
Оцінка ризиків
«Важливою ланкою нашої діяльності є промоція запровадження міжнародних стандартів в Україну, зокрема щодо оцінки ризиків. Зараз ми разом з ІККРОМ робимо проєкт щодо створення мапування ризиків. Тобто оцінка і створення мапи ризиків не лише від воєнних дій, а й кліматичних, соціальних», — розповів Ігор Пошивайло.
Також організація анонсувала створення в Україні організованого підрозділу з охорони культурної спадщини в лавах ЗСУ, куди увійшли члени «Агенції стійкості культури».
«І ще одним з таких напрямків нашої діяльності — створення стратегій та системи реагування на надзвичайні ситуації в країні. Ми зініціювали групи швидкого реагування, яку ми ще називаємо швидка допомога у сфері культури».
Торік організація спільно з ІККРОМ провели великий національний тренінг із залученням міжнародних тренерів та створили команду національних рятувальників культури. Ця команда вже працює над проєктами в різних регіонах. Зокрема є напрямок стабілізації роботи визначених пріоритетних об’єктів культурної спадщини в Миколаївській та Херсонській областях.
Методологічні матеріали
Ігор Пошивайло повідомив, що важливим є створення методологічних матеріалів, інструкцій, керівництв, видань, посібників:
«Ми створили посібник з пожежної безпеки та що робити, якщо ваш заклад окуповано. Правові аспекти — одна з наших інструкцій. Це перші кроки у разі надзвичайної ситуації. Ми переклали на українську мову Ікромівську, Юнесківську інструкцію щодо екстреної евакуації культурних цінностей».
Документування злочинів
«Агенція стійкості культури» має проєкт з Heritage Crime Task Force. Мережа охоплює представників культурних секторів, різних силових відомств, правоохоронців, прикордонну службу, аукціони, спецслужби для відстеження незаконно переміщених культурних об’єктів у світі та повернення культурних цінностей.
«У березні цього року провели тренінг для представників культурного сектору та охоронців в Україні щодо документування злочинів проти культурної спадщини. Аби доказова база була прийнятна для міжнародного міжрегіонального суду. Щоб допомогти та прискорити процеси притягнення винних до відповідальності в інших країнах, докази надають представники місцевих громад, культурного сектора. В Україні, на жаль, законодавство ще не настільки гармонізоване з міжнародним законодавством. Це для нас один із важливих напрямків діяльності».
Допомога
«Агенція стійкості культури» є офіційним представником музеїв для приймання допомоги з-за кордону. Вони приймають вантажі з гуманітарною допомогою, розвантажують, зберігають і передають.
«Нещодавно мережа “Обмін” передала понад 200 лептопів для українських музеїв через мінкульт. Ми були таким інструментом, який втілив прийняття і передачу цих засобів. І торік перед Новим роком у нас було 7 вантажівок з гуманітарною допомогою для музеїв України», — розповів Ігор Пошивайло.
Минулого року «Агенція стійкості культури» допомагала Сумській області, а зараз активно працює з Донецькою та Луганською областями. Колекції, які були під загрозою через воєнні дії були переміщенні, потребують підтримки. Організація допомагає відновлювати ці колекції та надає необхідні матеріали.
Мобільна цифрова лабораторія
З початку повномасштабного вторгнення окупанти викрадають предмети культурної цінності та документацію. І це критично для їх повернення. Багато музеїв в східних, південних регіонах не мали зацифровані інвентарні книги, облікові картки. Втрачені документи — ускладнення повернення цінностей і доказів їхнього походження. Саме тому деякі музеї зверталися до міжнародних організації з питанням надання дорогого обладнання для зацифровування документацій колекцій.
«Ми запропонували простіший механізм: міжнародні організації надають обладнання нам, а ми приймаємо заявки, які справді цього потребують за пріоритетністю. Ми отримали обладнання від СЕR. Ще до цього долучився архів з Нідерландів. Ми відвідали королівську бібліотеку в Гаазі та Нідерландський архів. Ми розповідали про наші проблеми. І вони запропонували передати нам техніку, яку вони використовували для зацифрування рідкісних рукописів. Ми активно відцифровуємо книжки, друковані видання, географічні твори. Тому ми маємо вже набір певного обладнання. Наша ідея була не просто надати обладнання, а й щоб музеї самі навчилися займатися зацифруванням», — розповів Ігор Пошивайло.
«Сьогодні, у рамках проєкту “Мобільна цифрова лабораторія” від “Агенції стійкості культури“ отримали сучасне обладнання для оцифрування фондів музею. Техніка дозволяє зберегти в цифровій формі об’ємні предмети, живопис, іконопис, вишивку, предмети археології тощо. Проєкт допоможе нашому музею зберегти минуле на якісних світлинах», — повідомлення з Facebook музею.
Чорноморський регіональний хаб
Також «Агенція стійкості культури» є частиною Чорноморського регіонального хабу. Його створили організація Cultural Emergency Response разом з «Агенцією стійкості культури», «HeMo: Українською лабораторією моніторингу спадщини» та Museum for Change.
Хаб захищатиме культурну спадщину, що пошкоджена або перебуває під загрозою в Україні, забезпечуватиме інформаційні ресурси, навчатиме й допомагатиме реагувати на надзвичайні ситуації та буде обмінюватися досвідом з різними країнами.
Хаб впливатиме на формування культурної політики і стратегії швидкого реагування на надзвичайні ситуації на державному рівні, а після завершення війни — на процеси стабілізації раннього відновлення відбудови України.
Ігор Пошивайло розповів, що робота відбувається в кількох напрямках: мапування культурної спадщини, оцінка ризиків і пошкоджень, створення команди швидкого реагування, тренінги.
«Це лише початок роботи. Хаб створили, щоб скоординувати роботу вже активних ініціатив з початку війни. Вони продовжують робити те, що робили не тільки на національному рівні, а й на міжнародному. Це можливість скоординувати наші фінансові ресурси, досвід, знання, експертність з іншими хабами».
Також вони проводять мапування ризиків, пов’язаних не лише з війною, а й з кліматичними змінами, позаяк спадщина потерпає від лісових пожеж та повіней. Кліматичні зміни, які спричинила війна, є теж актуальними.
Про координацію зусиль
Ігор Пошивайло поділився порадами для громадських організацій:
- Координація зусиль.
«Наша держава в перші роки вторгнення дуже опиралася на громадські ініціативи. Тут дуже важлива координація. Бо було дублювання діяльності. Та за рік вже був результат: деякі громадські організації відчули власну компетентність та спроможність: хтось зайнявся зацифруванням, хтось документуванням злочинів, хтось допомагав не юридичним, а фізичним особам. Було важливо підтримувати окремих людей».
- Ділитися ресурсами
«Ресурсів завжди бракує. У нас дуже гарна співпраця з ініціативами, які займаються поширенням, обладнаннями матеріалів для українських закладів культури, зокрема з волонтеркою Іриною Нікіфоровою. Ми з Музейним кризовим центром, Museum for Change разом реагуємо на потреби музеїв. Ми не конкуруємо за ресурси, за увагу та ще якісь марнославні речі. А реально орієнтуємося на швидку допомогу. І коли ми можемо ділитися ресурсами, діяти спільно, то це дуже важливий аспект успішної діяльності для неурядового сектору в умовах війни».
- Секторальна співпраця
«Ще важлива секторальна співпраця: не зациклюватися на горизонтальному рівні, на рівнях громадських організацій. Я спостерігав, коли наше законодавство не сприяло тісній співпраці з неурядовим сектором. Тому громадський сектор зациклився на своїй бульбашці. Але нам важливо залучати головного відповідального в збереженні культури, важлива децентралізація, залучати ДСНС, поліцію, офіс генпрокурора. Співпраця важлива на горизонтальному та вертикальному рівнях».
- Міжнародна репутація
«Важлива прозорість, звітність, бо міжнародні донори високо цінують ці аспекти».
- Культурна дипломатія
«Втома від України у світі відзначається. Двері, які були широко відкриті у 2022 році, напіввідкриті зараз. І важливо світові нагадувати про нас».
Українські громадські організації активно працюють над збереженням культурної спадщини у цифровому форматі. Так, Полтавська галерея мистецтв імені Ярошенка створила цифровий архів творів художника, що зберігає спадщину і дозволяє ознайомитися з нею онлайн. Pixelated Realities фіксує об’єкти культури у 3D-форматі. Вони зберігають архітектуру, артефакти, що стануть основою для майбутньої реставрації. «Агенція стійкості культури» документує пошкодження культурних об’єктів, проводить виставки, тренінги та рятує експонати.
Громадські організації не лише захищають важливі артефакти та об’єкти, але й забезпечують їхнє збереження для майбутніх поколінь і сприяють міжнародному визнанню унікальності української культури.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Подякуй авторці!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.
