<p>Напівтемна зала кінотеатру. У кімнаті, яка вміщує близько 300 осіб багато пустих місць. Темно червоне сукно крісел, наче тривожний стяг, закриває&nbsp; собою все навкруги. Я пришла на фільм, про який вже декілька разів чула, але завжди одні ті й самі відгуки: «Треба дивитись самій, так не поймеш! Бо це&nbsp;— про тебе!». Про мене? Про мене! [&hellip;]</p>


She media school

Публікації

«Світло! Камера! Мотор!»