Називаємо щось складним, як мінімум, в двох випадках: коли це щось нам не потрібно наразі та коли ми не маємо поки що описаному феномену відповідника в нашому досвіді. Себто назвемо щось складним тоді, коли не маємо простих (в сенсі чуттєвих) ключів до його інтерпретації. «Амок» Артема Поспєлова – складний: досвідів, які переживають його герої, ми [&hellip;]

Чтиво

Так важко бути нормальною?: рецензія на книгу Артема Поспєлова

Іван Чендей відомий насамперед тим, що є автором сценарію до легендарного фільму 1960-х «Тіні забутих предків», хоча тоді імені Чендея в титрах не було, позаяк на той час він уже перебував в опалі. Чендей брав участь у З’їзді письменників України в 1966 році, був страшенно тим натхнений; на той час він очолював Закарпатську Спілку письменників. [&hellip;]

Оповідання Івана Чендея: звідки взялися чайки над Ужем?

«Зеро» Юлії Ілюхи – різдвяна повість. Цілком традиційна та наслідує моралізаторським установкам жанру. Сильним є омаж Діккенсовим сиріткам. Світла дитина зростає серед пітьми, але її чиста природа рятує від гріха. Тільки героїня тут – не янголя, а набурмосена підлітка, котрій роль милої жертви не пасує. Відчутний у Ілюхи й присмерковий настрій зимових оповідань Андерсена, але [&hellip;]

«Зеро» Юлії Ілюхи: Чорно-біло-сіра різдвяна повість

Вражають наклад цієї книжки та читацька до не увага. Цієї осені, — повідомляє видавець, — додрукували ще один наклад, ще 15 тис. примірників із розрахунку на зимові блекаути. От нечасто таке в дорослому сучукрліті трапляється. Бурхливих обговорень «За Перекопом є земля» не викликала. Час від часу виринають нейтрально-схвальні читацькі відгуки та й по всьому: книжку [&hellip;]

«За Перекопом є земля» Анастасії Левкової: сандыкъ з тривожними казками

«Піранезі» Сюзанни Кларк — красивезна, повільна, гіпнотична історія, при цьому страх яка психологічно напружена, а втім, у більшій частині книжки майже нічого, от просто нічого не відбувається. Самотня людина тиняється порожнім будинком — все. Такий твір, здавалося, не має шансів стати популярним. Та роман написала нереально талановита авторка, текст доконано вишуканий, ще й книжка про [&hellip;]

«Піранезі» Сюзанни Кларк: фантастична подорож назовні та опис нервового зриву зсередини

«Реквієм по мрії». Найперше, либонь, згадалося кіно початку 2000-х Дарена Аронофські. Але перед тим, як стати крутим кіно, «Реквієм по мрії» був крутою книжкою — культовим романом Г’юберта Селбі-молодшого. Та книжка добре присмачувала підліткові бунти, нею заїдали свої розчарування тридцятилітні, вона заходить тим, хто з жахом спостерігає старіння. І при тому то є одна з [&hellip;]

«Реквієм по мрії» Г’юберта Селбі-молодшого: вишневий цукерик тим, кому смакує чорний гумор

«Торговці Олександрівського ринку Щ. та А., читаючи газетний звіт про процес Бейліса, засперечалися про те, винний він чи ні. А. стверджував, що Бейліс не винний. Щ. намагався довести протилежне. Суперечка набула гарячого характеру. Нарешті Щ., виведений із терпіння завзятістю А., став бити його, завдаючи кулаком удари в голову». Перед нами реальна новина. Її опублікувала київська [&hellip;]