Зміна призовного віку, демобілізація та відпустки на 90 днів: деталі законопроєктів про мобілізацію
9 січня завершився термін подачі альтернативних законопроєктів про мобілізацію. У Верховній Раді зареєстрували пʼять версій документу — один законопроєкт урядовий, а інші чотири подали у Раду нардепи.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Нардеп також розповів, що наразі триває закрите обговорення законопроєкту про мобілізацію у спікера Ради Руслана Стефанчука з фракціями.
«Сьогодні можна вже розглядати закон. О 10:00 розпочнеться Комітет з питань оборони, де і приймуть рішення по законопроєкту, яке – невідомо», – повідомив нардеп.
Урядовий законопроєкт
Новий законопроєкт про мобілізацію та військовий облік зареєстрували у Верховній Раді 25 грудня. Документ мають розглянути в комітетах, а потім проголосувати у двох читаннях.
Основні нововведення законопроєкту:
- зміна призовного віку з 27 до 25 років;
- військовим після полону – 90 днів відпустки;
- залучення до рекрутингу на військову службу центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості та центрів рекрутингу;
- базова військова служба для осіб від 18 до 25 років;
- базова загальновійськова підготовка, яка включається до навчальних планів вишів усіх форм власності як окрема навчальна дисципліна;
- дозволити надсилати повістки про виклик до ТЦК і СП через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або на електронну пошту;
- громадяни України віком 18—60 років повинні стати на військовий облік. Жінки стають на військовий облік, якщо мають військову або медичну освіту, а ті, хто має професію, споріднену зі спеціальним переліком Міноборони, стають на військовий облік за бажанням.
Законопроєкт Гончаренка
Законопроєкт зареєстрований 28 грудня 2023 року, а з 1 січня він став доступним до перегляду.
У версії документу нардепа Гончаренка на відміну від урядового, йдеться про:
- право на демобілізацію після 18 місяців служби;
- звільнення строковиків протягом 1 місяця з моменту набрання чинності законом;
- право на звільнення з військової служби людям з інвалідністю 3-ї групи, а не тільки 1-ї та 2-ї;
- відстрочка чоловікам з інвалідністю;
- відстрочку здобувачам наступного рівня освіти, незалежно від спеціальності.
Законопроєкт Разумкова
8 січня Парламент отримав законопроєкт щодо мобілізації від нардепа та ексспікера Верховної Ради Дмитра Разумкова.
«Він суттєво покращує те, що подали в Уряді, прибирає найгірші його норми, а також додає ті важливі ідеї, про які нам регулярно говорять захисники», – повідомив нардеп Разумков.
Основні положення документу:
- зберегти мобілізацію з 27 років (а не 25, як пропонується);
- передбачити звільнення за власним бажанням військовослужбовців, які на службі з часу активної війни вже не менше 24 місяців (з яких протягом щонайменше 8 місяців брали безпосередню участь у бойових діях);
- виключити статтю про «тимчасові міри, які можуть бути запроваджені до громадян під час проведення мобілізації»;
- повернути «гарантованість» щорічних відпусток;
- передбачити ширший перелік підстав для звільнення від проходження базової військової служби.
Законопроєкт Мазурашу
Нардеп від партії «Слуга народу» Георгій Мазурашу ініціював альтернативний законопроєкт щодо удосконалення відповідальності за військові правопорушення.
У пояснювальній записці до документу нардеп пише, що хоче змінити пункти з урядового законопроєкту, «які мають ознаки ставлення до громадян, як до рабів».
Документом зокрема пропонується:
- надати військовим можливість звільнятися зі служби у випадку порушення їхніх прав та загалом розширити підстави для звільнення;
- демобілізувати військовослужбовців строкової служби.
Законопроєкт від членів депутатської групи «Довіра»
8 січня 2024 року Парламент отримав законопроєкт щодо мобілізації від депутатів Андрія Кота та Миколи Люшняка.
Основні положення:
- запровадження обов’язкової допризовної підготовки на основі базової та повної загальної середньої освіти;
- реорганізацію ТЦК (повноваження, що пов’язані із забезпеченням виконання військового обов’язку громадянами України, переходять до підрозділів військових частин, а інші повноваження – до місцевої державної адміністрації (військової, військово-цивільної);
- коригування підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (не підлягатимуть призову працівники підприємств, установ, організацій усіх форм власності, працівники суб’єктів господарювання будь-якої організаційно-правової форми та фізичних осіб, зареєстрованих в установленому законом порядку як фізичні особи-підприємці, за яких роботодавці сплачують щомісячну плату за відстрочку від призову у розмірі однієї мінімальної заробітної плати);
- створення навчально-тренувальних центрів.
Нагадаємо, Стефанчук прокоментував, коли законопроєкт про мобілізацію винесуть на голосування ВР.
Подякуй авторці!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.