Війна проти культурної спадщини: масштаб руйнувань на Чернігівщині та зусилля для збереження

Відновлення,25 жовт.Залишити коментар

На сьогодні росіяни пошкодили або повністю зруйнували 2093 об’єкти культурної спадщини України. На Чернігівщині масштаби руйнувань особливо значні — постраждало 49% пам’яток регіону.

Про доцільність відбудови

Чи можливо відновити пошкоджені та зруйновані обʼєкти вже нині. Кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету технологій і дизайну, експерт української академії геостратегії та геополітики Владислав Берковський вважає, що в умовах війни мова про повноцінну реставрацію культурної спадщини не йде:

«Коли війна завершиться нашою перемогою, будемо говорити саме про реставрацію. Зараз ідуть тільки забезпечувальні роботи, пов’язані з утримуванням пам’яток в тому стані, який би не дав їй далі зруйнуватися».

За словами експерта, під час бойових дій здійснювати реставрацію неправильно. Бо ризик повторних руйнувань занадто високий, а вартість реставрації історичних обʼєктів чимала:

«Конкретно реставрацією будемо займатися тільки після перемоги. Ми будемо чітко знати, що не буде наступних прильотів, і ніщо не постраждає, як би це цинічно не звучало. Ми не можемо собі дозволити цінні реставраційні роботи, тільки забезпечувальні».

І Сумщина і Чернігівщина знаходяться в зоні бойового ризику, то стосовно цих областей важко робити забезпечувальні роботи, адже прифронтова зона. Складно, наприклад, просити гроші на роботи, які пов’язані саме з архітектурною будівлею, розповідає фахівець.

«Також важливим є питання евакуації, а саме наскільки була забезпечена евакуація музейних цінностей, бібліотечних фондів із зони бойових уражень, для того, щоб забезпечити подальшу схоронність музейних об’єктів від можливого враження зі сторони російських військ. Як, наприклад, коли в Чернігові згорів архів Служби Безпеки України. Це величезна трагедія, про неї мало говорять і намагаються замовчати, бо тоді випливає питання відповідальності – хто винний, що ці документи не були вивезені вчасно».

Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Т.Шевченка

19 серпня 2023 р. окупанти влучили балістичною ракетою по центру Чернігова у Драматичний театр.

Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Т.Шевченка

Французька агенція міжнародного технічного співробітництва Expertise France надала 300 000 євро для ремонту та консервації даху будівлі в межах програми mAIDan Україна, що фінансується Міністерством Європи та закордонних справ Франції French Ministry for Europe and Foreign Affairs.

«Франція та Expertise France мобілізували зусилля і взяли участь у відновленні театру. Я дуже радий, що нарешті роботи завершено і театр знову запрацює. Культура сьогодні має значення. Це боротьба, яку веде Україна за свою ідентичність, бо саме її росія хоче знищити», — зазначив Посол Франції в Україні Гаель Весьєр.

Працівники театру і містяни разом прибрали приміщення. До того ж Міжнародний фонд «Партнерство за сильну Україну» виділив 92 тисячі фунтів стерлінгів, за які встановили вікна, двері та облаштували внутрішні відкоси.

Впродовж листопаду-травня 2023-2024 року в театрі зробили:

  • консервацію даху;
  • демонтаж;
  • підсилення конструкцій та цегляних стін;
  • зведення покрівлі та встановлення утеплення перекриття.
Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Т.Шевченка

Театр створений у 1926 у місті Зінов’євськ як Робітничо-селянський пересувний драмтеатр імені Т.Г. Шевченка. У 1933 Наркомат освіти УРСР переніс театр до Чернігівської області, де він отримав статус державного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка. У 1943 році відновив роботу після визволення міста від нацистів. У 1959 було відкриття нового сезону відбулося в новозбудованому приміщенні.

Стадіон імені Гагаріна

11 березня 2022 року росія атакувала артилерійським обстрілом стадіон імені Ю. Гагаріна. 

Директор Андрій Волков повідомив Суспільному, що запланована сума 620 мільйонів гривень для відновлення стадіону, яку озвучував раніше директор департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА Андрій Шемець, приблизна і далека від реальності:

Стадіон імені Гагаріна

«Всі ці суми вони вирвані з контексту, з нашого інвестиційного плану. Це ми подавали у міністерство план на інвестиції, які нам потрібно, як держпідприємству. Це наше бажання. Ми б хотіли, щоб нам дали такі гроші, щоб відбудувати. Що стосується 620 мільйонів, ця цифра взагалі якесь безглуздя. Всі ми розуміємо, як громадяни України, що нині йде війна, що зараз питання відбудови цілісного олімпійського центру взагалі не стоїть. Цього року, на сьогодні, ми ще не отримали від держави ні копійки».

Стадіон побудували у 1936 році. Під час Другої світової він був сильно пошкоджений бомбардуваннями. З 50-х років 20 століття спортарену збудували за новим проєктом, територію обнесли муром.

П’ятницька церква

19 серпня 2023 росіяни пошкодили пам’ятку архітектури національного значення П’ятницьку церкву, що віднесена до сфери відповідальності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Ракетний удар вибив вікна, шматок від ракети влетів у інтер’єр, пошкодивши аналойну ікону святої Параскеви.

Пошкоджена ікона

Церква є витвором майстрів останнього періоду давньоруської архітектури. Її збудували в кінці ХІІ — на початку ХІІІ ст. Назвали на честь святої Параскеви-П’ятниці — покровительки торгівлі, сільського господарства, сім’ї.

П’ятницька церква

Вознесенська церква

Лукашівка на Чернігівщині з 9 березня 2022 року 21 день була під російською окупацією. Вознесенську церкву у цьому селі росіяни перетворили на склад зброї та боєприпасів.

Храм пошкодили під час вибухів боєкомплектів: вигорів усередині та зруйнований зовні. 

3Д модель Вознесенської церкви з сайту Війна впритул.

Генеральний директор Національного музею Революції Гідності, співзасновник Агенції стійкості культури  Ігор Пошивайло повідомив, що був у церкві після деокупації:

«Це цікава кам’яна церква початку 20 століття: стиль досить поширений, але вона монументальна для невеличкого села. Нас вразив її стан, що вона була встояна досить міцно наперекір зруйнованим стінам. Росіяни влаштували склад боєприпасів, проводили допити місцевих, були розстріли. Мене особисто вразило, що вона повністю вигоріла всередині. Не залишено жодних настінних розписів, окрім двох святих. Це все, що збереглося. Пошкоджені вікна та елементів будівлі. Було розкидано багато мін та різноманітних боєприпасів».

Вознесенська церква зведена у 1913 році у стилі єпархіальної архітектури на місці дерев’яного храму кінця XVIII ст. Після Другої Світової війни радянська влада вивезла з церкви усі ікони та перетворила будівлю на склад. Богослужіння відновили у 1988 році.

Вознесенська церква

Музеї

Російська агресія пошкодила на Чернігівщині 7 музеїв.
«З відновленням музеїв допомагає як держава, так і безліч міжнародних донорів. До прикладу, з обласного бюджету виділено 814 тисяч гривень на відбудову закладів обласного підпорядкування. Це ремонт пошкоджених віконних отворів, усунення наслідків обстрілів, облаштування укриття тощо. А від донорів обласні музеї починаючи з 2022 року отримали понад 2,5 мільйонів гривень фінансової допомоги», – наголосила ОВА Людмила Замай, директорка Департаменту культури і туризму, національностей та релігій ОДА.

Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва

11 березня 2022 року росіяни зруйнували будівлю Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва. Постраждав історичний будинок, який першим розмістив експозицію Чернігівського історичного Музею українських старожитностей 1902 року Василя Тарновського у центрі міста. 

«Пощастило в тому, що під час падіння бомб, будівля бібліотеки не загорілась, тому частково були вилучені з-під завалів меблі та рештки книжкового фонду, які згодом перенесли в другу будівлю, пошкоджену частково від вибухової хвилі»,  — розповіла т.в.о. директорки бібліотеки Марина Книр.

Колективу бібліотеки вдалося врятувати значну частину книг, але майже 8000 примірників втрачено, ще близько 1500 — частково пошкоджено. Врятувати та відновити поруйновану будівлю погодився світовий фонд пам’яток World Monuments Fund — міжнародна організація, яка допомагає у збереженні пам’яток.

Генеральний директор Національного музею Революції Гідності, співзасновник Агенції стійкості культури  Ігор Пошивайло розповів, що займався оцінкою об’єкта, документацією пошкоджень та ризиків для нього:

«Їздили разом з міжнародною місією IKOMOC та ICCROM ще в червні 2022 року. Подавали звіти міжнародним донорам, щоб вони могли відреагувати та стабілізувати будівлю. Тоді було багато сумнівів, чи її можна зберегти. Бо вона зазнала  пошкоджень через вибух авіабомби, яку скинули росіяни.  Були побоювання, що ця пам’ятка не витримає стабільних заходів, та її не вийде зберегти. Проте завдяки коштам світового фонду пам’яток будівля стабілізована».

Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва

«Він пережив обстріли більшовиками у 1918 та 1919 роках. Вцілів у Другу світову війну під бомбами німецьких нацистів. Прийшла московська нацистська орда і трохи попсувала дуже красиву і затишну будівлю кінця ХІХ століття —  пам’ятку історії місцевого значення. Ненависть московської орди, яка щось патякає про величну руську культуру, до української культури зрозуміла. Вони ненавидять все і всіх. Вони вже історичні трупи, хоча іще і пересувають ноги», — розповів Заступник директора Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Сергій Лаєвський.

Музей українських старожитностей — неоготична будівля ХІХ століття. Через кілька років перевезли колекцію українських старожитностей. На той час заклад став першим і єдиним в російській імперії музеєм української історії. У 1978 році створили Чернігівську обласну бібліотеку для юнацтва.

Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва

Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського

Основну будівлю музею пошкодили 6 березня 2022 року. Обстріл вибив вікна й повністю знищив музейне обладнання. 

Фото Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського з сайту Свій Дім

На його відновлення виділили 760 тисяч гривень обласного бюджету та понад 1,5 мільйона гривень благодійної допомоги у вигляді пакувальних матеріалів, оргтехніки, зарядних станцій, осушувачів, гігрометрів.

«Ця підтримка дозволяє нам продовжувати працювати, втілювати різноманітні виставкові проєкти. Наразі йде активний збір матеріалів, пов’язаних з російсько-українською війною: в колекції музею з початку повномасштабного вторгнення – понад одна тисяча експонатів», — розповів на брифінгу в. о. директор музею Максим Блакитний.

Пан Блакитний зазначив, що до  повномасштабного вторгнення росії безрезультатно намагався розв’язувати питання евакуації колекцій з Міністерством культури та інформаційної політики та органом управління музеєм – Департаментом культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації. 

Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського

Це один із найдавніших історичних музеїв держави заснований у 1896 році. Він має понад 200 тисяч пам’яток матеріальної і духовної культури.

Художній музей імені Ґалаґана

6 березня у дворі музею впала ворожа міна та зачепила фасад будівлі, вікна, постраждали зали фондосховищ, кабінети працівників і майстерня реставратора.

«У березні обстріли пошкодили 500 кв. м. фасаду, понад 100 кв. м вікон, внутрішні приміщення та систему теплопостачання, яку вдалося відновити власними силами. Коштами обласного бюджету облаштовано укриття, яке наразі слугує виставковою залою та місцем для проведення заходів. З облаштуванням ще двох таких залів у підвальному приміщенні допомогло в минулому році УВКБ ООН за посередництва Благодійного фонду «Рокада». Остання, до речі, наразі займається облаштуванням безбар’єрного доступу до цих трьох залів. Роботи планується завершити до кінця поточного року», — зазначив директор художнього музею імені Григорія Галагана Юрій Ткач.

Торік музей подав заявку на участь у проєкті MOT (Модуль Тимчасовості/Module of Temporality), ініційований журналом Don’t take Fake. Він передбачає фінансову підтримку інституцій України, які постраждали внаслідок російської агресії.

Художній музей імені Ґалаґана. Фото з сайту Район культура.

«Саме наш заклад набрав в експертному опитуванні найбільшу кількість балів та вже отримав від проєкту МОТ 1,4 мільйони на закупівлю вікон», – наголосив Юрій Ткач.

За інформацією з сайту Району культури, команда чернігівського музею проводить додаткові розрахунки для оцінки ремонтних робіт. Перший транш допоможе завершити відновлення вікон та дооблаштувати залу-укриття, а також реставраційну майстерню.

Художній музей імені Ґалаґана

У музеї є твори західноєвропейського та українського мистецтва, колекція козацько-старшинського роду Ґалаґанів з музейного зібрання, що налічує понад девʼять тисяч творів образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва від XVI століття і до сьогодення. Музейна колекція включає твори іконопису часів українського бароко, народні картини «Козак-Мамай», полотна голландських, фламандських, французьких, італійських митців.

Історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім»

Музей розташований близько біля ворога. У будівлі знаходяться переклади та переспіви «Слова о полку Ігоревім», видання імперської доби, які важко чи й неможливо відновити. Завдяки  сучасному книжковому сканеру від благодійників, фахівці музею проводять зацифрування видань.  

Історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім»


«На сьогодні підготовлений пакет документів щодо консерваційних і реставраційних робіт передано до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України на погодження. Паралельно ведуться перемовини з міжнародними донорами, які готові профінансувати роботи щодо відновлення пам’ятки. Це дійсно унікальна меморіальна споруда стилю високого класицизму кінця XVIII, яких на території області, на жаль, не збереглося. У світі таких об’єктів також дуже мало – близько 7», – розповіла директорка Олена Матюк.

Музей-заповідник Михайла Коцюбинського

6 березня біля музею впало десять мін, які знищили кілька будинків. Уламки пробили стіни будинку-музею, побили вікна та двері.

«У музеї-садибі понівечені стіни – близько 60 дірок. В адміністративній будівлі, де музейна бібліотека, вилетіли всі вікна. Дірки власними силами тимчасово закрили, але стіна, побита уламками, потребує вартісного ремонту. Там треба міняти усі пробиті дошки, рами на вікнах. Будинок з віконницями, вони теж пробиті наскрізь», – розповіла заступниця директора Наталія Коцюбинська.

Також пошкоджені рояль і книжкова шафа.

Музей-заповідник Михайла Коцюбинського. Фото з сайту Свій дім.

Меморіальна садиба належала відомому письменнику Михайлу Коцюбинському. Тут митець провів останні 15 років свого життя. У 1934 році у будинку відкрили меморіальний музей. Під час Другої світової війни частина саду була знищена, постраждала й хатинка, але все відновили.

ЮНЕСКО

У жовтні 2023 року в Чернігові розпочала роботу місія ЮНЕСКО. Вона оцінювала пошкодження, завдані пам’яткам культурної спадщини внаслідок російських обстрілів. Місія працювала в Чернігові в рамках реалізації проєкту «Підтримка України в галузі культури та освіти через ЮНЕСКО: реагування на надзвичайні ситуації для всесвітньої спадщини та культурних цінностей: оцінка збитків та захист».

У 2023 році комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини вніс Спасо-Преображенський собор до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом.

Це один із найдавніших храмів Київської Русі в історичному середовищі Чернігова. Був головною архітектурною домінантою міста. Будівництво собору почали приблизно у 1033—1034 роках за розпорядженням першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича.

«Зараз уже 25 об’єктів культурної спадщини України користуються найвищим рівнем захисту від військових атак та загроз. Це рішення підвищить безпеку об’єктів під час війни, потенційно дозволяючи компетентним органам усіх 88 держав-учасниць Другого протоколу 1999 року переслідувати або екстрадувати ймовірних правопорушників», – зазначила завідувачка сектору Ліна Дорошенко. 

Також три об’єкти у Чернігові планують подати до списку Світової спадщини ЮНЕСКО:

  • Комплекс історичного середмістя, колишню міську земляну фортецю з усіма належними спорудами (територія Валу);
  • Єлецьку гору з ансамблем Єлецького монастиря та курган «Чорна могила»;
  • Болдину гору з курганним могильником X ст. та комплексом Троїцько-Іллінського монастиря.

Відцифрування

Владислав Берковський впевнений, що диджиталізація та відцифрування історичних об’єктів надзвичайно важливі:

«Відцифрування обов’язкове для країни, яка воює. Не всі розуміють, що це кардинально важливо. Сьогодні потрібно  робити 3D сканування старого Чернігова, вулиць для збереження  ландшафту. Також цінно зберегти інформацію не лише про зовнішні об’єкти, а і про внутрішні. Це нам дасть можливість відобразити як виглядає місто.  Якщо станеться так, що воно і далі буде пошкоджено, то легше буде відновити».

Щодо музеїв, то відцифрування —  збереження від зникнення. Це дає можливість доступу до музейних предметів здалеку для людей, які живуть не в Україні. Та приблизно 10% об’єктів, які зберігаються в музеях були на виставках, 90% ніколи не презентували глядачам. Ми не знаємо насправді, що зберігається у фондах музеїв. Це дало б можливість побачити багато унікальних об’єктів. Музеї зберігають певну кількість документів, але не кожен зможе з ним попрацювати, бо немає читальної зали, можливості забезпечити комфортну роботу. І через це значна частина історії Чернігівщини невідома. 

«Щоб змінити ситуацію потрібні ресурси та поширення. І сьогодні це робота номер один. Наразі у музейників є час на те, аби таким займатися, бо не роблять виставкову роботу. Вони можуть кинути свої зусилля на евакуацію і відцифровку. І сьогодні треба ставити музеям конкретне питання: скільки ви відцифрували та де воно в доступі. Аби ми одразу дотримувалися цієї позиції, то для нас би не було так боляче втратити Маріупольський музей чи Херсонський музей. Його розікрали, і ми докладно не знаєм, що вони забрали. Є інформація тільки в реєстраційній книзі. Для Чернігівщини з її колосальною історією відцифровка є кардинально необхідною. Бажано, щоб була обласна, міська програма відцифровки культурної спадщини: музейні об’єкти, бібліотеки, архіви, будівлі».

До прикладу, є сайт Війна впритул, який за допомогою кругових панорам у форматі 360°, відео з дронів та 3D-моделювання в деталях демонструє світовій спільноті, як виглядає геноцид української нації:

Скриншот з сайту Війна впритул. Чернігів.
Скриншот з сайту Війна впритул. Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.

Катерина Главатських

Ще з рубрики: "Відновлення"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар