Збереження українського слова. Як і чому важливо відновлювати зруйновані друкарні вже зараз

Від початку повномасштабного вторгнення росіяни зруйнували та пошкодили понад десяток українських друкарень, типографій, видавництв, їхніх центрів тощо. Намагаючись врятувати й підтримати книговидавничу галузь в Україні, іноземні партнери всіляко залучають свої ресурси для допомоги друкарням та їхнім працівникам, постраждалим внаслідок російських ударів. А українські культурні державні установи напрацьовують механізм запровадження програм допомоги. Розповідаємо, як окупанти намагаються знищити українське слово та чому відновлювати друкарні під час війни — як ніколи на часі.

Значні руйнування не зупиняють українців перед відкриттям нових книгарень, заснуванням видавництв чи розповсюдженням літератури. Від початку повномасштабного вторгнення видавців лише побільшало, а книги, написані чи перекладені українською, стали популярнішими, розвиваючи мовну культуру, підтримуючи сучасних авторів та задовольняючи більшість потреб читацької аудиторії.

Це й стало однією з причин, чому росіяни так «відчайдушно» намагаються знищити українські друкарні й видавництва — для окупантів це рівнозначно знищенню українського слова.

За інформацією Міністерства культури й інформаційної політики, станом на лютий цього року, в Україні налічували близько 560 видавництв. Попри те, що наразі серед українців стають популярними й аудіокниги та електронні варіанти видань, паперові книги все ж перемагають у цій «гонитві», а отже, друкарні працюють ще інтенсивніше. Річний обсяг книговидавничого ринку в Україні становить близько двох-трьох мільярдів гривень на рік.

У відповіді на запит МКІП спільно з Держкомтелерадіо повідомили, що атакуючи нашу країну ракетами та безпілотниками, росіяни вже знищили та пошкодили понад десяток українських друкарень і типографій, серед них:

2022 рік:

• друкарня «ЮНІСОФТ» (Харків, 28 лютого);
• типографія «Конві Прінт» (Київ, дату пошкоджень не встановили);
• логістичний центр видавництва «Ранок» (Харків, 24 квітня, Великдень);
• Будинок друку (Харків, 31 липня);
• видавництво «Фенікс» (Київ, дату пошкоджень не встановили);
• АТ «Видавництво «Харків»» (31 липня);
• АТ «Видавництво «Наддніпрянська правда»» (Херсон, 14 грудня).

2023 рік:

• офіс видання «Дебют- газета» (Херсон, 17 січня). Редакція перебувала в приміщенні типографії.

2024 рік, Харків:

• типографія «Аврора-Принт» (20 березня);
• друкарня «Гуров і К» (20 березня);
• друкарня «Фактор-друк».

Понад два місяці тому окупанти вдарили по типографії, в якій друкувалися чи не найбільше книг на українському ринку — «Фактор-друк».

Знищення найбільшої друкарні України «Фактор-друк»

23 травня 2024 року росіяни масовано атакували Харків. Окупанти влучили по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові. За інформацією типографії, внаслідок ворожої атаки загинули семеро працівників друкарні: п'ятеро жінок та двоє чоловіків.

«Вони друкували дитячі книжки», — написав начальник слідчого управління поліції Харківщини Сергій Болвінов.

Ще 22 людини, які в цей час працювали в друкарні, отримали поранення.

Російська ракета влучила прямо в центр цеху, зруйнувавши понад тисячу квадратних метрів виробничої площі, пошкодивши унікальне обладнання типографії та враз знищивши близько пів сотні тисяч надрукованих книг різних українських видавництв.

Які книги друкували в типографії

У «Фактор-Друці» друкували книги для понад 30 видавництв, які продовжували свою роботу навіть під час повномасштабної війни, зокрема «Ранку», «Фоліо», «Свічадо», «Зеленого пса», «Vivat», «КСД», «Видавництва Старого Лева», «ПОЛІСВІТ», «Читанки» та інших. Напередодні вторгнення ж близько 20% продукції друкарні становили замовлення закордонних видавництв.

Нанесені друкарні збитки досі неможливо порахувати

Хоча з дня зруйнування друкарні й пройшло понад два місяці, гендиректорка «Фактор-друк» Тетяна Гринюк розповіла, що підприємство досі не може порахувати всі збитки, нанесені їм російською ракетою:

«Нам зараз для того щоб відновити зруйнований цех, потрібно півтора мільйони євро. І для закупівлі обладнання, яке згоріло, нам потрібно шість мільйонів євро. І це тільки в згорілому цеху. Те, що постраждали всі сусідні цехи – це ми поки навіть не можемо порахувати».

Вибухова хвиля та уламки побили й інші стенди. Пані Тетяна вважає, що всі збитки друкарні можуть становити щонайменше 10 млн євро, себто, понад 400 млн грн. Відновити зруйнований цех друкарні планують до січня наступного року.

«Було відчуття, ніби по кладовищу ходимо»

Перші два тижні після російського удару для працівників типографії були найскладнішими. Тетяна Гринюк пригадує, як вони поспішали якнайшвидше розпочати демонтаж зруйнованого обладнання та прибирати пошкодження, аби людям стало легше.

«Вони готові (до відновлення роботи, — авт.). Вони бійці, молодці. Вони не розкисають. Дуже складно було перші два тижні, тому що ми ходили цими руїнами і було відчуття, ніби ми по кладовищу ходимо. Оця тиша, де немає звичного гулу машин, тільки тиша і скрегіт металу. Оці балки, наполовину впалі, а наполовину звисають, всі ці згорілі книги. Перші два тижні стан був просто вбивчий абсолютно в усіх».

«У нас один із працівників, йому близько 30 років, не постраждав фізично під час події. Але він прийшов через три дні, зайшов у цех, ще раз це все побачив і ми його відвезли з мікроінсультом у лікарню. Ось такий був стан. Тому ридали всі», — розповіла директорка друкарні.

Попри це, працівники типографії планують працювати й надалі, в пам'ять про тих, хто загинув внаслідок атаки. За словами пані Тетяни, наразі «Фактор-друк» шукає учнів, які працюватимуть на друкарських машинах, які є в типографії. Знайти вже готових для цієї роботи спеціалістів наразі неможливо.

«Ми втратили спеціалістів, які в нас понад 20 років працювали, і таких спеціалістів на ринку більше немає. Тобто взяти їх з ринку просто неможливо», — наголосила Гринюк.

«Vivat»

Видавництво «Vivat» входить до холдингу групи компаній «Фактор». Під час удару по типографії «Фактор-друк» ворожа ракета влучила в їхній друкарський цех.

У видавництві нам розповіли, що внаслідок російського обстрілу друкарні, «Vivat» зазнав значних втрат.

«Зараз ми оцінюємо збитки видавництва у 20 мільйонів гривень через знищені наклади книжок. Ракета потрапила в палітурний цех, де зберігаються "напівфабрикати": обкладинки, форзаци, блоки надрукованих книжок. Ми нарахували 83,5 тисячі надрукованих блоків книжок, які повністю згоріли, а ще є згорілі обкладинки й форзаци. Тобто втрат ще більше», — розповіла керівниця SMM-відділу видавництва «Vivat» Катерина Ільчук.

Пані Катерина також додала, що видавництво працювало з багатьма партнерами, окрім друкарні «Фактор-друк». Наприклад, з друкарнею «ЮНІСОФТ». Нині ж «Vivat» працює над випуском книжок, які були заплановані до друку ще минулого та позаминулого років, а також шукають шляхи для стабілізації роботи видавництва.

«Шукаємо шляхи, щоб надрукувати книжки, які згоріли, але водночас здаємо у друк багато нових проєктів, адже маємо певні зобов'язання і перед авторами, і перед правовласниками, і перед партнерами», — зауважила Катерина Ільчук.

Керівниця SMM-відділу також додала, що офіс та склад видавництва знаходяться у Харкові, а команда працює як віддалено, так і безпосередньо в місті.

Друкарня «ЮНІСОФТ»

На початку повномасштабного вторгнення, 12 березня 2022 року, на територію однієї з найбільших друкарень України «Юнісофт» потрапив ворожий снаряд. На щастя, ніхто з працівників друкарні не постраждав, однак, тоді окупати пошкодили фасад її будівлі.

«ЮНІСОФТ» також вважають однією з найбільших друкарень України, яка співпрацює з понад двома сотнями локальних видавництв.

Друкарня «Аврора» та «Гуров і К.»

20 березня 2024 року, під час атаки на Харків, окупанти вдарили протикорабельною ракетою Х-35 по промисловій зоні міста. Внаслідок ворожої атаки згоріли одразу дві місцеві друкарні: «Гуров і К.» та «Аврора», які були розташовані в одному з приміщень зруйнованої будівлі. Пожежа там тривала кілька годин.

У «Гуров і К» друкували книги видавництв «Крокус» та «Час майстрів», видавничого дому «Школа» тощо.

Видавництво Ранок

У 2022 році, на Великдень, окупанти вчергове атакували Харків. Тоді, 24 квітня, росіяни бомбардували місто градами. Під ворожий удар потрапив і логістичний центр видавництва «Ранок». Центр врятувало те, що в приміщенні спрацювала автоматична антипожежна система. Уламки проломили та побили стіни центру, пошкодили книги.

Книги видавництва також постраждали внаслідок російського обстрілу типографії «Фактор-Друк». Вони стали експонатами музею в Стокгольмі після того як «Ранок» передав їх Українському інституту у Швеції.

Релокація друкарень: за/проти/необхідність

Харків можна назвати книжковою столицею України, адже чи не найбільше друкарень і типографій працюють саме тут. Одним із варіантів їх захисту могла б стати релокація. Переміщення друкарень і видавництв до менш небезпечних регіонів України може стати одним із варіантів їх збереження.

Вона сприятиме і збереженню робочих місць для багатьох людей і цілісності виробництва. Однак, це питання більше болюче та складне для видавців, ніж здається на перший погляд.

Знайти нове приміщення для друкарні — складно

Гендиректорка «Фактор-друк» Тетяна Гринюк зауважує, що релокація — складний процес не лише через перевезення спеціального обладнання. Для нової типографії необхідні спеціальні приміщення, фундамент, клімат, температура.

«Це все довго й дорого. Не можна просто приїхати в будь-яке приміщення, наприклад, старого заводу і зробити там типографію. Обладнання там наскільки точне, що на ньому стоять датчики, які вимірюють горизонт. Якщо горизонт відхиляється хоча б на долю градусів – машина не запуститься. Має бути ідеальний нуль горизонту, по повному», – говорить Гринюк.

Перевезення друкарського обладнання займає багато часу

За словами Гринюк, демонтаж і монтаж деяких машин займає щонайменше рік. Тому типографія «Фактор-друк» варіант релокації навіть не розглядає. Тим паче, технологічний процес виготовлення книги зав'язаний на об'єднанні обладнання.

«Напівфабрикат виходить з однієї машини, потім з ним щось відбувається, він переходить до іншої, далі – на третю, це ланцюжок процесу. Тому взяти й просто вивезти, наприклад, маленькі машини, вирвавши з цього ланцюжка, – це неможливо зробити. Вони всі мають стояти в ланцюжку», – розповіла пані Тетяна.

Головна редакторка видавництва «Відкриття», заснованого в 2021 році, Наталія Васильєва розповіла нам, що друкарське обладнання досить дороговартісне, а перевозити його — довго.

«З огляду на дороговартісне обладнання, яке мало того, що саме по собі дороге, так ще й дуже дорого розібрати один станок, перевезти на нове місце, зібрати його знову. До того ж, на новому місці обладнання треба налагодити і, за потреби, ремонтувати», — додає пані Наталія.

Видавництво релокували до Івано-Франківська на початку повномасштабного вторгнення. Видавчиня також додає, що деяким друкарням вдається ухвалити більш комплексні та компромісні рішення, наприклад перевезти обладнання частково чи викупити схожу друкарню в більш безпечному місці, однак, це залежить від ситуації, в якій опиняються видавці.

Люди не покинуть свій дім

В одному з інтерв'ю директорка «Vivat» Юлія Орлова нагадала, що видавництво — це люди, і не всі вони хочуть і готові їхати до іншого регіону заради роботи.

Такий процес зазвичай передбачає переїзд всієї родини, що досить проблематично для багатьох працівників, а організовувати такий процес для великої команди — складно.

Примушувати до таких кроків своїх людей видавництво не буде.

Цієї ж думки й гендиректорка «Фактор-друку» Тетяна Гринюк. Вона вважає, що питання релокації — це більше про внутрішні відчуття та особистий вибір людей.

«У кожного є своя межа. Хтось готовий після першого вибуху схопити валізу й втекти, а хтось готовий всю війну тут лишатися, жити й відбудовувати місто. Якщо ти морально не готовий тут лишитися — то безумовно потрібно все кидати й всіма правдами й неправдами знаходити способи для релокації бізнесу. Якщо морально ти в цьому місті й ти готовий боротися — то питання релокації просто не стоїть».

Програми підтримки релокації бізнесу

Від початку війни держава запровадила програми підтримки та релокації підприємств, розташованих поблизу зони бойових дій.

Програма релокації від Мінекономіки передбачає підбір нового місця для розташування бізнесу, допомогу з перевезення на нову локацію, сприяння в розселенні працівників та пошуку нових людей за необхідності, підтримку у відновленні логістики. Для представників релокованого бізнесу запустили окрему платформу цифрової взаємодії для допомоги з його переміщенням.

Допомога у відновленні від іноземних партнерів

Закордонні партнери нерідко допомагають Україні у відновленні зруйнованих росіянами об'єктів, зокрема культурних. Вони беруть участь у розбудові модульних містечок, реконструкції культурних архітектурних пам'яток, відбудові освітніх закладів тощо.

Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів організувала програму підтримки від іноземних колег, у рамках якої 76 країн світу розпочала збір коштів для підтримки українських видавництв.

Нині ж видавці теж можуть отримати допомогу від закордонних партнерів, однак, вже більш вибірково. Наприклад, Фонд Говварда Баффета відновлюватиме зруйновану росіянами типографію «Фактор-Друк». Фонд філантропа профінансує відновлення друкарні та допоможе оплатити все необхідне обладнання, аби типографія могла якнайшвидше відновити свою роботу. За словами гендиректорки типографії Тетяни Гринюк, фонд напряму фінансуватиме роботу будівельників, які виконуватимуть ремонтні роботи, та закупівлю нового обладнання, не даючи коштів безпосредньо підприємству.

А міжнародний фонд «Відродження», який є частиною мережі Фундацій Відкритого Суспільства, що працюють у 130 країнах світу, терміново надав грант «Vivat», аби підтримати видавництво після обстрілу їхньої друкарні в Харкові.

Однак, таких програм підтримки для повного відновлення українських друкарень — недостатньо.

Механізм допомоги від держави лише напрацьовується

Попри те, що в Україні вже існує програма допомоги релокованим підприємствам, якою можуть скористатися і видавництва з власними друкарнями, програми, яка б дійсно «рятувала» такі підприємства — поки немає. За словами Тетяни Гринюк, у держави поки що навіть немає механізму допомоги таким приватним підприємствам.

Оскільки релокація — не найвигідніший варіант для порятунку друкарень та типографій, Мінкульт намагається створювати програми підсилення українських видавництв. Наприклад, 18 червня Зеленський підписав Закон, який передбачає надання 900 грн на прибання книг українцям, яким цьогоріч виповнилося чи виповниться 18 років. За словами заступниці Голови комітету Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук зауважила, що така ініціатива допоможе видавцям, адже кошти, які вони отримають з продажів книг, можна спрямувати на потреби підприємств. Тобто, на відновлення також. Також видавництва зможуть отримувати субсидію від держави.

У Міністерстві нам розповіли, що для видавців та друкарень доступні гранти на виробництво, в рамках яких можна отримати до 8 млн грн допомоги. За ці кошти можна придбати нове обладнання чи усунути якісь пошкодження. Ця допомога — безповоротна.

Відновлення зруйнованих/пошкоджених друкарень — не(на)часі

Друкарні, пошкоджені чи повністю зруйновані внаслідок війни, не чекають на закінчення війни. Їх відновлюють вже зараз. Вони відіграють чималу роль у збереженні культурної спадщини України. Все більше типографій та видавництв орієнтуються саме на твори українських письменників та поетів, а, отже, таким чином, допомагають популяризувати саме нашу культуру.

Від початку повномасштабного вторгнення книги українських письменників, а також закордонних, але перекладених українською мовою, можна придбати навіть на інших куточках світу. Наприклад, Наталія Гілевич, яка евакуювалася на Кіпр, відкрила там онлайн-книгарню «Soloveyko».

Також українські книги можна придбати в Польщі, Чехії, Німеччині. Австрії, Грузії, Франції, Японії та інших країнах. Люди мають змогу ознайомитися з нашою культурою, перебуваючи абсолютно в різних куточках світу, однак росіяни хочуть позбавити українців права й можливості ознайомлюватися з нею саме вдома, в Україні, знищуючи друкарні й офіси видавництв, які займаються книгорозповсюдженням.

Українці щодня борються за свою мову. За право говорити, читати, слухати та жити саме українською. Тож відновлення та захист українських друкарень має стати одним із основних завдань держави на етапі нашої відбудови.

Друкарні забезпечують українські школи та університети новими підручниками та навчальними матеріалами, сприяючи розвитку освіти. Саме в друкарнях створюють книги, якими українці зберігають та поширюють наші традиції. Їх відновлення стане не лише моральною підтримкою для людей, які понад два роки живуть в умовах повномасштабної війни та щодня переживають стрес, а й показником того, що життя не зупиняється.

Відновлення друкарень сприятиме економічному розвитку, адже доки видавництва вкладатимуться у своє виробництво — доти ці міста й розвиватимуться. Таким чином люди матимуть робочі місця й впевненість у своєму фінансовому становищі.

Отже, відновлення — на часі. Однак для цього нам потрібно більше механізмів підтримки українського книговидавництва, або ж єдина програма фінансової підтримки, яка буде покликана повністю або частково забезпечувати відбудову зруйнованих типографій, друкарень та інших об'єктів, які навіть в умовах повномасштабної війни продовжують популяризувати українську культуру.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.