Вкрадене мистецтво: як повернути українські експонати

Неможливо підрахувати точну кількість експонатів, які росіяни викрали з українських музеїв. Деякі скарби чекають на звільнення в окупації, інші предмети – незаконно вивезли в росію, щоб знищити згадку про українське коріння. За підрахунками ООН, сума шкоди може сягати 2,6 мільярда доларів.

Ми з’ясували, як та куди росіяни вивозили експонати, що наразі роблять для їхнього повернення. Дізналися, хто ризикував життям та працював на ворога, щоб врятувати музейні скарби, а хто навпаки сприяв найбільшому культурному пограбуванню в історії.

У Мінкульті зазначили, що відомо про шість розкрадених музеїв у п’яти деокупованих регіонах. Понад 30 тисяч експонатів росіяни викрали лише з херсонських музеїв. 

Станом на сьогодні в Україні не створили Єдиний реєстр музейних цінностей, викрадених рф після 2014 року.

Більшість із херсонської мистецької колекції на мільйони доларів опинилася в Криму.

Херсонський художній музей Шовкуненка

Понад дев’ять місяців Херсон перебував під контролем російських загарбників. Майже пів року під окупацією працівники художнього музею Шовкуненка переховували експонати. Під виглядом незавершеної реконструкції до будівлі не пускали сторонніх, видаляли з музейних комп’ютерів усі дані про колекції. Співробітники музею розповідали окупантам, що експонати вивезли з Херсона ще до повномасштабного вторгнення. У музеї планували протриматися до звільнення міста, проте не очікували зради від деяких колег. 

«Ми малою командою патріотичних колег (три людини) і три поліцейських, переодягнених в сторожів, тримали тиху оборону за будівельними парканами, та чекали приходу ЗСУ. Інші співробітники за наказом мали працювати на відстані. На жаль, серед них були потенційні зрадники, я знала, хто саме. Їх в музей не пускали під різними приводами. Вони бігали до фсб, просили підтримки і допомоги захопити наш музей, запевняли їх, що директор Доценко і наближені до неї люди, брешуть, і колекція не вивезена, а знаходиться в будівлі музею», — розповіла Аліна Доценко. 

19 липня 2022 року, через пів року після окупації Херсона, росіяни захопили і художній музей. Завідувачка експозиційного відділу Наталія Кольцова працювала з окупантами та віддала інформацію про музейні експонати. 

За п’ять днів, з 31 жовтня до 4 листопада, росіяни з місцевими колаборантами вивезли на фурах без номерів експонати Херсонського художнього музею Шовкуненка. Проте на вантажівках були кольорові знаки, за якими й вдалося їх розпізнати. Понад 50 людей причетні до розграбування, серед них були працівники з краєзнавчого музею Тавріда Сімферополя. Керував мародерством директор цього музею Андрій Мальгін і його замісник Олег Шкедя. 

Через день жителі Криму сфотографували процес вивантаження викраденої колекції в Сімферополі.

Пізніше, керівник Краєзнавчого музею Тавріда Андрій Мальгін підтвердив іспанським журналістам викрадення експонатів:

«У нас є 10 000 творів мистецтва, і ми їх інвентаризуємо. Міністерство культури Криму домовилося про те, щоб ми зберігали їх тут, доки вони не скажуть нам інакше», — сказав Мальгін, за словами якого, роботи знаходяться в музеї для «захисту» від пошкоджень війни і зберігаються «в концертному залі, тому що це єдине достатньо велике місце.

Окупанти незаконно вивезли 10 223 експонатів з 14-тисячної музейної колекції.

Як вдалося зберегти інформацію про експонати

Під час викрадення колекції музею окупанти викрали майже всі фондові книги. Але інформацію з них вдалося зберегти на жорстких дисках.

«Херсон був окупований один із перших, ми встигли у перші дні окупації записати на жорсткі диски усі фондові книги і стерли все з комп’ютера. У нас було два жорстких диски, які я віднесла до знайомих, там ми їх заховали», — розповідає Аліна Доценко. 

Також інформація про експонати залишилась на картках. У 70-80 роках у музеї фотографували об’єкти на чорно-білу зйомку та ручкою записували інформацію про об’єкт.

Ці картки росіяни планували викрасти чи спалити. Одна із працівниць музею Ганна залишилась працювати під окупацією та зуміла зберегти документи.

«Вона плакала, ходила до церкви, просила мене, щоб я дала дозвіл їй звільнитися. Її називали колаборанткою, але я просила залишитися, бо я не могла там з’явитись. Я заховала жорсткі диски, а вона картки. Але винести їх через обшуки вдома вона не могла», — зазначила директорка.

Ганна поклала картки у дерев’яні коробки і заховала на шафу у своєму кабінеті. Окупанти намагались знайти документи під час грабування музею, проте працівниця розповідала, що на шафі пакувальний матеріал і нічого цінного росіяни не знайдуть. Таким чином, врятували картки на всі 14 тисяч музейних експонатів.

«Це паспорт на кожен об’єкт зберігання. Але вони такого вигляду (картки — авт.), що їх потрібно зараз переносити на інший варіант. Все до букви та крапки, але там багато помилок. Спочатку все писалося російською, потім почали заповнювати картки українською, але з помилками», — розповіла Аліна Доценко.

Наразі працівники музею оновлюють інформацію з карток та жорстких дисків.

Як музей оговтується після втрат та шукає вкрадене

За фактом пограбування музею слідчі органи відкрили кримінальну справу. Працівники Херсонського художнього музею наразі працюють над формуляром, розроблений інтерполом, щоб відправити слідчим. Його заповнюють з карток та жорстких дисків на яких зберіглась інформація про викрадені експонати. Після цього правоохоронці відправлять дані Міжнародному Інтерполу, який допомагатиме повернути колекцію. 

Окрім цього, працівники музею моніторять та аналізують російські та колаборантські ресурси, щоб знайти вкрадені експонати. Наразі ідентифікували 125 творів мистецтва. 

«Майже всі роботи свої ми знаємо, 60-70% колекції я привезла своїми руками від колекціонерів, Союзу художників з України та по всьому світу. Якщо роботу ми бачимо зі зворотної сторони, то на ній є інвентарний номер. Якщо повністю дивимось на роботу, то ми її впізнаємо», — розповіла директорка Аліна Доценко. 

Для повернення викрадених експонатів, музей розповідає про російські злочини на українській та міжнародній арені. Також музей запрошує до співпраці творчих людей, митців з різних країн, допомогти наповнити спустошену колекцію новими роботами.

«Ми віримо у можливість повернення викраденої колекції, а поки прагнемо заповнити пустку спільними зусиллями людей доброї волі. Плекаємо надію, що після перемоги створимо галерею сучасного світового мистецтва», — зазначила Аліна Доценко під час виступу в конференції United for Justice. United for Heritage.

Херсонський обласний краєзнавчий музей

У відповіді на запит, у Херсонському обласному краєзнавчому музею зазначили, що росіяни викрали понад 23 тисячі експонатів. Встановити точну кількість викраденого складно, оскільки разом із українськими скарбами ворог вивіз всі документи. За фактами розграбування музейних колекції правоохоронці проводять досудове розслідування. 

До вторгнення у колекції музею зберігалось понад 180 тисяч предметів, з них в експозиції перебувало понад 10 тисяч. Окупанти вивезли з музею найцінніше: речі із дорогоцінних металів, зброю, унікальні археологічні знахідки. Так, росіяни викрали копію з оригіналу портрету Семена Сулими. Цю картину демонстрували в історичній експозиції музею, присвяченій часам козацтва.

У Музеї зазначили, що не мають повноважень, щоб розшукувати викрадені експонати. Тому наразі немає інформації про місце знаходження розграбованих предметів та їхнього стану. Адміністрація музею співпрацює з правоохоронцями, щоб повернути викрадені колекції. 

У Мінкульті розповіли, що на окупованих територіях, зокрема в Криму, залишається 1 700 000 музейних предметів.

Окупанти викрали експонати заповідника «Камʼяна могила», який знаходиться в Запорізькій області. Історичні експонати виставляють в окупованому Криму.

У музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» загарбники організували виставку зі 120 викраденими археологічними артефактами. 

У Центрі національного спротиву зазначили, що подібні процеси відбуваються і з Бердянським художнім музеєм. З нього окупанти почали вивозити найбільш цінні картини. Зокрема, ворог викрав полотна художників Айвазовського, Бєнуа та інших.

З Мелітопольського краєзнавчого музею окупанти розграбували колекцію скіфського золота. Працівники музею сховали колекцію IV ст. до н.е. з початку окупації Запорізького регіону. Проте місцеві колаборанти допомогли росіянам розшукати історичні цінності. 

За фактом викрадення музейних експонатів прокуратура відкрила провадження за ч. 1 ст. 438 КК України.

У Василівці Запорізької області росіяни пограбували музей-заповідник «Садибу Попова». Із садиби винесли найцінніше, а будівлю закладу обстріляли з артилерії. 

У Центрі нацспротиву розповіли, що з усіх дев’яти музеїв Маріуполя після повномасштабного вторгнення не евакуювали жодного експоната. Так, росіяни знищили близько 50 тисяч маріупольських скарбів.

У Маріупольській міськраді заявили, що росіяни викрали понад дві тисячі унікальних експонатів із музеїв Маріуполя. Зокрема, до Донецька вивезли оригінальні роботи Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського. 

Також росіяни викрали стародавні ікони та унікальний рукописний сувій тори.

«Маріупольська міська рада готує матеріали до правоохоронних органів для початку кримінального провадження та звернення до Інтерполу», — зазначили у відомстві. 

Ексміністру Олександру Ткаченку дорікали за провальну організацію евакуації з музеїв українських міст, які були окуповані в перші дні Великої війни.

В інтерв’ю BBC він розповів, що напередодні інформацію про вторгнення йому «не було доведено» і «на жаль, немає закону, який дозволяв би превентивну евакуацію».

Зазначимо, що українська влада визнала, що знала про підготовку російського вторгнення, але не сповіщала громадськість, щоб не спричиняти паніку. 

Також ексміністр Олександр Ткаченко стверджував, що керівники музеїв Маріуполя не погоджувались евакуювати експозиції, поки це було можливо. Водночас працівники маріупольського музею зазначали, що зверталися до Мінкульту стосовно евакуації експонатів, однак конкретних вказівок чи інструкцій не отримали.

Згадаємо, що раніше ми розповідали, як працівники Охтирського краєзнавчого музею рятували експонати самостійно, бо не було наказу від Мінкульта про евакуацію. 

З 2014 року в Криму відбуваються масові грабежі, зокрема предметів і картин кримськотатарського народу. За період 2014-2020 років окупанти вивезли до росії понад 1000 таких артефактів з кримських музеїв. Зокрема, викрали унікальні колекції з «Херсонеса Таврійського». Також відомо про вивезення в Ермітаж колекцій із Судака, з Центрального музею Тавриди в Сімферополі.

Після анексії Криму, росія внесла до музейних каталогів понад 50 тисяч експонатів з півострову. Україна наполягала на приналежності пам’яток українському народу і просила прийняти їх під захист ЮНЕСКО.

У липні 2024 року росіяни знищили пам’ятку світової спадщини «Херсонес Таврійський». На місці пам’ятки будують так званий історико-археологічний парк. 

Експонати з Херсонеса вивезли до великого новгорода нібито на виставку. Серед викрадених обʼєктів були: фрески, посуд, предмети побуту та ікони, стародавні вироби із кістки, глини та інших матеріалів.

Наразі складно визначити, які саме українські експонати незаконно виставляються на російських виставках. Список викрадених предметів постійно поповнюється. 

У Центрі нацспротиву зазначили, що окупанти приховують інформацію про викрадені експонати, щоб ускладнити їхнє повернення в Україну.

Окупанти продали на аукціоні «Місячну ніч» Івана Айвазовського за 92 млн руб (995 440 доларів). Полотно було основним лотом аукціону в московському аукціонному домі.

Тільки у двох російських музеях розслідувачі виявили 110 тисяч археологічних знахідок з України. Артефакти знайшли в онлайн-колекціях Ермітажу та Державного історичного музею. Більшість з артефактів – це непримітні шматки кераміки чи знарядь праці, але є і дійсно коштовні вироби із золота та дорогоцінних каменів.

«Вивезені знахідки покликані продемонструвати не тільки міфічний зв’язок сучасної росії з Руссю, а й глибоке історичне коріння росіян, які намагаються привласнити навіть давню історію України, епоху палеоліту, трипільську культуру, античну та скіфську епоху», – йдеться в матеріалі.

Окупанти порушують міжнародне право, зокрема конвенцію ЮНЕСКО 1970 року, згідно з якою, заборонено вивозити та передавати право власності на культурні цінності.

Наразі єдиного механізму повернення викрадених цінностей з росії чи окупованих територій немає. Центр нацспротиву зауважує, що навіть після завершення війни не існує інструментів, які б примусили кремль повернути вкрадене.

Проте, якщо викрадені експонати опиняться на території Європи, то їх арештують та повернуть в Україну. Складніша ситуація з артефактами, які вивезли в росію. Оскільки рф зайняла позицію поза юридичної території, вони не виконують жодних міжнародних норм.

Частину фондів музеїв встигли оцифрувати і зараз в українських містах демонструють стендові виставки таких втрачених експонатів, це також дає змогу відстежувати їх публічну появу на теренах росії та заявити право власності на них.

У Мінкульті нам розповіли, що через розграбування та знищення культурних цінностей відкрили кримінальні провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України. А музеї, що були розграбовані та пошкоджені, співпрацюють з правоохоронцями напряму у межах відкритих кримінальних проваджень.

Розкрадання культурних цінностей із музеїв розслідують слідчі СБУ. Їм відомо, де знаходяться більшість експонатів. Проте такі дані не розголошують в інтересах слідства, оскільки росіяни можуть знову їх перемістити.

Існують міжнародні бази даних, куди вносять відомості про викрадені експонати. Це дозволяє митним службам різних країн перевіряти предмети, що ввозяться або вивозяться, чи належать вони до списку крадених. Щоб заповнити бази даних необхідне подання інформації від Мінкульту.

Також якщо музеї застрахували свої колекції. То страхові компанії можуть залучати власних детективів для їх пошуку. 

Херсонський художній музей і українська ведуча Даша Астаф’єва відтворили картину «Портрет дівчини у вишиваній сукні», яку росіяни вкрали під час окупації Херсона.

«Поки викрадене мистецтво сумує на чужині, нашим потужним інструментом стає пам’ять», – зазначили в музеї.

Сорочку для відтворення картини вишила херсонська гідеса Інна Микуцька, яка пережила російську окупацію. 

Український бренд OLIZ випустив благодійну колекцію хусток «Викрадене мистецтво». На них відтворили твори мистецтва, які викрали з Херсонського та Маріупольського музеїв під час окупації росіянами.

На одній із хусток зобразили картину Архипа Куїнджі «Червоний захід». Оригінал ескіза зберігався в Маріупольському художньому музеї ім. А. Куїнджі. Навесні 2022 року росіяни викрали і вивезли цю роботу разом з іншими цінними експонатами. Подальша доля картини наразі залишається невідомою.

Історична колекція стародавніх скарбів з музеїв Криму повернулася в Україну після майже 10-річної суперечки з росією. У 2014 році артефакти орендували в амстердамському музеї. Після окупації півострова й Україна, і росія претендували на цю колекцію, але голландські суди підтримали Київ.

Так у листопаді 2023 року в Україну передали артефакти з чотирьох музеїв Криму. 2694 кілограмів стародавніх скарбів вантажівкою завезли на територію Києво-Печерської Лаври.

До звільнення Криму 565 предметів, зокрема скіфські й сарматські прикраси й скульптури зберігатимуться у Національному музеї історії України в Києві.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.